Ухвала

від 19.09.2016 по справі 804/249/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2016 рокусправа № 804/249/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

секретар судового засідання: Федосєєва Ю.В.,

за участю представника позивача Задворного О.Ю. та представника відповідача Гагарського А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № 804/249/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецька птахофабрика» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.09.2015 року № 0001662201 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 16672,5 грн., у т.ч. 11115 грн. за основним платежем та 5557,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ «Марганецька птахофабрика» зареєстроване розпорядженням Томаківської районної державної адміністрації в Дніпропетровській області від 25.02.2000 року, свідоцтво про державну реєстрацію № 04052407Ю0010053 від 25.02.2000 року. Взято на податковий облік 29.02.2000 року Марганецькою ОДПІ за № 422. Основним видом діяльності є розведення птиці та виробництво яєць курячих.

Посадовими особами відповідача згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Марганецька птахофабрика" (реєстраційний номер облікової справи платника податків 30791702) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "РУБІЖ-Україна-А" (код ЄДРПОУ 38693459) за період з 01.04.2015 по 30.04.2015 року, та подальшого руху придбаних товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання у фактичних періодах їх здійснення, за результатами якої складено акт перевірки № 11157/10/04-07-22-01-10 від 17.09.2015 року.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2015 року на суму 11115 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 17.09.2015 року № 0001662201 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 16672,5 грн., із них 11115 грн. за основним платежем та 5557,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Приписами п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення

Таким чином господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем як замовником та ПП "Рубіж-Україна-А" (код ЄДРПОУ 38693459) як виконавцем укладено договір про надання охоронних послуг № 01-07-3 від 01.07.2013 року. (а.с. 28-34)

Згідно п. 1.1. договору Замовник передає, а виконавець приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації в подальшому "об'єкт".

За п. 1.3. договору охорона об'єкту здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (додаток №1) та згідно регламенту несення служби на постах вказаних у Додатку № 2, а також згідно Додатку № 3, щодо прийому приміщень під охорону. Система охорони об'єкту та дислокація постів визначається виконавцем та узгоджується із замовником у додатках, вказаних в пункті 1.4 цього Договору.

Пунктом 1.4. договору передбачені наступні додатки до Договору: Додаток № 1 "Дислокація постів", Додаток № 2 "Інструкція охоронника на Замовника", Додаток № 3 "Інструкція про порядок приймання (здавання) об'єктів та окремих приміщень під та Додаток № 4 "Акт обстеження технічного стану об'єкту зі схемою потів" - є невід'ємними складовими Договору.

Так, сторонами договору, у Додатках № 1, № 2, № 3 до Договору № 01/07-3 від 07.07.2013 року узгоджено конкретний перелік охоронних послуг, що надаватимуться за договором, тобто сторонами у договорі погоджено всі обов'язкові умови надання охоронних послуг, зокрема, об'єм наданих охоронних послуг, кількість задіяних охоронників та інше. (а.с. 35-52).

Згідно п. 2.1. та додаткової угоди від 31.10.14 року № 3 щомісячна плата за охороні послуги складає 66690 грн. в тому числі ПДВ 11115 грн.

Згідно п. 2.1. договору, фактичне виконання Виконавцем послуг за договором фіксується сторонами в Актах виконаних робіт, які складаються Виконавцем та надаються замовнику.

У квітні 2015 року ПП "Рубіж-Україна-А" надано охороні послуги за договором від 01.07.2013 року на загальну суму 66 690 грн, в тому числі ПДВ 11115 грн. що підтверджується оформленим актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2015 року № ОУ-0000015.(а.с.55) Послуги за зазначеним актом виконані Виконавцем та прийняті Замовником без заперечень. Вартість послуг сплачена в повному обсязі в т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 05.05.2015 року № 363 на підставі рахунку від 30.04.2015 року № СФ-0000015.(а.с.56,57)

На підтвердження фактичного здійснення господарської операції між ТОВ "Марганецька птахофабрика" та ПП «Рубіж-Україна-А" у квітні 2015 р. позивачем надано наступні документи:

- податкову накладну № 1 від 30.04.2015 року; (а.с.58)

- копії наказів від 31.03.15 року про відпрацювання зазначеними охоронцями на об'єкті Замовника у квітні 2015р. копії графіків роботи зазначених працівників у спірний період; (а.с. 84-87)

- копії звітів (журналів) за спірний період за якими зазначеними охоронцями здійснювався облік відвідувачів Змовника, здійснювався облік заїзду/виїзду транспортних засобів; облік внесення/винесення матеріальних цінностей та інше; (а.с. 88-116)

- копії графіків роботи зазначених працівників у спірний період. (а.с. 117-118)

Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги посилання податкового органу на відсутність в акті здачі-приймання робіт від 30.04.2015 року об'єму виконаних охоронних послуг, кількості охоронних об'єктів, кількість задіяних охоронців, кількості затраченого часу згідно договору, у зв'язку з чим неможливо встановити реальність надання послуг від ПП «Рубіж-Україна-А», оскільки у вказаному вище акті-прийняття зазначено назва послуг «охоронні послуги», кількість послуг - 1,00 послуга, а об'єм охоронних послуг, кількість охоронних об'єктів, кількість задіяних охоронців, кількість затраченого часу сторонами узгоджено безпосередньо в договорі від 01.07.2013 року та додатках до нього, а відтак сторонами завчасно погоджено умови, об'єм, порядок надання охоронних послуг та вказувати весь цей перелік послуг в акті приймання-передачі робіт не має обґрунтованого сенсу.

Виходячи із змісту перелічених вище документів в їх сукупності, якими позивач підтверджує виконання договору з ПП «Рубіж-Україна-А» вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, а саме надання охоронних послуг у квітні 2015 року.

Щодо посилань відповідача на не виконання ПП "Рубіж - Україна -А" умов договору щодо цілодобової охорони шістьох постів та денною охороною одного посту, для чого необхідно не менше 12 охоронців на місяць суд зазначає, що за спірним договором надаються саме послуги з охорони об'єктів Замовника згідно Додатку № 1 до і зговору. Сторонами узгоджений розмір плати в місяць за надані охороні послуги. Оплата здійснюється не за кількість осіб що надають послуги а за результат таких послуг - належне виконання охоронних послуг, належний захист майна Замовника.

Будь-яких претензій від Замовника щодо наданих Виконавцем охоронних послуг у спірний період в порядку п. 2.3 Договору, не було. У квітні 2015 року ПП "Рубіж-Україна-А" здійснено охорону узгоджених об'єктів Товариства належним чином. Будь-яких фактів крадіжки, грабежу, знищення або пошкодження майна замовника, порушення цілісності приміщень Товариства зафіксовано не було. Фактів нанесення будь-яких збитків Товариству внаслідок не виконання охоронцями своїх обов'язків у квітні 2015 також встановлено не було.

У квітні 2015 охоронні послуги надані належної якості з виконанням завдань Замовника послуг. Замовник не зобов'язаний контролювати процес надання охоронних послуг, не зобов'язаний контролювати наявність належної кількості охоронників - це обов'язок начальника зміни та/або начальника охорони, саме начальники зміни та охорони визначають необхідну кількість охоронників для здійснення охорони того чи іншого об'едту. Яким чином будуть надані послуги, яким чином буде забезпечена належна охорона об'єктів Товариства - такі питання відносяться до обов'язків Виконавця та повинні виконуватися останнім. Замовника інтересує кінцевий результат таких послуг - належний захист майна Замовника та за такий результат Замовник сплачує винагороду.

Таким чином, навіть якщо за наданими документами кількість охоронців не співпадає з зазначеною кількістю охоронців в договорі це не може бути підставою для висновків про нереальність операції та/або не виконання Виконавцем умов договору.

Будь-яких заперечень, претензій щодо наданих ПП «Рубіж-Україна-А» у квітні 2015 року охоронних послуг позивачу не було, охоронні послуги надані належної якості, належним чином, а відтак висновки податкового органу про невиконання ПП «Рубіж-Україна-А» умов договору є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на законі.

При цьому доводи відповідача, що охорону об'єктів могли здійснювати безпосередньо працівники позивача, кількість яких складає близько 400 осіб, є безпідставними, оскільки у складі працівників позивача власні охоронці, які б могли виконувати охорону підприємства, відсутні. Вказані доводи апелянта не ґрунтуються на жодних доказах у справі.

Крім того, колегія суддів зауважує, що за положеннями пункту 6.1 Договору саме виконавець, тобто ПП «Рубіж-Україна-А», несе повну відповідальність за будь-які збитки, спричинені внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов'язань. Вказане положення безпосередньо спонукає виконавця надавати охоронні послуги належним чином і виключає взагалі можливість їх ненадання, оскільки протилежне призведе до відшкодування ним збитків позивача.

Доводи апелянта про знаходження юридичної адреси виконавця в іншому місті ніж те, в якому знаходиться позивач, не свідчать про відсутність реального надання охоронних послуг, оскільки безпосередню охорону здійснювали певні фізичні особи, а податковим органом їх місце проживання не з'ясовувалось і докази з цього питання суду не надавались.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 17.09.2015 року № 0001662201 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмір 16672,5 грн., у т.ч. 11115 грн. з основним платежем та 5557,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а відтак постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга відповідача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст виготовлено 23 вересня 2016 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № 804/249/16 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко