Постанова

від 20.09.2016 по справі 826/14399/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 року м. Київ № 826/14399/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон - Україна» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фалькон - Україна» (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, зокрема:

- № 0001802204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3 801 282,50 грн., у тому числі за основним платежем - 3 041 026,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 760 256,50 грн.;

- № 0001792204, яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання на прибуток підприємств у розмірі 3 444 455,00 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податкові повідомлення рішення прийняті безпідставно, оскільки ґрунтуються на хибних висновках контролюючого органу про порушення позивачем норм чинного законодавства, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду про що позов просив задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2015 провадження у справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

В наданих суду запереченнях представник відповідача вказав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні.

20.10.2015 в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу Адміністративного судочинства України.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, заслухавши пояснення свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фалькон-Україна» (код ЄДРПОУ 37674718) зареєстроване 13.04.2011 року в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві, свідоцтво про державну реєстрацію №10721020000026271, взято на податковий облік в органах податкової служби від 14.04.2011 №11828 та є платником ПДВ з 05.07.2006.

Основним видом економічної діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

На підставі направлення від 15.04.2015 року № 771/22-04П, виданого Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві Голуб Ю.В., проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фалькон-Україна» з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток, податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Тандем», за період з 01.03.2013 по 30.04.2013 рр., ПП «Донець-Плюс» за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 рр. та ТОВ «Вторметекспорт» за період грудень 2012, травень-липень, жовтень, листопад 2013 року.

За результатами проведеної перевірки, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 28.04.2015 № 224/26-57-22-04-10/37674718 «Про результати документальної позапланової виїзної. перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон - Україна» (код ЄДРПОУ 37674718) з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток, податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Компанія «Тандем» (код ЄДРПОУ 37465254) за період з 01.03.2013 по 30.04.2013, ПП «Донець Плюс» (код ЄДРПОУ 30230242) за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 та ТОВ «Вторметекспорт» (код ЄДРПОУ 30127924) за період грудень 2012, травень - липень, жовтень - листопад 2013», в якому було зафіксовано про встановлені порушення позивача по взаємовідносинах із ТОВ «Корпорація «Тандем», ТОВ «Вторметекспорт», ПП «Донець Плюс», за перевіряємий період зокрема:

1. пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.138.2, п. 138.4, п.138.11 ст.138, пп. 139.1.1., пп.139.1.1, пп.139.1.9 пп.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(із змінами і доповненнями), підпункту 2.5 пункту 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2 755 564 грн. в тому числі:

- за 2012 рік на суму 11 842 гри.

- за 2013 рік на суму 728 096 грн.

- за 2014 рік на суму 2 755 564 грн.

2. п. 44.1 ст. 44, п.198.2, її. 198.6 ст.198, п.201.1, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-Vl (із змінами і доповненнями), пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями), підпункту 2.5 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму ПДВ в розмірі суму 3 041 026 грн., в тому числі по періодах:

- грудень 2012 року на суму 11 278 грн.;

- березень 2013 року на суму 156 639 грн.;

- квітень 2013 року на суму 47 226 грн.;

- травень 2013 року на суму 1 622 грн.;

- червень 2013 року на суму 12 984 гри.;

- липень 2013 року на суму 10 052 грн.;

- жовтень 2013 року на суму 474 526 грн.;

- листопад 2013 року на суму 89 194 грн.;

- жовтень 2014 року на суму 2 237 505 грн.

На підставі Акту № 224/26-57-22-04-10/37674718, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2015 року № 0001792204, згідно якого позивачеві визначено грошове зобов'язання з додатку на прибуток підприємств у розмірі 3 444 455,00 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21 травня 2015 року №0001802204, згідно якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 801 282,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 3 041 026,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 760 256,50 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, висновки акту перевірки та оскаржувані рішення залишені без змін.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує права та законні інтереси позивача, ТОВ «Фалькон-Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з даним адміністративним позовом.

При розгляді даної справи, Окружний адміністративний суд міста Києва, виходив із наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: - ведення обліку платників податків; - інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; - перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком перевірки, відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон - Україна» мало господарські правовідносини з ТОВ «Корпорація «Тандем», ТОВ «Вторметекспорт», ПП «Донець Плюс».

В акті перевірки зазначено що , між позивачем та ТОВ «Втормедекспорт» укладено договір від 15.10.2012 №5 та від 21.05.2013 №3 де позивач є Поклажодавець, а ТОВ «Втормедекспорт» - Зерновий склад. Як вбачається з договору: Зерновий склад надає комплексні послуги Поклажодавцю по перевалці вантажу зерна через зерновий перевантажувальний комплекс, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169, на умовах та в строки, визначених договором. Найменування зерна, його кількість, якість, період приймання і відвантаження зерна обумовлюється в Додатковій угоді. Поклажодавець здійснює поставку зерна Зерновому складу автотранспортом за свій рахунок. Поклажодавець зобов'язаний забезпечити наявність супроводжувальних документів на поставлене зерно, оформлених належним чином, а саме: ТТН в кількості 3-х примірників, карантинного сертифіката походження зерна, протоколи випробувань на ГМО та показники безпеки, ветеринарного свідоцтва (якщо вантаж фуражний).

Також між позивачем та ТОВ «Вторметекспорт» укладено договір поставки сільськогосподарської продукції від 25.10.2013 №25-10-1/ВІН. Відповідно до договору: Постачальник зобов'язується надати Покупцеві одночасно з Товаром наступні документи: рахунок-фактуру; ТТН або завірені копії ТТН; сертифікати якості Товару; карантинні сертифікати; ветеринарні сертифікати при необхідності; видаткові накладні на товар; податкові накладні на товар. Приймання Товару за кількістю та якістю проводиться на підставі акту приймання- передачі, укладеного між Постачальником та Покупцем.

До перевірки TOB «Фалькон-Україна» не надано в повному обсязі видаткові накладні та акти виконаних робіт. Крім того, позивачем, також не надано жодних первинних бухгалтерських по взаємовідносинах з ТОВ «Вторметекспорт» до матеріалів справи.

В той же час, як вбачається з акту, у перевіряємий період ТОВ «Фалькон - Україна» здійснювало господарські операції на підставі укладеного з ТОВ «Корпорація «Тандем» договору поставки сільськогосподарської продукції від 21.03.2013 № 30321, де ТОВ «Корпорація «Тандем» є постачальником, а TOB «Фалькон - Україна» - покупець. Відповідно до п. 4.3. договору постачальник зобов'язується передати одночасно з товаром наступні документи: рахунку - фактури; оригінал ТТН, реєстр ТТН; видаткової накладної на товар; податкова накладна на товар. На виконання договорів від 21.03.2013 № 30321 сп, ТОВ «Корпорація «Тандем» (код ЄДРПОУ 37465254) виписано (оформлено) такі видаткові накладні та акти здачі-приймання робіт, які були надані до перевірки.

Позивачем до матеріалів справи не надано копії договору від 21.03.2013 №30321 та будь-якої первинної бухгалтерської документації по цьому договору.

Також в акті зазначено, що ТОВ «Фалькон-Україна» (покупець) та ПП «Донець Плюс» (постачальник) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції від 27.10.2014 №27101, відповідно до якого постачальник зобов'язується надати покупцеві одночасно з товаром наступні документи: рахунок-фактуру; аналізні картки, видані сертифікованою лабораторією та підписані начальником даної лабораторії та директором зернового складу; видаткові накладні на товар; податкові накладні на товар; акт прийому - передачі.

Відповідач зазначає, що до перевірки ТОВ «Фалькон-Україна» не надано будь-яких передбачених умовами договорів та вимогами чинного законодавства України, сертифікатів якості зерна, карантинних сертифікатів походження зерна, протоколів випробувань на ГМО та показників безпеки, ветеринарних свідоцтв, що б свідчили про якість та відповідність придбаного товару. Зазначені вище документи відсутні і в матеріалах справи.

Позивачем не надано будь-яких належним чином оформлені, відповідно до вимог законодавства України документи, які підтверджують факт транспортування товару постачальником по договору №5 від 15.10.2015, №3 від 21.05.2013, №25-10-1/ВІН від 25.10.2013, №30321 від 21.03.2013 та від 27.10.2014 №27101. Разом з тим згідно вимог договорів товар повинен перевозитися технічно справним автотранспортом, який передбачений для перевезення зерна.

Згідно наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобілю» від 29.12.1995 №488/346 підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у продавця і оприбуткування їх у покупця являється товарно-транспортна накладна типової форми № 1-ТН (ТТН). Згідно п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 основним документом на перевіз вантажів являється ТТН і дорожні листи вантажного автомобілю. Перевезення вантажів автомобільним транспортом як на комерційній основі так і для власних потреб здійснюється при наявності належним чином оформлених ТТН, які додаються до дорожного листа.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568 товарно- транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-транспортних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Товарно-транспортна накладна є основним первинним документом, на підставі якого здійснюється списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоотримувача при перевезенні вантажів в межах України.

Товарно-транспортна накладна типової форми 1-ТН виписується в 4-х екземплярах:

- перший примірник - залишається у вантажовідправника, який є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей,

- другий примірник - надається вантажоотримувачу, який є підставою для оприбуткування товару,

- третій та четвертий примірник - водій засвідчує у вантажоотримувача (останній повинен доставити підпис та печатку) та повертає їх перевізнику.

Перевізник, в свою чергу для виконання розрахунків з замовником автотранспорту надсилає останньому третій екземпляр. Четвертий екземпляр залишається у перевізника, який є підставою для обліку транспортної роботи.

Відповідно до матеріалів справи до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ТУ ДФС у м. Києві надійшла постанова старшого Прокурора відділу прокуратури Херсонської області радника юстиції Рвачова С.І. від 10.12.2014 про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Фалькон - Україна» по матеріалам кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №3201420000000030 від 28.02.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, про призначення позапланової перевірки ТОВ «Фалькон - Україна» з питань правильності відображення у податковому обліку податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток та податку на прибуток по взаємовідносинах із «Корпорація «Тандем» (код ЄДРПОУ 37465254) за період із 01.03.2013 по 30.04.2013.

«...Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами *Корпорація «Тандем» (код ЄДРПОУ 374б5254)на протязі 2013 року. На території Херсонської області ухилились від сплати податків на суму 739 542 грн., шляхом формування кредиту з ПДВ, по взаємовідносини з придбання товарів (послуг) у ТОВ «Тера Лаос» (код ЄДРПОУ 38079983) та ТОВ «Експерт Лоджик» (код ЄДРПОУ 37064405). час досудового розслідування встановлено, що на протязі з березня по квітень 2013 *корпорація «Тандем» (код ЄДРПОУ 37465254) здійснювало формування податкового ПДВ суб'єкту господарської діяльності реального сектору економіки, а саме: TOB «Фалькон - Україна» (код ЄДРПОУ 37674718) яке перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУДФС у м. Києві.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що на протязі лютого-липня 2013 керівником ТОВ «Корпорація «Тандем» буд ОСОБА_4.

21.07.2014 року в якості свідка допитаний ОСОБА_4, який повідомив, що фінансово-господарською діяльністю від імені юридичних осіб ніколи не здійснював. Також зазначив, що дії з приводу реєстрації та перереєстрації ТОВ «Корпорація «Тандем» (клод ЄДРПОУ 37465254) на своє ім'я не здійснював...»

Згідно протоколу допит, у складеного старшим слідчим ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Херсонській області Сирко Д.В, свідок ОСОБА_4, надав наступні пояснення:

«...Директором ТОВ «Корпорація «Тандем» (код ЄДРПОУ 37465254) я ніколи не був, на даному підприємстві я ніколи не працював та й взагалі чую цю назву підприємства вперше.

Зазначаю, що в банківських установах від імені ТОВ «Корпорація «Тандем» розрахункові рахунки не відкривав та грошові чеки на злиття готівки не підписував. Також грошові кошти в банківських установах таких як «Банк Національний кредит» та «Банк Фінанси та Кредит» ніколи не отримував та ніколи не знімав з розрахункових рахунків ТОВ «Корпорація «Тандем».

Документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Корпорація «Тандем» ніколи не підписував.

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 мені не відомі, особисто з ними не знайомився.

ТОВ «Терра Маркет Плюс» та ТОВ «Експорт Лоджик» мені не відомі, також не відомі їх посадові особи.

Фінансово-господарською діяльністю від імені юридичних осіб та як фізична особа ніколи не займався. Навиками ведення бухгалтерського обліку не володію.

Довіреність від власного власного імені ніколи не виписував.

В органах державної влади з приводу реєстрації юридичної особи (підприємств) ніколи не був та реєстрацію не здійснював...».

Вищевказане не дає можливості встановити реальність здійснення таких операцій, визначити правомірність їх включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Відповідач зазначає, що в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товару та надання послуг підприємству ТОВ «Фалькон Україна» від ТОВ «Корпорація «Тандем», ТОВ «Вторметекспорт», ПП «Донець Плюс» (контрагентів - постачальників), а саме відсутність трудових ресурсів, технічного персоналу, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що податкові накладні, видані контрагентом позивача, підписано невстановленою особою з боку виконавця.

Так, первинні документи - договір, податкові накладні, видаткові накладні були підписані зі сторони ТОВ «Корпорація Тандем», директором - ОСОБА_4.

Первинний документ це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і повинен мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 18 Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» так і пунктом 16 Порядку, затвердженого наказом від 21.12.2010 № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Суд звертає увагу, що в додаток до постанови про проведення перевірки позивача надано протокол допиту свідка ОСОБА_4, який повідомив, що фінансово-господарську діяльність від імені юридичних чи фізичних осіб ніколи не здійснював, в банківських установах від імені ТОВ «Корпорація Тандем» рахунки не відкривав, грошові кошти не знімав та не отримував, документи фінансово-господарської діяльності не підписував, в органах ДПС з приводу реєстрації юридичної особи ніколи не був та реєстрацію не здійснював.

Зазначене свідчить про факт створення ТОВ «Корпорація «Тандем» з метою прикриття незаконної діяльності та те, що від імені цього підприємства діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво.

Нарівні з цим, відсутність у контрагента позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей виконати договір (внаслідок відсутності відповідних дозвільних документів, кваліфікованого персоналу, основних фондів) вказує не тільки на відсутність у сторін наміру здійснити господарську операцію, а і про її неможливість вчинення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з вище наведеними нормами Податкового кодексу України.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Крім того, відповідно до аналітичної системи «Податковий блок» встановлено, що: ТОВ «Корпорація «Тандем» знаходиться на обліку в Ізмаїльській ОДПІ ГУ ДФС у Одеській області; ТОВ «Корпорація Тандем» має стан « 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей»; інформація про кількість працівників та основні фонди - відсутня; остання звітність, а саме, Декларація з податку на додану вартість була подана за липень 2013 року.

Наведене також свідчить про те, що в господарських операціях із ТОВ «Фалькон - Україна» від імені контрагента на стороні продавця (виконавця) діяла особа, яка фактично є підставною особою і яка не мала повноважень на здійснення цих операцій та підписанні документів бухгалтерської та податкової звітності.

З наведених законодавчих положень випливає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат для цілей оподаткування податком на прибуток приватних підприємств є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, оскільки саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Таким чином, фактичне виконання послуг зазначений документ може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.

Натомість позивачем у ході судового розгляду справи суду не надано належної первинної документації, на підставі яких і здійснювались оспорювані господарські операції, а отже позивачем не надано беззаперечних та належних доказів укладення таких договорів взагалі.

Також з огляду на відсутність у матеріалах справи укладених позивачем з ТОВ «Корпорація «Тандем», ТОВ «Вторметекспорт», ПП «Донець Плюс» договорів, у суду відсутня можливість щодо встановлення змісту господарських операцій, на виконання яких складені видаткові накладні; податкові накладні; платіжні доручення, тощо.

Дослідивши надані позивачем письмові докази суд дійшов висновку, що вони не є достатніми для підтвердження фактичної передачі товару (виконання послуг) від продавця до покупця та в повній мірі не відображають рух товару (послуг).

Таким чином, на думку суду, надані позивачем документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій між ТОВ «Корпорація «Тандем», ТОВ «Вторметекспорт», ПП «Донець Плюс».

Окрему увагу слід звернути на припис інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 стосовно наступного: «судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи ч.2 ст.195 ст. 122 Кодексу Адміністративного судочинства України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 ст. 122 Кодексу Адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 ст. 122 Кодексу Адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідком розгляду справи суд дійшов до висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень від 21 травня 2015 року №№ 0001792204; 0001802204, та як наслідок відсутність правових підстав для задоволення позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур