Постанова

від 13.09.2016 по справі 0870/727/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року (о 14 год. 30 хв.)Справа № 0870/727/12 Провадження №СН/808/15/16 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія»

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання дій Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області неправомірними із винесення податкових повідомлень-рішень та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000331702/0 від 19.04.2010, № 0000542301/0 від 19.04.2010.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015, позов задоволено частково; податкові повідомлення-рішення від 19.04.2010 № 0000331702/0 та від 30.07.2010 № 0000331702/1 визнано протиправними і скасовано в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 603 436 грн. (у тому числі 201 145 грн. за основним платежем та 402 291,13 грн. за штрафними санкціями), повідомлення-рішення від 19.04.2010 № 0000542301/0 та від 30.07.2010 № 0000542301/1 - в частині нарахування платникові грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 381 409 грн. (у тому числі 254 273 грн. за основним платежем та 127 136,50 грн. штрафних санкцій); в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, яку відповідно до ухвали від 16.12.2015 задоволено частково, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 у справі № 0870/727/12 скасовано в частині визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2010 № 0000542301/0 та від 30.07.2010 № 0000542301/1 щодо нарахування платникові грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 381 409 грн. (у тому числі 254 273,00 грн. за основним платежем та 127 136,50 грн. штрафних санкцій) та у цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 у справі № 0870/727/12 залишено без змін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 13.09.2016 подав до суду клопотання (вх. № 26325) про розгляд справи у без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте 13.09. 2016 подав до суду заяву (вх. № 26324) про розгляд справи у порядку письмового провадження в якій зазначив, що заперечує проти позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною шостою статті 12 та частиною першою статті 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

В період з 01.03.2010 по 29.03.2010 фахівцями Мелітопольської ОДПІ на підставі направлень від 01.03.2010 №225, від 22.03.2010 №336, згідно із ч.1,2 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Мрія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2009, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено Акт № 410/23/20502092 від 06.04.2010.

На підставі акту перевірки № 410/23/20502092 від 06.04.2010 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000542301/0 від 19.04.2010, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 531 133,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 320 100,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 211 033,50 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, позивачем до Мелітопольської ОДПІ Запорізькій області подана скарга №166 від 31.05.2010 на податкове повідомлення-рішення №0000542301/0 від 19.04.2010.

За результатами розгляду скарги Мелітопольською ОДПІ Запорізькій області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №22925/10/25-020 від 28.07.2010, яким скаргу ТОВ «Мрія» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення 0000542301/0 від 19.04.2010 без змін.

Крім того, за результатами розгляду первинної скарги Мелітопольською ОДПІ Запорізької області, на підставі акту перевірки № 410/23/20502092 від 06.04.2010 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000542301/1 від 30.07.2010, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 531 133,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 320 100 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 211 033,50 грн.

Як зазначено в акті перевірки, при перевірці валового доходу встановлено, що на порушення підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 (далі -№334/94-ВР від 28.12.1994) занижена сума валового доходу на суму кредиторської заборгованості суб'єкта господарювання перед іншими юридичними особами, що залишилася непогашеною після закінчення строку позовної давності за І квартал 2009 року у розмірі 8 407,00 грн., за півріччя 2009 року розмірі 22 153,00 грн.

ТОВ «Мрія» в бухгалтерському обліку не відображений дохід на суму кредиторської заборгованості суб'єкта господарювання перед іншими юридичними особами по балансовим) рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», що залишилася непогашеною після закінчення строку позовної давності, на суму 22152 грн. 73 коп., в тому числі по постачальниках :

- перед приватним підприємцем ОСОБА_1, м. Мелітополь, за придбане дизпаливо в березні 2006 року на суму 3 456 грн. 53 коп.;

- перед приватним підприємцем ОСОБА_2, код ДРФО НОМЕР_1, м. Мелітополь, за придбаний кремній технічний в лютому 2006 року на суму 2 350,05 грн.;

- перед ЗАТ «Мелітопольспецекскавація», код ЄДРПОУ 01241473, м. Мелітополь, за отримані послуги екскаватора в березні 2006 р оку на суму 2 600,25 грн.;

- перед ТОВ «Інтер-Тех 99», код ЄДРПОУ 30240973, м. Запоріжжя, придбаний кремній технічний в травні 2006 року на суму 8 549,07 грн.;

- перед приватним підприємцем ОСОБА_3, код ДРФО НОМЕР_2, м. Харків, за придбану тару в квітні 2006 року на суму 5 196,80 грн.

В бухгалтерському обліку списання зазначеної кредиторської заборгованості по балансовому рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» не проводилось.

Період виникнення кредиторської заборгованості відображено в додатку №5 до акту попередньої планової виїзної перевірки №882/23/20502092 від 25.06.2008 «Дані по дебіторсько-кредиторській заборгованості ТОВ «Мрія» станом на 31.12.2007», який було підписано перевіряючим Мелітопольської ОДПІ головним державним податковий ревізором-інспектором Мандзюком О.М. та посадовими особами підприємства - директором Шенцовим Є.В., головним бухгалтером Комраковою Т.В.

Претензії від зазначених платників податку на стягнення заборгованості суб'єктом господарювання в ході перевірки не надано.

Також, в акті перевірки зазначено, що при перевірці правильності визначення валових витрат встановленого на порушення п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР підприємством завищено валові витрати на суму кредиторської заборгованості за придбані товари (роботи, послуги), по якій сплинув термін позовної давності без врахування ПДВ за І квартал 2009 року у розмірі 7 006,00 грн., за півріччя 2009 року у розмірі 18 461,00 грн.

ТОВ «Мрія» не проводило здійснення компенсації вартості товарів, послуг, які отримало фактично безоплатно, а тому і не вправі було відносити їх вартість до валових витрат, бо їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведених в пункті 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». По закінченню терміну позовної давності протягом періоду . платнику ТОВ «Мрія» необхідно було відкоригувати валові витрати на зменшення за І квартал 2009 року на суму 7 005,72 грн., (8 406,86 грн./1,2), за півріччя 2009 року на суму 18 460,61 грн. (22 152,73 грн./1,2), в тому числі по постачальниках:

- перед приватним підприємцем ОСОБА_1, м. Мелітополь, за придбане дизпаливо в березні 2006 року на суму 2 880,44 грн. (3 456,53 грн./1,2);

- перед приватним підприємцем ОСОБА_2, код ДРФО НОМЕР_1, м. Мелітополь, за придбаний кремній технічний в лютому 2006 року на суму 1 958,40 грн. (2 350,08 грн./1,2);

- перед ЗАТ «Мелітопольспецекскавація», код ЄДРПОУ 01241473, м. Мелітополь, за отримані послуги екскаватора в березні 2006 року на суму 2 166,88 грн. (2 600,25 грн./1,2);

- перед ТОВ «Інтер-Тех 99», код ЄДРПОУ 30240973, м. Запоріжжя, придбаний кремній технічний в травні 2006 року на суму 7 124,22 грн. (8 549,07 грн./1,2);

- перед приватним підприємцем ОСОБА_3, код ДРФО НОМЕР_2, м. Харків, за придбану тару в квітні 2006 року на суму 4 330,67 грн. (5 196,80 грн./1,2).

Відповідач зазначає, що ні в ході перевірки, ні до заперечень до акту перевірки від 06.04.2010 №410/23/20502090 ТОВ «Мрія» не було надано документи, які б підтверджували або спростовували термін погашення такої кредиторської заборгованості (договори, угоди, акти звірки взаєморозрахунків, платіжні документи, тощо).

Також, перевіряючими зроблено висновок, що якщо по закінченні терміну позовної давності (тобто загального строку для захисту права за позовом особи, право якої порушено), загальний строк якого відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлюється в три роки, боржник не розрахувався за отриманий раніше товари, сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою відповідно до підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994. Тобто, заборгованість за товари (роботи, послуги), набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, і підпадає під дію підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994. Отже, вартість цих товарів (робіт, послуг) вважається доходом з інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства. Зазначена сума заборгованості є безповоротною фінансовою допомогою.

Дослідивши надані докази, судом встановлено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період 01.01.2008 по 31.12.2009 встановлено його заниження всього у сумі 320 100,00 грн., утому числі: за 2008 рік - 290 481 грн.; за 2009 рік - 29 619,00 грн.

Позивач в судовому засіданні 22.06.2016 зазначив, що спірні угоди були укладені в усній формі. Під час перевірки податковим органом не було виявлено фактів фактичного невиконання умов зазначених угод, що в свою чергу підтверджується первинними документами ( акти приймання передач, податкові накладні). Щодо строку позовної давності позиція позивача полягає в тому, що так як форма укладених правочинів (усна) не передбачає зазначення строку виконання зобов'язання, а тому для правовідносин є правильним застосовувати норми ст.530 Цивільного кодексу України. Також зазначив, що в акті перевірки не зазначено початок та закінчення строку виконання спірних угод.

Відповідно до ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України у випадку не встановлення строку (термін) виконання боржником обов'язку або визначення моменту пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положення Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 визначають наступне:

п.1.32. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

п. 4.1. Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

п. 5.1. Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно до вимог абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України№334/94-ВР від 28.12.1994 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 передбачає, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно приписів статті 3 цього Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що запишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону.

У разі коли в майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм та на підставі наявних матеріалів справи, суд зазначає, що договір, укладений без визначення строку його виконання, а також те, що ні під час перевірки, ні під час судового розгляду справи не було встановлено фактів пред'явлення контрагентами позивача вимоги про виконання зобов'язань за вищезазначеними угодами суд прийшов до висновку про безпідставність твердження податкового органу про закінчення строку позовної давності.

1) Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході перевірки сум скоригованого валового доходу становлять завищення у розмірі 1 800 358,00 грн., у тому числі: за 2008 рік - (30 766,00 грн.); за 2009 рік - (1 769 592,00 грн.).

Завищення валових доходів визначене на підставі перевірки даних рядку 01.6 декларації з податку на прибуток підприємства «інші доходи, крім зазначених у рядках 01.1- 01.5».

Судом досліджено декларації з податку на прибуток ТОВ «Мрія» та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ «Мрія» за 2008-2009 роки, та встановлено, що по рядку 01.6 декларації з податку на прибуток підприємства «інші доходи, крім зазначених у рядках 01.1- 01.5" задекларовано: за 2008 рік - 9 439 878,00 грн.; за 2009 рік - 7 126 568,00 грн.

У результаті дослідження зазначених декларацій та уточнюючих розрахунків встановлено завищення сум скоригованого валового доходу у розмірі у розмірі 1 848 245 грн., у тому числі: за 2008 рік - 30 770,00 грн.; за 2009 рік - 1 817 4 75,00 грн.

За даними акту перевірки встановлено порушення пп.1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994, в результаті чого не відображений валовий дохід від списання кредиторської заборгованості в 1 кварталі 2009 року у розмірі 8 406,86 грн., в 1 півріччі 2009 року у розмірі 22 153,00 грн.

На підставі вищевикладеного, податкове повідомлення - рішення № 0000542301/0 від 19.04.2010, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 531 133,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 320 100,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 211 033,50 грн. підлягає частковому скасуванню в частині нарахування податку на прибуток у сумі 254 273,00 грн. за основним платежем та у сумі нарахування штрафних (фінансових) санкцій) у сумі 127 136,50 грн.

Згідно із ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 19.04.2010 № 0000542301/0 та від 30.07.2010 № 0000542301/1 - в частині нарахування платникові грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 381 409 грн. (у тому числі 254 273 грн. за основним платежем та 127 136,50 грн. штрафних санкцій).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак