Ухвала

від 21.09.2016 по справі 923/191/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

21 вересня 2016 року Справа № 923/191/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., при секретарі Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1 про визнання недійсним договору суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 року, укладеного між ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" і ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ", у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод тротуарної плитки", вул. Ладичука, 150, м. Херсон, Херсонська область, 73000, ідентифікаційний код 35568585,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод тротуарної плитки", вул. Ладичука, 150, м. Херсон, Херсонська область, 73000, ідентифікаційний код 35568585,

про банкрутство

за участі представників сторін:

від кредиторів:

ТОВ фірма "ОСТ" ЛТД - ОСОБА_2, довіреність № 11/03-16 від 11.03.2016р., ОСОБА_3 довіреність № 3 від 23.03.2016р., витяг з ЄДРЮО та ФОП № 21418344 від 13.11.2015р.;

ТОВ "ЛП "ДЕВЕЛОПМЕНТ" - ОСОБА_4, виписка з ЄДРЮО та ФОП від 11.12.2014;

ПП "Херсон Прайм" - ОСОБА_5, довіреність б/н від 05.01.2016;

від боржника: ліквідатор ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

Справа знаходиться в процедурі ліквідації, введеній постановою господарського суду від 07.04.2016 року, якою призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1.

До господарського суду 11.05.2016 надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" з грошовими вимогами до боржника в сумі 318662,34грн., яка за твердженнями заявника виникла із договору суборенди від 18.12.2013 року.

Від ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1 21.06.2016 до господарського суду надійшла заява, у якій він просить визнати недійсним договір суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 року, укладений між ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" і ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ".

Ухвалами Господарського суду Херсонської області від 21.06.2016 звільнено від сплати судового збору боржника ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" та заява прийнята до провадження, розгляд заяви про визнання угоди недійсною призначено до розгляду на 09.08.2016 року, а провадження по заяві за заявою ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" у справі № 923/191/16 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 318 662,34грн., зупинено судом до набрання законної сили рішенням, прийнятим за результатами розгляду заяви ліквідатора про визнання недійсним договору суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 року, укладеного між ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" і ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ".

Ухвалою суду від 21.06.2016 залучено до участі у справі ТОВ "ХАС-селфмейдмен і компанія", витребувано від нього докази, що необхідні для розгляду справи, зокрема копії документів, що підтверджують право власності (право надання в оренду) на майно, що є предметом договору оренди № 17/12-2013, укладеного між ТОВ "ХАС-селфмейдмен і компанія" та ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ", зокрема за адресою м. Херсон, вул. Ладичука, 150 у м. Херсоні.

В судове засідання 09.08.2016 представник ТОВ "ХАС селфмейдмен і компанія" не з'явився.

ТОВ "ХАС селфмейдмен і компанія" вимоги суду щодо надання доказів виконало частково, в судове засідання 20.09.2016 представник повторно не з'явився.

ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" в судове засідання 09.08.2016 надано відзив на заяву про визнання недійсним договору суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 та документами на підтвердження його заперечень проти заяви ліквідатора.

Судове засідання 09.08.2016 ухвалою суду відкладено на 20.09.2016 року.

В судовому засіданні ліквідатор ОСОБА_1 вимоги підтримав, просить визнати недійсним договір суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 року, укладений між ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" і ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ".

В судовому засіданні представник ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" підтримав заперечення на заяву, просить відмовити у її задоволенні.

Представник власника боржника (засновника) ПП "Херсон Прайм" ОСОБА_5 підтримала заперечення ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ", просить заяву ліквідатора відхилити.

Представники ТОВ фірма "ОСТ" ЛТД ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали заяву ліквідатора, просять її задовольнити.

Враховуючи думки учасників провадження суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для прийняття відповідного судового рішення.

Заслухавши ліквідатора та представників сторін і учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Ця справа про банкрутство ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" порушена ухвалою від 24.03.2016 за заявою голови ліквідаційної комісії боржника ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" гр. ОСОБА_6, який діяв на підставі рішення засновника боржника ОСОБА_7 підприємства "Херсон Прайм" в особі директора ОСОБА_6 від 16.12.2015 року про ліквідацію ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки". Цим же рішенням засновник боржника ПП "Херсон Прайм" прийняв рішення про утворення ліквідаційної комісії під головуванням ОСОБА_6

Відповідні відомості про рішення засновника внесено до Єдиного державного реєстру, про що в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" № 339 (34) за 2015 рік розміщено оголошення за № 3889 від 16.12.2015 про ліквідацію боржника та склад ліквідаційної комісії з зазначенням граничної дати (21.02.2016) подання заяв кредиторів з вимогами до боржника.

Відповідно до наданих головою ліквідаційної комісії ОСОБА_6 матеріалів, ліквідаційною комісією боржника проведено роботу з ліквідації, зокрема: проведено інвентаризацію активів 12.02.2016 року та 17.02.2016 року затверджено результати інвентаризації, за якими встановлено наявність кредиторської заборгованості в сумі 425 570,71 грн. та недостатність майнових активів і коштів для повного задоволення вимог кредиторів, оскільки вартість майнових активів боржника становить 131 699,15грн., що підтверджено актом інвентаризації розрахунків та основних засобів (а.с. 31-37), що стало підставою для визнання боржника банкрутом. Серед кредиторів, вимоги яких визнані ліквідаційною комісією під головуванням ОСОБА_6 зазначено кредиторів ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ", місцезнаходженням якого є також вул. Ладичука, 150 у м. Херсоні.

Постановою від 07.04.2016 боржника визнано банкрутом, уведено ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом кредитором ТОВ "ОСТ ЛТД" заявлено до суду вимоги, які ухвалою від 12.05.2016 року визнані судом у загальній сумі 66 866,15грн., вимоги є безспірними, підтверджені судовими рішеннями, а саме рішення Господарського суду Херсонської області від 09.07.2015 у справі № 923/856/15 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 у справі 923/1103/14 (а.с. 48-54, 174-181).

Також, до суду ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" подано заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 318 662,34грн. (том 1 а.с. 188), які ґрунтуються на договорі суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 року, що укладений між ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" і ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ". Заява прийнята судом до розгляду. Представником заявника, керівником ОСОБА_4, в судовому засіданні вимоги підтримані у повному обсязі.

Ліквідатор ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав вимоги, просить визнати недійсним договір суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 року, укладений між ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" і ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" з наступних підстав.

Ліквідатор зазначає, що заява про грошові вимоги обґрунтована невиконанням ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" договору суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013, відповідно до умов якого ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" передало, а ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" прийняло у строкове платне користування нежитлові приміщення, що розташовані на території адміністративно-складських приміщень за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука, 150: офісне приміщення літ.В - 24,49 кв.м. та склад площадка - 834 кв.м. Ліквідатор вважає, що договір суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 є таким, що суперечить положенням чинного законодавства, порушує права та законні інтереси банкрута та його кредиторів, виходячи з таких мотивів.

1. Ліквідатором проведено аналіз господарської діяльності ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки", отримано пояснення від колишнього директора ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" ОСОБА_8, який повідомив, що договір суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 ним як керівником боржника не укладався та не підписувався, акти виконаних робіт не підписувалися.

Ліквідатор стверджує, що підписаний від імені боржника особою, яка є невідомою, договір є недійсним, виходячи з приписів ч. 2 статті 207 Цивільного кодексу України, оскільки договір має бути вчинений від імені юридичної особи, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства особами. Відповідно до вимог статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно частин 1, 2, 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити діючому законодавству, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ліквідатор зазначає, що оскільки договір суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 зі сторони ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" ОСОБА_8 (особою, що виконувала повноваження керівника) або іншою належною уповноваженою особою не підписувався, будь-яка інша особа не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладання зазначеного договору суборенди, що є підставою для визнання його недійсним.

Окрім того, вищезазначена обставина свідчить про відсутність волевиявлення ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" на укладання договору суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013, що також є порушенням загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

2. Ліквідатор також зазначає, що відповідно до умов договору суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" передало, а ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" прийняло у строкове платне користування нежитлові приміщення, що розташовані на території адміністративно-складських приміщень за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука, 150.

Відповідно до п. 1.3 договору суборенди приймання-передача об'єкту оренди здійснюється на підставі відповідного акту, який являється невід'ємною частинного даного договору. Згідно п.2.1.1 договору, ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" зобов'язувалось передати об'єкт оренди за актом приймання-передачі.

Однак, в матеріалах справи відсутній та ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" не надано акт приймання-передачі адміністративно-складських приміщень, який би свідчив про фактичне прийняття в користування ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" об'єкту оренди та необхідність сплачувати у зв'язку з цим орендну плату.

3. Окрім того, ліквідатор зазначає, що відповідно до п.7.5, договір суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 набуває юридичної сили з дня надходження на розрахунковий рахунок ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" грошових коштів, передбачених п.3.2 даного договору.

Згідно п.3.2 договору суборенди:

- на протязі 3-х банківських днів з дати підписання даного договору ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" виплачує орендну плату у розмірі першого внеску, який складається із суми орендної плати за останній місяць орендного користування, згідно п.3.1;

- на протязі 10-ти банківських днів з дати підписання даного договору ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" виплачує орендну плату у вигляді другого внеску, який складається із суми орендної плати за перший повний календарний місяць орендованого користування та за фактичний час оренди з дня підписання даного договору у випадку, якщо дата його підписання не збігається з першим числом місяця.

Згідно п.3.1 договору, за орендований об'єкт оренди ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" виплачує орендну плату, яка складає 22 320,74 гривень без НДС, із розрахунку: офісне приміщення літ.В - 26,00 грн. без НДС; склад площадка - 26,00 грн. без НДС.

Однак, в матеріалах справи відсутні та ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" не надано докази внесення ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" платежів у розмірі та у строки, визначені договором суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 з метою набуття ним юридичної сили.

Разом з тим, з виписки по рахунку № 26007150661, відкритому у ПАТ "ОСОБА_9 ОСОБА_3", за період з 01.01.2013 по 31.12.2015рр. вбачається, що ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" грошові кошти відповідно до п.7.5, 3.2, 3.1 договору суборенди ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" не перераховував.

Таким чином, як вважає ліквідатор, договір суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 юридичної сили не набув, тому, відповідно, у ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" відсутні були правові підстави сплачувати ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" орендну плату.

Згідно ч. 4, статті 10 Закону про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Відповідно до статті 38 Закону про банкрутство, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлене законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 статті 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

На підставі вказаних фактичних даних та юридичних підстав ліквідатор зазначає, що оскільки договір суборенди укладався без наміру досягнення правових наслідків, що передбачені цим договором, просить визнання його недійсним.

ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" надав до суду відзив на заяву про визнання недійсною угоди боржника, яка підтримана його представником у судовому засіданні з додатками, що підтверджують платежі ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" на користь власника приміщень ТОВ "ХАС-селфмейдмен і компанія" (том 3 а.с. 96-219). Свої заперечення проти доводів ліквідатора ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" мотивує, вказуючи, що договір підписаний з боку боржника його директором ОСОБА_8, який мав відповідні повноваження. Наступний директор ОСОБА_10 підтвердив правомочність договору суборенди, уклавши додаткову угоду №1 від 01.11.2014 року про зменшення розміру площ нежитлових приміщень, що знаходилися у його користуванні. Окрім того, ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" та його представник заперечують щодо можливості розгляду цієї заяви у межах справи про банкрутство, стверджуючи, що угода укладена раніше ніж протягом року до порушення справи про банкрутство (18.12.2013), тому відповідно не підпадає під ознаки, передбачені ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки не містить підстав, передбачених цією статтею для визнання недійсною, отже, просить відмовити у задоволенні заяви ліквідатора.

Залучене до участі у справі ТОВ "ХАС-селфмейдмен і компанія", директор ОСОБА_6, надало до справи письмові пояснення (том 3. А.с. 7-91), якими підтвердило, що ТОВ "ХАС-селфмейдмен і компанія" дійсно є власником об'єктів незавершеного будівництва адмінбудівлі літ. В, літ. Г, складу літ. З на земельній ділянці по вул. Ладичука, буд. 150 у м. Херсоні, які за договором оренди від 17.12.2013 року передані в оренду ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" з правом передавати об'єкти в суборенду, після чого останній передав у суборенду ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки".

Представниками кредитора ТОВ "ОСТ ЛТД" надано підтримані у судовому засіданні відзив на заяву про порушення справи про банкрутство (том 1 а.с. 90, 150, том 3 а.с 133), а також узагальнений висновок у судовому засіданні 21.09.2016 року, в яких вказував, що заява ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" є явно неправдивою, оскільки не відповідає офіційній звітності боржника, що зазначена у балансі боржника станом на травень 2015 року, яка становила 133,8 тис. грн., вважають, що грошові вимоги нараховані безпідставно, оскільки наявні у справі дані бухгалтерського обліку та звітності банкрута вказують, що такої заборгованості також на грудень місяць 2015 року боржник не мав. Також вказував, що підписи на договорі та актах приймання-передачі виконаних робот (надання послуг), належать одній особі, що ставлять їх під сумнів. Вважає, що боржник спірним договором взяв на себе зобов'язання, в результаті яких він став неплатоспроможним, просить заяву ліквідатора задовольнити.

Як зазначено представником боржника ОСОБА_5 у письмових поясненнях (том 1 а.с. 103) з 2014 року боржник фактично припинив свою діяльність, а з 01.11.2014 року розмір орендних платежів за договором суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 було зменшено до мінімуму додатковою угодою від 01.11.2014 року.

За клопотанням ліквідатора ухвалою від 10.06 2016 року (том 2 а.с. 77) суд викликав гр. ОСОБА_8 в судове засідання на 21.06.2016 року для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

В судовому засіданні 21.06.2016 встановлено особу гр. ОСОБА_8 та роз'яснено його права. З питань, що виникли під час розгляду справи ОСОБА_8 надав суду пояснення, що у період з 13.12.2007 по 09.07.2014 роки він працював на посаді директора ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки". Зазначив, що договір суборенди офісного приміщення та виробничих площадок між боржником і ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" від 18.12.2013 року він не підписував. Пояснив, що у листопаді 2013 року усі наявні на той час у нього документи, пов'язані з діяльністю боржника, були вилучені від нього власником ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" ОСОБА_6 та його представниками. Зазначив, що у серпні 2013 році усе виробництво, яке здійснювалося за адресою: вул. Ладичука, 150, було перенесено на іншу адресу у селище Східне у м. Херсоні.

Також ОСОБА_8 зазначив, що до за час його роботи до серпня 2013 року в користуванні боржника знаходилися офісні приміщення та виробничі площадки по вул. Ладичука, 150, але договір оренди був укладений з юридичною особою, яка була власником приміщень, але не з ТОВ "ЛП "ДЕВЕЛОПМЕНТ".

Представник ТОВ "ЛП "ДЕВЕЛОПМЕНТ" ОСОБА_4 заперечував щодо доводів ОСОБА_8 та пояснив суду, що грошові вимоги до боржника виникли на підставі договору суборенди від 18.12.2013 року, але боржник орендну плату за час оренди не сплачував, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 318 662,34грн. Пори цьому зазначив, що вимоги щодо сплати орендної плати орендодавцем за увесь час орендних відносин боржнику не висувалися, а вимога про сплату боргу була надіслана боржникові лише після прийняття ним рішення про ліквідацію. У тому, що акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) підписані ОСОБА_6 за увесь час орендних відносин не вбачає ніяких порушень, оскільки вважає, що він мав відповідні повноваження.

Ліквідатор вважає, що вимоги ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" не підтверджені належними доказами, вказує, що відповідно до наявних звітних документів заборгованість, що показана заявником у боржника відсутня. Ліквідатор стверджує, що між боржником та власником майна-орендодавцем ТОВ "ХАС-селфмейдмен і компанія" не було договірних відносин, оскільки приміщення та територія по вул. Ладичука, 150 у м. Херсоні фактично належить одним і тим же особам, оскільки директором ТОВ "ХАС-селфмейдмен і компанія" є ОСОБА_6, він же є власниким і керівником засновника боржника-банкрута ПП "Херсон Прайм", ця ж особа є (була) керівником і головою ліквідаційної комісії боржника-банкрута, місцезнаходження заявника ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" - також вул. Ладичука, 150 у м. Херсоні. Зазначені грошові вимоги вважає нереальними, утвореними задля отримання права вирішального голосу у справі про банкрутство.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що заява ліквідатора ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, Банкрутом є Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод тротуарної плитки", ідентифікаційний код 35568585, вул. Ладичука, 150, м. Херсон, Херсонська область, 73000, що має статус юридичної особи, зареєстрований в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців за № 14991020000009288.

Засновником банкрута (боржника) є ОСОБА_11 підприємством "Херсон Прайм", ідентифікаційний код 32479435, місцезнаходження якого вул. Ладичука, 150, м. Херсон, Херсонська область, 73000, частка якого у статутному капіталі банкрута становить 100 % корпоративних прав. Власником істотної частки засновника банкрута - ОСОБА_7 підприємства "Херсон Прайм" є гр. ОСОБА_6.

Відповідно матеріалів справи (том 2 а.с. 85-88) керівником ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" з 13.12.2007 року був гр. ОСОБА_8, а згідно наказу від 30.04.2014 року до виконання обов'язків директора приступив гр. ОСОБА_6, звільнивши ОСОБА_8 з посади директора.

Як вбачається з рішення господарського суду у справі № 923/1103/14 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 у справі 923/1103/14 грошові вимоги виникли на підставі договору поставки між сторонами ТОВ фірма "ОСТ ЛТД" та боржником від 03.01.2011 року. За цим договором у ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" перед кредитором ТОВ фірма "ОСТ ЛТД" виникла заборгованість, яка не сплачується боржником з 01.09.2011 року, отже стягнута кредитором у примусовому порядку через подачу позову до суду. Стосовно боржника були відкриті виконавчі провадження № 45604408 та № 47545569, на кошти боржника накладено арешт постановою державного виконавця від 28.05.2015 року (том 1 а.с. 51-54), рішення суду не виконано.

Під час наявної грошової заборгованості власник боржника ОСОБА_11 підприємством "Херсон Прайм" в особі гр. ОСОБА_6 у квітні 2014 року звільнив керівника боржника ОСОБА_8 з посади директора, припинив господарську діяльність боржника, уклав угоду від 30.10.2015 про припинення зобов'язання переданням відступного та переведення боргу (том 1 а.с. 161-162), за яким боржник ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" передав ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" майнові активи на суму 250 800,00грн., а також уклав договір від 15.12.2015 року (том 2 а.с. 20) про внесення змін до договору застави від 24.12.2012 року, яким зменшено кількість і вартість предмету застави. Майнові активи, що були предметом застави, зокрема пресформи декількох найменувань, вібропрес та автонавантажувач ОСОБА_6 не передані ліквідаторові ОСОБА_1, їх доля не повідомлена. Протягом 2014 року, як зазначено у листі ОСОБА_6 на запит ліквідатора ОСОБА_1 від 20.05.2016 (том 2 а.с. 8-10), у 2014 році боржником були реалізовані активи балансовою вартістю 397 700,00грн. за 49,2 тис. грн. У балансі за 2015 рік, за твердженням ОСОБА_6, не відображено залік взаємних вимог з дебітором ТОВ "Еір стрім" на суму понад 30,0тис грн., вказує, що за попередній період не були проведені зобов'язання щодо оренди. Також, ОСОБА_6 вказує, що 30.10.2015 ним було здійснено залік взаємних вимог з ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" на суму 50 800,00грн. Окрім того, за твердженнями ОСОБА_6 та представника власника банкрута ОСОБА_5 документи фінансової та господарської діяльності боржника знищено у результаті підтоплення. У грудні 2015 року ОСОБА_6 як єдиним власником та керівником засновника та боржника, а також керівника боржника прийнято рішення про ліквідацію ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки", а 25 лютого 2016 року ОСОБА_6, як головою ліквідаційної комісії боржника, подано до Господарського суду Херсонської області заяву про порушення справи про банкрутство боржника за ст. 95 Закону, у зв'язку з недостатністю майна для задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з наведених обставин, боржник під час наявної з 2011 року заборгованості перед кредитором ТОВ фірма "ОСТ ЛТД" у загальній сумі понад 60 тис.грн. здійснив відчуження активів боржника та прийняв рішення про ліквідацію боржника.

Доказів наявності договору суборенди з дати, якою він ніби-то підписаний сторонами, ні голова ліквідаційної комісії ОСОБА_6 ні представник ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" не надали суду.

Доказів виконання умов набуття чинності спірним договором суборенди від договором 18.12.2013, а саме ОСОБА_10 передачі-приймання об'єктів суборенди в користування боржником до суду не надано, в той час, як згідно п.2.1.1 договору такий акт є невід'ємною частинного цього договору. Отже, заперечення чинності договору заявником вимог ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" не спростовані, факт передання боржникові від ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" об'єктів оренди не підтверджено.

Заявником грошових вимог ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" як стороною оспореного договору не надано доказів сплати попередніх платежів, з якими п. 7.5. договору суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 (том 1 а.с. 193) пов'язано момент набуття юридичної сили договором - з дня надходження на розрахунковий рахунок ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" грошових коштів, передбачених п.3.2 даного договору.

Відповідно ж до вказаного п.3.2 договору суборенди орендар зобов'язаний:

- протягом 3-х банківських днів з дати підписання даного договору ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" сплатити орендну плату у розмірі першого внеску, який складається із суми орендної плати за останній місяць орендного користування, згідно п. 3.1;

- протягом 10-ти банківських днів з дати підписання даного договору ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" виплачує орендну плату у вигляді другого внеску, який складається із суми орендної плати за перший повний календарний місяць орендованого користування та за фактичний час оренди з дня підписання даного договору у випадку, якщо дата його підписання не збігається з першим числом місяця.

Згідно п.3.1 договору, за орендований об'єкт оренди ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" виплачує орендну плату, яка складає 22 320,74 гривень без НДС, із розрахунку: офісне приміщення літ.В - 26,00 грн. без НДС; склад площадка - 26,00 грн. без НДС.

Окрім того, п. 3.3. договору суборенди визначено, що орендар зобов'язаний сплачувати (компенсувати) орендодавцю використану електроенергію за погодженими сторонами об'ємами споживання, які мали бути підписані під час підписання самого договору. В той же час, зазначених доказів суборендодавець ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" не надав.

Зазначені обставини вказують, що договір суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 не є реальним.

Нереальність договору підтверджена наданими ліквідатором виписками по рахунку № 26007150661, відкритому у ПАТ "ОСОБА_9 ОСОБА_10", за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 роки, з яких вбачається, що ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" грошові кошти на виконання договору суборенди згідно пунктів 7.5, 3.2, 3.1, 3.3. на рахунки ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" не перераховував.

Суд погоджується з доводами ліквідатора ОСОБА_1, які підтримані представниками кредитора ТОВ фірма "ОСТ ЛТД" ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що оспорюваний договір суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 є фіктивним, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У роз'ясненнях, викладених у п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначається, що фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

Як встановлено судом з підтверджених матеріалами справи обставин, рішення власника (засновника) боржника прийняте ОСОБА_11 підприємством "Херсон Прайм" в особі гр. ОСОБА_6 16.12.2015 року про ліквідацію юридичної особи ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки", створено ліквідаційну комісію під головуванням ОСОБА_6

ОСОБА_6 не передав призначеному судом ліквідатору ОСОБА_1 документацію бухгалтерської та господарської діяльності боржника, що підтверджує відомості, викладені у фінансових звітах боржника (том 1 а.с. 38, том 2 а.с. 5), зокрема статті балансу "поточна кредиторська заборгованість за роботи, товари, послуги" в сумі 133,8 тис.грн. на початок та на кінець 2015 року. В поясненнях від 06.06.2016 року ОСОБА_6 пояснив це відсутністю бухгалтера та невідображенням господарських операцій. Отже, зобов'язання боржника перед ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" у фінансових звітах боржника станом на грудень місяць 2015 року не відображено.

Вперше вимога до боржника ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" заявлено від імені ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" до ліквідаційної комісії, утвореної ОСОБА_6, яку він же очолював, 22.01.2016 року (том 1 а.с. 44). Наявність грошових вимог боржника підтверджується лише текстом договору суборенди від 18.12.2013 № 06/18-12/13 (том 1 а.с. 104-106), який, як встановлено судом, тодішнім керівником (директором) боржника ОСОБА_8 не підписувався, та додатковою угодою до цього договору від 01.11.2014, підписаною від імені боржника директором ОСОБА_6, який виконував обов'язки директора з 30.04.2014 року. Окрім того, у якості доказів надання послуг суборендареві додано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які від імені боржника підписано ОСОБА_6 та ним же затверджені, починаючи з січня 2014 року по грудень 2015 включно, в той час, коли ОСОБА_6 не мав повноважень до квітня 2014 року. Усі зазначені господарські операції не підтверджені відповідними документами бухгалтерського обліку та звітності як з боку боржника, як з боку власника боржника, так і з боку заявника вимог - ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ".

У відповідності до термінології, визначеної ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Згідно ст. 4 цього Закону визначено основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, яка має ґрунтуються на таких основних принципах: обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми тощо.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з наданих до справи сторонами матеріалів, документи (як договір суборенди від 18.12.2013 № 06/18-12/13 так і усі акти здачі-прийняття робіт) не відповідають зазначеним приписам Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", отже не можуть бути прийняті судом як належні докази.

В той же час, з наявних документів, зокрема з вимоги ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" від 22.02.2016 та її додатків, з рішення ліквідаційної комісії боржника від 22.02.2016 (том 1 а.с. 45) про визнання грошових вимог ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" в сумі 318 662,34грн. вбачається, що грошові вимоги виникли саме з 22.02.2016 року у результаті їх заявлення від імені ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" та визнання ліквідаційною комісією. Грошові вимоги, що визнані, таким чином, не є заборгованістю підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, оскільки ресурси підприємства за 2014-2015 роки зменшилися керівником боржника ОСОБА_6 до критичних розмірів і їх не достатньо для задоволення вимог кредиторів.

В свою чергу, визнання вимог головою ліквідаційної комісії ОСОБА_6, та згодом боржником, для заявника вимог ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" призводить не до економічної вигоди у господарській діяльності, а лише у справі про банкрутство. Так, звернення голови ліквідаційної комісії ОСОБА_6 до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, яка подана до суду 25.02.2016 року, вказує, що сторонами, зокрема керівником боржника ОСОБА_6 (він же уособлює засновника боржника) та ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" отримують у комітеті кредиторів у справі про банкрутство більшість голосів, що надасть їм можливість отримати контроль над комітетом кредиторів, отримати повноваження стосовно призначення відповідної кандидатури ліквідатора та вирішувати інші питання провадження у справі про банкрутство, що віднесені законом до компетенції зборів кредиторів та комітету кредиторів.

Зазначені обставини та їх аналіз судом вказує, що договір суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 було вчинено не 18.12.2013 року, а укладений (підписаний) у січні 2016 року перед підготовкою матеріалів про банкрутство боржника, що ліквідується. Тобто, ос порений правочин здійснено не для набуття, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків, а має за мету отримання права вирішального голосу у справі про банкрутство. Суд вважає встановленим, що фіктивність правочину, який оспорений, випливає з усіх дій сторін та представників правочину, жодна з яких не намагалася і не мала наміру досягти правового результату та створити правові наслідки на момент його підписання 18.12.2013 року. Отже, цей договір не створює цивільно-правових наслідків для боржника.

Суд зазначає, що відсутність боржника за місцезнаходженням по вул. Ладичука, 150, у м. Херсоні, а отже і відсутність відносин суборенди, окрім наведених доказів, підтверджується також фактами, зазначеними у судовому рішенні у справі 923/1103/14. Так, на виклик суду ТОВ "Херсонський завод тротуарної плитки" при розгляді справи № 923/1103/14 не з'являвся, копії ухвали про порушення справи від 29.07.2014 та про відкладення розгляду справи 25.09.2014, які були надіслані судом на юридичну адресу відповідача 73000, м. Херсон, вул. Ладичука, 150, повертались до суду з поміткою поштового підприємства "організація вибула" (а.с. 68), що підтверджує твердження керівника боржника ОСОБА_8 про відсутність правовідносин з суборенди з ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" та перенесення виробничих потужностей боржника на іншу адресу.

За таких обставин і правових підстав заява ліквідатора підлягає задоволенню.

Суд відхиляє заперечення ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" стосовно того, що заява ліквідатора не може розглядатися у межах справи про банкрутство з наступних підстав.

Відповідно до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 року у справі №3-304гс16, зазначено наступне.

"Системний аналіз положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (№2343-XII) дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми закону №2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство: за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (ч.1 ст.20 закону №2343-XII); за позовом розпорядника майна (ч.9 ст.22 закону №2343-XII); за заявою комітету кредиторів (ч.8 ст.26 закону №2343-XII); за заявою керуючого санацією (ч.5 ст.28 закону №2343-XII); за заявою ліквідатора (ч.2 ст.41 закону №2343-XII).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю закону №2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Стосовно посилання суду касаційної інстанції на положення ст. 20 закону №2343-XII як на єдину норму закону, що може бути підставою для визнання недійсними правочинів (договорів) і спростування майнових дій боржника у межах провадження справи про банкрутство, слід зазначити таке.

З огляду на сферу регулювання закону №2343-XII і зазначену норму ст. 20 вона є спеціальною щодо загальних, установлених ЦК, підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

Згідно із ч. 2 ст. 4 ЦК основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс. Відповідно до положень ч.3 ст.104 ЦК порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Таким чином, з огляду на положення стст.4, 104, 110- 112 ЦК, закон №2343-XII є частиною цивільного законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний закон, також норм ЦК, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст.16 ЦК і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлено ст. 215 ЦК.

Отже, ЦК імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку, при цьому визнання такого правочину недійсним відбувається судом, по-перше, за вимогою однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи, а по-друге, якщо в результаті судового розгляду такого звернення буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину."

Таким чином, суд зазначає, що згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Досліджений судом правочин - договір суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 є фіктивним, отже не відповідає умовам дійсності правочину, визначеним законом.

Згідно приписів ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;

боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Суд зазначає, що укладання від імені боржника фіктивного правочину, за яким боржник до порушення справи про банкрутство прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, визнається недійсним на підставі вказаної правової норми ст. 20 Закону.

За таких обставин і правових підстав, суд задовольняє заяву ліквідатора, визнає угоду недійсною.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За результатами розгляду цієї заяви суд покладає судові витрати на ТОВ "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ". Приймаючи до уваги, що суд звільнив боржника від сплати судового збору, він стягується на користь Державного бюджету.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство оплачуються судовим збором у 2 розміри мінімальної заробітної плати. Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень.

За результатами розгляду заяви ліквідатора суд вбачає підстави для повідомлення правоохоронних органів відповідно до ст. 90 ГПК України.

Керуючись ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 82, 86 ГПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод тротуарної плитки", арбітражного керуючого ОСОБА_1 про визнання недійсним договору суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод тротуарної плитки" і Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір суборенди № 06/18-12/13 від 18.12.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод тротуарної плитки", ідентифікаційний код 35568585, вул. Ладичука, 150, м. Херсон, і Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" ідентифікаційний код 38966808, м. Херсон, вул. Ладичука, 150, м. Херсон.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛП ДЕВЕЛОПМЕНТ" ідентифікаційний код 38966808, м. Херсон, вул. Ладичука, 150, м. Херсон, в доход спеціального фонду Державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, судові витрати в сумі 2756,00грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок), призначення платежу - судовий збір, код 03500045.

Наказ видати.

4. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду.

5. Ухвалу надіслати учасникам провадження.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 26.09.2016 року.

Суддя П.Д. Пригуза