Постанова

від 14.02.2020 по справі 804/249/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2020 року

Київ

справа №804/249/16

адміністративне провадження №К/9901/27427/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року (суддя Гончарова І.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року (судді: Чумак С.Ю. (головуючий), Гімон М.М., Юрко І.В.) у справі № 804/249/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Марганецька птахофабрика до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Марганецька птахофабрика (далі - позивач, ТОВ Марганецька птахофабрика ) звернулось до суду з позовом до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Нікопольська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Р від 17.09.2015 № 0001662201.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми Р від 17.09.2015 № 0001662201 було прийняте контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини, а господарські операції позивача з контрагентом мали реальний характер.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області форми Р від 17.09.2015 № 0001662201 про збільшення суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 16 672,50 грн, із них 11 115,00 грн за основним платежем та 5 557,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.09.2015 № 0001662201 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем не спростовано факт здійснення позивачем відповідних господарських операцій з його контрагентом, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Нікопольська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Марганецька птахофабрика у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ Марганецька птахофабрика зареєстроване розпорядженням Томаківської районної державної адміністрації в Дніпропетровській області від 25.02.2000, свідоцтво про державну реєстрацію № 04052407Ю0010053 від 25.02.2000. Взято на податковий облік 29.02.2000 Марганецькою ОДПІ за № 422. Основним видом діяльності є розведення птиці та виробництво яєць курячих.

Посадовими особами контролюючого органу згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ Марганецька птахофабрика (реєстраційний номер облікової справи платника податків 30791702) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП РУБІЖ-Україна-А (код ЄДРПОУ 38693459) за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, та подальшого руху придбаних товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання у фактичних періодах їх здійснення, за результатами якої складено акт перевірки за № 960/2201/30791702 від 31.08.2015.

Висновками вказаного акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2015 року на суму 11 115,00 грн. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 17.09.2015 № 0001662201 про збільшення суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 16 672,50 грн, із них 11 115,00 грн за основним платежем та 5 557,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем як замовником та ПП Рубіж-Україна-А (код ЄДРПОУ 38693459) як виконавцем укладено договір про надання охоронних послуг № 01-07-3 від 01.07.2013.

Згідно п. 1.1. вказаного договору Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону об`єкт, вказаний в дислокації в подальшому об`єкт . За п. 1.3. Договору охорона об`єкту здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (додаток № 1) та згідно регламенту несення служби на постах вказаних у Додатку № 2, а також згідно Додатку № 3, щодо прийому приміщень під охорону. Система охорони об`єкту та дислокація постів визначається виконавцем та узгоджується із замовником у додатках, вказаних в пункті 1.4 цього Договору. Пунктом 1.4. Договору передбачені наступні додатки до Договору: Додаток № 1 Дислокація постів , Додаток № 2 Інструкція охоронника на об`єкті Замовника , Додаток № 3 Інструкція про порядок приймання (здавання) об`єктів та окремих приміщень під охорону та Додаток № 4 Акт обстеження технічного стану об`єкту зі схемою постів - є невід`ємними складовими Договору.

Згідно положень пункту 6.1 вказаного Договору саме Виконавець - ПП Рубіж-Україна-А , несе повну відповідальність за будь-які збитки, спричинені внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов`язань.

Сторонами договору, у Додатках № 1, № 2, № 3 до Договору № 01/07-3 від 01.07.2013 узгоджено конкретний перелік охоронних послуг, що надаватимуться за договором, тобто сторонами у договорі погоджено всі обов`язкові умови надання охоронних послуг, зокрема, об`єм наданих охоронних послуг, кількість задіяних охоронників та інше. Згідно п. 2.1. та додаткової угоди від 31.10.2014 № 3, щомісячна плата за охороні послуги складає 66 690,00 грн в тому числі ПДВ 11 115,00 грн. Фактичне виконання Виконавцем послуг за договором фіксується сторонами в Актах виконаних робіт, які складаються Виконавцем та надаються замовнику.

У квітні 2015 року ПП Рубіж-Україна-А надано охороні послуги за вказаним договором від 01.07.2013 на загальну суму 66 690,00 грн, в тому числі ПДВ 11 115,00 грн що підтверджується оформленим актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2015 за № ОУ-0000015. Послуги за вказаним актом виконані Виконавцем та прийняті Замовником без заперечень. Вартість послуг сплачена в повному обсязі в т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 05.05.2015 № 363 на підставі рахунку від 30.04.2015 № СФ-0000015. Крім того, на підтвердження фактичного здійснення господарської операції між ТОВ Марганецька птахофабрика та ПП Рубіж-Україна-А у квітні 2015 року позивачем надано належно оформлені документи, зокрема: податкову накладну № 1 від 30.04.2015; копії наказів від 31.03.2015 про відпрацювання зазначеними охоронцями на об`єкті Замовника у квітні 2015 року, копії графіків роботи зазначених працівників у вказаний період; копії звітів (журналів) за спірний період за якими зазначеними охоронцями здійснювався облік відвідувачів Змовника, здійснювався облік заїзду/виїзду транспортних засобів; облік внесення/винесення матеріальних цінностей та інше.

Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що акті здачі-приймання робіт від 30.04.2015 зазначено назва послуг охоронні послуги , кількість послуг, тоді як об`єм охоронних послуг, кількість охоронних об`єктів, кількість задіяних охоронців, кількість затраченого часу сторонами узгоджено безпосередньо в договорі від 01.07.2013 № 01/07-3 та додатках до нього, тобто сторонами попередньо були погоджені умови, об`єм та порядок надання охоронних послуг. Сторонами узгоджений розмір плати в місяць за надані охороні послуги. Оплата здійснюється не за кількість осіб що надають послуги а за результат таких послуг - належне виконання охоронних послуг, належний захист майна Замовника. Будь-яких претензій від Замовника щодо наданих Виконавцем охоронних послуг у спірний період - квітень 2015 року, в порядку п. 2.3 Договору, не було. У квітні 2015 року ПП Рубіж-Україна-А здійснено охорону узгоджених об`єктів Товариства належним чином. (будь-яких фактів крадіжки, грабежу, знищення або пошкодження майна Замовника, порушення цілісності приміщень Товариства зафіксовано не було, фактів нанесення будь-яких збитків Товариству внаслідок не виконання охоронцями своїх обов`язків у квітні 2015 також встановлено не було).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо оформлення відповідних первинних документів, а також зазначає щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ПП Рубіж-Україна-А щодо надання послуг з охорони об`єктів позивача, а також ПП Рубіж-Україна-А (контрагентом позивача) та його контрагентами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина перша статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина друга статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:

12.1. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12.2. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

14. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

15. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

16. Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

17. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

18. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

19. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

20. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

21. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин; неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

22. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

23. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

24. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судом на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення судом першої інстанції).

25. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми Р від 17.09.2015 № 0001662201, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

26. Колегія суддів зазначає, що витрати для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність відповідних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків, а у справі, що розглядається, позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства первинні документи (договір про надання охоронних послуг, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2015 № ОУ-0000015, платіжне доручення від 05.05.2015 № 363 про оплату за надані послуги на підставі рахунку від 30.04.2015 за № СФ-0000015, податкова накладна, копії наказів від 31.03.2015 про відпрацювання охоронцями на об`єкті позивача у квітні 2015 року, копії графіків роботи працівників у вказаний період, копії звітів (журналів) за спірний період за якими охоронцями здійснювався облік відвідувачів позивача, здійснювався облік заїзду/виїзду транспортних засобів, облік внесення/винесення матеріальних цінностей та інші документи) складені у відповідності до положень статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тоді як контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів на підтвердження нереальності господарських операцій між позивачем та ПП Рубіж-Україна-А .

Крім того, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначили, що посилання контролюючого органу на те, що охорону об`єктів позивача могли здійснювати безпосередньо працівники ТОВ Марганецька птахофабрика (кількість яких складає 400 осіб), є безпідставними, оскільки у складі працівників позивача власні охоронці, які б могли виконувати охорону об`єктів ТОВ Марганецька птахофабрика , відсутні, а зазначені доводи відповідача не обґрунтовані та не підтверджені жодними посиланнями на належні та достатні докази у справі.

27. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченні на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року слід залишити без задоволення.

29. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

30. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року у справі № 804/249/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

В.П. Юрченко

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду