Постанова

від 20.09.2016 по справі 925/1591/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2016 р. Справа№ 925/1591/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача: Житнікова Т.А. - за належним чином оформленим дорученням;

від відповідача: Семенов Є.В. - директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.08.2016 року у справі № 925/1591/14 (суддя Єфіменко В.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2015 року

за позовом Черкаської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001"

про стягнення простроченої заборгованості оплати за землю та розірвання договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

Черкаська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 118 892,60 грн., пені в розмірі 4 606,68 грн. та про розірвання договору оренди землі, укладеного 29.03.2004 року між Черкаською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001", зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" № 756 від 09.06.2004 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.05.2015 року уточнені вимоги Черкаської міської ради задоволені повністю. Стягнуто на користь бюджету 39308,15 грн. заборгованості з орендної плати за землю, з яких 11791,12 грн. за період з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року та 27 517,03 грн. за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2014 року із розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як вимагає Податковий Кодекс України та 408,76 грн. пені. Розірвано договір оренди землі від 29.03.2004 року (зареєстрований № 756 від 09.06.2004 року).

01.06.2016 року відповідач звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2015 року за нововиявленими обставинами. Заявник просив суд поновити строк для подання заяви та скасувати вказане рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від. 06.06.2016 року у справі № 925/1591/14 відхилено клопотання ТОВ "Черкаська універсальна база-2001" про відновлення строку подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2015 року у справі № 925/1591/14 за ново виявленими обставинами та заяву про його перегляд до розгляду не прийнято та повернуто заявникові.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 року №925/1591/14 вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано. Справу направлено для продовження розгляду заяви про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2015 року у справі № 925/1591/14 за нововиявленими обставинами до Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.08.2016 року у справі № 925/1591/14 у задоволенні заяви ТОВ "Черкаська універсальна база-2001" про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2015 року у справі № 925/1591/14 за нововиявленими обставинами відмовлено повністю, рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2015 року залишено без змін.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу прийняти нове рішення про задоволення заяви за нововиявленими обставинами.

У доводах апеляційного оскарження апелянт посилався на те, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 17.08.2016р. у даній справі прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування всіх обставин справи та є необґрунтованою, в зв'язку з чим підлягає скасуванню повністю.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Скрипка І.М., Федорчук Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні 20.09.2016 року.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.09.2016 року у зв'язку з припиненням повноважень судді Федорчука Р.В., сформовано для розгляду зазначеної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А., судді Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників які прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Згідно з ч. 2 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Як на підставу для перегляду рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2015 року заявник посилався на те, що в основу рішення, що має переглядатись, в частині стягнення з ТОВ "Черкаська універсальна база-2001" заборгованості з орендної плати за землю, було покладено рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2014 року у справі №925/866/14 за позовом Черкаської міської ради до ТОВ "Черкаська універсальна база-2001" про внесення змін до договору, яким встановлено вищі відсоткові ставки за користування землею, які змінено з 1% на:

З 17.05.2011 року у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки, що становить 73 378,00 грн. - землі промисловості.

З 13.09.2011 року у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, що становить 55 034,00 грн. - землі промисловості.

З 01.01.2012 року у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, що становить 55 034,00 грн. - землі промисловості.

З 01.01.2013 року у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, що становить 55 034,00 грн. - землі промисловості.

Проте, 24.02.2016 року постановою Вищого господарського суду України у справі № 925/866/14, рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 року у справі № 925/866/14 було скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.01.2016 року провадження у справі №925/866/14 припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України (набрала законної сили).

Заявник зазначав, що припинення провадження у справі № 925/866/14, в межах якої приймалось рішення від 10.07.2014 року про внесення змін до договору оренди землі від 29.03.2004 року, укладеного між Черкаською міською радою та ТОВ "Черкаська універсальна база-2001" є нововиявленою обставиною, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2015 року у справі № 925/1591/14 в частині стягнення недоїмки з орендної плати за новими (вищими ніж тими, що були визначені у договорі) ставками, встановленими рішенням суду від 10.07.2014 року підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 2 постанови № 17 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Крім того, істотність нововиявлених обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) є обов'язковою умовою (пункт 8.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 року).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що обставини, на які посилається заявник у своїй заяві, не є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України.

Справи №925/866/14 і 925/1591/14 мають різні предмети спору, які витікають із одного і того ж договору оренди землі від 29.03.2004 року.

З матеріалів справи вбачається №925/1591/14, що договір оренди землі від 29.03.2004 року зареєстрований в Черкаській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 756 від 09.06.2004 року.

Умовами пунктів 2.1., 5.2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 6277 кв.м. За функціональним використанням земельна ділянка відноситься до земель промисловості.

Пунктом 2.2. Договору на земельній ділянці знаходяться такі об'єкти нерухомого майна та інфраструктури: адміністративний корпус, побутове приміщення, майстерня, гаражі.

Відповідно п. 2.4. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 730 392,00 грн.

Зі змісту пункту 4.1. Договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

13.05.2015 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути 11 791,12 грн. боргу за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та 27 517,03 грн. боргу і 408,76 грн. пені за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року, а також стягнуто судовий збір.

Відповідач вимоги про стягнення 39308,15 грн. боргу по оренді, а також про розірвання договору оренди визнав повністю. Вказані обставини зазначені у відзиві на позов уповноваженого представника ТОВ "Черкаська універсальна база-2001" ОСОБА_5

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо відсутності повноважень у вказаного представника визнавати позов в частині стягнення заборгованості, адже відповідно довіреності від 12.01.2015 року (наявна в матеріалах справи) ОСОБА_5 мав право користуватися процесуальними правами, зокрема визнавати позов.

Судом першої інстанції заява прийнята і розглянута з постановленням судового рішення про розірвання договору від 29.03.2004р. та стягнення на користь Черкаської міської ради 39 308,15 грн. боргу по орендній платі за землю, 408,76 грн. пені на підставі договору оренди землі від 29.03.2004 року та 3642,98 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

За приписами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" № 107-17 від 28.12.2007 року, зі змінами, що набрали чинності з 01.01.2008 року річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, тобто 3 % від грошової оцінки землі.

Із 2008 року відповідачу орендна плата за користування земельною ділянкою нараховувалася із розрахунку 3% від грошової оцінки землі та з урахуванням індексу інфляції і з січня 2010 року вона склала 2370,16 грн. на місяць (а.с. 46).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно з абзацом другим частини першої статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України). Згідно з положеннями статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Також за підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.4., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 у справі №07/1428 відповідно до ст. 35 ГПК України має преюдиційний характер.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що обставини, на які посилається заявник у своїй заяві, не є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2015 року у справі № 925/1591/14 ґрунтується на нормах ст. 21 Закону України "Про оренду землі" та на нормах Податкового кодексу України, є законним та обґрунтованим.

Як зазначено у пункті 8.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011, Господарський процесуальний кодекс України не надає господарському суду права повертати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо суд вважає, що таких обставин немає. У цих випадках, з'ясувавши за результатами розгляду відповідної заяви в порядку статті 114 Господарського процесуального кодексу України відсутність нововиявлених обставин, господарський суд виносить ухвалу про залишення судового рішення без змін.

Таким чином, судова колегія погоджується з місцевим господарським судом, що наведені відповідачем у заяві доводи не можуть розглядатись судом як нововиявлені обставини, а тому, господарським судом Черкаської області правомірно відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2015 року у справі № 925/1591/14 та правомірно залишено рішення суду без змін.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятої судом першої інстанції ухвали у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001" слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.08.2016 року у справі № 925/1591/14 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.08.2016 року у справі № 925/1591/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/1591/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка