Вирок

від 28.05.2010 по справі 1-89/2010

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Городоцький районний суд Львівської області

м. Городок, м-н. Гайдамаків, 30, 81500, (03231) 3-05-30

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2010 року м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі: головуючої - судді Малахової-Онуфер А.М.

при секретарі Лосик М.І.

з участю прокурора Ольшанської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, директора ДКП «Ребус» (м. Комарно вул.Січових Стрільців,4), раніше не судженої, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4

-у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 працюючи директором ДКП «Ребус», що в м. Комарно вул. Січових Стрільців,4 в порушення вимог ст. 36 КЗпП України, 03.08.2009 року без заяви та попередження звільнила з роботи ДКП «Ребус» ОСОБА_2

Крім того, в червні 2009 року без укладення трудових договорів прийняла на роботу прибиральницями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виплачувала їм заробітну плату, нарахування якої проводила на ОСОБА_5 з червня 2009 року та на ОСОБА_2 з 24.07.2009 р. по 01.08.2009 року, чим порушила вимоги ст. 2, 5-1, 21, 22, 24, 29, 94, 95 КЗпП України, ст. 1,5, 12, 15 ЗУ «Про оплату праці».

Також ОСОБА_1, з листопада 2008 року прийняла на роботу без укладення трудового договору ОСОБА_6, яка має дитину віком до 14 років, видавала їй заробітну плату, яку нараховувала на ОСОБА_7, чим порушила законодавство про оплату праці, вимоги ст. ст. 43, 46 Конституції України та ін.

Крім того, підсудна 03.08.2009 року незаконно звільнила з роботи ОСОБА_2, внесла неправдиві відомості про це в журнал реєстрації наказів та в трудову книжку ОСОБА_2, вносила завідомо неправдиві дані до табелю обліку робочого часу на неї в період липня - серпня 2009 року, такі ж неправдиві дані внесла до табелю обліку робочого часу на ОСОБА_8 з листопада 2008р. - 2009р. та на ОСОБА_7 з лютого 2009 року по вересень 2009 року, чим вчинила службове підроблення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому визнала повністю та показала, що дійсно нею було грубо порушено законодавство про працю, зокрема без заяви і згоди, 03.08.2009 року винесла наказ на звільнення ОСОБА_2 з роботи за згодою сторін. Потерпіла ОСОБА_6, яка має малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_5, була нею працевлаштована без укладення трудового договору, заробітна плата на неї фактично нараховувалась на ОСОБА_7, яка в ДКП «Ребус» не працювала. Також в червні 2009 року без укладення трудових договорів були працевлаштовані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заробітна плата для яких нараховувалась на ОСОБА_8 і ОСОБА_2 В серпні 2009 року внесла неправдиві відомості в журнал реєстрації наказів і трудової книжки ОСОБА_2 про звільнення за згодою сторін. З листопада 2008 року до вересня 2009 року вносила неправдиві відомості в табель робочого часу про перебування на роботі ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_7 тоді коли останні на підприємстві не працювали.

Вчинене мотивує необізнаністю в законодавстві, виробничими потребами та бажанням допомогти потерпілим.

Враховуючи, що учасники судового розгляду, в тому числі потерпілі, визнали недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ними не оспорюються, (при цьому цивільний позов потерпілі пред»являти відмовились), з»ясовано, що підсудна та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також їм роз»яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, - суд відповідно до ч. З ст. 299, ст. 301-1 КПК України розглянув справу за правилами, передбаченими даними нормами.

Показання підсудної є достовірними, узгоджуються з матеріалами справи.

За таких обставин вина ОСОБА_1 у порушенні законодавства про працю, в тому числі, незаконному звільненні з роботи, а також службовому підробленні - доведена, то її дії суд кваліфікує за ч. 1 і ч. 2 ст. 172 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України.

При призначенні підсудній покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної, що вперше притягується до відповідальності, добре характеризується, продовжує роботу керівником ДКП «Ребус», що потерпілі не мають до неї матеріального і морального характеру претензій, не настоюють на суворому покаранні, вважає за можливе застосувати ОСОБА_1 ст. 69 КК України та обирає їй покарання у виді штрафу, без позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 і ч. 2 ст. 172 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України і призначити покарання :

за ч. 1 ст. 172 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.,

за ч.2 ст. 172 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн..

за ч. 1 ст. 366 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до штрафу у розмірі 850

грн.

Відповідно до ст. 70 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_9 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити - штраф у розмірі 1700 грн.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишити - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі - книги наказів ДКП «Ребус», заяви про прийняття та звільнення з роботи працівників, табелі обліку використання робочого часу - повернути ДКП «Ребус» (а.с. 148, 149).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з дня проголошення.

Суддя :