Ухвала

від 24.03.2016 по справі 308/2948/16-к

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2948/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю слідчого ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання старшого слідчого - криміналіста слідчого вiддiлу Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області капітана юстиції ОСОБА_2 , про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий - криміналіст слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області капітан юстиції ОСОБА_2 звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно, що належить підозрюваній в кримінальному провадженні № 22015070000000023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду заступника головного лікаря з економічних питань Закарпатського обласного клінічного кардіологічного диспансеру, який в 2013 та 2014 роках виступав Замовником державних закупівель за рахунок бюджетних коштів, товарів за кодом 26.60.1 «Устатковання радіологічне, електромедичне та електротерапевтичне устаткування (кардіостимулятори та інше пристосування)», до посадових обов`язків якої входило керування фінансово-господарською діяльністю диспансеру та здійснення підготовки матеріалів документації на проведення тендерних закупівель, окрім цього, будучи призначеною заступником голови комітету конкурсних торгів ЗОККД, до обов`язків якої входило вивчення ринку товарів та організація розроблення документації конкурсних торгів, а також виконання обов`язків голови комітету за час його відсутності, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, з метою швидкого проведення торгів на закупівлю медичних товарів за кодом 26.60.1 «Устаткування радіологічне, електромедичне та електротерапевтичне устаткування (кардіостимулятори та інше пристосування)», 19.02.2013 року та 24.03.2014 року в порушення вимоги п.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» № 2289-VI від 01.06.2010, внесла до Додатку № 5 «Документації конкурсних торгів», завідомо неправдиву інформацію, яка не була сформована у відповідності до потреб медичного закладу з урахуванням вимог профільних спеціалістів, розроблена та затверджена комітетом конкурсних торгів, а була отримана ОСОБА_4 у файлі «Проект МТВ-2013», «Проект МТВ - редакция 20-03 (1)» та «Проект МТВ ШВРС - новое (7)», що був їй надісланий за допомогою електронної пошти невстановленими на даний час співробітниками ТОВ «НеоКард», та являв собою перелік медико-технічних характеристик до товарів виробництва «Biotronik», продаж яких здійснює вказане товариство.

Так, з клопотання вбачається, що з поміж інших відомостей ОСОБА_4 внесла до «Документації конкурсних торгів» технічні вимоги під назвою «крок програмування частоти базового ритмоведення та крок програмування амплітуди ритмоведення», «максимальна частота ритмоведення та тривалість роботи», «мінімальна AV-затримка», які у відповідності до рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №1653-р/пк-ск від 26.12.2014 р. є дискримінаційними.

Таким чином, оскільки недбале ставлення ОСОБА_4 до виконання покладених на неї службових обов`язків, призвело до встановлення в документації конкурсних торгів дискримінаційних вимог, що в подальшому суттєво обмежило кількість отриманих конкурсних пропозицій, та призвело до укладення головним лікарем медичної установи ОСОБА_6 , договорів поставки №34 від 26.03.2013 р., на постачання ТОВ «НеоКард» кардіостимуляторів та іншого пристосування за ціною в 919250 грн., яка відповідно до висновку товарознавчої експертизи №О-100 від 23.06.2015 р., що була проведена експертами Закарпатської торгово-промислової палати, на момент акцепту пропозиції є вищою від ринкової на 109900 грн., та договору поставки №12 від 30.04.2014 р., за ціною в 1670300 грн., яка у відповідності до висновку товарознавчої експертизи № О-100 від 23.06.2015 р., на момент акцепту пропозиції є вищою від ринкової на 648490 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 будучи службовою особою, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, завдала державним інтересам збитків на загальну суму 758390 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Клопотання мотивовано тим, що оскільки, в рамках провадження встановлено, що неналежним виконанням свої посадових обов`язків, ОСОБА_4 завдала державі значних збитків, з метою подальшого їх відшкодування законодавчо передбачено процедуру арешту майна, яка у відповідності до ст. 170 КПК України, є тимчасовим, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає конфіскації, для забезпечення цивільного позову, та у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

За таких обставин просить накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_4 , а саме на: автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, кузов № НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 , та автомобіль марки Daewoo Lanos TF 69 Y, кузов № НОМЕР_3 , р.н. НОМЕР_4 та земельну ділянку за адресою: с. Холмок, вул. Залізнична, кадастровий № 2124887400:11:014:0047.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені в ньому доводи, просили його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити в такому, з тих підстав, що завдання матеріальної шкоди не доведено, наданий експертий висновок не відповідає вимогам ч.1, ч.2 ст.102 КПК. Також зазначили, що ОСОБА_4 не вчинялися жодні дії для приховування свого майна чи інші дії зазначені у ст. 170 КПК України, слідством, прокуратурою чи закладом цивільного позову не заявялено, а тому підстав для накладення арешту не має.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 та ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено в ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна добускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З письмового повідомлення про підозру, доданого до клопотання, вбачається, що ОСОБА_4 23.03.2016 у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 ч.2 КК України.

В матеріалах провадження наявні відомості, що ОСОБА_4 володіє наступним майном: у відповідності до листа з РСЦ в Закарпатській області МВС України, №31/7-266 від 11.03.2016 року, ОСОБА_4 належить автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, кузов № НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 , та автомобіль марки Daewoo Lanos TF 69 Y, кузов № НОМЕР_3 , р.н. НОМЕР_4 . Окрім цього, у відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №54847391, ОСОБА_4 належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 2124887400:11:014:0047.

Відповідно до наданого експертного висновку О-100 від 23.06.2015 року, на момент акцепту пропозиції є вищими від ринкових на загальну суму 758 390 грн. Стороною захисту не надано достатніх доказів щодо спростування результатів даного висновку, а тому він приймається слідчим судом як достовірний.

Беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення за ч.2 ст. 367 КК України, що даним кримінальним правопрушенням державним інтересам завдано збитків на загальну суму 758 390 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неопадаткований мінімуму доходів громадян, а також те, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що майно підлягає конфіскації, для забезпечення цивільного позову, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити та накласти арешт на вказане майно.

Керуючись ст. ст.170-173,175,309,310,392,395 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить підозрюваній в кримінальному провадженні №22015070000000023, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 , а саме:

-автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, кузов № НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2

-автомобіль марки Daewoo Lanos TF 69 Y, кузов № НОМЕР_3 , р.н. НОМЕР_4 .

-земельну ділянку за адресою: с. Холмок, вул. Залізнична, кадастровий №2124887400:11:014:0047.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддяУжгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1