ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2009 р. № 38/121-09
Вищий господ арський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Губенко Н.М.
суддів Барицької Т.Л.
Мирошниченка С. В.
розглянувши касаційну ска ргу
ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційно го господарського суду
від 01.07.2009
та
на ухвалу
господарського суду Хар ківської області
від 16.04.2009
у справі № 38/121-09
за позовом ОСОБА_2
до 1. Закритого акціонерного товариства "Сюрприз";
2. ОСОБА_1
про визнання недійсним догов ору
в судовому засіданні взя ли участь представники:
- позивача повідо млені, але не з'явились;
- відповідача-1 повідо млені, але не з'явились;
- відповідача-2 ОСО БА_3 (дов. від 11.11.2008)
Розпорядженням заст упника Голови Вищого господа рського суду України від 06.10.2009 № 02.02-10/458 змінено склад колегії су ддів, в провадженні якої знах одилась дана справа, та сформ овано наступний склад суддів : головуючий суддя - Губенко Н.М., судді: Барицька Т.Л., Мирош ниченко С.В.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2009 року ОСОБА_2 (далі - позивач) подав до гос подарського суду Харківсько ї області позов до Акціонерн ого товариства "Сюрприз" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1, (далі - відповідач-2) про визна ння недійсним укладеного між відповідачами договору купі влі-продажу нежитлових примі щень від 17.07.2006, а також заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміще ння № 4, 4-а, 5-13, 16 першого поверху б удівлі літ. "А-5" загальною площ ею 195,8 кв.м, розташовані за адре сою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_1
Ухвалою господарського су ду Харківської області від 16.0 4.2009 про порушення провадження у справі № 38/121-09 серед іншого за доволено клопотання позивач а про забезпечення позову: на кладено арешт на приміщення № 4, 4-а, 5-13, 16 першого поверху буді влі літ. "А-5" загальною площею 19 5,8 кв.м, розташовані за адресою : АДРЕСА_1, що належать ОС ОБА_1
Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 01.07.2009 у справі № 38/121-09 зазн ачену ухвалу господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаним и судовими рішеннями, ОСОБА _1 подала до Вищого господар ського суду України касаційн у скаргу, в якій просить ухвал у суду першої інстанції в час тині забезпечення позову та постанову суду апеляційної і нстанції скасувати з підстав неправильно застосованих но рм матеріального права та по рушення норм процесуального права, що призвело до невірно го визначення моменту набутт я права власності на приміще ння за договором купівлі-про дажу. Касаційна скарга обгру нтовується наступними довод ами:
- приміщення, на які в забезп ечення позову накладено ареш т ухвалою суду першої інстан ції, ОСОБА_1 не належать, а н алежать на праві власності т ретій особі - ОСОБА_4, на п ідставі договору купівлі-про дажу нежитлових приміщень ві д 05.07.2007, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міс ького нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 3725;
- штучна прив'язка виникненн я права власності до моменту реєстрації права власності на приміщення в БТІ, яка має мі сце у постанові суду апеляці йної інстанції суперечить по ложенням частини 4 статті 334 ЦК України, Закону України "Про д ержавну реєстрацію речових п рав на нерухоме майно та їх об межень" від 01.07.2004 та Тимчасовому положенню про порядок держа вної реєстрації прав власнос ті на нерухоме майно, затверд женому наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у р едакції наказу МЮУ від 28.01.2003 № 6/5) .
Заслухавши пояснення пре дставника відповідача 2, пере віривши наявні матеріали спр ави на предмет правильності застосування судами норм про цесуального права, колегія с уддів Вищого господарського суду України вважає, що касац ійна скарга підлягає задовол енню частково з таких підста в.
Предметом спору у даній спр аві є визнання недійсним дог овору купівлі-продажу нежитл ових приміщень від 17.07.2006, укладе ного між відповідачами.
Відповідно до статті 66 Госп одарського процесуального к одексу України господарськи й суд за заявою сторони, проку рора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініці ативи має право вжити заході в до забезпечення позову.
Забезпечення позову допус кається в будь-якій стадії пр овадження у справі, якщо невж иття таких заходів може утру днити чи зробити неможливим виконання рішення господарс ького суду.
За приписами статті 67 цього Кодексу, позов забезпечуєть ся:
- накладанням арешту на майн о або грошові суми, що належ ать відповідачеві;
- забороною відповідачеві в чиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчи няти дії, що стосуються предм ета спору;
- зупиненням стягнення на пі дставі виконавчого документ а або іншого документа, за яки м стягнення здійснюється у б езспірному порядку
Відповідно до постанови пл енуму Верховного Суду Україн и "Про практику застосування судами цивільного процесуал ьного законодавства при розг ляді заяв про забезпечення п озову" від 22.12.2006 № 9, розглядаючи з аяву про забезпечення позову , суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем н а підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в то му, що між сторонами дійсно ви ник спір та існує реальна заг роза невиконання чи утруднен ня виконання можливого рішен ня суду про задоволення позо ву; з' ясувати обсяг позовни х вимог, відповідність виду з абезпечення позову, який про сить застосувати особа, котр а звернулась з такою заявою, п озовним вимогам.
Залишаючи без змін ухвалу г осподарського суду Харківсь кої області від 16.04.2009, якою було , зокрема, вжито заходи до забе зпечення позову шляхом накла дення арешту на спірне майно , суд апеляційної інстанції, з астосовуючи положення части ни 4 статті 334 ЦК України, пункт 5 прикінцевих положень Закон у України "Про державну реєст рацію речових прав на нерухо ме майно та їх обмежень", виход ив з того, що ОСОБА_4 не є вл асником та не набув права вла сності на спірні приміщення за договором купівлі-продажу від 05.07.2007, укладеним між ним та в ідповідачем-2, в розумінні час тини 4 статті 334 ЦК України, оскі льки апелянт не надав свідоц тва про реєстрацію права вла сності на спірні приміщення за ОСОБА_4, а тому суд дійшо в висновку, що суд першої інст анції цілком обгрунтовано ви значив, що з урахуванням того , що позивачем заявлено вимог у про визнання недійсним дог овору купівлі-продажу нежитл ових приміщень, укладеного м іж відповідачами, а задоволе ння такої вимоги тягне за соб ою проведення двосторонньої реституції, в той час, як відп овідач-2 має можливість здійс нити відчуження об'єкту, що є п редметом спірного договору н а користь третіх осіб, то обгр унтованим є припущення, що у в ипадку невжиття заходів забе зпечення позову виконання рі шення може бути утрудненим.
Проте, колегія суддів Вищог о господарського суду Україн и вважає за необхідне зазнач ити, що приписами статті 657 ЦК У країни встановлено, що догов ір купівлі-продажу нежитлови х приміщень укладається у пи сьмовій формі та підлягає но таріальному посвідченню і де ржавній реєстрації, а за част инами 3, 4 статті 334 ЦК України пр аво власності на майно за дог овором, який підлягає нотарі альному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого п освідчення; якщо договір про відчуження майна підлягає д ержавній реєстрації, право в ласності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Отже наведені норми встано вили особливий порядок виник нення права власності на май но за договором, який підляга є нотаріальному посвідченню чи державній реєстрації. Дан і норми є імперативними, тому сторони договору не мають пр ава відступити від них. При ць ому слід розрізняти державну реєстрацію договору і реєст рацію самого майна, яка на від міну від реєстрації договору , не має правовстановлювальн ого значення.
Як вбачається з наявних у ма теріалах справи договору куп івлі-продажу від 05.07.2007, який пос відчено приватним нотаріусо м Харківського міського нота ріального округу ОСОБА_5, та зареєстровано в реєстрі з а № 3725, а також витягу з Державн ого реєстру правочинів, який свідчить про державну реєст рацію вказаного договору 05.07.200 7, спірні приміщення ОСОБА_1 були продані ОСОБА_4. 05.07.2007, тобто до подання позовної за яви та заяви про забезпеченн я позову, а відповідно до с татті 67 Господарського проце суального кодексу України по зов забезпечується накладан ням арешту на майно або грошо ві суми, що належать відпов ідачеві.
Враховуючи викладене, каса ційна інстанція вважає, що ос каржувані у справі постанова Харківського апеляційного г осподарського суду від 01.07.2009 та ухвала господарського суду Харківської області від 16.04.2009 в частині забезпечення позову прийняті з порушенням норм п роцесуального права.
Проте, як вбачається з матер іалів справи ухвалою господа рського суду Харківської обл асті від 20.07.2009 заходи забезпече ння позову, що були вжиті ухва лою господарського суду Харк івської області від 16.04.2009, було скасовано.
З огляду на те, що ухвала гос подарського суду першої інст анції в частині забезпечення позову вже скасована судом, к олегія суддів Вищого господа рського суду України вважає, що касаційна скарга підляга є частковому задоволенню, а с аме в частині скасування пос танови Харківського апеляці йного суду від 01.07.2009.
Керуючись статтями 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуальн ого кодексу України, Вищий го сподарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБ А_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову Харкі вського апеляційного господ арського суду від 01.07.2009 у справі № 38/121-09.
Головуючий Н.М. Губе нко
Судді Т.Л. Бариц ька
С.В. Миро шниченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2009 |
Оприлюднено | 05.12.2009 |
Номер документу | 6152246 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Барицька T.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні