Постанова

від 20.09.2016 по справі 911/800/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2016 р. Справа№ 911/800/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Кулініч А. П. - представник за довіреністю № 5 від 14.09.2016;

від відповідача за первісним позовом: Мишакова Ю.А. - представник за довіреністю б/н від 29.08.2016;

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом: Гашинський Д.М. - представник за довіреністю № 18-0009/60156 від 19.07.2016;

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом: Галонський В.М. - представник за довіреністю б/н від 29.08.2016;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

на рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2016

у справі № 911/800/16 (суддя - А.Ю. Кошик)

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом (третя особа 1) - Національного банку України

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом (третя особа 2) - ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд"

про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом (третя особа 3) - ПрАТ "Сільпо Рітейл"

про визнання зобов'язань припиненими та припинення обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (далі - ТОВ "Банк "Київська Русь" позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі - ТОВ "Фоззі-Фуд", відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом - Національного банку України (далі - НБУ) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аккорд" (далі - ТОВ "ФК "Аккорд") про визнання недійсним правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладеного між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фоззі-Фуд", який вчинено ТОВ "Фоззі-Фуд" шляхом подання заяви від 30.01.2016 (вихідний номер УРБ 10/14-684).

ТОВ "Фоззі-Фуд" звернулось до Господарського суду Київської області з зустрічним позовом у справі до ПАТ "Банк "Київська Русь" за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Приватне акціонерне товариства "Сільпо Рітейл" про визнання припиненими зобов'язань ТОВ "Фоззі-Фуд" за кредитними договорами, припинення іпотеки та застави за відповідними договорами, укладеними з ПАТ "Банк "Київська Русь", а також про припинення обтяжень майна.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що він був одночасно боржником і кредитором банку, зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося у відповідності до умов чинного законодавства, при зарахуванні дотримано всіх встановлених законом умов для цього, внаслідок зарахування були припинені не лише кредитні зобов'язання ТОВ "Фоззі-Фуд", а й похідні зобов'язання застави і іпотеки, яким кредитні зобов'язання забезпечувались. Вважає, що у зв'язку з невизнання банком припиненими його зобов'язань зарахуванням, вони підлягають визнанню припиненими в судовому порядку спільно з записами про іпотеку, заставу, обтяження, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.05.2016 первісний позов задоволено повністю, визнано недійсним правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладений між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фоззі-Фуд", який вчинено ТОВ "Фоззі-Фуд" шляхом подання заяви від 30.01.2016 вихідний номер УРБ 10/14-684, у задоволені зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Фоззі-Фуд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2016 у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволені первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим у зв'язку з невідповідністю висновків господарського суду обставинам справи і неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема пп. 8 ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції від 16.07.2015).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.07.2016.

Розгляд справи здійснювався різними складами суду та неодноразово відкладався.

У зв'язку з перебуванням суддів Гаврилюка О.М. та Гончарова С.А. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.08.2016, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2016 у справі № 911/800/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Майданевич А.Г., Яковлєв М.Л., вказана судова колегія розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку і ухвалила постанову у даній справі.

У судовому засіданні 20.09.2016 представник апелянта, третьої особи 3 та ТОВ "ФК "Аккорд" підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення місцевого господарського суду - скасувати.

Представники позивача за первісним позовом та НБУ у судовому засіданні 20.09.2016 заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Окрім цього, позивач за первісним позовом зазначив, що у зв'язку з тим, що заява відповідача за первісним позовом № УРБ 10/14-684 від 30.01.2016 про припинення зобов'язань за кредитними договорами (в сумі 189 111 349,40 грн.) зарахуванням зустрічних вимог за генеральним договором про розміщення грошових коштів №71174-20-01.1 від 13.06.2014 та укладеними на його виконання договорами банківського вкладу подана в період ліквідаційної процедури ПАТ «Банк «Київська Русь», це виключає можливість зарахування зустрічних вимог, тому позивач за первісним позовом просив суд визнати недійсним відповідний односторонній правочин відповідача за первісним позовом про зарахування зустрічних однорідних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом також зазначив, що спірний правочин не відповідає обмеженням, визначеним п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що є підставою для визнання його недійсним на підставі ч. 1 ст. 602, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України. А також, що правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог, який вчинено шляхом заяви від 30.01.2016 (вихідний номер УРБ 10/14-684) має наслідком індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора банку за рахунок коштів банку і, відповідно, порушує визначений вимогами статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядок та черговість задоволення вимог кредиторів до банку, що, на думку позивача за первісним позовом, також є підставою для визнання недійсним спірного правочину.

Також, позивач за первісним позовом наголосив, що оспорюваним правочином про зарахування зустрічних однорідних вимог, який вчинено шляхом подання заяви від 30.01.2016 (вихідний номер УРБ 10/14-684) порушено пріоритетне право Національного банку України, як заставодержателя, встановлене статтею 572 ЦК України та Законом України «Про заставу», що випливає з п. 1.8 укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та Національним банком України кредитного договору № 09 від 04.03.2014, за яким забезпеченням за цим кредитним договором виступають майнові права за укладеними позичальником (ПАТ «Банк «Київська Русь») кредитними договорами з юридичними особами на загальну суму 1 506 472 149,07 грн. згідно з реєстром, який є додатком до договору застави майнових прав № 09/ЗМП від 04.03.2014 (на підставі додатку № 1 ПАТ «Банк «Київська Русь» передав майнові права (права вимоги) за укладеними між банком та ТОВ «Фоззі-Фуд» кредитними договорами №№ 68029-20/12-1 від 16.10.2012 та 15371-20/11-1 від 26.04.2011 у заставу Національному банку України).

Відповідач за первісним позовом зазначив, що вважає зобов'язання за кредитними договорами та забезпечувальними зобов'язаннями припиненими внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, що відбулось на підставі заяви відповідача № УРБ 10/14-684 від 30.01.2016.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, заслухавши пояснення представників учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фоззі-Фуд" було укладено кредитні договори: №15371-20/11-1 від 26.04.2011; №68029-20/12-1 від 16.10.2012; №62297-20/13-1 від 12.07.2013 (далі - кредитні договори), за умовами яких та з урахуванням укладених між сторонами додаткових угод до них, позивач за первісним надав відповідачу за первісним позовом кредитні кошти. Так, зкорема, за наступними кредитними договорами:

- №15371-20/11-1 від 26.04.2011 було встановлено ліміт кредитування в сумі 32046730 грн. зі ставкою 25% річних, а з 01.02.2015 -24% річних, зі строком до 15.01.2019;

- №68029-20/12-1 від 16.10.2012 - було встановлено ліміт кредитування в сумі 75000000 грн. зі ставкою 25% річних, а з 01.02.2015 -24% річних, зі строком до 15.12.2019;

- №62297-20/13-1 від 12.07.2013 - було встановлено ліміт кредитування в сумі 34400000 грн. зі ставкою 21% річних, а з 01.11.2014 -25% річних, зі строком до 11.07.2016.

У забезпечення зобов'язань за кредитними договорами ТОВ "Фоззі-Фуд" та ПрАТ "Сільпо Рітейл" було укладено також відповідні договори іпотеки і застави, за якими в іпотеку (заставу) банку було передано належне ПрАТ "Сільпо Рітейл" нерухоме майно та належне ТОВ "Фоззі-Фуд" рухоме майно.

Так, зокрема за договором іпотеки від 16.11.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. за реєстровим номером 1375:

- нежитлова будівля, виділена частина, загальною площею 1 465,9 кв.м., з усіма невід'ємними його приналежностями, що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Стрий, вулиця Хмельницького Б., будинок 16 (шістнадцять);

- земельна ділянка площею 0,1152 га, кадастровий номер 4611200000:04:023:0049, з цільовим призначенням земельної ділянки - обслуговування будівлі магазину, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Стрий, вулиця Хмельницького, 16;

- нежитлова будівля торгового центру, загальною площею 4344,9 кв.м., з усіма невід'ємними його при належностями, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Червоних Майовщиків, будинок 17Г (сімнадцять «Г»).

За договором іпотеки від 26.04.2011, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравчук О.П. за реєстровим номером 378:

- торгівельний центр, загальною площею 2381,3 кв. м., зі всіма невід'ємними його приналежностями, що знаходяться за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Добровольського, будинок 5/3 (п'ять дріб три).

За договором іпотеки від 26.05.2011, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравчук О.П. за реєстровим номером 520:

- окремо розташоване нежитлове приміщення - нежитлова будівля, літ. А-2, загальною площею 1944,4 кв.м, зі всіма невід'ємними його приналежностями, що знаходяться за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Ситова, будинок 4 (чотири).

За договором іпотеки від 16.10.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. за реєстровим номером 1244:

- нежитлове приміщення, загальною площею 627,6 кв.м, зі всіма невід'ємними його приналежностями, що знаходяться за адресою: Хмельницька область, місто Хмельницький, проспект Миру, буд. 46.

За договором іпотеки від 04.12.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. за реєстровим номером 1435:

- приміщення магазину, загальною площею 1121,7 кв.м, з усіма невід'ємними його приналежностями, що знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вулиця Шухевича Р. (вулиця Красовського), будинок 12;

- нежилий будинок - універсам №26 (літ.А), загальною площею 4511,90 кв.м, з усіма невід'ємними його приналежностями, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Маяковського Володимира, будинок 75/2.

У зв'язку з порушенням відповідачем за первісним позовом зобов'язань за кредитними договорами, 04.06.2015 банк надіслав повідомлення про дострокове відкликання кредитів, що відповідачем за первісним позовом не заперечується та не спростовано під час перегляду рішення в суді апеляційної інстанції.

13.06.2014 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ПрАТ "МТС Україна" укладено також генеральний договір про розміщення грошових коштів №71174-20-01.1, у рамках якого було укладено договори банківського вкладу на загальну суму 328 000 000 грн. (далі - генеральний договір).

19.03.2015 на підставі Постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №61 про запровадження тимчасової адміністрації строком на три місяці. В подальшому Правлінням Національного банку України винесено Постанову від 16.07.2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.07.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

На стадії апеляційного перегляду також встановлено та не заперечується учасниками апеляційного провадження, що 18.08.2015 між ПрАТ «МТС Україна» та ТОВ «ФК «Аккорд» укладено договір факторингу №1/18-08, предметом якого заміна кредитора та набуття права вимоги, що виникли у ПрАТ «МТС Україна» за генеральним договором про розміщення грошових коштів та укладеними на його виконання договорами банківського вкладу. Відповідно до умов даного договору факторингу ТОВ «ФК «Аккорд» набуває всіх прав вимоги, які належали ПрАТ «МТС Україна» за генеральним договором та укладеними на його виконання договорами банківського вкладу. Відповідно до п. 1.2 договору факторингу внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором, фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із основного договору (генерального договору та укладених на його виконання договорів банківського вкладу) відносно усіх прав і обов'язків клієнта.

28.01.2016 між ТОВ «ФК «Аккорд» та ТОВ «Фоззі-Фуд» укладено договір відступлення права вимоги №2/28-01, предметом якого є відступлення належного ТОВ "ФК "Аккорд" (попередній кредитор - ПрАТ «МТС Україна») права вимоги до ПАТ "Банк "Київська Русь" за генеральним договором та наступними, укладеними на його виконання договорами банківського вкладу: № 8/71174-20-01.1 від 02.12.2014 в частині вимоги 48000000,00 грн., № 9/71174-20-01.1 від 08.12.2014 в частині вимоги 70000000,00 грн., №11/71174-20-01.1 від 25.12.2014 в частині вимоги 70000000,00 грн., № 2/71174-20-01.1 від 28.07.2014 в частині вимоги 6500000 грн.

Відповідно до п.1.4. договору відступлення внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором новий кредитор (ТОВ "Фоззі-Фуд") займає місце первісного кредитора (як кредитора і вкладника) в зобов'язаннях, що виникли з основного договору (генерального договору) та укладених на його виконання вказаних договорів банківського вкладу) стосовно всіх прав і обов'язків первісного кредитора (пропорційно і в частині відступленої за цим договором частини прав вимоги).

30.01.2016 ТОВ «Фоззі-Фуд» звернулося до ПАТ "Банк "Київська Русь" із заявою № УРБ 10/14-684 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 189111349,40 грн., зокрема, його зобов'язань за вищезазначеними кредитними договорами за рахунок зобов'язань банку за генеральним договором та укладеними на його виконання договорами банківського вкладу, право вимоги за якими набуто відповідачем за первісним позовом у порядку відступлення від ПрАТ «МТС Україна» до ТОВ «ФК «Аккорд», а потім, відповідно, від ТОВ «ФК «Аккорд» до відповідача за первісним позовом.

Судом першої інстанції вірно з'ясовано, що відповідні обставини, пов'язані з виконанням кредитного договору № 09 від 04.03.2014 (укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та Національним банком України), стосуються правовідносин позивача за первісним позовом з Національними банком України і не стосуються прав та обов'язків відповідача за первісним позовом, тому не впливають на чинність спірного правочину щодо зарахування зустрічних вимог.

Також, суд першої інстанції правомірно встановив, що наведене в первісному позові посилання на недійсність договору відступлення права вимоги, за яким відповідач набув належного в минулому ПрАТ «МТС Україна» права вимоги, не є підставою для задоволення первісного позову, оскільки не надано доказів визнання відповідного договору недійсним і такий договір відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України є чинним (презумпція правомірності правочину).

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що посилання позивача за первісним позовом на порушення спірним правочином ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не обґрунтовує вимогу про визнання такого правочину недійсним, оскільки наведені позивачем за первісним позовом обставини лише опосередковано можуть свідчити про порушення черговості задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі ПАТ «Банк «Київська Русь». Тоді як, зарахування зустрічних вимог із дотриманням п.8 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» допускається.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що зарахування зустрічних вимог не порушує встановлену статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" черговість задоволення вимог до неплатоспроможного банку, оскільки відповідно до положення цієї статті така черговість встановлена лише для черговості спрямування коштів, одержаних у результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку. Зарахування зустрічних однорідних вимог не передбачає одержання сторонами грошових коштів, а його можливість прямо передбачена положеннями статті 46 цього Закону. При цьому, внаслідок зарахування має місце погашення зобов'язань банку за рахунок коштів розміщених на рахунку саме в цьому банку для потреб погашення кредитів, кредитором за якими є сам банк. Отже, в даному випадку йдеться про переміщення активів у межах одного (даного) банку в цілях виконання зобов'язань позичальника перед банком та банку перед позивальником. Тобто, у будь-якому випадку виведення коштів з банку не відбувається. Таким чином, у даній ситуації не порушуються права та законні інтереси як банку, так і відповідача за первісним позовом і третіх осіб, а також інших вкладників та кредиторів банку, оскільки таке переміщення (згортання) активів не впливає на порядок черговості погашення вимог кредиторів банку. Більше того, кредитори можуть розраховувати на повернення власних коштів з банку за рахунок коштів, що надійдуть від реалізації його активів при одночасному зменшенні його зобов'язань перед третіми особами, що лише посилює активи банку.

Разом з цим, задовольняючи первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції передчасно зазначив, що відповідач за первісним позовом, набувши права належної ПрАТ «МТС Україна» вимоги повернення депозитних коштів, при цьому не став правонаступником щодо належних ПрАТ «МТС Україна» рахунків, на яких обліковувались депозитні кошти, не перевів відповідні кошти за депозитами на свої рахунки, користуючись правом вимоги по таким депозитам, через що помилково відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент закінчення перебігу строку для заявлення кредиторських вимог до ПАТ "Банк "Київська Русь" у процедурі його ліквідації, кредитором банку за генеральним договором та укладеними на його виконання договорами банківського вкладу було ТОВ "ФК "Аккорд", вимоги якого акцептовані у встановленому порядку. Відтак, вимоги за вказаними договорами банківського вкладу не вважаються погашеними, а зміна кредитора за ними чинним законодавством України не обмежується.

Таким чином, на підставі ст.ст. 510-516, 546, 560, 563, 1077, 1080 ЦК України, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що на підставі договору відступлення права вимоги №2/28.01 від 28.01.2016 ТОВ "Фоззі-Фуд" набуло прав та обов'язків сторони (кредитора) за генеральним договором та укладеними на його виконання договорами банківського вкладу на суму 194500000,00 грн. При цьому, суд апеляційної інстанції відзначає, що вищевказаний договір є чинним та доказів визнання його недійсним - не надано.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції виходить із презумпції правомірності правочину, встановленої статтею 204 ЦК України.

Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до ч. 3, ч.5 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Фактично, припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, до якої, відповідно, застосовуються загальні положення про правочин.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

У відповідності до норм статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Згідно зі статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З урахуванням норм статті 601 ЦК України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними, тобто зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду (гроші, однорідні речі);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Згідно із положеннями ст. 601 ЦК України вимоги, що зараховуються мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання ТОВ "Фоззі-Фуд" та ПАТ "Банк "Київська Русь" є грошовими, тобто однорідними.

При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо).

В силу наведених положень чинного законодавства для зарахування достатньо ініціативи однієї сторони.

В п. 4-1 ст. 602 ЦК України визначено, що не допускається зарахування зустрічних вимог за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом.

Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що його метою є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Пунктом 8 ч.2 ст. 46 цього Закону (який було доповнено Законом України від 16.07.2015 № 629-VIII) визначено, що з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що: за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку; кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком. Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлені обставини, що грошові вимоги до ПАТ "Банк "Київська Русь" полягають в поверненні грошових коштів, розміщених на рахунках в банку протягом року, що передує даті початку процедури виведення банку з ринку. Грошові кошти були розміщені на рахунках первісного кредитора (ПрАТ "МТС Україна") до запровадження в ПАТ "Банк "Київська Русь" тимчасової адміністрації. Згідно положень договору відступлення прав вимоги, укладеного між ТОВ "Фоззі-Фуд" та ТОВ "ФК "Аккорд", положення яких тотожні положенням договору факторингу, укладеного між ПрАТ "МТС Україна" та ТОВ "ФК "Аккорд", кожен новий кредитор не лише набув права вимоги коштів, що перебували на рахунках у банку, а й був замінений у самому зобов'язанні за договором банківського рахунку як новий кредитор і відповідна сторона договору.

У відповідності до ст. 512 ЦК України підставою для заміни кредитора в зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, як обсяг, так і всі умови, на яких права вимоги до ПАТ "Банк "Київська Русь" існували у ПрАТ "МТС Україна", почергово зберігалися при відступленні прав вимоги спочатку до ТОВ "ФК "Аккорд", а згодом до ТОВ "Фоззі-Фуд". Відповідно, факт перебування коштів на рахунку в банку визначається для нового кредитора банку так само, як він би визначався і для попереднього (первісного) кредитора у зобов'язанні за договором банківського вкладу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у даній справі кошти, права вимоги яких відступлено і вимоги щодо сплати яких згодом заявлені до зарахування відповідачем за зустрічним позовом (як зустрічні і однорідні із вимогами банку до нього за кредитними зобов'язаннями) перебували на депозитних рахунках на дату початку процедури виведення ПАТ "Банк "Київська Русь" з ринку, що є однією з необхідних та достатніх умов проведення зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з пунктом 8 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно п. 7.1.2 п. 7.1 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.

Згідно п. 9.5 розд. 9 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 №492, кошти на вкладний (депозитний) рахунок суб'єкта господарювання перераховуються з його поточного рахунку і після настання обставин їх повернення, визначених договором банківського вкладу, повертаються на поточний рахунок суб'єкта господарювання, крім випадків, передбачених законодавством України. Банки можуть перераховувати грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок суб'єкта господарювання з його іншого вкладного (депозитного) рахунку, відкритого в цьому банку, лише в разі зміни банком порядку бухгалтерського обліку рахунку суб'єкта господарювання, пов'язаної із: запровадженням банком процедури зміни рахунків клієнтів не за їх ініціативою у випадках і в порядку, визначених нормативно-правовими актами Національного банку; зміною умов договору банківського вкладу. За вкладним (депозитним) рахунком суб'єкта господарювання забороняється: проведення розрахункових операцій, крім операцій, пов'язаних із реалізацією майнових прав на суму коштів, що зберігаються на вкладному (депозитному) рахунку, відповідно до договору застави коштів; видача коштів готівкою.

Так, суд апеляійної інстанції погоджується, з тим, що рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, а можливості зміни власника рахунка Інструкцією не передбачено, проте викладене не є підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову в цій частині.

Судом апеляційної інстанції відзначається те, що умовами генерального договору та укладеними на його виконання договорами не обумовлюється повернення коштів вкладнику його безпосередніми діями (складання та подання платіжних документів, заяв тощо). Кошти підлягають поверненню по факту спливу строку вкладу, на який його було розміщено.

Отже, відкриття депозитного рахунку є лише одним з складових елементів виконання сторонами договору банківського вкладу і заміна сторони цього договору засвідчує набуття ним прав співвласника (користувача) рахунку (коштів, на ньому розміщених).

За приписами п.п. 2, п.п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Як вбачається з матеріалів справи на момент первісного відступлення ПрАТ "МТС Україна" прав вимоги до ПАТ "Банк "Київська Русь" на користь ТОВ "ФК "Аккорд" за договором факторингу №1/18-08 від 18.08.2015, банк вже знаходився в процедурі ліквідації із 17.07.2015, що свідчить про завершення його банківської діяльності та настання строків виконання всіх його грошових зобов'язань. Вказане зумовлює відсутність у банку будь-якої можливості здійснювати перерахунок із депозитних рахунків коштів вкладника-кредитора як первісного (ПрАТ "МТС Україна"), так і усіх наступних нових кредиторів (ТОВ "ФК "Аккорд", ТОВ "Фоззі-Фуд"), як за їх розпорядженням, так і без таких. На момент первісного і всіх наступних відступлень прав вимоги та заміни кредитора в зобов'язаннях використання і обслуговування депозитних рахунків, відкритих ПрАТ "МТС України", припинилось в силу того, що банк був позбавлений можливості виконувати свої функії за відкритими у зв`язку з відкликанням банківської ліцензії. Так, з моменту відкликання банківської ліцензії статус банку був зведений до виконання ним функцій зберігача розміщених на депозитних рахунках коштів та боржника за договором банківського вкладу. Як первісний, так і наступні кредитори банку не мали можливості розпоряджатись коштами на рахунках в силу укладення ними договорів відступлення прав вимоги, оскільки користування цими рахунками припинилось.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що при зарахуванні зустрічних однорідних зобов'язань між ТОВ "Фоззі-Фуд" та ПАТ "Банк "Київська Русь" дотримано всіх встановлених законом умов для такого зарахування, а саме: ТОВ "Фоззі-Фуд", як боржник ПАТ "Банк "Київська Русь", за кредитними договорами був одночасно кредитором банку за генеральним договором та укладеними на його виконання договорами банківського рахунку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитами цього боржника перед цим банком за кредитними договорами; за кредитними договорами не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржників, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення банку з ринку; кошти перебували на депозитних рахунках в банку на дату початку процедури виведення банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено пунктом 2.2.6 генерального договору; ТОВ "Фозі-Фуд" не є пов'язаною з ПАТ "Банк "Київська Русь" особою і доказів на спростування викладеного суду не надано.

Отже, відсутні підстави для визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчиненого ТОВ "Фоззі-Фуд" шляхом подання заяви від 30.01.2016 (вихідний номер УРБ 10/14-68).

Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що при укладенні договорів відступлення прав вимоги ПрАТ "МТС Україна" порушено п.8 ч.2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у частині заборони поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку.

А тому в задоволенні первісного позову слід відмовити та скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині.

Так, укладенням наведених договорів, за якими було відступлено право вимоги до ПАТ "Банк "Київська Русь" не виникло обставини, за якої в одному і тому ж зобов'язанні за участю банку боржник одночасно став кредитором у цьому ж зобов'язанні. У відносинах сторін лише виникли зустрічні зобов'язання, які існували одночасно, не поєднуючи боржника і кредитора в одній особі, а до цих зобов'язань були застосовані саме норми законодавства про припинення зустрічних зобов'язань не пов'язаних з поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Відповідно, у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог, зобов'язання ПАТ "Банк "Київська Русь" перед ТОВ "Фоззі-Фуд" у загальній сумі 189111249,40 грн. за генеральним договором та укладеними на його виконання договорами банківського вкладу № 8/71174-20-01.1 від 02.12.2014, № 9/71174-20-01.1 від 08.12.2014, №11/71174-20-01.1 від 25.12.2014, № 2/71174-20-01.1 від 28.07.2014р. припинились, як і припинились зобов'язання ТОВ "Фоззі-Фуд" перед ПАТ "Банк "Київська Русь" в загальній сумі 189 111 249,40 грн., що становило весь обсяг грошових зобов'язань ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" за укладеними з ПАТ "Банк "Київська Русь" кредитними договорами №15371-20/11-1 від 26.04.2011, №68029-20/12-1 від 16.10.2012, №62297-20/13-1 від 12.07.2013 в силу приписів ст. 601 Цивільного кодексу України.

Відповідно, позовні вимоги ТОВ "Фоззі-Фуд" за зустрічним позовом у частині визнання припиненими зобов'язань перед ПАТ "Банк "Київська Русь" за кредитними договорами №15371-20/11-1 від 26.04.2011, №68029-20/12-1 від 16.10.2012, №62297-20/13-1 від 12.07.2013 підлягають задоволенню, як і апеляційна скарга в цій частині.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про заставу", заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Згідно із ст. 28 Закону України «Про заставу», застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом. В цій частині зустрічний позов також підлягає задоволенню.

Тоді як у задоволенні решти позовних вимог, зокрема, щодо визнання іпотеки припиненою, суд першої інстанції правомірно відмовив. Проте, суд апеляційної інстанції вважає мотиви такої відмови наступними.

Згідно з ст.3 Закону України "Про іпотеку", іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ч.1 ст. 17 цього Закону, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Іпотека припиняється з припиненням основного зобов'язання. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 8 червня 2016 року у справі № 6-330цс16).

Враховуючи похідний характер іпотеки та застави, а також те, що зобов'язання ТОВ "Фоззі-Фуд" за кредитними договорами, які такою заставою та іпотекою забезпечувались, припинені, апеляційний суд відзначає, що у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, відповідно, припинились і договори іпотеки та застави майна, та, відповідно, припинилась визначені ними іпотека і застава, а саме:

- застава рухомого майна, переданого в заставу за договором застави №62298-20/13-6 від 12.07.2013, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" з Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (номер запису про обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна: 13795592);

- іпотека нерухомого майна: нежитлової будівлі, виділена частина, загальною площею 1 465,9 кв.м., з усіма невід'ємними його приналежностями, що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Стрий, вулиця Хмельницького Б., будинок 16 (шістнадцять), що виступала предметом іпотеки за Іпотечним договором від 16.11.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М., зареєстрованим в реєстрі за №1375, який (з врахуванням змін і доповнень) укладено між Приватним акціонерним товариством «Сільпо Рітейл» та Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь", у зв'язку з припиненням основного зобов'язання (номери записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: про іпотеку - 240192, про обтяження (заборона на нерухоме майно) - 240016);

- іпотека нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,1152 га, кадастровий номер 4611200000:04:023:0049, з цільовим призначенням земельної ділянки - обслуговування будівлі магазину, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Стрий, вулиця Хмельницького, 16, що виступало предметом іпотеки за Іпотечним договором від 16.11.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М., зареєстрованим в реєстрі за №1375, який (з врахуванням змін і доповнень) укладено між Приватним акціонерним товариством «Сільпо Рітейл» та Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь", у зв'язку з припиненням основного зобов'язання (номери записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: про іпотеку - 484339, про обтяження (заборона на нерухоме майно) - 484212);

- іпотека нерухомого майна: нежитлової будівлі торгового центру, загальною площею 4344,9 кв.м., з усіма невід'ємними його при належностями, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Червоних Майовщиків, будинок 17 Г (сімнадцять «Г»), що виступало предметом іпотеки за Іпотечним договором від 16.11.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М., зареєстрованим в реєстрі за номером №1375, який (з врахуванням змін і доповнень) укладено між Приватним акціонерним товариством «Сільпо Рітейл» та Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь", у зв'язку з припиненням основного зобов'язання (номери записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: про іпотеку - 199995, про обтяження (заборона на нерухоме майно) - 199951);

- іпотека нерухомого майна: торгівельного центру, загальною площею 2381,3 кв.м., зі всіма невід'ємними його приналежностями, що знаходяться за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Добровольського, будинок 5/3 (п'ять дріб три), що виступало предметом іпотеки за Іпотечним договором від 26.04.2011, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравчук О.П., зареєстрованим в реєстрі за номером №378, який (з урахуванням змін і доповнень) укладено між Приватним акціонерним товариством «Сільпо рітейл» та Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь", у зв'язку з припиненням основного зобов'язання (номери записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: про іпотеку - 2898517, про обтяження (заборона на нерухоме майно) - 2898630);

- іпотека нерухомого майна: окремо розташованого нежитлового приміщення - нежитлова будівля, літ. А-2, загальною площею 1944,4 кв.м, зі всіма невід'ємними його приналежностями, що знаходяться за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Ситова, будинок 4 (чотири), що виступало предметом іпотеки за Іпотечним договором від 26.05.2011, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравчук О.П., зареєстрованим в реєстрі за номером №520, який (з врахуванням змін і доповнень) укладено між Приватним акціонерним товариством «Сільпо Рітейл» та Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь", у зв'язку з припиненням основного зобов'язання (номери записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: про іпотеку - 62195, про обтяження (заборона на нерухоме майно) - 62179);

- іпотека нерухомого майна: нежитлового приміщення, загальною площею 627,6 кв.м, зі всіма невід'ємними його приналежностями, що знаходяться за адресою: Хмельницька область, місто Хмельницький, проспект Миру, буд. 46, що виступало предметом іпотеки за Іпотечним договором від 16.10.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М., зареєстрованим в реєстрі за номером №1244, який (з врахуванням змін і доповнень) укладено між Приватним акціонерним товариством «Сільпо Рітейл» та Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь", у зв'язку з припиненням основного зобов'язання (номери записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: про іпотеку - 402067, про обтяження (заборона на нерухоме майно) - 402125);

- іпотека нерухомого майна: приміщення магазину, загальною площею 1121,7 кв.м, з усіма невід'ємними його приналежностями, що знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вулиця Шухевича Р. (вулиця Красовського), будинок 12, що виступало предметом іпотеки за Іпотечним договором від 04.12.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М., зареєстрованим в реєстрі за номером №1435, який (з урахуванням змін і доповнень) укладено між Приватним акціонерним товариством «Сільпо Рітейл» та Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь", у зв'язку з припиненням основного зобов'язання (номери записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: про іпотеку - 235968, про обтяження (заборона на нерухоме майно) - 235997);

- іпотека нерухомого майна: нежилого будинку - універсам №26 (літ.А), загальною площею 4511,90 кв.м, з усіма невід'ємними його приналежностями, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Маяковського Володимира, будинок 75/2, що виступав предметом іпотеки за Іпотечним договором від 04.12.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М., зареєстрованим в реєстрі за номером №1435, який (з врахуванням змін і доповнень) укладено між Приватним акціонерним товариством «Сільпо Рітейл» та Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь", у зв'язку з припиненням основного зобов'язання (номери записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: про іпотеку - 209253, про обтяження (заборона на нерухоме майно) - 209231).

Проте, ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД", звернувшись до суду із зустрічними позовними вимогами про припинення вищезазначених іпотек за договорами іпотеки, сторонами яких є ПАТ "Банк "Київська Русь" та ПрАТ "Сільпо Рітейл", та записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, фактично заявило вимоги в інтересах іншої особи - ПрАТ "Сільпо Рітейл", що суперечить ст. 1 ГПК України. Наведена норма передбачає право на звернення до господарського суду за захистом лише своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. При цьому, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції наявності в нього підстав для звернення з позовом в цій частині.

Тому позовні вимоги позивача за зустрічним позовом у частині вимог про припинення вищезазначених іпотек та записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не можуть бути задоволені у даній справі. В цій частині рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову - підлягає залишенню без змін, з урахуванням наведених мотивів у постанові.

Щодо доводів позивача про необхідність застосування при розгляді даної справи практики Верховного Суду України, зокрема, постанови від 06.04.2016 у справі № 3-174гс16, суд апеляційної інстанції їх відхиляє як безпідставні. Так, суд апеляційної інстанції бере до уваги доводи представника третьої особи 2 з урахуванням того, що висновок Верховного Суду України у наведеній справі стосувався застосування іншої норми права. А тому позиція, висловлена у вказаній постанові, не є обов'язковою до застосування у даній справі в силу ст. 111-28 ГПК України. У вказаній постанові Верховний Суд України розглянув спір, що пов'язаний з правовідносинами, які існували в лютому 2015 року до внесення змін до ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ЗУ від 16.07.2015 № 629-VIII, відповідно до якого частину другу статті 46 доповнено пунктом 8. Саме на підставі п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні первісного позову.

Крім цього, у вказаній постанові розглядався спір, пов'язаний із відступленням права вимоги за поточним рахунком, тоді як в даній справі розглядається спір, пов'язаний із відступленням права вимоги за депозитним рахунком. А тому суд апеляційної інстанції приймає доводи представника третьої особи 2 про неможливість застосування позиції Верховного Суду України, зазначеної в постанові від 06.04.2016 у справі № 3-174гс16.

До того ж, суд апеляційної інстанції зазначає, що хоча Інструкцією не передбачено можливості зміни власника рахунків, оскільки вони відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, дана обставина не може бути підставою для відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог у цій частині через набуття апелянтом права грошової вимоги в порядку ст. 1077 ЦК України. Право власності є непорушним, а тому суд апеляційної інстанції застосовує у даній справі принципи здійснення правосуддя, закріплені у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких наявність прогалини в національному законодавстві не перешкоджає особі апелювати в національному суді до норм Конвенції і виносити на їх основі рішення.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ТОВ "Фоззі-Фуд" підлягає частковому задоволенню, тоді як рішення Господарського суду Київської області у даній справі підлягає частковому скасуванню на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову та про часткове задоволення зустрічного позову. В частині відмови у задоволенні зустрічного позову щодо визнання припиненою іпотеки - рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

На підставі ст. 49 ГПК України судом апеляційної інстанції здійснюється наступний перерозподіл судових витрат: судовий збір за розгляд первісного позову в суді першої та апеляційної інстанцій покладається на позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у зв'язку з відмовою в його задоволенні; за розгляд зустрічного позову- на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з урахуванням задоволення зустрічного позову з п'яти немайнових вимог та відмовою у задоволенні двадцяти чотирьох немайнових вимог).

Керуючись статтями 32-34, 36, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2016 у справі №911/800/16 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2016 у справі №911/800/16 скасувати в частині задоволення первісного позову з прийняттям нового рішення про відмову в задоволені первісного позову повністю.

Рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2016 у справі №911/800/16 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову скасувати частково. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Визнати припиненими зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" за кредитним договором №15371-20/11-1 від 26.04.2011 в частині погашення заборгованості за кредитом, процентів, пені та штрафів.

4. Визнати припиненими зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" за кредитним договором №68029-20/12-1 від 16.10.2012 в частині погашення заборгованості за кредитом, процентів, пені та штрафів.

5. Визнати припиненими зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" за кредитним договором №62297-20/13-1 від 12.07.2013 в частині погашення заборгованості за кредитом, процентів, пені та штрафів.

6. Визнати припиненою заставу рухомого майна, переданого в заставу за договором застави №62298-20/13-6 від 12.07.2013, укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" з Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь".

7. Припинити в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (номер запису про обтяження: 13795592) обтяження рухомого майна, переданого в заставу за договором застави №62298-20/13-6 від 12.07.2013, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" з Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь".

8. В решті відмови у задоволенні зустрічного позову рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

9. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, МФО 319092, код 24214088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (08123, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код 32294926) 8 268,00 (вісім тисяч двісті шістдесят вісім) грн., 00 коп. - судового збору за розгляд справи в місцевому господарському суді та 9 094 (дев'ять тисяч дев'яносто чотири) грн., 80 коп. - судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

10. Доручити видачу наказів Господарському суду Київської області.

11. Матеріали справи № 911/800/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Повний текст постанови складено 22.09.2016.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

М.Л. Яковлєв