Ухвала
від 28.09.2016 по справі 308/8263/16-ц
УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8263/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

В складі головуючого судді Леміш О.М

З участю секретаря Химинець О.Я

представника позивача ОСОБА_1М

Представника відповідача ОСОБА_2П

Представника третьої особи ОСОБА_3Л

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород заяву адвоката ОСОБА_2П , який діє як представник в інтересах ОСОБА_4О про забезпечення заставою заходів забезпечення позову, у справі за позовом ОСОБА_5 до ТОВ "Молочарня", ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на боці позивача - Ужгородська міська рада про спонукання до виконання умов ОСОБА_2 угоди,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач звернувся до суду із заявою про забезпечення заставою заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 18.08.16, якою він просить суд зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду заставу у розмірі 404568,71 грн., яку мотивував тим, що вжиття заходів забезпечення позову призводить до порушення прав та законних інтересів відповідача , позивача та третіх осіб, відповідач несе не співрозмірні з вимогами позову фінансові витрати , а також застосування заходів забезпечення позову призводить до нанесення значної шкоди господарській діяльності третіх осіб, що не відносяться до сторін спору.

В судовому засіданні представник відповідача заяву підтримав.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти заяви не заперечила.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечила, просила суд відмовити в її задоволенні.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість та допустимість заяви про забезпечення заставою заходів забезпечення позову, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 153 ЦПК України, суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду. При цьому розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим за розмір ціни позову.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.06 за №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" (п.6), особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необгрунтованими.

Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, розмір якої не повинен перевищувати розміру ціни позову. За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.

У відповідності до судової практики (згідно з правовою позицією, викладеною в Узагальненні судової практики розгляду заяв про забезпечення позову у 2013 році, І півріччі 2014 року проведеною відповідно до плану судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області), суд або суддя, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечення можливих для відповідача збитків, а саме внесення застави у розмірі достатньому для того, щоб запобігти зловживанню забезпечення позову (ч.4 ст. 153 ЦПК України).

Відповідач також може захистити свої інтереси від застосування до нього способів забезпечення позову. Це може стосуватися позову, що має грошову оцінку, при якому відповідач згідно із ст. 155 ЦПК може з дозволу суду або судді замість допущеного забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену у позовній заяві.

Таким чином, питання застави розглядається на стадії вирішенні заяви про забезпечення позову, коли суд, допускаючи забезпечення позову, вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозит заставу. Однак, у вказаній справі заяву позивача про забезпечення позову вже розглянуто по суті, питання забезпечення позову вирішено, заходи забезпечення - вжито.

Разом з тим, суд враховує, що застава можлива разі, коли існує ризик спричинення особам, які беруть участь у справі, збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необгрунтованими.

З заяви представника відповідача та наданих ним у засіданні пояснень вбачається що не є доведеним такий факт існування ризику спричинення збитків.

Що стосується наданих представником відповідача на підтвердження своїх доводів претензій , суд не може покласти такі в основу свого рішення , оскільки встановлено, що виставляючи 02.09.16 претензію на оплату упущеної вигоди з розрахунку 60 днів неоплати зарезервованих підрядних робіт підрядник не врахував , що на теперішній час календарний термін тривалості договірних відносин складав трохи більше місяця, з яких роботи були зупинені тиждень, узв"язку з чим обрахунок упущеної вигоди виходячи з 78 днів неоплати орендованих основних засобів є безпідставним.

Окрім наведеного , розмір застави, що визначається судом з урахуванням обставин справи, не може бути більшим за розмір ціни позову. Відтак, застосування її (застави) як гарантії захисту прав відповідача від ймовірного ризику спричинення йому збитків від необгрунтованого позову чи заходів його забезпечення, може мати місце тільки у спорах, що мають майновий характер, а позови - грошову оцінку, в яких відповідач згідно із ст. 155 ЦПК може з дозволу суду або судді замість допущеного забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену у позовній заяві.

Таким чином, спір у вказаній справі таким не є: він не має ціни, з урахуванням якої можна було б визначити суму застави.

Отже, розмір застави як такий, що був обрахований відповідачем виходячи не із суми позову (у зв'язку із відсутності такої взагалі), а із обрахованих сум упущеної вигоди його Орендодавця та Підрядника, є невірним та таким, що не може бути взятий судом до уваги.

Згідно зі ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Ст. 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч.2 ст.59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Отже, представником відповідача в обґрунтування власних вимог за вказаною заявою надані документи, які спростовуються фактичними обставинами, а ті обставини, на які посилається в обгрунтування своїх вимог за заявою, зокрема - що позовом чи пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення є безпідставними , не доведеними та не підтверджені відповідними доказами.

На підставі наведеного, керуючись вимогами ст.155, 57, 60 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_2П , який діє як представник в інтересах ОСОБА_4О про забезпечення заставою заходів забезпечення позову, у справі за позовом ОСОБА_5 до ТОВ "Молочарня", ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на боці позивача - Ужгородська міська рада про спонукання до виконання умов ОСОБА_2 угоди - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.М Леміш

СудУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення28.09.2016
Оприлюднено05.10.2016
Номер документу61604838
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —308/8263/16-ц

Ухвала від 04.06.2021

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Іванов А. П.

Ухвала від 06.11.2018

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Іванов А. П.

Ухвала від 21.02.2017

Цивільне

Апеляційний суд Закарпатської області

Собослой Г. Г.

Ухвала від 13.01.2017

Цивільне

Апеляційний суд Закарпатської області

Собослой Г. Г.

Ухвала від 16.01.2017

Цивільне

Апеляційний суд Закарпатської області

Собослой Г. Г.

Ухвала від 07.12.2016

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Леміш О. М.

Ухвала від 07.12.2016

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Леміш О. М.

Ухвала від 13.10.2016

Цивільне

Апеляційний суд Закарпатської області

Фазикош Г. В.

Ухвала від 28.09.2016

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Леміш О. М.

Ухвала від 28.09.2016

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Леміш О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні