Ухвала

від 27.09.2016 по справі 2а-18429/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18429/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

27 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Епель О.В.,

при секретарі Кривді В .І .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТІ Верховцевський елеватор" до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання недійсними рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТІ Верховцевський елеватор", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2011 року №0157711511 та №0157721511.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2011 року - у задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2011 року залишено без змін.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 жовтня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2016 року - позов задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "АСТІ Верховцевський елеватор".

Згідно висновків Акту перевірки від 07 листопада 2011 року №14/1511/33603122, відповідачем встановлено ряд порушень ТОВ "АСТІ Верховцевський елеватор" норм Податкового законодавства а саме: п. 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" ХХ "Перехідні положення" ПК України, задекларував у декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року (реєстр. №9005555974 від 29 липня 2011 року) у складі витрат суму від'ємного значення з цього податку за 2010 рік у розмірі 1957497,00 грн., що призвело до наступного: завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1957497,00 грн. та відповідно до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 1954722,00 грн., заниження позитивного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 2775,00 грн. і одночасно до заниження податку на прибуток в 2 кварталі 2011 року в сумі 638,00 грн.

На підставі даного Акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.11.2011 року № 0157711511, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1954722,00 грн., задекларовану у податковій декларації за 2-ий квартал 2011 року; №0157721511, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 638,00 грн. (в тому числі за основним платежем, без нарахування штрафних (фінансових) санкцій).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень належить задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 25 листопада 2011 року №0157721511. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 25 листопада 2011 року №0157711511 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 93218,00 грн. В іншій частині позову відмовити.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року №143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" (в редакції чинній на момент подання позивачем податкової звітності за 2010 рік) вбачається, що ряд. 04 "валові витрати, у тому числі:" декларації заповнюється на підставі ст. 5 Закону №334/94-ВР і відображає всю суму валових витрат підприємства, понесених під час господарської діяльності. Сумарно дані цього рядка складаються із суми показників рядків 04.1 - 04.13 декларації. Відповідно, заповнити його можна тільки після заповнення даних цих рядків. У ряд. 04.13 "інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12" відображаються всі інші валові витрати, які не знайшли свого відображення у відповідних підрядках рядка 04.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 2010 року при декларуванні позивачем у деклараціях за 1-й квартал, півріччя та 3-и квартали 2010 року позитивного значення об'єкта оподаткування, за наслідками уточнення в подальшому показника ряд 04.13 відповідних декларацій у податковому обліку позивача, утворювався від'ємне значення об'єкта оподаткування податку.

Так, з письмових пояснень до декларації за 2010 рік позивача вбачається, що збитки в сумі 1861504,00 грн. за підсумками 2010 року сформувалися за рахунок повернення в січні 2010 року за результатами діяльності у 2009 році отриманої від нерезидента безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, що відображена в декларації за 2009 рік у ряд. 01.6 ("інші доходи, крім визначених у 01.1 - 01.5"). Інших пояснень щодо порядку формування показника 04.13 декларації за 2010 рік, а також решти суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, а саме 95993,00 грн. - як різниці між показниками ряд. 06.6 декларації за 2-ий квартал 2011 року та ряд. 08 декларації за 2010 рік, позивачем не надано.

Також, на підтвердження правомірності формування показника від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередній звітний період 2010 року, ТОВ "АСТІ Верховцевський елеватор" надано: роздруківки електронних виписок банку по особовим рахункам ТОВ "АСТІ Верховцевський елеватор" за 2010 рік (клієнт-банк); копії актів списання малоцінних та швидкозношуваних предметів, актів списання паливно-мастильних матеріалів, аркушів касової книги за 2010 рік та прибуткових і видаткових касових ордерів, відомостей на виплату грошей, звітів про використання коштів наданих на відрядження або під звіт, звітів нарахувань, утримань, інших доходів, виплат за січень-грудень 2010 року, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) / виконаних підрядних робіт та видаткових накладних, складених та/або підписаних ТОВ "АСТІ Верховцевський елеватор" як виконавцем/постачальником або замовником, рахунків-фактур, виставлених/отриманих ТОВ "АСТІ Верховцевський елеватор", біржових контрактів на поставку позивачем сільськогосподарської продукції та первинної документації до таких контрактів.

Як встановлено судом першої інстанції, вищевказані документи не мають будь-якого обґрунтованого пояснення щодо відношення їх до обставин формування від'ємного значення об'єкту оподаткування податку за 2010 рік.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів звертає увагу, що згідно з пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону №334/94-ВР, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Підпунктом 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94-ВР встановлено, що до доходів з інших джерел відносяться суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена п. 7.2 ст. 7 або ст. 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги за наслідками - податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Отже, обставини з яким законодавець визначає факт укладання поворотної фінансової допомоги є укладання відповідного договору та передачі позикодавцем позичальнику коштів. Документальне оформлення поворотної фінансової допомоги залежить від форми, в якій вона надається: безготівковим шляхом та готівковими коштами. Так, при розрахунках за договором позики в безготівковій формі позикодавець оформляє звичайне платіжне доручення. Операції з перерахування або надходження грошових коштів в бухгалтерському обліку позикодавця/позичальника відображаються на підставі відповідних банківських виписок

При цьому, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР).

В свою чергу податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (№996-ХІV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

З аналізу вищевказааних положень вбачається, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Крім того, слід звернути увагу, що в силу приписів ч. 3 ст. 9 Закону №996-ХІV, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно п. 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 березня 1999 року №87 (втратив чинність 19 березня 2013 року), у балансі (звіті про фінансовий стан підприємства/установи) відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства. До зобов'язань відноситься заборгованість підприємства/установи, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Згідно п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, розрізняє довгострокові та поточні зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що рахунок, на якому необхідно враховувати суму поворотної фінансової допомоги, залежить від строку її використання. Якщо поворотна фінансова допомога, одержана на строк більше року з дати балансу, то отримання позики відображається проводкою: дебет субрахунку 301 "Каса в національній валюті" або субрахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" та кредит рахунку 55 "Інші довгострокові зобов'язання". Якщо поворотна фінансова допомога, одержана на строк менше року з дати балансу, то отримання позики відображається проводкою: дебет субрахунку 301 "Каса в національній валюті" або субрахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" і кредит субрахунків 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", 607 "Інші короткострокові позики". Інформація про поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що надані позивачем до матеріалів справи копії первинних документів не розкривають інформацію по операціях з отримання та повернення сум фінансової позики, а тому не можуть підтвердити обставини виникнення у позивача в 2010 році валових витрат у зв'язку з поверненням таких сум коштів позикодавцям. Отже, правомірність формування позивачем показника від'ємного значення об'єкту оподаткування податком у розмірі 1861504,00 грн. за підсумками 2010 року матеріалами справи не підтверджується.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що обставини правомірності формування позивачем показника від'ємного значення об'єкту оподаткування податком у розмір 95993,00 грн. ймовірно мав бути сформований товариством за результатами господарської діяльності у 1-му кварталі 2011 року. Так в ході проведеної камеральної перевірки не досліджувався, оскільки об'єктом такої перевірки була лише декларація за 2-ий квартал 2011 року. Документальних доказів проведення документальних перевірок за період формування позивачем показника від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 1957497,00 грн. (в тому числі за 1-ий квартал 2011 року) та складання актів перевірок за результатами таких перевірок відповідач не надав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зменшення відповідачем позивачу показників валових витрат (ряд. 04, 06 декларації за 2-ий квартал 2011 року) та від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (ряд. 06.6 зазначеної декларації) у розмір 95993,00 грн. з підстав порушення п. 150.1 ст. 150 ПК України, з урахуванням вимог п. 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" ХХ "Перехідні положення" цього ж Кодексу є безпідставним.

Що стосується питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на наступне:

Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на час подання апеляційної скарги) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи судом встановлено, що при поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 30,00 грн.

Виходячи з цього, сума судового збору за подання апеляційної скарги, що підлягає сплаті, становить 33,00 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211206781007, код класифікації доходів бюджету 22030101

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211206781007, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 33 (тридцять три) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

О.В. Епель

Повний текст складено 30.09.2016 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Епель О.В.