Рішення

від 20.09.2016 по справі 910/15034/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016Справа №910/15034/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сагрул»

До Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в

місті Києві

Про визнання права власності

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Грищенко О.М. - по дов. № б/н від 26.02.2016

від відповідача Вернигора В.А. - по дов. № 2 від 11.01.2016

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сагрул» до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання права власності на транспортний засіб: марка - FAW, модель СА1051К26L4R5, тип - вантажівка фургон - С, номер шасі (кузова, рами) - VIN Y7ССА105170083032, повна маса - 6635, маса без навантаження - 3450, категорія - J, об'єм двигуна - 3168, колір - білий, рік випуску - 2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 порушено провадження у справі № 910/15034/16 та призначено її до розгляду на 20.09.2016.

Позивач в судовому засіданні 20.09.2016 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 20.09.2016 проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав викладених у відзиві, а саме зазначає, що позивачем не виконано вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998. Вказує на те, що право власності ніким не оспорюється.

В судовому засіданні 20.09.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.11.2015 відбувся аукціон з продажу майна підприємства - банкрута Приватної виробничо-комерційної фірми «Віссон» (адреса 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 64, кв. 238; код ЄДРПОУ 23071052), організований Правобережною товарною біржею, а саме: вантажівка-фургон - С, марки FAW, модель СА1051К26L4R5, реєстраційний номер АЕ1753СВ, рік виготовлення - 2007, об'єм двигуна 3 168 куб. см., колір - білий.

Результати аукціону з продажу вказаного майна оформлені протоколом № 1 від 27.11.2015, у відповідності до якого ТОВ «Юридична компанія «Сагрул» визнано переможцем.

У відповідності до протоколу № 1 від 27.11.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сагрул» 27.11.2015 було здійснено оплату придбаного товару за реквізитами та у розмірі вказаними у ньому.

27.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ» та Приватною виробничо-комерційною фірмою «Віссон» було укладено договір купівлі-продажу майна (автотранспортного засобу) банкрута на аукціоні та підписано акт № 1 про передання права власності на куплене майно.

17.06.2016 позивачем на адресу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві направлено заяву № 17-1/06 від 17.06.2016 про здійснення за Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Юридична компанія «Сагрул» реєстрації автомобіля (транспортного засобу) - вантажівка фургон-С, марки FAW CA1051K26L4R5, VIN Y7CCA105170083032; реєстраційний номер АЕ1753СВ, рік виготовлення 2007, об'єм двигуна 3168 куб. см., вид пального д/т; колір - білий, на підставі документів, що встановлюють та підтверджують право власності на транспортний засіб - договір, акт, протокол, довідка, тощо

Відповідач листом № 31/26-955466 від 19.07.2016 відмовив у здійснені за Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сагрул» реєстрації автомобіля (транспортного засобу) - вантажівка фургон-С, марки FAW CA1051K26L4R5. VIN Y7CCA105170083032, реєстраційний номер АЕ1753СВ, рік виготовлення 2007, об'єм двигуна 3168 куб. см., вид пального д/т; колір - білий. При цьому відповідач зазначив, що не надано документів, що передбачені Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998.

Спір виник внаслідок того, що на думку позивача відповідач своїми діями тим самим не визнає (оспорює) право власності позивача на відповідний транспортний засіб.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою. Такі позови можуть подаватися щодо визнання права власності чи інших речових прав на певне майно (ст. 392 Цивільного кодексу України).

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві не вчинив дій, що свідчили б про оспорювання чи невизнання ним права власності позивача на транспортний засіб: марка - FAW, модель СА1051К26L4R5, тип - вантажівка фургон - С, номер шасі (кузова, рами) - VIN Y7ССА105170083032, повна маса - 6635, маса без навантаження - 3450, категорія - J, об'єм двигуна - 3168, колір - білий, рік випуску - 2007.

За відсутності доказів оспорювання чи невизнання відповідачем права власності на спірне майно відсутні й підстави для визнання права власності на це майно на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, оскільки право позивача не порушено.

Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності необґрунтовані, документально не підтвердженні, а отже задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 27.09.2016.

СуддяСівакова В.В.