Рішення

від 19.09.2016 по справі 906/652/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" вересня 2016 р. Справа № 906/652/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 18.07.2016;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №6-03/799 від 06.09.2016.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр"

до Лугинська районна державна адміністрація

про визнання договору продовженим та визнання додаткової угоди укладеною

Спір розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить вважати продовженим договір оренди землі від 16.01.2006, відповідно до якого Лугинська районна державна адміністрація Житомирської області надала, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранітний кар'єр» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів Жеревецької сільської ради, загальною площею 45,1906 га на землях промисловості на тих же умовах і на такий же строк - до 16.01.2026. Також позивач просить визнати додаткову угоду до договору оренди від 16.01.2016, укладеного між Лугинською районною державною адміністрацією Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранітний кар'єр», зареєстрованого у Лугинському районному відділі ЖРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 01.06.2006 за №060121200001, укладеною.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові та додаткових поясненнях, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених в запереченнях, просив задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2006 між Луганською районною державною адміністрацією Житомирської області (орендодавець/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранітний кар'єр» (орендар/позивач) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів Жеревецької сільської ради, загальною площею 45,1906 га на землях промисловості.

Пунктом 7 договору передбачено, що останній укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Також згідно п. 38 договору дана угода набирає чинності з моменту підписання його сторонами та його державної реєстрації.

Державну реєстрацію договору було здійснено 01.06.2006, про що свідчить запис у Державному кадастрі земель за №060121200001 та відповідний напис на договорі.

Отже договір набрав чинності з 01.06.2006.

Позивач в свою чергу, 25.05.2015 направив відповідачу лист №25/05-15 про намір продовжити дію договору та додав два примірники додаткової угоди. Даний лист отриманий Лугинською райдержадміністрацією та зареєстрований за вхідним №1004/6 від 25.05.2015.

Як зазначав, відповідач в поясненнях та запереченнях (а.с. 22-26), Лугинська районна державна адміністрація направила лист від 11.09.2015 №6-03/817, в якому орендаря було повідомлено про необхідність проведення нормативно грошової оцінки земельної ділянки у відповідності до нори ст. 13 Закону України «Про оцінку земель».

В послідуючому позивач направив відповідачу повторно лист-повідомлення за вих. №21/05-16 від 21.05.2016. Даний лист з додатковою угодою отримано Лугинською райдержадміністрацією 02.06.2016 (вх. №1060/6).

В свою чергу представник відповідача звертав увагу суду на те, що на лист за вих. №21/06-15 від 21.05.2016 Лугинською районною державною адміністрацією направлено відповідь за №6-03/719 від 06.06.2016, в якому повідомляється позивач про відмову в продовжені дії договору оренди, а також роз'яснюється, що повноваження щодо розпорядження землями державної власності, які віднесені до категорії земель промисловості, належать обласним державним адміністраціям та не відносяться до компетенції райдержадміністрацій.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку наявним доказам, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню х наступних підстав.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Законом України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону). Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).

В силу положень частини четвертої ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Порядок поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Вирішуючи даний спір, господарський суд застосовує редакцію вказаної статті, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

За змістом статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 5). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 6). У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк.

Із наведеної норми убачається, що законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1-5 цієї норми, від права вважати продовженим договір оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.

Відповідні положення у вказаних частинах зазначеної статті дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

Враховуючи фактичні обставини справи та підстави позову спір між сторонами виник у зв'язку із реалізацією позивачем права на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором у зв'язку з відсутністю заперечень орендодавця у поновленні договору оренди землі, надісланих протягом одного місяця після закінчення строку договору у формі листа-повідомлення. Дані норми закріплено в ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Також ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у такому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється з уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

З наведеного вбачається, що відповідач зобов'язаний укласти з позивачем додаткову угоду до договору, але не виконує свого обов'язку, що порушує права позивача.

Згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Оскільки за змістом ст. 33 Закону України "Про оренду землі" підписання додаткової угоди, яка має оформлювати факт поновлення договору, є обов'язковим, то до відносин щодо її підписання підлягають застосуванню спеціальні норми Господарського кодексу України щодо порядку обов'язкового укладення чи зміни договорів.

За змістом статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Крім того, відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Нормами чинного законодавства прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору (ст. 33 Закону України "Про оренду землі") та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду (ст.ст.187, 188 ГК України).

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (п.п. 2.17. Закону). Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем дотримано всіх вимог законодавства з метою пролонгації договору оренди землі.

Крім того, позивачем здійснювались платежі по сплаті орендної плати, що підтверджується квитацією від 24.05.2016 №250 на суму 4950,00 грн.

Відповідачем зазначений платіж прийнято, кошти позивачу назад не повертались, що також свідчить про те, що відповідач фактично не заперечує проти користування позивачем земельною ділянкою, що є предметом договору оренди від 16.01.2006.

Щодо твердження відповідача про те, що перехід повноважень від райдержадміністрацій до обласних державних адміністрації надавати земельні промисловості у користування , слід зазначити наступне.

У відповідності до ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Земельна ділянка надавалася у 2006 році і до цього часу вона перебуває в користуванні орендаря, а тому після укладання договору оренди між сторонами існують орендні правовідносини, що регулюються Закон України «Про оренду землі».

Сторонами вказаного договору є Лугинська районна державна адміністрація та ТОВ "Гранітний кар'єр".

Тобто договором визначене конкретне коло осіб, як уповноважених, так і зобов'язаних, які одночасно мають права і обов'язки один до одного.

Також суд звертає увагу на ту обставин, що відповідач в листі за вих. №6-03/719 від 06.06.2016 зазначив, що договір оренди землі між сторонами у справі зареєстровано 01.06.2006, тобто у відповідності до п. 7 договору моментом припинення дії договору є 01.06.2016.

З приводу вищезазначеного суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов’язані з орендою землі, є Закон України В«Про оренду земліВ» .

Відповідно до пункту 38 договору оренди земельної ділянки останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Отже, відповідно до зазначених положень договорів оренди та Закону України В«Про оренду земліВ» в момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір укладено саме 16.01.2006 і його дія припинилася саме 16.01.2016.

Також позивачем дотримано всіх вимог діючого законодавства щодо порядку пролонгації договору оренди землі.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Вважати продовженим на 10-річний строк на тих же умовах договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів Жеревецької сільської ради, площею 45,1906 га, укладений від 16.01.2006 між Лугинською районною державною адміністрацією Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранітний кар'єр», зареєстрований в Державному реєстрі земель 01.06.2006 за №060121200001.

3. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 16.01.2006, укладену між Лугинською районною державною адміністрацією Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранітний кар'єр», зареєстрованого у Лугинському районному відділі ЖРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 01.06.2006 за №060121200001, в наступній редакції:

"Додаткова угода

до Договору оренди землі від «16» січня 2006 року.

смт. Лугини Лугинського району « » 2015 р.

Лугинська районна державна адміністрація Житомирської області, далі іменована «Орендодавець», у особі тимчасово виконуючого обов'язки голови РДА ОСОБА_3, який діє на підставі розпорядження Президента України від «29» жовтня 2014 року №1192/2014-рп, з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранітний кар'єр», далі іменоване «Орендар» в особі Директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, що разом далі іменуються «Сторони», а кожна окремо «Сторона», -

уклали цю Додаткову угоду (далі - «Додаткова угода») до Договору оренди землі від «16» січня 2006 року (далі - «Договір») про наступне:

1. Сторони дійшли згоди укласти Договір на новий строк (продовжити дію) - на 10 (десять) років, що буде обчислюватись з «17» січня 2016 року (але не раніше набуття чинності цією Додатковою угодою).

2. Всі інші умови Договору залишаються чинними у попередній редакції і Сторони підтверджують їх обов 'язковість для себе.

3. Ця Додаткова угода складена у трьох оригінальних примірниках - по одному для кожної із Сторони, та третій - для органу, що провів її державну реєстрацію.

4. Ця Додаткова угода з моменту набуття нею чинності є невід'ємною частиною Договору.

5. Ця Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін та її державної реєстрації."

3. Стягнути з Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області (11312, Житомирська область, смт. Лугини, вул. Карла Маркса, 4, ід. код 04053393)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" (11312, Житомирська область, Лугинський район, с. Жеревці, ід. код 31674864) 2756,00грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.09.16

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 в справу.