Ухвала

від 29.09.2016 по справі 2а/2370/786/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/786/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Ганечко О.М. Коротких А.Ю.

при секретарі Рафальській І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Круг-С» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Круг-С» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Круг-С» звернулось до суду із заявою про перегляд постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ТОВ «Круг-С» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень. Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у задоволенні заяви ТОВ «Круг-С» про скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року у справі №2а/2370/786/2012 і скасування податкових повідомлень-рішень від 27 лютого 2012 року №0000842301 і №0000852301 - відмовити повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Круг-С», звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «Круг-С» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року по взаємовідносинах з ПП «Автомобіліст», що тривала з 31 січня 2012 року по 06 лютого 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 13 лютого 2012 року №118/23-2/25206748.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п.5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1 ст.138 ПК України, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 29 694,00 грн.; пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 198 ПК України, у результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягав сплаті до бюджету за період, що перевірявся на загальну суму 24 652,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 27 лютого 2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000842301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу з ПДВ в сумі 26 716,00 грн., у тому числі 24 652,00 грн. за основним платежем та 2 064,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000852301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу з податку на прибуток в сумі 32 274,00 грн., у тому числі 29 694,00 грн. за основним платежем та 2580,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В постанові Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року по адміністративній справі №2а/2370/786/2012 встановлено, що між ТОВ «Круг-С» та ПП «АТП Автомобіліст» укладено договір перевезення вантажу, акти виконаних послуг за цим договором оформлені на одному аркуші та містять загальне визначення послуг «автоперевезення по Україні» та їх вартість. Також в даних актах виконаних послуг не вказані маршрути, їх кількість, дальність, та кількість використаних паливно-мастильних матеріалів. Крім того, позивачем не надано товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу транспортними засобами контрагента ПП «АТП Автомобіліст», що не дає можливості встановити, які вантажі перевозились, вантажовідправника та інші дані, необхідні для підтвердження господарської операції та фактичного перевезення вантажу по договору з ПП «АТП Автомобіліст».

Також у вказаній постанові суд дійшов висновку, що операції з вищевказаним підприємством не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження контрагентів, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та його майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадова особа не могла фактично здійснити господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Круг-С» про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 лютого 2012 року №0000842301 та №0000852301, залишена без змін судовими рішеннями, прийнятими за результатами апеляційного (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року) та касаційного (ухвала Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2015 року) оскарження.

Згідно ч.1, 2 ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Відповідно до пункту 1 частини другої цієї ж статті підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Таким чином, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що після прийняття рішення у цій справі Соснівський районний суд м. Черкаси постановив обвинувальний вирок у тому числі стосовно службової особи контрагента заявника, яким встановив відсутність у його діях фіктивного підприємництва. Тому, на думку заявника, суд прийняв неправильне рішення у цій справі, відповідач - протиправні оскаржувані рішення.

Разом з тим, з досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що приймаючи постанову від 04 лютого 2013 року Черкаський окружний адміністративний суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих документів, що підтверджують реальність господарських операцій з його контрагентами. Зокрема, акти виконаних послуг оформлені на одному аркуші та містять загальне визначення послуг «автоперевезення по Україні» та їх вартість. Також в даних актах виконаних послуг не вказані маршрути, їх кількість, дальність, та кількість використаних паливно-мастильних матеріалів.

Позивачем не надано суду товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу транспортними засобами контрагента ПП «АТП Автомобіліст», що не дає можливості встановити, які вантажі перевозились, вантажовідправника та інші дані необхідні для підтвердження господарської операції та фактичного перевезення вантажу по договору з ПП «Автомобіліст».

Також, суд першої інстанції зазначав, що операції з вищевказаним підприємством не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження контрагентів, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та його майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадова особа не могла фактично здійснити господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

З досліджених судовою колегією суддів матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки позивача стала постанова старшого слідчого ОВС СУ УМВС України в Черкаській області Хлобистіна М.Л. від 10 січня 2012 року та наказ ДПІ у м. Черкаси від 30 січня 2012 року №169.

Вищевказана постанова старшого слідчого прийнята у кримінальному провадженні № 4511100248 про обвинувачення, у тому числі директора ПП «АТП Автомобіліст» у вчиненні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України: ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 (фіктивне підприємництво), ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 (ухилення від сплати податків), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 (підробка документів).

Матеріали справи також свідчать про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у зв'язку з висновком податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з ПП «АТП Автомобіліст» за 2010 - 2011 роки на загальну суму 149 112,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 24 652,00грн.), внаслідок чого завищено у вказаному періоді валові витрати на придбання у ПП «АТП Автомобіліст» послуг з перевезення вантажів на суму 123 260, 00 грн. та завищено податковий кредит на суму 24 652,00 грн.

Вищезгаданим вироком суду встановлено, що за вказівкою ОСОБА_3 протягом часу з 15 січня 2010 року до серпня 2011 року ОСОБА_4 (директор ПП «АТП Автомобіліст»), як службова особа (про що завідомо було відомо всім учасникам організованої групи), відповідно до відведеної йому і погодженої всіма членами групи роллю, з метою забезпечення незаконної діяльності групи направленої на мінімізацію податкових зобов'язань для ряду реально існуючих підприємств на території України шляхом конвертації безготівкових коштів у готівку та складання і видачі завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до них завідомо неправдивих відомостей, умисно, з корисливих мотивів, самостійно виготовив ряд офіційних документів у вигляді податкових накладних (в двох примірниках кожен) із внесеними до них завідомо для кожного учасника групи неправдивими відомостями для подальшої передачі їх представникам різноманітних суб'єктів підприємницької діяльності, у т.ч. податкові накладні для ТОВ «Круг-С». Одразу після виготовлення цих документів один їх примірник передавався представникам суб'єктів господарської діяльності, на підставі яких ці суб'єкти мінімізували свої податкові зобов'язання, а інші примірники використовувались для внесення недостовірних відомостей до інших документів податкової звітності.

На підставі ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, у питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Доводи позивача про те, що вироком не встановлено фіктивності його контрагента не мають правового значення, оскільки вироком визнано винною групу осіб зі встановленням розприділення їх ролей у вчиненні злочинів. Зокрема, керівника ПП «АТП Автомобіліст» пособництво в ухиленні від сплати податків та підробка документів, серед яких судом встановлено документи, які виписані на адресу позивача.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що фактично господарські операції позивача з ПП «АТП Автомобіліст» не відбувались, а складання документів бухгалтерського та податкового обліку направлене на отримання податкової вигоди та мінімізацію сплати податків, що підтверджується вищенаведеним вироком.

Для вирішення спору суд врахував правову позицію Вищого адміністративного суду України у справі К/800/30610/13 від 13 березня 2014 року, згідно з якою обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і щодо сплати ПДВ) первинними документами покладається на платника, оскільки саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Згідно з вироком Соснівського районного суду м.Черкаси виніс вирок від 22 жовтня 2014 року у справі №1-430-2012 виготовлення податкових накладних, на які посилається позивач, здійснене виключно з метою пособництва в ухиленні від сплати податків (надання податкової вигоди) та шляхом підробки документів.

Оскільки під час розгляду спору та кримінального провадження підтверджено підробку податкових накладних і їх складання під час вчинення злочину (пособництво керівника контрагента позивача в ухиленні від сплати податків), суд дійшов висновку, що сума відповідного податкового кредиту неправомірно включена до декларації з ПДВ позивача, а донарахування ПДВ згідно з оскаржуваним рішенням є правомірним.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПК України встановлено, що у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Також п.7 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України передбачав, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Тому суд дійшов висновку, що розмір застосованого штрафу згідно з оскаржуваними рішеннями відповідає наведеним нормам ПК України.

Доводи заявника про відсутність у діяннях директора ПП «АТП Автомобіліст» фіктивного підприємництва не доводить реальність отримання послуг заявником від цього підприємства та правомірність формування ним податкового кредиту.

Так, згідно з вищевказаним вироком ПП «АТП Автомобіліст» створено та взято на податковий облік платником ПДВ в якості транзитного підприємства, яке використовувалось членами злочинної групи для прикриття незаконної діяльності з конвертації безготівкових коштів у готівку та мінімізації податкових навантажень для інших, реально здійснюючих господарську діяльність юридичних осіб. При цьому, його діяльність зводилась до підготовки, заповнення і підписання первинних фінансово-господарських документів, бухгалтерських та звітних документів з метою проведення безтоварних операцій. З січня 2010 року до серпня 2011 року це підприємство займалось незаконною діяльністю, пов'язаною з транзитом через власні банківські рахунки коштів за безтоварними операціями господарюючими суб'єктами з метою мінімізації податкових зобов'язань цих підприємств.

У зв'язку з цим, вказаним вироком директора ПП «АТП Автомобіліст» ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених:

ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 212 КК України - пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства незалежно від форми власності, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, вчинене організованою групою.

ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (службове підроблення), що спричинило тяжкі наслідки, вчинені організованою групою.

Встановлена вироком відсутність у діях ОСОБА_4 ознак фіктивного підприємництва не спростовує висновки акту перевірки про нереальність здійснення господарських операцій заявника з ПП «АТП Автомобіліст».

Стосовно доводів заявника про безпідставність прийняття оскаржуваних ППР до набрання законної сили вищенаведеним вироком колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції врахував п. 86.9. ст.86 ПК України (у редакції, що діяла станом на час прийняття оскаржуваних рішень), яким встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 та від 14 листопада 2012 року провадження у цій справі зупинялось до набрання законної сили вироком у вищевказаній кримінальній справі. Однак, за апеляційними скаргами позивача ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року та 13 грудня 2012 року вони скасовані з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ПП «АТП Автомобіліст» фактично не надав реальних послуг суб'єктам господарювання, а його діяльність згідно з висновками вироку направлена на складання документів бухгалтерської та податкової звітності для пособництва в ухиленні від сплати податків.

Наведені обставини в сукупності свідчать про те, що наявність вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 жовтня 2014 року у справі №1-430-2012 не являється підтвердженням реальності вчинюваних позивачем господарських операцій та не спростовує висновки суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 КАС України за наслідками провадження за нововиявленими обставинами суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що вказані апелянтом процесуальні порушення при розгляді заяви за нововиявленими обставинами, не тягнуть за собою скасування правильного по суті рішення.

З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Круг-С» - залишити без задоволення , а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлено 29 вересня 2016 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Коротких А. Ю.