Ухвала

від 25.06.2010 по справі 4-2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 4-2

Провадження №149

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції:

Доповідач :

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2010 року м. Вінниця

колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Рупака А.А.

суддів Ващук В.П., Сілакова С.М.

з участю прокурора Ліщук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці матеріали за апеляційною скаргою прокурора Літинського району Нікітчина Р.О. на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 03 червня 2010 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 03 червня 2010 року задоволено скаргу ОСОБА_1 на постанови старшого слідчого СВ Літинського РВ ГУМВС України у Вінницькій області від 25 січня 2010 року про порушення відносно неї кримінальної справи за фактом службового підроблення та привласнення коштів за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.191 ч.3, 366 ч.1 КК України, а також постанов від 02 лютого 2010 року, 15 лютого 2010 року та 27 лютого 2010 року про порушення відносно неї кримінальних справ за ознаками ч.3 ст.191 КК України. Зазначеним судовим рішенням постанови про порушення кримінальних справ скасовані, відмовлено в порушенні кримінальної справи.

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування постанови Літинського районного суду міста Вінниці від 03 червня 2010 року у зв’язку з однобічністю та неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та просить направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора Ліщук О.М., яка підтримала апеляцію, міркування ОСОБА_1 про законність постанови Літинського районного суду Вінницької області, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що подана прокурором апеляція підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст.236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови (ст.94 КПК України), законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Також суд перевіряє, чи компетентною собою прийнято рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано встановлений для цього порядок (ст.98 КПК України).

Як вбачається з постанови, суд належним чином дотримав дані вимоги та обґрунтовано дійшов висновку про незаконність постанов слідчого про порушення кримінальної справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи можуть бути, зокрема, заяви або повідомлення окремих громадян. З матеріалів дослідчої перевірки вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи послужили заяви громадян ОСОБА_2 (т.1 а.с.17, 26, 32, 196), ОСОБА_3 (т.2, а.с.6), ОСОБА_4 (т.2, а.с.38), ОСОБА_5 (т.2, а.с.307), ОСОБА_6 (т.3, а.с.33).

Зі змісту ч.2 ст.94 КПК України випливає, що підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

З вищенаведених заяв громадян про привласнення коштів вбачається, що вони звернулись до правоохоронних органів та в заявах вказували на причетність до злочину посадових осіб кредитної спілки «Фортеця» та ніхто не вказував на кредитного інспектора Пивовар Л.А. як на особу, яка безпосередньо вчинила злочин. Проведеною дослідчою перевіркою встановлено факт привласнення коштів позичальників, проте на момент порушення справи достатніх даних, які б вказували на ознаки злочину в діях кредитного інспектора Пивовар Л.А. встановлено не було, через що порушення справи відносно конкретної особи слід вважати передчасним та необґрунтованим.

Крім цього, зважаючи на посадову інструкцію кредитного інспектора (т.1, а.с.68-71), наказу про прийняття на роботу №158-К від 01.11.2006 року (т.1, а.с.66-67), та договору про матеріальну відповідальність від 18.10.2006 року (т.1, а.с. 62-63), який був укладений з працівником до прийняття на роботу, під час дослідчої перевірки слід було встановити, чи відноситься ОСОБА_1 до службових осіб та лише після цього вирішувати питання про наявність в її діях злочину у сфері службової діяльності.

Разом з тим, на момент розгляду справи в апеляційній інстанції встановлено, що рішенням Конституційного Суду України від 02 липня 2009 року визнано неконституційним положення пункту 2 частини 16 статті 236-8 КПК України в частині правомірності винесення судом постанови про відмову в порушенні кримінальної справи в разі скасування постанови органу дізнання, слідчого або прокурора про порушення справи. Тому посилання суду на відмову в порушенні кримінальної справи підлягає виключенню з постанови.

Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора Літинського району Нікітчина Р.О. задовольнити частково.

Постанову Літинського районного суду Вінницької області від 03 червня 2010 року про задоволення скарги ОСОБА_1 на постанови старшого слідчого СВ Літинського РВ ГУМВС України у Вінницькій області від 25 січня 2010 року про порушення відносно неї кримінальної справи за фактом службового підроблення та привласнення коштів за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.191 ч.3, 366 ч.1 КК України, а також постанов від 02 лютого 2010 року, 15 лютого 2010 року та 27 лютого 2010 року про порушення відносно неї кримінальних справ за ознаками ч.3 ст.191 КК України змінити.

Виключити вказівку суду про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом службового підроблення та привласнення коштів за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.191 ч.2, 191 ч.3, 366 ч.1 КК України, матеріали повернути прокуророві Літинського району для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України.

В решті постанову залишити без змін.

Судді:

З оригіналом вірно: