Ухвала

від 28.09.2016 по справі 903/593/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"28" вересня 2016 р. Справа № 903/593/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІХТ"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю В«СТІРОПЛАСТВ»

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЕНЕРГОТОРФ"

про стягнення 705 341,96грн.

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 05.09.2016р.

від відповідача 1: ОСОБА_2, дов. від 19.09.2016р.

від відповідача 2: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІХТ" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СТІРОПЛАСТ" та товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЕНЕРГОТОРФ" про стягнення солідарно на підставі договору поруки від 17.06.2016р., укладеного між ОСОБА_3 "АГРОЕНЕРГОТОРФ" (поручитель) та ОСОБА_3 "ЛІХТ" (кредитор), 705341,96грн., в т.ч. 600 966,24грн. заборгованості за товар, поставлений по договору поставки від 02.02.2015р. №15020202, 21 73,78грн. річних за період з 03.03.2015р. по 27.07.2016р., 83 001,94грн. інфляційних втрат за період з 03.03.2015р. по 30.06.2016р. згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовані таким:

2 лютого 2015 року між ОСОБА_3 "ЛІХТ" та ОСОБА_3 "СТІРОПЛАСТ" укладено договір поставки № 15020202.

Згідно умов договору ОСОБА_3 "ЛІХТ" зобов'язується продати товар, а ОСОБА_3 "СТІРОПЛАСТ", придбати його в асортименті, у кількості, за цінами, та на суму згідно рахунку та виписаних накладних з оплатою на умовах, визначених у договорі.

ОСОБА_3 "ЛІХТ" передало ТОВ "СТІРОПЛАСТ" товар (Refregerant; Хладон Р-134А) партіями: 27 лютого 2015 року на суму 125 820,67 грн., 27 лютого 2015 року на суму 100 201,50грн., 26 серпня 2015 року на суму 307 020,00грн., 08 вересня 2015 року на суму 314 281, 43грн., 17 вересня 2015 року на суму 119 336,33грн., 17 вересня 2015 року на суму 115 826,44грн., 24 вересня 2015 року на суму 289 688, 41грн., 04 листопада 2015 року на суму 116 996,40грн.

За період з 27 лютого 2015 року по 04 листопада року ОСОБА_3 "ЛІХТ" поставило (передало) ОСОБА_3 "СТІРОПЛАСТ" товар на загальну суму 1 489 171,18грн.

Відповідачем оплату за товар здійснено частково, заборгованість по основному боргу становить 600 966,24грн.

17.06.2016р. між ОСОБА_3 "АГРОЕНЕРГОТОРФ" (поручитель) та ОСОБА_3 "ЛІХТ" (кредитор) був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання належним чином обов'язку (зобов'язання) ОСОБА_3 «СТІРОПЛАСТ» щодо оплати поставленого товару (Refregerant; Хладон Р-134А) на підставі договору поставки №15020202 від 02.02.2015р., укладеного між кредитором та боржником.

20.09.2016 року товариство з обмеженою відповідальністю В«СТІРОПЛАСТВ» через канцелярію суду подало зустрічну позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІХТ", товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЕНЕРГОТОРФ" про визнання недійсним договору поруки від 17.06.2016р.

Ухвалою суду від 20.09.2016р. у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 В«СТІРОПЛАСТВ» від 20.09.2016р. вхід. №01-47/724/16 відмовлено на підставі п.1 ч. 1 ст. 62 ГПК України у зв'язку з поданням зустрічного позову в порушення вимог ст. 60 ГПК України після початку розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 20.09.2016р. на виконання вимог ухвали суду до матеріалів справи долучив докази надіслання розрахунку відповідачам (поштові квитанції від 07.09.2016р. та описи вкладень до цінних листів).

Ухвалою суду від 20.09.2016р. розгляд справи відповідно до ст.77 ГПК України відкладався у зв'язку з неподанням витребуваних доказів відповідачами. Зобов'язано відповідачів подати суду пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, розглянути розрахунок позивача від 06.09.2016р., у випадку заперечень щодо розрахунку надати суду контрозрахунок.

ОСОБА_3 В«АГРОЕНЕРГОТОРФ" звернулось з клопотанням від 26.09.2016р. про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

28.09.2016р. на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_3 В«СТІРОПЛАСТВ» про зупинення провадження у справі №903/593/16 до вирішення справи №903/693/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стіропласт» до товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхт", товариства з обмеженою відповідальністю Агроенерготорф" про визнання договору поруки від 17.06.2016р., укладеного між ОСОБА_3 «ЛІХТ» та ОСОБА_3 «АГРОЕНЕРГОТОРФ», недійсним. До клопотання долучено ухвалу господарського суду Волинської області від 22.09.2016р. у справі №903/693/16.

В обґрунтування клопотання відповідач 1 зазначив, що розгляд справи №903/593/16 є неможливим, так як порушуватиме основоположні принципи повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Представник позивача клопотання заперечив.

Суд, розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_3 В«СТІРОПЛАСТВ» про зупинення провадження у справі, ухвалив відхилити останнє як необґрунтоване відповідно до вимог ч. 1 ст.79 ГПК України, виходячи із наступного:

Згідно частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пунктом 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.ч. 2-4 ст. 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Звертаючись з клопотанням про зупинення провадження у справі, відповідач не обґрунтував неможливість даним судом надати оцінку правочину, на підставі якого здійснюється солідарне стягнення.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю або у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

В силу наведеної норми суд має право визнати недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний із предметом спору договір, який суперечить законодавству, коли визнання недійсним договору не є предметом позову, а позовна вимога лише ґрунтується на договорі. Таким чином, розглядаючи позовні вимоги, що випливають з договору, суд, у будь-якому випадку, має перевірити правомірність цього договору.

Водночас, 28.09.2016р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача 1 ОСОБА_3 В«СТІРОПЛАСТВ» про зупинення провадження у справі №903/593/16 для проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення поставити такі питання:

Чи являються підписи поставлені на видаткових накладних №ЛІХ - 09015 від 08 вересня 2015 року, № ЛІХ - 09033 від 24 вересня 2015 року, №ЛІХ - 11005 від 04 листопада 2015 року автентичними згідно довіреностей зазначеними під ними і не містять ознак фальсифікації?

Встановити час підписання аркушів паперу на яких надруковано тексти видаткових накладних № ЛІХ - 09015 від 08 вересня 2015 року, № ЛІХ - 09033 від 24 вересня 2015 року, № ЛІХ - 11005 від 04 листопада 2015 року.

Встановити час поставлених печаток на видаткових накладних № ЛІХ - 09015 від 08 вересня 2015 року, № ЛІХ - 09033 від 24 вересня 2015 року, № ЛІХ - 11005 від 04 листопада 2015 року

Встановити автентичність поставлених печаток на видаткових накладних № ЛІХ - 09015 від 08 вересня 2015 року, № ЛІХ - 09033 від 24 вересня 2015 року, № JIIX - 11005 від 04 листопада 2015 року і чи не містять вони ознак фальсифікації?

Витребувати оригінали довіреностей зазначених під підписами представників ТОВ «Стіропласт» у видаткових накладних № ЛІХ - 09015 від 08 вересня 2015 року, № ЛІХ - 09033 від 24 вересня 2015 року, № ЛІХ - 11005 від 04 листопада 2015 року.

Представник позивача клопотання заперечив.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Вищий господарський суд України у п.п. 2, 5 постанови пленуму від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначив, що відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід, зокрема, визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню; визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів; здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб; у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста тощо.

Відповідно до п. 1, 3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз для проведення досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за №705/3145, для проведення досліджень суд повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

В судовому засіданні представник відповідача 1 повідомив про звільнення директора ОСОБА_4, посилання на підписи якого містять спірні накладні.

Зважаючи на те, що представником відповідача ОСОБА_3 «СТІРОПЛАСТ» до клопотання не надано матеріалів, які підлягають направленню на експертизу та необґрунтована необхідність та неможливість вирішення спору за відсутності висновку експерта за наявними та додатково витребуваними судом доказами, суд відхилив клопотання про зупинення для проведення експертизи як необґрунтоване відповідно до вимог ст.ст. 41, 79 ГПК України.

В судовому засіданні 28.09.2016р. представник відповідача ОСОБА_3 «СТІРОПЛАСТ» заперечив отримання товарів по видатковим накладним №ЛІХ - 09015 від 08.09.2015 р., №ЛІХ - 09033 від 24.09.2015 р., №ЛІХ - 11005 від 04.11.2015 р.

Водночас, із матеріалів справи вбачається відсутність довіреності №147 від 24.09.2015р. та товарно-транспортної накладної до видаткової накладної №ЛІХ-09033 від 24.09.2015р. Представник позивача поважних причин відсутності не зазначив, представник відповідача видачу довіреності заперечив.

Крім того, розрахунок інфляційних збитків та річних, наданий представником позивача, не відповідає вимогам ст.ст. 253, 254, 625 ЦК України та Листу Верховного Суду України від 01.07.2014р. «Аналіз практики застосування ст.625 ЦК України у цивільному судочинстві» (розрахунок річних здійснено без врахування вихідних днів, інфляційні збитки нараховано поденно).

В судовому засіданні 28.09.2016р. оголошувалася перерва до 15.00год. для здійснення представником позивача розрахунку відповідно до вимог законодавства та отримання від представника відповідача ОСОБА_3 «СТІРОПЛАСТ» реєстру довіреностей товариства за 2015р.

Вимоги суду не були виконані, розрахунок та реєстр представниками сторін не подані.

В судовому засіданні 28.09.2016р. представники сторін звернулися з клопотаннями про колегіальний розгляд справи.

Враховуючи складність справи, необхідність витребування додаткових доказів, зважаючи на клопотання представників позивача та відповідача 1 від 28.09.2016р. про призначення колегіального розгляду справи, суд вважає за необхідне призначити розгляд справи в колегіальному складі суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.4 6 , ст.86 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

Призначити розгляд справи №903/593/16 у колегіальному складі суду.

Суддя С.Т. Філатова