Постанова

від 14.06.2016 по справі 804/249/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 р. Справа № 804/249/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гончарової І.А.

при секретарі Гелетій М.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецька птахофабрика» до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

13.01.16 року ТОВ «Марганецька птахофабрика» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 17.09.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 16672,50 грн., із них 11115,00 грн. за основним платежем та 5557,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що згідно Акту №11157/10/04-07-22-01-10 від 17.09.2015р. «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Марганецька птахофабрика» реєстраційний номер облікової справи платника податків 30791702) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «РУБІЖ-Україна-А» (код ЄДРПОУ 38693459 за період з 01.04.2015 по 30.04.2015 року, та подальшого руху придбаних товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання у фактичних періодах їх здійснення службовими особами Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2015 року на суму 11115,00 грн. На підставі вказаного Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.09.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 16672,50 грн., із них 11115,00 грн. за основним платежем та 5557,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Згідно з ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належним їм процесуальними права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи наведені законодавчі положення, з огляду на ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості забезпечити супроводження даної справи, суд дійшов висновку, що справу може бути вирішено за відсутністю відповідача.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марганецька птахофабрика» перебуває на податковому обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом України. Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби документальних невиїзних перевірок встановлені ст. ст. 78, 79 ПК України.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Марганецька птахофабрика» (реєстраційний номер облікової справи платника податків 30791702) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «РУБІЖ-Україна-А» (код ЄДРПОУ 38693459) за період з 01.04.2015 по 30.04.2015 року, та подальшого руху придбаних товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання у фактичних періодах їх здійснення.

В ході перевірки встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2015 року на суму 11115,00 грн.

На підставі Акта №11157/10/04-07-22-01-10 від 17.09.2015р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.09.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 16672,50 грн., із них 11115,00 грн. за основним платежем та 5557,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

З 01.01.2011 порядок обчислення і сплати податку на додану вартість врегульовано Податковим кодексом України.

Приписами п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Марганецька птахофабрика» - Замовник та ПП «Рубіж-Україна-А» (код ЄДРПОУ 38693459) - Виконавець, укладено договір про надання охоронних послуг №01-07-3 від 01.07.13 року .

Згідно п. 1.1. договору Замовник передає, а виконавець приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації в подальшому «об'єкт». За п.1.3. договору, охорона об'єкту здійснюється у дні і години, вказані у дислокації додаток №1) та згідно регламенту несення служби на постах вказаних у Додатку №2, а також згідно Додатку№3.

Пункт 1.4. договору передбачає, Додаток №1 «Дислокація постів», Додаток №2 «Інструкція охоронника на Замовника», Додаток №3 «Інструкція про порядок приймання (здавання) об'єктів та окремих приміщень під та Додаток №4 «Акт обстеження технічного стану об'єкту зі схемою потів» - є невід'ємними складовими Договору.

Так, сторонами договору, у Додатках №1,№2,№3 до Договору №01/07-3 від 07.07.13 року узгоджено конкретний перелік охоронних послуг, що надаватимуться за договором, тобто сторонами у договорі погоджено всі обов'язкові умови надання охоронних послуг, зокрема, об'єм наданих охоронних послуг, кількість задіяних охоронників та іти.

Згідно п.2.1. та додаткової угоди від 31.10.14р. №3 щомісячна плата за охороні послуги складає 66690,00 грн. в тому числі ПДВ 11 115,00 грн.

Згідно п.2.1. договору, фактичне виконання Виконавцем послуг за договором фіксується сторонами в Актах виконаних робіт, які складаються Виконавцем та надаються замовнику.

У квітні 2015 року ПП «Рубіж-Україна-А» було надано охороні послуги за договором від 01.07.13 на загальну суму 66 690,0 грн, в тому числі ПДВ 11 115,0 грн. що підтверджується оформленим актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2015 р. №ОУ-0000015. Послуги за зазначеним актом виконані Виконавцем та прийняті Замовником без заперечень. Вартість послуг сплачена в повному обсязі в т.ч. ПДВ, що підверджується платіжним дорученням від 05.05.2015р. №363 на підставі рахунку від 30.04.2015р. №СФ-0000015.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В Акті перевірки податкова зазначає, про відсутність в акті здачі-приймання робіт від 30.04.2015р. об'єму виконаних охоронних послуг, кількості охоронних об'єктів, кількості задіяних охоронців, кількості затраченого часу згідно договору, у зв'язку з чим неможливо встановити реальність надання послуг від ПП «Рубіж-Україна-А». Такі висновки не відповідають дійсності, оскільки в акті здачі-прийняття робіт від 30.04.2015р. зазначено назва послуг - «охороні послуги», кількість послуг - 1,00 послуга, а об'єм охоронних послуг, кількість охоронних об'єктів, кількість задіяних охоронців, кількість затраченого часу сторонами узгоджено безпосередньо в договорі від 01.07.2013р. та додатках до нього. Тобто сторонами завчасно погоджено умови, об'єми, порядок надання охоронних послуг що зафіксовано в договорі від 01.07.13р. та вказувати весь цей перелік послуг, кількість працівників та інш. в акті приймання-передачі робіт не доцільно та не зручно.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України «Щодо підтвердження даних податкового обліку» № 1936/11/13-11 від 01.11.2011р., наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В підтвердження фактичного здійснення господарської операції між ТОВ «Марганецька птахофабрика» та ШІ -Рубіж-Україна-А» у квітні 2015 р. позивачем було надано:

- копії наказів від 31.03.15р. про відпрацювання зазначеними охоронцями на об'єкті Замовника у квітні 2015р. копії графіків роботи зазначених працівників у спірний період

- копії звітів (журналів) за спірний період за якими зазначеними охоронцями здійснювався облік відвідувачів Змовника, здійснювався облік заїзду/виїзду транспортних засобів; облік внесення/винесення матеріальних цінностей та інш.

Щодо посилань Нікопольської ОДПІ про не виконання ПП «Рубіж - Україна -А» умов договору щодо цілодобової охорони шістьох постів та денною охороною одного посту, для чого необхідно не менше 12 охоронців - а місяць суд зазначає, що за спірним договором надаються саме послуги з охорони об'єктів Замовника згідно Додатку №1 до і зговору. Сторонами узгоджений розмір плати в місяць за надані охороні послуги. Оплата здійснюється не за кількість осіб що надають послуги а за результат таких послуг - належне виконання охоронних послуг, належний захист майна Замовника.

Будь-яких претензій від Замовника щодо наданих Виконавцем охоронних послуг у спірний період в порядку п.2.3 Договору, не було. У квітні 2015 року ПП «Рубіж-Україна-А» було здійснено охорону узгоджених об'єктів Товариства належним чином. Будь-яких фактів крадіжки, грабежу, знищення або пошкодження майна замовника, порушення цілісності приміщень Товариства зафіксовано не було. Фактів нанесення будь-яких збитків Товариству внаслідок не виконання охоронцями своїх обов'язків у квітні 2015 також встановлено не було.

У квітні 2015 охоронні послуги надані належної якості з виконанням завдань Замовника послуг. Замовник не зобов'язаний контролювати процес надання охоронних послуг, не зобов'язаний контролювати наявність належної кількості охоронників - це обов'язок начальника зміни та/або начальника охорони, саме начальники зміни та охорони визначають необхідну кількість охоронників для здійснення охорони того чи іншого об'едту. Яким чином будуть надані послуги, яким чином буде забезпечена належна охорона об'єктів Товариства - такі питання відносяться до обов'язків Виконавця та повинні виконуватися останнім. Замовника інтересує кінцевий результат таких послуг - належний захист майна Замовника та за такий результат Замовник сплачує винагороду.

Таким чином, навіть якщо за наданими документами кількість охоронців не співпадає з зазначеною кількістю охоронців в договорі це не може бути підставою для висновків про нереальність операції та/або не виконання Виконавцем умов договору.

Будь-яких заперечень, претензій щодо наданих ПП «Рубіж-Україна-А» у квітні 2015 року охоронних послуг у Товариства не було, охоронні послуги надані належної якості, належним чином, а тому висновки Нікопольської ОДПІ про не виконання ПП «Рубіж-Україна-А» умов договору є необгрунтованими та протизаконними.

Зазначені обставини є доказами реального здійснення господарських операцій за Договором №01/07-3 від 07.07.13 року у квітня 2015 року. Отримані послуги оплачені в повному обсязі. За даними операціями наявний фактичний рух активів та зміни у зобов'язаннях платника податків.

ТОВ «Марганецька птахофабрика» є сільськогосподарським підприємством та є суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ та платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Основним видом діяльності товариства є розведення птиці та виробництво яєць курячих. Справляння ПДВ у сфері сільського господарства здійснюється за спеціальними правилами встановленими ст.. 209 Податкового кодексу України.

Так, згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для вішкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за жуйок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих г Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках.

Згідно п.4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2101.11р. №11, сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає стягненню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п.209.2 ст.209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до п. 209.15.1. ст. 209 Податкового кодексу України, виробничими факторами, за рахунок яких формується податковий кредит при спеціальному режиму оподаткування є, зокрема: а) товари:послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використания у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Тобто, сплачена сільськогосподарським товаровиробником постачальнику сума ПДВ на вартість придбаних виробничих факторів відноситься до складу податкового кредиту до спеціальної (скороченої) декларації, а не до бюджетної. На вказану суму податкового кредиту платник спеціального режиму зменшує суму зобов'язання з ПДВ за звітний період також в спеціальній (скороченій) декларації, а не в бюджетній. При цьому різннця між сумами зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ не сплачується в бюджет, а залишається в розпорядженні платника податків і акумулюється на його спеціальному рахунку.

Таким чином, сільськогосподарське підприємство подає дві окремі податкові декларації з податку на додану вартість:

- загальну з відображенням показників податкового обліку господарської діяльності (окрім сільськогосподарського ї їгробництва).

- спеціальну, до якої включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму.

Тобто, як сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг (п. 209.2), так ї податковий кредит сформований за рахунок вартості придбаних товарів/послуг для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції 3.209.15.1.), обліковуються за окремою спеціальною (скороченою) декларацією, тобто ведеться окремий від загального облік с/г підприємства з продажу/придбання с/г продукції/послуг згідно з спеціальним режимом оподаткування, передбаченого ст. 209 ПК України.

Сума податку на додану вартість, нарахована за загальною декларацією з податку на додану вартість, підлягає сплаті до бюджету в установлені строки, а сума податку на додану вартість, нарахована за спеціальною декларацією з податку на додану вартість, до бюджету не сплачується, а акумулюється на спеціальному рахунку підприємства для подальшого використання цих коштів для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, та за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Так, ПДВ сплачений у складі ціни придбаних у ПП «Рубіж-Україна-А» охоронних послуг, які безпосередньо пов'язані з с/г діяльністю фабрики, був в повному обсязі включений позивачем до спеціальної декларації з ПДВ, а відтак ніякого заниження належних до сплати в бюджет сум ПДВ не існувало, відповідно, правові підстави донарахування Нікопольською ОДПІ грошових зобов'язань у сумі 11115,00 грн. для сплати в бюджет відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» від 17.09.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 16672,50 грн., із них 11115,00 грн. за основним платежем та 5557,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Тому, висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню.

Отже, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецька птахофабрика» підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецька птахофабрика» до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» від 17.09.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 16672,50 грн., із них 11115,00 грн. за основним платежем та 5557,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (53210, м.Нікоппль, пр..Трубників, буд. 27, код ЄДРПОУ 38657960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецька птахофабрика» (53542, Дніпропетровська область, Томаківський район, с.Зоря, Промзона, код ЄДРПОУ 30791702) сплачений судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_1