Рішення

від 20.09.2016 по справі 910/26615/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016Справа №910/26615/14 За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єдність"

про стягнення 71739,46 грн.

Суддя Ярмак О.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Шевченко О.М. (за довіреністю)

від відповідача : Гришко В.П. - голова правління, Кіщук Т.В. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось з позовом до господарського суду міста Києва про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єдність" 55383,83 грн. заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення по договору № 00418/4-02 від 03.04.2002, 7501,64 грн. інфляційних втрат, 2958,87 грн. 3% річних, 356,74 грн. пені, 5538,38 грн. штрафу.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2015 у справі № 910/26615/14 позов задоволено частково, стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єдність" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 6015,50 грн. заборгованості, 7 501,64 грн. втрат від інфляції, 2 958,87 грн. 3% річних, 356,74 грн. пені та 1 827 грн. судового збору, припинено провадження у справі в частині стягнення 6 996,69 грн. боргу, у іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2015 у справі № 910/26615/14 змінено; викладено абзац 2 резолютивної частини в іншій редакції; стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єдність" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 13 012,79 грн. заборгованості, 7501,64 грн. втрат від інфляції, 2 958,87 грн. 3% річних, 356,74 грн. пені; в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.16 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2015 у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судових справ справу № 910/26615/14 передано на розгляд судді Ярмак О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2016 справу № 910/26615/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.08.2016.

В судових засіданнях 16.08.2009, 06.09.2016 на підставі ст.77 ГПК України оголошувались перерви.

15.08.2016 від позивача та відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

30.08.3016 відповідачем подані додаткові пояснення зі своїм розрахунком.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.04.2002 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Єдність" було укладено договір №00418/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого постачальник зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент - розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65.

Відповідно до пункту 2.2. договору, абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору.

Згідно з пунктом 3.1. договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Пунктом 3.2 договору визначено, що якщо водолічильники відсутні або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. Згідно з пунктом 3.3. договору, кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з пунктом 21.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи (пункт 3.4 договору).

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги", статтею 1 якого унормовано, що комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За змістом статті 19 цього Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Згідно статті 21 цього Закону виконавець зобов'язаний, зокрема, надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості, тощо.

Відповідно до статті 22 Закону виробник, зокрема, зобов'язаний: виробити житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору, стандартів, нормативів, норм і правил.

Частиною першою статті 26 Закону установлено істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, а частиною четвертою визначено, що у разі, якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті. При цьому істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, зокрема, є: предмет договору; вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; порядок перерахування розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу.

Згідно із вищезазначеними нормами Закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Законом встановлений обов'язок оплатити послуги у повному обсязі, якщо споживач фактично користується ними.

Судом встановлено, що на підставі договору відповідачу було відкрито особові рахунки та присвоєно код 2-781, за яким здійснюється розрахунок питної води для потреб холодного водопостачання та стоків та код 2-50781, за яким здійснюється розрахунок питної води для потреб гарячого водопостачання та стоків.

При цьому, умовами договору №00418/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 03.04.2002 не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно інший абонентський номер.

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. №65, які були чинними на момент укладання договору, втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку з набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 № 190.

Згідно з вимогами п.п.2.1, 2.2, 3.1, 3.9 та 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду і питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно п.п. 3.1 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку. Відповідно до пункту 3.9 Правил рахунки за воду і за скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються виробником споживачам.

Суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів, фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Умовами укладеного сторонами договору також передбачено надання послуг з приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу.

Пунктом 1.4 Правил користування №190 визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 №37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №403/6691 (далі - Правила приймання № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з п.1.2 Правил приймання №37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Як визначено п. 1.4 Правил приймання №37, абонент водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з Водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації.

Стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Відповідно до п.2.4 вказаних Правил приймання, підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь Водоканалу (позивача).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з частиною 4 цієї статті прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, заборгованість відповідача на час звернення з позовом (листопад 2014 року) по спірному договору за послуги по постачанню холодної питної води та водовідведення (код 2-781) за період з вересня 2011 року по червень включно 2014 року складала 63177,56 грн., при цьому з суми боргу вирахувано переплату по коду 2-50781 в сумі 7793,73 грн., тому до стягнення заявлено 55 383,83 грн. боргу, який складається з вартості послуг постачання питної холодної води та прийняття стоків холодної води.

Матеріалами справи підтверджується, що по договору за надані послуги у спірний період відповідачем перераховувались грошові кошти в оплату послуг з постачання питної води та водовідведення з зазначенням у платіжних дорученнях обох кодів (2-781 - питна вода для потреб холодного водопостачання та стоків; 2-50781 питна вода для потреб гарячого водопостачання та стоків), на загальну суму 79131,25 грн., ці кошти прийняті позивачем та відповідачу не повернуті. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що за кодом 2-50781 позивачем була нараховано заборгованість на суму 59512,27 грн., а відповідачем було здійснено оплату за вказаним кодом у розмірі 67306,00 грн.

Судом встановлено, що при сплаті коштів на загальну суму 67306,00 грн. відповідачем в платіжних дорученнях було вказано призначення платежу водопостачання та водовідведення за певний місяць, покази лічильника на холодну воду та код 2-50781(гаряча вода та строки).

При цьому оплата в більшості випадків здійснювалась до закінчення поточного місяця та наперед за наступний місяць, посилання в платіжних дорученнях на рахунки, виставлені позивачем відсутні.

Як зазначалось судом вище, договір, який визначений підставою стягнення, не регулює відносин сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води, тому зарахування отриманих позивачем платежів по коду 2-50781, за яким здійснюється розрахунок питної води для потреб гарячого водопостачання є безпідставним.

Крім того, рахунки по коду абонента 2-50781 позивачем до матеріалів справи не додані.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем за спірний період було надано відповідачу послуг з постачання питної води та стоків на суму 75002,81 грн., а також прийнято стоків гарячої води на суму 24137,32 грн., тобто всього надано послуг на загальну суму 99140,13 грн., а відповідачем було сплачено 79131,25 грн., тому на час звернення з позовом заборгованість відповідача по договору № 00418/4-02 становила 20008,88 грн.

На час розгляду даної справи вказана сума сплачена відповідачем платіжними дорученнями від 17.11.2015 на суму 6996,69 грн. та від 14.04.2016 на суму 13578,22 грн., тому провадження у справі в частині суми 20008,88 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

В частині стягнення основного боргу в сумі 35374,95 грн. (55383,83 грн. - 20008,88 грн.) належить відмовити, оскільки вказана сума сплачена відповідачем позивачу до звернення з позовом (листопад 2014 року).

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7501,64 грн. інфляційних втрат, 2958,87 грн. 3% річних на підставі ч.2. ст. 625 ЦК України.

З урахуванням встановлених обставин щодо загального розміру проведених відповідачем платежів вартості фактично наданих послуг протягом спірного періоду та розміру заборгованості станом на час звернення позивача з позовом, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, які є похідними від основного боргу, підлягають задоволенню частково в сумі 2710,17 грн. інфляційних втрат та 1065,19 грн. 3% річних.

Заявлена до стягнення з відповідача пеня згідно з п.4.2. договору, нарахована на заборгованість січня - червня 2014 року, в розмірі 356,74 грн., є обґрунтованою, розрахунок її судом перевірено та визнано правильним.

Позивачем заявлена до стягнення сума 5538,38 грн. штрафу, відповідно до п.4.1 договору, яким передбачено відповідальність у розмірі 10 % штрафу за безпідставну відмову від оплати наданих послуг.

Суд відмовляє в задоволенні вказаної позовної вимоги, оскільки позивачем не доведено суду та не надано належних доказів на підтвердження безпідставної відмови відповідача від оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 2710,17 грн. інфляційних втрат, 1065,19 грн. 3% річних та 356,74 грн. пені. В частині основного боргу в сумі 20008,88 грн. провадження у справі слід припинити, в решті позовних вимог - відмовити.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єдність" (02140, м. Київ, вул. Мишуги, 7, кв. 70; ідентифікаційний код 24721307) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 2 710 (дві тисячі сімсот десять) грн 17 коп. інфляційних втрат, 1 065 (одну тисячу шістдесят п'ять) грн 19 коп. 3% річних, 356 (триста п'ятдесят шість) грн 74 коп. пені, а також 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 60 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 20 008,88 грн.

3. В решті частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.2016

Суддя О.М. Ярмак