Рішення

від 22.09.2016 по справі 908/5844/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/141/15-2/69/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2016 Справа № 908/5844/15

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Метком ІнвестВ» (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Фрунзе, 16, оф. 11)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» (69057, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39-Б)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Публічне акціонерне товариство В«Запорізький металургійний комбінат В«ЗапоріжстальВ» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72)

про стягнення 918 552,01 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1 від 04.01.2016 р.;

від відповідача : не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2016 р. у справі №908/5844/15 рішення господарського суду Запорізької області від 09.02.2016 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р. по даній справі скасовано в частині стягнення сум основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, справу відповідній частині передано на новий розгляд господарському суду Запорізької області.

27.07.2016 р. справу № 908/5844/15 отримано канцелярією господарського суду Запорізької області і згідно зі ст.2-1 ГПК України передано на розгляд судді Мойсеєнко Т.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.07.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 32/141/15-2/69/16 та призначено розгляд справи на 01.09.2016р.

Ухвалою від 01.09.2016р. відкладено розгляд справи на 13.09.2016р., враховуючи подану позивачем заяву про заміну його правонаступником, неявку представника відповідача та необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою від 13.09.2016 р. відкладено розгляд справи на 22.09.2016 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням вимог ухвали суду в повному обсязі.

В судовому засіданні 22.09.2016р. був присутній тільки представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Суд розглянув заяву позивача про заміну його правонаступником - ТОВ «Інжинірингова компанія «Строй Груп» згідно договору №0607П від 06.07.2016 р. про відступлення права вимоги за договором № 2903МО від 29.03.2012 р., який є підставою позову в даній справі, та відмовив у її задоволенні, оскільки відповідно до п. 8.1 договору №2903МО від 29.03.2012 р. жодна із сторін не має право передавати третій особі права та зобов'язання без письмової згоди на це іншої сторони, а позивачем не надано суду письмової згоди відповідача на відступлення права вимоги за договором № 2903МО від 29.03.2012 р.

Відповідач не надав відзиву на позов при новому розгляді справи, не направив у судове засідання свого представника, причин неявки не повідомив.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся ухвалами, які завчасно надсилались на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39-Б), відповідач з реєстру не виключений, що підтверджується витягом з цього реєстру. Надіслана відповідачу кореспонденція до суду не поверталась.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

Третя особа надіслала суду клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням представника у відрядженні.

Суд залишив дане клопотання без задоволення, оскільки дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті і неявка представника третьої особи не перешкоджає вирішенню спору. Про надання будь-яких додаткових доказів третя особа не зазначає.

В судовому засіданні 22.09.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивач та третьої особи, суд встановив наступне.

29.03.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» (замовник, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю В«Метком ІнвестВ» (підрядник, позивач) укладений договір № 2903МО, яким сторони передбачили, що виконавець приймає на себе зобов'язання здійснити силами своїх спеціалістів технічні послуги, а замовник прийняти та оплатити їх, відповідно п. 1.1 договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що технічні послуги включають в себе роботи з монтажу обладнання пилугазоочистки технічних газів від агломашини № 1 аглофабрики ВАТ «Запоріжсталь». Повний перелік технічних послуг пред'явлений у специфікації № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Орієнтовна вартість договору складає 5880606,40 грн. з врахуванням ПДВ. У випадку зменшення вартості ціни на проведення монтажних робіт сторони укладають додаткові угоди, відповідно до 2.1 договору.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що документи щодо виконання робіт та їх вартості, форми КБ-2 складаються та підписуються виконавцем та передаються замовнику. Замовник протягом 3 днів перевіряє ці документи та при відсутності заперечень підписує їх.

У випадку непідписання або необґрунтованої відмови від підпису замовником актів форми КБ-2 протягом трьох календарних днів, з дня отримання їх від виконавця, отриманні замовником акти форми КБ 2 вважаються підписаними сторонами без зауважень. В цьому випадку протягом вище значених трьох днів у замовника виникає зобов'язання з оплаті виконаних виконавцем робіт, згідно п. 3.3 договору.

На виконання умов договору позивачем були виконані обумовлені сторонами підрядні роботи на суму 4641163,07 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В за період з липня 2012 р. по травень 2013 р.

Із матеріалів справи вбачається, що роботи були прийняті відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, акти приймання виконаних робіт були підписані та скріплені печатками сторін.

За умовами пункту 3.1 договору, замовник здійснює розрахунки за фактичне виконання та прийняття замовником роботи в наступному порядку: 90% вартості робіт протягом 35- ти банківських днів на підставі акту виконаних робіт КБ- 2В, довідки КБ-3, рахунку та податкової накладної. У випадку відсутності зазначених документів строк оплати виникає з моменту отримання повного комплекту пакету документів; 10% вартості договору протягом 35-ти банківських днів на підставі акту виконаних робіт КБ-2В, довідки КБ-3, рахунку, податкової накладної, акту про досягнення встановленим гарантійним показникам та акту готовності об'єкта до експлуатації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 р. В«Про порядок прийняття в експлуатацію кінцевих будівельних об'єктівВ» .

Відповідачем були частково сплачені виконані роботи на суму 4110700,00 грн.

Залишились неоплаченими роботи за двома останніми актами виконаних робіт від 30.05.2013 р. в загальній сумі 66346,76 грн., а також сума 10% вартості договору (464116,31 грн.), яка повинна бути оплачена на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 14.04.2014 р. та сертифікату №ІV165141190989, виданого 29.04.2014 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, що підтверджує відповідність об'єкта проектній документації та готовність до експлуатації.

На думку відповідача, строк оплати за виконані роботи у нього не настав, оскільки всупереч п. 3.1 договору акт досягнення установленим гарантійним показникам сторонами не складався, рахунок не був виставлений.

Позивач, спростовуючи доводи відповідача, посилається на те, що умовами договору не передбачено обов'язок по складанню позивачем акту про досягнення установленим гарантійним показникам і направлення його відповідачу, оскільки позивач є субпідрядною організацією і виконував проміжні роботи, у той час генпідрядник брав на себе обов'язок перед замовником виконати ці роботи під ключ.

Власник об'єкта, на якому проводились роботи, - ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» в спростування доводів відповідача надав сертифікат серії ІУ №165141190989 від 29.04.2014 р., виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, який засвідчує відповідність об'єкта «Агломераційний цех. Реконструкція агломашини № 1 з технологічною газоочисткою» проектній документації та підтверджує готовність його до експлуатації.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав. А відповідач прийняв підрядні роботи, але частково не оплатив, внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 530463,07 грн.

При первісному розгляді справи рішенням господарського суду Запорізької області від 09.02.2016 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016р., позов задоволено частково; у частині стягнення 57 652,15 грн. пені провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від цих вимог, з відповідача стягнуто на користь позивача 530 463,07 грн. основного боргу; 24 547,71 грн. - 3% річних; 305 889,08 грн. втрат від інфляції та 13 778,29 грн. судового збору; позивачу повернуто з державного бюджету України 609,00 грн. судового збору.

За результатами касаційного перегляду справи Вищий господарський суд України постановою від 19.07.2016 р. скасував рішення господарського суду Запорізької області від 09.02.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р. в частині стягнення сум основного боргу, 3% річних та втрат від інфляції. Справу у відповідній частині передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. У решті зазначені рішення та постанову залишені без змін.

При цьому в постанові Вищого господарського суду України від 19.07.2016 р. зазначено, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов у частині стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних, виходили з того, що обов'язок відповідача сплатити вартість робіт за договором настав після 35 банківських днів з моменту введення об'єкта в експлуатацію (отримання сертифіката серії ІУ № 165141190989 від 29.04.2014р.). Однак суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що за умовами пункту 3.1 договору остаточний розрахунок, а саме: оплата 10% вартості договору, здійснюється відповідачем протягом 35-ти банківських днів на підставі акта виконаних робіт КБ-2В, довідки КБ-3, рахунка, податкової накладної, акта про досягнення встановленим гарантійним показникам та акта готовності об'єкта до експлуатації. Приймаючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій не з'ясували: чи брав відповідач участь у складанні даних актів; чи відомо було відповідачу, що об'єкт, який був предметом договору, введений в експлуатацію та, відповідно, чи настав у відповідача обов'язок з остаточної оплати за договором, оскільки складання документів, визначених пунктом 3.1 договору, є обов'язковим для сторін та підставою для сплати 10% вартості договору. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має також бути вирішено питання про розподіл судових витрат у справі.

За приписами ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Спірні правовідносини сторін врегульовані договором від 29.03.2012 р. №2903МО, який за змістом закріплених у ньому прав та обов'язків сторін є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Умовами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пункту 3.1 договору, замовник здійснює оплату 10% вартості договору протягом 35-ти банківських днів на підставі акту виконаних робіт КБ-2В, довідки КБ-3, рахунку та податкової накладної та акту про досягнення встановленим гарантійним показникам та актам готовності об'єкта до експлуатації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 р. В«Про порядок прийняття в експлуатацію кінцевих будівельних об'єктівВ» .

Постанова Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 р. В«Про порядок прийняття в експлуатацію кінцевих будівельних об'єктівВ» втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України N 461 від 13.04.2011 р. «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України N 461 від 13.04.2011 р. «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» в редакції, яка діяла на момент введення об'єкта в експлуатацію (квітень 2014 року), передбачено, що прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Відповідно до п. 11 даної постанови датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Згідно з п. 23 постанови для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідної Інспекції заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката (далі - заява) за формою згідно з додатком 2, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 3.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2014 р. замовником будівництва ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», генеральним проектувальником ДП «Український інститут по проектуванню металургійних заводів», генеральним підрядником «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1» та представником профспілкової організації було підписано акт готовності до експлуатації об'єкта - «Агломераційний цех. Реконструкція агломашин №1 з технологічною газоочисткою», реконструкція, V категорія складності.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта «Агломераційний цех. Реконструкція агломашиин №1 з технологічною газоочисткою» проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації.

Таким чином, відповідач не брав участі у складанні акту готовності об'єкта до експлуатації, однак готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації та відповідність його проектній документації підтверджена у встановленому законодавством порядку.

Що стосується акту про досягнення встановленим гарантійним показникам, складання якого погоджено сторонами в п. 3.1 договору, суд зазначає, що ні в постанові Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 р. В«Про порядок прийняття в експлуатацію кінцевих будівельних об'єктівВ» , на яку є посилання в п. 3.1 договору, ні в постанові Кабінету Міністрів України N 461 від 13.04.2011 р. «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», яка скасувала попередню постанову, не передбачено складання акту про досягнення встановленим гарантійним показникам.

На вимогу суду сторони не надали акту про досягнення встановлених гарантійних показників, а також не надали письмових пояснень щодо суті цього акту, чи передбачено складання такого акту чинним законодавством, якою повинна бути його форма та хто повинен складати даний акт, як розуміли сторони зміст даного акту при укладенні договору, чи передбачали сторони при укладенні договору проведення випробувань об'єкта, чи закладено ціну даних випробувань у кошторис, яка їх ціна.

Сторони повідомили суду, що зазначений акт у них відсутній, його складання чинним законодавством не передбачено. Відсутність цього акту не є підставою для звільнення відповідача від сплати за виконані роботи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», якщо нормативними актами та договором підряду передбачено проведення попередніх випробувань закінчених робіт (об'єкта будівництва) або таке випробування викликане характером цих робіт, їх приймання-передача проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування.

З наведеної норми слідує, що у разі необхідності в проведенні випробувань, вони передують здачі робіт, і приймання робіт здійснюється тільки при позитивному результаті випробувань. А в даному випадку роботи за договором № 2903МО від 29.03.2012 р. здані та прийняті, готовий об'єкт в введений в експлуатацію.

В п. 4.15 договору № 2903МО від 29.03.2012 р. встановлено, що виконавець гарантує надійність та якість виконаних робіт на всі конструктивні елементи протягом 12 місяців з моменту введення об'єкту в експлуатацію. При цьому умовами договору не покладається складання акту про досягнення встановлених гарантійних показників на жодну із сторін, не визначено, хто повинен складати даний акт і що він має засвідчувати. Також умовами договору № 2903МО від 29.03.2012 р. не установлено гарантійних показників, яким має відповідати готовий об'єкт, та не передбачено проведення випробувань.

У той же час, обов'язок по досягненню гарантійних показників був покладений на відповідача як постачальника за договором №20/2009/640 від 23.04.2009 р., укладеним між відповідачем та ВАТ «Запоріжсталь» (замовник).

Відповідно до умов пунктів 1.2 - 1.4 цього договору постачальник проведе монтажні, пусконалагоджувальні роботи, необхідні випробування та здачу «під ключ» в експлуатацію продукцію (пилегазоочистки), поставлену за даним договором, далі іменовану «роботи», а замовник прийме та оплатить їх. В рамках виконання цього договору постачальник здійснить проектування, поставку, монтаж, пуско-налагодження, випробування та здачу в експлуатацію продукції (пилегазоочистки) агломашини №1 ВАТ «Запоріжсталь». При досягненні гарантованих показників очистки технологічних газів по агломашині №1 постачальник та замовник підписанням додаткової угоди визначає порядок та строки поставки продукції для агломашин №2-6.

Порядок розрахунку за роботи у п. 6.3 договору №20/2009/640 від 23.04.2009 р. аналогічний тому, що визначений в договорі № 2903МО від 29.03.2012 р., і передбачає наявність акту про досягнення встановлених гарантійних показників для продукції.

Тобто складання акту про досягнення встановлених гарантійних показників для продукції покладалось на відповідача умовами договору №20/2009/640 від 23.04.2009 р., що мало значення для розрахунку із кінцевим замовником - ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» Однак, як встановлено судом, такий акт не складався.

При цьому товариство з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» зверталося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства В«ЗапоріжстальВ» заборгованості за договором будівельного підряду № 20/2009/640 від 23.04.2009 р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.05.2016 р. у справі №908/976/16 затверджено мирову угоду між товариством з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» та публічним акціонерним товариством В«ЗапоріжстальВ» . Судом було встановлено, що під час дії договору, як вказує позивач, всього ним було виконано роботи на суму 38796764,00 грн., а на день подання позову відповідачем прийняті виконані роботи за договором на суму 38310764,00 грн. Об'єкт будівництва було введено в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом серія ІУ № 165141190989 від 29.04.2014 р., виданим Державною архітектурною будівельною інспекцію України на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 14.04.2014 р. Проте відповідач лише частково розрахувався з позивачем за виконані ним роботи у розмірі 37943470,41 грн. Неоплаченими залишились виконані роботи за договором всього на суму 367293,60 грн. В мировій угоді сторони узгодили порядок розрахунку за ці роботи і засвідчили, що ТОВ В«ЕнергомашекологіяВ» та ПАТ В«ЗапоріжстальВ» не мають жодних взаємних претензій по справі № 908/976/16.

Таким чином, відповідач здав готовий об'єкт замовнику. Надання акту про досягнення встановлених гарантійних показників не вимагалось кінцевим замовником і сторони договору врегулювали питання розрахунку за готовий об'єкт.

Позивач, у свою чергу виконував за договором № 2903МО від 29.03.2012 р. тільки проміжні субпідрядні роботи з монтажу обладнання пилугазоочистки технічних газів від агломашини № 1 аглофабрики ВАТ «Запоріжсталь».

Відповідно до п. 99 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість.

Копії податкових накладних та рахунків на оплату за договором № 2903МО від 29.03.2012 р. позивачем надані, у тому числі по двом останнім двом актам від 30.05.2013 р. на суму 58896,12 грн. (рахунок на оплату від 31.05.2013 р. №31) та на суму 17092,01 грн. (рахунок на оплату №32 від 31.05.2013 р.).

Позивачем був направлений відповідачу лист від 24.06.2014 р. №177 щодо оплати заборгованості в сумі 530463,07 грн., однак відповідач залишив його без відповіді.

Стосовно доводів відповідача про те, що йому не було відомо про введення об'єкту в експлуатацію суд зазначає, що відомості щодо видачі сертифікату про готовність об'єкта до експлуатації є відкритими та містяться на офіційному веб-сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Крім того, такий порядок опублікування вказаних відомостей відомий був відповідачу, як спеціалізованій організації. Також слід вказати, що відповідач не міг не знати про те, що об'єкт введений в експлуатацію та настав строк виконання його обов'язку перед позивачем розрахуватись за виконані роботи, оскільки маючи аналогічні умови зобов'язань за договором з ПАТ "ЗМК"Запоріжсталь" звернувся до господарського суду про стягнення боргу, в який входила вартість, тому числі і виконані ТОВ "Метком Інвест" робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Спору по якості виконаних робіт між сторонами немає.

За таких обставин суд вважає, що строк оплати робіт позивача як субпідрядника за договором № 2903МО від 29.03.2012 р. відповідно до п. 3.1 цього договору настав протягом 35-ти банківських днів на підставі акту виконаних робіт КБ-2В, довідки КБ-3, рахунку, податкової накладної та акту готовності об'єкта до експлуатації, тобто 35-ти банківських днів з моменту введення об'єкта в експлуатацію.

Відповідач не надав суду доказів сплати боргу в сумі 530463,07 грн., тому вимога про стягнення основного боргу в сумі 530463,07 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 24547,71 грн. та втрат від інфляції у розмірі 305889,08 грн. за період з 17.07.2013 р. по 20.11.2015 р.

Приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом перевірений, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 24547,71 грн. та втрат від інфляції в сумі 305889,08 грн. визнані обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судовий збір з позовних вимог про стягнення 860899,86 грн., які розглядались судом при новому розгляді справи, складає 12913,50 грн. і згідно з ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» (69057, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39-Б, код ЄДРПОУ 35755522) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Метком ІнвестВ» (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Фрунзе, 16, оф. 11, код ЄДРПОУ 36573617) основний борг у розмірі 530 463,07 грн . (п'ятсот тридцять тисяч чотириста шістдесят три грн. 07 коп.), 3% річних в сумі 24 547,71 грн . (двадцять чотири тисячі п'ятсот сорок сім грн. 71 коп.), втрати від інфляції 305 889,08 грн . (триста п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять грн. 08 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 12913,50 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот тринадцять грн. 50 коп.).

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 27.09.2016р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.