Постанова

від 19.09.2016 по справі 910/7375/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.09.2016 р. справа №910/7375/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників: від позивача за первісним позовом:ОСОБА_4 - за довіреністю; від відповідача за первісним позовом:ОСОБА_5 - за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш", м. Енергодар, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 07.07.2016 р. у справі№ 910/7375/16 (суддя: Серкіз В.Г.) за первісним позовом Приватного підприємства "Регіон-маркет", м. Краматорськ, Донецька область доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш", м. Енергодар, Запорізька область про за зустрічним позовом: до простягнення 26 737 грн. 14 коп. Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш", м. Енергодар, Запорізька область Приватного підприємства "Регіон-маркет", м. Краматорськ, Донецька область стягнення 93 994 грн. 15 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Регіон-маркет" (далі - ПП "Регіон-маркет", позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 3 % річних в сумі 1 884 грн. 26 коп. та інфляційних втрат в сумі 24 852 грн. 88 коп.

Ухвалою господарського суду м. Києва здійснено заміну неналежного відповідача - Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на належного - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Атоменергомаш", відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) та надіслано матеріали даної справи за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2016 р. дану справу прийнято до розгляду.

До початку розгляду даної справи місцевим господарським судом від ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Атоменергомаш" надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з ПП "Регіон-маркет" пені в сумі 66 563 грн. 95 коп., штрафу в сумі 27 430 грн. 20 коп. за прострочення поставки продукції за договором поставки № 20/05/63 від 15.05.2014 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.07.2016 р. у справі № 910/7375/16 позовні вимоги позивача за первісним позовом задоволено, стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Атоменергомаш" на користь ПП "Регіон-маркет" 24 852 грн. 88 коп. інфляційних втрат, 1 884 грн. 26 коп. 3 % річних, 1 378 грн. 00 коп. судового збору; в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Рішення господарського суду мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог за первісним позовом, необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог за зустрічним позовом.

Не погодившись з рішенням суду, ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Атоменергомаш" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Зокрема, скаржник стверджує, що будь-які умови про те, що постачальник здійснює постачання наступних партій продукції після оплати раніше поставлених партій, в договорі поставки № 20/05/63 від 15.05.2014 р. відсутні, у зв'язку з чим ч. 3 ст. 538 ЦК України не поширюється на правовідносини між сторонами.

Заявник апеляційної скарги вважає, що експрес-накладна Нової пошти не є належним доказом надіслання ПП "Регіон-маркет" відповідачу за первісним позовом повідомлення-вимоги № 2-3/8-15 від 03.08.2015 р. про відмову від постачання продукції.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, 15.05.2014 р. між ПП "Регіон-маркет", як постачальником, та ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Атоменергомаш", як покупцем, був укладений договір поставки № 20/05/63 (далі -договір).

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити в передбачені даним договором строки покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану продукцію.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата поставленої відповідно до заявки покупця продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі, протягом двох місяців після отримання покупцем партії продукції.

Відповідно до п. 5.1 договору поставка продукції за цим договором здійснюється до 31.12.2014 р. партіями відповідно до заявок покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки.

Умовами п. 5.2 договору визначено, що постачальник зобов'язується здійснити, поставку продукції, вказаної в п. 1.1 цього договору в номенклатурі, строку та кількість, зазначені в заявці покупця.

Згідно з п. 5.3 договору у разі ненадання заявок покупцем продукція, зазначена в п. 1.1 цього договору, в будь-якому разі повинна бути поставлена постачальником не пізніше 31.12.2014 р.

Додатковою угодою № 1 від 29.05.2015 р. до договору поставки сторони домовились продовжити строк поставки до 30.08.2015 р.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені цим договором.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України та цим договором.

Згідно з п. 7.2 договору за порушення вказаних в даному договорі строків поставки постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,2 % від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 15 % вказаної вартості. Якщо в результаті допущеного прострочення поставка продукції втратить інтерес для покупця, він має право відмовитися від прийняття продукції та вимагати відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. 7.4 договору у випадку порушення покупцем строків оплати продукції він на вимогу постачальника сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

На виконання умов договору позивачем за первісним позовом була здійснена поставка продукції за найменуванням, кількістю і ціною у відповідності з вимогами умов п. 4.1 договору на загальну суму 69 120 грн. 00 коп., про що свідчить видаткова накладна № 25/12-14 від 25.12.2014 р. на суму 69 120 грн. 00 коп.

Відповідач за первісним позовом свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, проте з порушенням строків оплати, встановлених договором, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 4981 від 11.12.2015р. на суму 5 000,00 грн.;

- № 4986 від 14.12.2015р. на суму 5 000,00 грн.;

- № 4996 від 15.12.2015р. на суму 5 000,00 грн.;

- № 5083 від 16.12.2015р. на суму 5 000,00 грн.;

- № 5285 від 17.12.2015р. на суму 5 830,00 грн.;

- № 5083 від 29.12.2015р. на суму 5 000,00 грн.;

- № 158 від 13.01.2016р. на суму 5 000,00 грн.;

- № 322 від 28.01.2016р. на суму 5 000,00 грн.;

- № 6252 від 23.03.2016р. на суму 28 290,00 грн.

Позивач за первісним позовом направив на адресу відповідача за первісним позовом повідомлення-вимогу № 2-3/8-15 від 03.08.2015 р., в якій вимагав негайно сплатити заборгованість та повідомив, що у зв'язку з відсутністю оплати за попередньо поставлену у грудні 2014 р. продукцію та відсутність заявок на її подальшу поставку згідно п. п. 5.1, 5.2 договору, постачальник відмовляється від поставок у рамках цього договору іншої продукції, на підтвердження чого позивачем за первісним позовом надано належним чином засвідчену копію експрес-накладної Нової пошти № 59000123548409 від 04.08.2015 р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення відповідачем за первісним позовом оплати поставленої позивачем за первісним позовом продукції, позивач за первісним позовом розрахував 3 % річних за період з 25.03.2015 р. по 23.03.2016 р., розмір яких склав 1 884 грн. 26 коп. та інфляційні втрати за період з березня 2015 року по січень 2016 року в сумі 24 852 грн. 88 коп.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 3 % річних в сумі 1 884 грн. 26 коп. та інфляційних втрат в сумі 24 852 грн. 88 коп.

Щодо вимог за зустрічним позовом судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Позивачем за зустрічним позовом на підставі п. 7.2 договору заявлено до стягнення пеню в сумі 66 563 грн. 95 коп., штраф в сумі 27 430 грн. 20 коп. за прострочення поставки продукції за договором.

Умовами п. п. 5.1, 5.2 договору встановлено, що поставка продукції за цим договором здійснюється до 31.12.2014 р. партіями відповідно до заявок покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції що постачається, та строки її поставки; постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції, вказаної в п. 1.1 цього договору, в номенклатурі, строки та кількості, зазначені в заявці покупця. Умови оплати визначені п. 4.1 договору, згідно з яким оплата поставленої відповідно до заявки покупця продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі, протягом двох місяців після отримання покупцем партії продукції.

Таким чином, в договорі відсутні умови щодо здійснення постачальником постачання наступних партій продукції після оплати раніше поставлених партій, а тому, посилання місцевого господарського суду на норми ч. 3 ст. 538 ЦК України є помилковим.

Оскільки договором не передбачено право ПП "Регіон-маркет" відмовитися від виконання зобов'язань за договором, то відповідач за зустрічним позовом мав здійснити допоставку продукції (коробка подач у зборі, фартук у зборі, насос масляний МН3032-61, командконтролер КП 1265У3, гальма на кран ТКГ-200 у зборі) загальною вартістю 182 868 грн. 00 коп., але даної допоставки останнім здійснено не було, відтак, позовні вимоги за зустрічним позовом щодо стягнення з ПП "Регіон-маркет" на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Атоменергомаш" пені в сумі 66 563 грн. 95 коп., штрафу в сумі 27 430 грн. 20 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає частковому скасуванню, а саме, у частині вирішення спору за зустрічним позовом з прийняттям нового рішення про задоволення зустрічного позову та залишенням рішення суду без змін у частині вирішення спору за первісним позовом.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на позивача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" на рішення господарського суду Запорізької області від 07.07.2016 року у справі № 910/7375/16 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 07.07.2016 року у справі № 910/7375/16 скасувати в частині вирішення спору за зустрічним позовом.

Зустрічний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" до Приватного підприємства "Регіон-маркет" про стягнення пені в сумі 66 563 грн. 95 коп., штрафу в сумі 27 430 грн. 20 коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Регіон-маркет" (84302, вул. Залізнична, б. 2, м. Краматорськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 30073832) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, вул. Назарівська, б. 3, м. Киїїв, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (71503, а/с 306, м. Енергодар, Запорізька область, код ЄДРПОУ 26444970) пеню в сумі 66 563 грн. 95 коп., штраф в сумі 27 430 грн. 20 коп., судовий збір в сумі 1 409 грн. 92 коп.

В решті рішення господарського суду Запорізької області від 07.07.2016 р. у справі № 910/7375/16 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "Регіон-маркет" (84302, вул. Залізнична, б. 2, м. Краматорськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 30073832) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, вул. Назарівська, б. 3, м. Киїїв, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (71503, а/с 306, м. Енергодар, Запорізька область, код ЄДРПОУ 26444970) судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 1 550 грн. 90 коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І. Бойченко

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.