Рішення

від 12.09.2016 по справі 910/14565/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2016Справа №910/14565/16

За позовомПублічного акціонерного товариства «Національна компанія «Нафтогаз України» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром збут Україна» Простягнення 1 378 666,32 грн Суддя Спичак О.М.

від позивача: Бережок С.І. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Національна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром збут Україна» про стягнення 1 378 666,32 грн.

Ухвалою суду від 12.08.2016 року було порушено провадження у справі №910/14565/16 та призначено її розгляд на 29.08.2016 року.

В судовому засіданні 29.08.2016 року представник позивача надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 29.08.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 12.09.2016 року.

12.09.2016 року, в судовому засіданні представник позивача подав письмове клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке суд розглянув та задовольнив.

Представник відповідача 12.09.2016 року в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В даному судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.09.2016 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (в подальшому - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпром збут Україна» (в подальшому - покупець або відповідач) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/136/09-ДКП-01/09 від 11.02.2009 року (надалі - договір), пунктом 1.1 якого передбачено, що продавець зобов'язується в період з 2009 по 2019 р. передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти від продавця для подальшої реалізації промисловим споживачам (надалі-споживач) без посередників та оплатити на умовах цього договору природній газ (надалі-газ), імпортований продавцем за контрактом від 19 січня 2009 року № КП, укладеним між НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром» в обсязі, вказаному в розділі 2 цього Договору.

Відповідно до п. 9.4 договору, сторони, починаючи з 2009 року не пізніше 1 грудня року, що передує наступному року постачання, укладають щорічний додатковий договір до цього договору відносно визначення конкретних річних об'ємів постачання (щорічні обсяги реалізації якого становлять 25 % від загального обсягу реалізації імпортованого природного газу промисловим споживачам України), порядку і умов передачі газу, приймання і обліку газу, порядку і умов розрахунків, а також відповідальності сторін на наступний рік.

Згідно з п. 10.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення підписів печатками, за умови підписання технічної угоди між НАК «Нафтогаз Україна» та ВАТ «Газпром» «Про умови здачі-приймання природного газу на прикордонних ГВС для транзиту його через територію України, а також передачі природного газу споживачам України у 2009 році». Діє в частині поставки газу з 01.01.09 до 21.12.2019 (крім випадків, передбачених п. 10.2 цього договору), а в частині підписання актів приймання-передачі газу та проведення розрахунків за газ, виходячи із загальної ціни, визначеної в п.4.1 і послуги з його транспортування - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору, сторони підписали ряд додаткових угод, в тому числі додатковий договір № 4 до договору купівлі-продажу природного газу № 14/136/09-ДКП-01/09 від 11.02.2009 року (про умови купівлі-продажу природного газу у 2014 році), пунктом 1.1 якого узгодили, що продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти від продавця для подальшої реалізації промисловим споживачам (надалі - споживачі) без посередників та оплатити на умовах цього договору природній газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000, ввезений на митну територію України Продавцем за зовнішньоекономічним контрактом від 19 січня 2009 року № КП купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 роках, укладеним між продавцем та ВАТ «Газпром» (далі також - «контракт № КП від 19 січня 2009 року») в обсязі, вказаному в розділі 2 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 додаткового договору № 4, продавець передає покупцеві в період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року газ в обсязі 25 (двадцяти п'яти) відсотків від загального обсягу імпортованого природного газу для реалізації промисловим споживачам України, які є платниками податку на додану вартість, до 2 000 000 000 (два мільярди) кубічних метрів.

Природній газ поставляється продавцем покупцю щомісячно на підставі планового розподілу поставок газу споживачам, затвердженого продавцем та доведеного оператором ЄГТС в електронному вигляді для виконання газовидобувним, газотранспортним та газорозподільним підприємствам(пункт 3.1 додаткового договору № 4 ).

Згідно з п. 3.4 додаткового договору № 4, обсяг газу, переданий продавцем покупцеві у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання сторонами до 11 числа місяця, наступного за звітним, акту приймання-передачі газу, який складається на підставі зведеного реєстру фактичного споживання природного газу (надалі-зведений реєстр).

Зведений реєстр формується покупцем на підставі 3-х сторонніх актів приймання- передачі газу, які підписуються між покупцем, споживачем та газотранспортним (газорозподільним або газовидобувним) підприємством, а також реєстрів споживання газу, підписаних покупцем та газотранспортними (газорозподільними або газовидобувними) підприємствами в розрізі окремих споживачів.

Умовами п. 5.1 додаткового договору № 4 визначено, що розрахунки за газ покупець здійснює, виходячи із рівня загальної ціни, визначеної в статті 4 даного договору, щомісячно грошовими коштами в національній валюті України на суму вартості місячного обсягу поставки газу, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця у такому порядку: 5.1.1 Продавець не пізніше 22 (двадцять другого) числа місяця, що передує місяцю поставки газу виставляє рахунок покупцю, виходячи з планового місячного обсягу поставки газу та із рівня загальної ціни, визначеної в статті 4 договору.

Згідно п. 5.1.2 додаткового договору № 4 покупець здійснює оплату в розмірі 100 % вартості планового місячного обсягу поставки газу, виходячи із рівня загальної ціни, визначеної в статті 4 договору, вказаних у рахунку продавця, не пізніше 26 (двадцять шостого) числа поточного місяця поставки газу, на підставі виставленого продавцем рахунку. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця.

Пунктом 5.1.3 додаткового договору № 4 остаточній розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу протягом 2-х (двох) банківських днів.

Відповідно до п. 5.2 додаткового договору № 4 в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково вказувати номер цього договору, дату його підписання, призначення платежу, номер і дату відповідного рахунку продавця.

Відповідно до п. 6.1 додаткового договору № 4, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством України, а також цим договором.

Згідно з п. 10.1 додаткового договору № 4, договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, діє в частині поставки газу з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року (крім випадків, передбачених п. 10.2 цього договору), а в частині підписання актів приймання - передачі газу та проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Позивач, на виконання умов договорів, в період з 01.01.2014 року по 31.07.2016 року, передав відповідачу імпортований природний газ на загальну суму 135 286 475,20 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу(копії наявні у матеріалах справи).

Відповідач, в свою чергу, за отриманий природний газ розрахувався повністю, на суму 135 286 475,20, проте із порушенням строків оплати, визначених сторонами у договорі.

Беручи вищезазначене до уваги, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача, відповідно до якого просить стягнути з останнього за прострочення оплати за поставлений природний газ 286 850,50 грн. - пені, 78 589,18 грн. - 3% річних, 1 013 226,64 грн. - інфляційних втрат.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 5.1.3 додаткового договору № 4 від 27.12.2013 року, остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту прийому-передачі газу протягом 2-х (двох) банківський днів. Отже, беручи вищезазначене до уваги та враховуючи дати підписаних сторонами актів приймання - передачі, копії яких наявні у матеріалах справи, за прийнятий природний газ у січні відповідач повинен був повністю розрахуватися з позивачем до 04 лютого 2014 року включно, у лютому - до 04 березня 2014 року включно, у березні - до 02 квітня 2014 року включно, у квітні - до 06 травня 2014 року включно, у травні - до 03 червня 2014 року включно та у червні - до 02 липня 2014 року включно.

Проте, відповідачем, оплата здійснювалась з порушенням вищезазначених строків, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, в яких є чітке призначення платежу, що в свою чергу є порушеням умов договору, а також чинного законождавства України.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 6.3 договору, у разі невиконання покупцем умов оплати по цьому договору він зобов'язується на вимогу продавця сплатити продавцю окрім суми заборгованості пеню у розмірі 0,03% від суми несвоєчасного перерахованого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивач за прострочення строків оплати переданого природного газу, керуючись п. 6.3 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 286 850,50 грн.

Беручи вищезазначене до уваги та з урахуванням умов договору, порядку розрахунків погодженого сторонами, перевіривши розрахунок позивача, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 283 678,86 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 78 589,18 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 013 226,64 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, в сумі 77 720,24 грн., а інфляційні втрати підлягають задоволенню повністю, в сумі 1 013 226,64 грн.

З огляду на приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром збут Україна» (місцезнаходження : 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 26-В, код ЄДРПОУ 35829646) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 283 678 (двісті вісімдесят три тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 86 коп. пені, 77 720(сімдесят сім тисяч сімсот двадцять) грн. 24 коп. 3 % річних, 1 013 226 (один мільйон тринадцять тисяч двісті двадцять шість) грн. 64 коп. інфляційних втрат та 20 619 (двадцять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 38 коп. судового збору.

3. В зволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

19.09.2016

Суддя Спичак О.М.