Ухвала

від 23.09.2016 по справі 285/2402/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/2402/16-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 309 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2016 року.

Апеляційний суд Житомирської області у складі суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі: прокурора ОСОБА_5 , власника майна, на яке накладено арешт, ОСОБА_6 , представника цієї особи, адвоката ОСОБА_7 , секретаря судового засідання ОСОБА_8 , - розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 вересня 2016 року про накладення арешту на майно.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_6 та його представника в підтримання апеляційної скарги, доводи прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд, -

у с т а н о в и в:

Цією ухвалою вирішено накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події 1 вересня 2016 року по АДРЕСА_1 , - 6 печей (бочок) для виробництва деревного вугілля та 75 тон деревного вугілля упакованих в білі синтетичні мішки, шляхом його вилучення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді. Посилається на істотне порушення місцевим судом вимог ст. 173 КПК України. Твердить про необгрунтованість подання слідчого та судового рішення, недоведення стороною обвинувачення в судовому засіданні необхідності арешту вилученого майна, фактичне блокування його підприємницької діяльності та грубе порушення його майнових прав як власника майна.

З матеріалів справи видно, що у провадженні СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження № 1201606009001155 за ч. 1 ст. 241 КК України (забруднення атмосферного повітря), що було внесено до ЄРДР 13 липня 2016 року.

Згідно клопотання слідчого про арешт майна, яке було подано з додержанням строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, досудовим розслідуванням встановлено, що на території с. Наталівка Новоград-Волинського району невстановленими особами здійснюється без відповідних дозволів виробництво деревного вугілля шляхом обвуглення деревини у спеціально пристосованих печах (бочках). При цьому, у процесі виробництва здійснюється забруднення атмосферного повітря внаслідок викидів із печей промислових відходів. Під час проведення огляду місця події по АДРЕСА_1 було виявлено 6 печей (бочок), які використовувались для виробництва деревного вугілля, а також 75 тонн деревного вугілля, упакованого в білі синтетичні мішки, які під час огляду було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , який повідомив, що є власником вказаного майна.

В обгрунтування необхідності арешту тимчасово вилученого майна слідчим у клопотанні зазначено, що це майно має значення речових доказів. З метою його збереження, а також запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження майна виникла необхідність у накладенні арешту на нього шляхом його вилучення.

Постановою слідчого від 01 вересня 2016 року вищевказані 6 печей (бочок), які використовувались для виробництва деревного вугілля, а також 75 тонн деревного вугілля, яке упаковане в білі синтетичні мішки, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 1201606009001155 (а. с. 21).

Відповідно до положень п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та в цьому випадку накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Тому, з врахуванням вищевказаних обставин, з метою збереження вищевказаного майна, що є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя на даній початковій стадії досудового провадження законно та обгрунтовано задовольнив клопотання слідчого та наклав арешт на вищевказане майно на підставі ч. 3 ст. 170 КПК України.

Висновки слідчого судді в ухвалі відповідають фактичним обставинам справи, є законними та обґрунтованими.

При розгляді подання слідчого слідчий суддя дотримався вимог КПК України, яким передбачено можливість розгляду такого клопотання у відсутності власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Така необхідність на даному етапі досудового розслідування доведена слідчим та прокурором.

Питання про скасування арешту вищевказаного майна або визначення менш обтяжливого виду арешту майна може бути вирішено слідчим суддею за клопотанням власника майна або його представника в порядку ч. 1 ст. 174 КПК України.

За таких обставин апеляційний суд визнає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. Підстав для скасування ухвали слідчого судді немає.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 вересня 2016 року про накладення арешту на майно, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді: