Рішення

від 22.09.2016 по справі 926/424/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2016 р. Справа № 926/424/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Буковина-реєстрВ» , м.Чернівці

до публічного акціонерного товариства В«Український ОСОБА_1В» в особі Чернівецького ВП ПАТ В«УкрінбанкВ» , м.Чернівці

про зобов'язання перерахувати кошти відповідно до поданого платіжного доручення

Суддя В.В.Дутка

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, довіреінсть від 08.09.2016р., ОСОБА_3, довіреність від 01.03.2016р.,

від відповідача - не з'явилися

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю В«Буковина-реєстрВ» звернулося з позовом до публічного акціонерного товариства В«Український ОСОБА_1В» в особі Чернівецького ВП ПАТ В«УкрінбанкВ» , м.Чернівці про зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти в сумі 210000,00 грн. за умовами банківського вкладу з депозитного рахунку позивача на власний рахунок позивача; зобов'язати перерахувати грошові кошти в сумі 210000,00 грн. за платіжним дорученням від 09.12.2015р. з поточного рахунку позивача на власний рахунок позивача у ПАТ В«КБВ«ГлобусВ» у м.Чернівці.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 17.03.2016 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 04.04.2016р.

Ухвалою від 04.04.2016р., 18.04.2016р., 11.05.2016р. розгляд справи відкладався.

Ухвалою від 16.05.2016р. зупинено провадження у справі №926/424/16 до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № К/800/11692/15.

Ухвалою від 09.09.2016р. поновлено провадження у справі та продовжено строк розгляду спору за клопотанням позивача, на 15 днів, розгляд справи призначено на 22.09.2016р.

У судовому засіданні 22.09.2016р. представники позивача просили задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи, призначеного на 22.09.2016, не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

07 липня 2015р. між публічним акціонерним товариством В«Український інноваційний банкВ» (далі - ОСОБА_1) та товариством з обмеженою відповідальністю В«Буковина -реєстрВ» (далі Вкладник) укладений Договір банківського вкладу В«Легке літоВ» №69.

Відповідно до умов п.1.1 Договору Вкладник перераховує Банку безготівкові грошові кошти в сумі 210000,00 грн. (далі - «Депозитний вклад» або «Вклад»), а ОСОБА_1 приймає та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок № 26109204100283 (далі - «Депозитний рахунок») та зобов'язується виплатити Вкладнику суму Депозитного вкладу та проценти на неї в строк, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

Згідно п.1.2 Договору, Банк нараховує та виплачує Вкладникові проценти на фактичну суму Депозитного вкладу із розрахунку 24,5 % річних.

У разі дострокового розірвання Договору, за ініціативою Вкладника, Банк нараховує і сплачує Вкладнику проценти за ставкою 0,5% річних з дати розміщення Депозитного вкладу або з останньої Дати продовження Строку зберігання. При цьому ОСОБА_1 на дату дострокового повернення Депозитного вкладу виконує перерахунок раніше нарахованих процентів за Депозитним вкладом. Шляхом підписання цього Договору Сторони узгодили, що ОСОБА_1 мас право на утримання різниці між сумою раніше нарахованих процентів згідно з п.1.2. цього Договору та сумою процентів, розрахованих із застосуванням ставки 0,5% річних, з суми процентів, які нараховані, але не виплачені Вкладнику на дату дострокового повернення Депозитного вкладу, а у випадку якщо цієї суми недостатньо - з суми Депозитного вкладу. Про дострокове розірвання Договору Вкладник зобов'язаний повідомити ОСОБА_1 не менш ніж за 6 (шість) робочих днів до запланованої дати розірвання Договору шляхом надання до Банку письмової заяви про дострокове розірвання Договору, що підписана уповноваженим представником Вкладника (п.2.5.Договору).

Згідно п.3.1 Договору, Вкладник передає Банку Депозитний вклад на строк з 7 липня 2015р. по 30 грудня 2015 р. Днем повернення Депозитного вкладу вважається 30 грудня 2015р.

За п.3.2 Договору, в день повернення Депозитного вкладу, зазначений в п.3.1. Договору, Банк перераховує суму Вкладу та проценти, нараховані за останній період нарахування процентів, на Поточний рахунок Вкладника за реквізитами, вказаними у розділі 13 Договору. При цьому Депозитний рахунок закривається, а дія цього Договору припиняється.

За змістом п.5.6. Договору Вкладник має право достроково розірвати цей Договір за умови дотримання вимог п.2.5. цього Договору.

Сторони передбачили в п.8.2. Договору, що дія цього Договору припиняється при настанні наступних обставин: ненадходження суми Депозитного вкладу в строк, вказаний в п.5.1. цього Договору на Депозитний рахунок; закінчення строку зберігання Вкладу у відповідності до статті 3 цього Договору; дострокового розірвання цього Договору за ініціативою Вкладника в порядку, визначеному цим Договором; за інших обставин, передбачених чинним законодавством України або Договором.

На виконання умов Договору позивач перерахував Банку грошові кошти в сумі 210000,00 грн., а ОСОБА_1 прийняв та зарахував їх на вкладний (депозитний) рахунок № 26109204100283, що підтверджується платіжним дорученням від 07.07.2015р. №66 та випискою по особовим рахункам з 07.07.2015р. по 24.12.2015р. (а.с.17,18).

Позивач листами від 16.11.2015р., 25.11.2015р. звертався до відповідача про дострокове розірвання договору банківського вкладу В«Легке літоВ» від 07.07.2015р. №69,

Вважаючи, що відповідач виконав умови Договору, так як договір банківського вкладу розірваний 25.11.2015р., 09.12.2015р. позивач надав до виконання платіжне доручення №113, проте платіжне доручення Банком виконано не було та перекази за ним з рахунку Позивача, відкритого у Банку (відповідача), на вказані в дорученнях рахунки отримувача, здійснено не було (а.с.51).

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання умов Договору банківського вкладу В«Легке літоВ» від 07.07.2015р. №69 щодо повернення депозитних вкладів.

Відповідач у відзиві вказав, що з огляду на початок процедури ліквідації ПАТ «Український інноваційний банк», позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення на підставі ст. 36, 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, на підставі Договору банківського вкладу В«Легке літоВ» від 07.07.2015 року № 69 позивачем розміщено банківські вклади у відповідача в розмірі 210 000,00 грн.

Разом з тим, після спливу строку повернення вкладів за вказаним Договором відповідач відповідні грошові кошти не повернув.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Однак, постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.03.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016р., визнано незаконною та скасовано вищезгадану постанову Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» до категорії неплатоспроможних». Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Поряд з викладеним, суд звертає увагу на те, що постанову НБУ про введення тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРІНБАНК» було прийнято 24.12.2015р., а позивач звернувся до Банку з розпорядженням про виконання платіжного доручення ще 09.12.2015р., тобто відповідач безпідставно порушував права позивача на розпорядження належними йому коштами.

Таким чином, ОСОБА_1 не перебуваючи в ліквідаційній процедурі доказів виконання вимог вкладника суду не подав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, вказані вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір за приписами ст. 49 ГПК України у зв'язку з задоволенням позову покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" особі Чернівецького ВП ПАТ "Укрінбанк" (м.Київ, вул.Смирнова-Ласточкіна, буд.10-а; код ЄДРПОУ 05839888) перерахувати грошові кошти в сумі 210 000,00 грн. за умовами банківського вкладу з депозитного рахунку ТОВ "Буковина-реєстр" № 26109204100283 на власний рахунок ТОВ "Буковина-реєстр" №26189204100300.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Чернівецького ВП ПАТ "Укрінбанк" (м.Київ, вул.Смирнова-Ласточкіна, буд.10-а; код ЄДРПОУ 05839888) перерахувати грошові кошти в сумі 210 000,00 грн. за платіжним дорученням від 09.12.2015 року з поточного рахунку "Буковина-реєстр" №26189204100300 у ПАТ "Укрінбанк" на власний рахунок ТОВ "Буковина-реєстр" за №2600290123912 у ПАТ "КБ "Глобус" у м.Чернівці, відділення №17, МФО 380526.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Чернівецького ВП ПАТ "Укрінбанк" (м.Київ, вул.Смирнова-Ласточкіна, буд.10-а; код ЄДРПОУ 05839888) на користь ТОВ "Буковина-реєстр" (м.Чернівці, вул.Зелена, 3, код ЄДРПОУ 32726567) судовий збір в сумі 3150,00 грн.

Повне рішення складено і підписано 26.09.2016р.

Суддя В.В.Дутка