Постанова
від 04.08.2016 по справі 804/3654/16
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 р. Справа № 804/3654/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк 2011" до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Кіровоградській області, Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управлін про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк 2011» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (відповідач-1), Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (відповідач-2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 13.11.2015р. №0000551504; визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо не підготовки та неподання до органу казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у сумі 950000,00грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк 2011» код ЄДРПОУ 37546212); стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк 2011» (код ЄДРПОУ 37546212) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 950000,00грн.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк 2011», дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) за травень 2014 року на суму 950000,00грн., оскільки, по-перше, позивач не відмовлявся від вказаного бюджетного відшкодування, як вважає відповідач, а лише змінював напрямок бюджетного відшкодування шляхом подачі відповідних уточнюючих розрахунків, задекларувавши в остаточному варіанті саме свій намір отримати таке бюджетне відшкодування; по-друге, помилковими є висновки контролюючого органу про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування через не введення в експлуатацію незакінченого будівництва, на здійснення якого позивачем понесені витрати та у зв'язку із чим сформоване бюджетне відшкодування, оскільки чинні норми податкового законодавства пов'язують можливість отримання бюджетного відшкодування не з відображенням фактів в обліковій документації, а з реальним рухом активів, тому подавши до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області податкову декларацію з ПДВ за травень 2014 року з задекларованим від'ємним значенням суми податку, позивач не порушив вимоги законодавства та має право на повернення свого майна; має значення не відображення (віднесення) в обліку витрат на капітальні інвестиції по дебету рахунку 10 «Основні засоби» і відображення витрат на будівництво по дебіту рахунку 15 «Капітальні інвестиції»,а докази реального понесення витрат на капітальні інвестиції. Такі докази були надані, а саме: договори, накладні, акти виконаних робіт та інша первинна документація, втому числі і докази руху активів. Означене, з огляду на приписи п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та на підставі п.200.7 ст.200 цього Кодексу, надало позивачу право прийняти рішення про повернення суми бюджетного відшкодування і подати заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, що було відображено у податковій декларації за травень 2014 року. До податкової декларації було додано розрахунок бюджетного відшкодування на суму 950000,00грн. Таким чином, платник податку має право на одержання бюджетної заборгованості, а ефективним способом захисту порушених прав є саме стягнення з бюджету відповідних коштів.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач-1 пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.200.5, п.200.7, п.200.8 ст.200, п.33 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом від 23.09.2014р. №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014р. за №1267/26044, через що Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк 2011» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2014р. в сумі 950000,00грн. Так, з аналізу дослідженої під час перевірки податкової звітності позивача з ПДВ було встановлено, що останній залишки невідшкодованих сум в розмірі 950000,00грн. направив на збільшення розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення, та в порушення вимог п.33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року від 20.10.2015р. №9215944933 та від 21.10.2015р. №9216180491 повторно заявив суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в розмірі 950000,00грн.(рядок 23.2). Отже, платник податків використав право на збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року від 21.09.2015 року №9194741782) та відповідно відмовився від бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Крім того, відповідач-1 зазначав, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість сформовано в результаті незакінченого будівельного об'єкту, однак, відповідно до наданих платником документів не встановлено не лише факту введення (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства - дебет рахунку 10 «Основні засоби», але й факту формування витрат на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства та відображається по дебету рахунку 15 «Капітальні інвестиції», що не дає права підприємству на отримання бюджетного відшкодування.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач-2 адміністративний позов також не визнав, подав суду заяву, в якій зазначав, що з позовних вимог слідує, що всі вони стосуються саме Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, натомість з позову жодним чином не вбачається оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк 2011» дій чи бездіяльності Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. Також не може стосуватися відповідача-2 і позовна вимога щодо зобов'язання подавати висновок про здійснення бюджетного відшкодування ПДВ на користь позивача, тому що станом на час розгляду справи останній хоч і змінив своє місцезнаходження, проте на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області буде перебувати лише з 2017 року, тому відповідач-2 станом на теперішній час жодних дій щодо позивача вчиняти не може.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк 2011» (код ЄДРПОУ 37546212) (далі - ТОВ «Маяк 2011») перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області).

Після початку антитерористичної операції підприємство змінило своє місцезнаходження та було зареєстроване за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Пашутінська, 69, у зв'язку із чим стало на облік до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ).

У 2016 році ТОВ «Маяк 2011» змінило своє місцезнаходження та було зареєстроване за адресою: 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Філософська, 84.

Відповідно до реєстраційних та облікових даних ТОВ «Маяк 2011» позивач має стан платника податків « 65 - платник податків з наступного року (основне місце обліку).

Отже, позивач буде платником податків за основним місцем обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 2017 року.

Як свідчать матеріали справи, Кіровоградською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Маяк 2011» в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року, про що складено акт перевірки від 04.11.2015 №463/11-23-15-04/37546212.

Згідно з вказаним актом перевіркою встановлено порушення позивачем п.200.5, п.200.7, п.200.8 ст.200, п.33 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом від 23.09.2014р. №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за №1267/26044, через що ТОВ «Маяк 2011» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2014р. в сумі 950000,00грн.

Висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що ТОВ «Маяк 2011» залишки невідшкодованих сум в розмірі 950000,00грн. направило на збільшення розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення та в порушення вимог п.33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу ТОВ «Маяк 2011» в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року від 20.10.2015 року №9215944933 та від 21.10.2015 року №9216180491 повторно заявило суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в розмірі 950000,00грн.(рядок 23.2). Порушення позивачем приписів п.200.7, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом від 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за №1267/26044), виявилося в тому, що в додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» від 20.10.2015 року №9215944949, який подано до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року від 20.10.2015 року №9215944933 та додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» від 21.10.2015 року №9216180460, який подано до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року від 21.10.2015р. №9216180491, відсутні показники в графі 2 «Обсяг оподатковуваних операцій» та в графі 3 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню». В порушення п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України в додатках 4 до вищезазначених уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року не вказано період декларації, в якій заявлена сума бюджетного відшкодування. З аналізу наведених обставин контролюючий орган дійшов висновку, що платник податків використав право на збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року від 21.09.2015 року №9194741782) та відповідно відмовився від бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Також в акті зазначалося, що з листа позивача встановлено, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість сформовано ТОВ «Маяк 2011» в результаті незакінченого будівництва об'єкту, що будувався за договором підряду, укладеним позивачем у квітні 2013 року з ТОВ «А.С. ОСОБА_2» на будівництво і подальшу експлуатацію магазинів продовольчих та непродовольчих товарів по вул. Благонравова, 24 «А» в Київському районі м. Донецька, а також за договорами з іншими підрядниками. При цьому ТОВ «Маяк 2011» в листі зазначено перелік виконаних робіт на момент початку бойових дій, однак, до листа не додано документального підтвердження виконаних робіт. Листом №16/10-1 від 16.10.2015 року, підприємством надіслано оборотну-сальдову відомість за квітень 2013 року - серпень 2015 року по всім рахункам бухгалтерського обліку. Проведений аналіз наданих документів, свідчить, що - по дебету 10 рахунку «Основні засоби» субрахунку 103 «Будівлі та споруди» на початок квітня 2013 року значаться основні засоби на суму 203821,20 грн., за період квітень 2013 року - серпень 2015 року оприбуткування основних засобів відсутнє. Разом з тим, кредитовий оборот за даний період в розмірі 203821,20 грн. свідчить про вибуття основних засобів. Станом на кінець періоду серпень 2015 року залишки на субрахунку 103 «Будівлі та споруди» відсутні. По бухгалтерському рахунку 15 рахунку «Капітальні інвестиції» субрахунку 1531 «Придбання інших необоротних матеріальних активів» сальдо станом на квітень 2013 року відсутнє. По дебету та кредиту, за відповідний період відображено обороти в сумі 4298,00грн., які свідчать про введення в експлуатацію малоцінних необоротних матеріальних активів (дебет рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»). Обороти по субрахунку 151 «Капітальне будівництво» за період квітень 2013 року серпень 2015 року, відповідно до наданої оборотно-сальдової відомості відсутні. Відповідно даних Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2014 рік від 03.03.2015 року №1500016766 факт введення в експлуатацію основних засобів відсутній. Отже, відповідно до наданих платником документів не встановлено не лише факту введення (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства - дебет рахунку 10 «Основні засоби», але й факту формування витрат на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства та відображається по дебету рахунку 15 «Капітальні інвестиції», що не дає права підприємству на отримання бюджетного відшкодування. Також в акті є посилання на відсутність можливості перевірити позивача за місцезнаходженням, оскільки відповідно до службового листа оперативного управління Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 28.09.2015р. №501/11-23-07-7 неможливо встановити місцезнаходження ТОВ «Маяк 2011» за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Пашутінська, 69.

З викладеними в акті перевірки висновками ТОВ «Маяк 2011» не погодилось та подало заперечення на акт перевірки від 11.11.2015р.

Листом від 13.11.2015р. за №50339/10/11-23-15-04 позивачу було відмовлено у задоволенні заперечень.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.15р. №0000551504 про завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 950000,00грн. і донарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 237500,00грн.

З означеним податковим повідомленням - рішенням ТОВ «Маяк 2011» не погодилось і використало право на оскарження рішення Кіровоградської ОДПІ в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 08.12.2015р. №6882/10/11-13-10-01-08 первинну скаргу ТОВ «Маяк 2011» залишено без задоволення.

Надалі позивач подав скаргу №14/12-01 від 14.12.2015р. до Державної фіскальної служби України, яка рішенням від 05.02.2016р. №2445/6/99-99-10-01-04-25 залишила оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги, суд зважає на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум такого відшкодування за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 200 Податкового кодексу України, встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримавачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

За змістом пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Судом встановлено та сторонами визнається, що ТОВ «Маяк 2011» подало до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУДФС у Донецькій області декларацію з ПДВ за травень 2014 року (від 18.06.2014р. №9034811544) відповідно до якої задекларувало від'ємне значення в сумі 950000,00грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 950000,00грн., яка відображена у податковій декларації.

Відповідно до уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року від 24.12.2014 №1400026957 - платником змінено напрямок бюджетного відшкодування, а саме: задекларовано у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів; від 25.12.2014 №1400026962 - платником змінено напрямок бюджетного відшкодування з рядка 23.2 у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на рядок 23.1 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

З території АТО підприємство було перереєструвано до м. Кіровограду, відповідно змінився і податковий орган, тому 21.09.2015р. позивачем було подано до Кіровоградської ОДПІ уточнювальний розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно встановлених помилок за 2015 року №9194741782 та відповідно до додатку №2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015» раніше заявлена сума ПДВ в розмірі 950000 грн. було відображено в графі 5 - залишки суми податку, що були заявлені до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01.02.2015 року. Таким чином, позивач змінив напрямок бюджетного відшкодування.

Однак, залишки невідшкодованих сум в розмірі 950000,00грн., заявлених в декларації з ПДВ за травень 2014 року від 18.06.2014р., які підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, не були відображені в Реєстраційному ліміті ДФС електронного адміністрування ПДВ підприємства ТОВ «Маяк 2011» станом на 01 лютого 2015 року.

У зв'язку із цим позивач уточнюючими розрахунками від 20.10.2015р. №9215944933 та від 21.10.2015р. №9216180460 повторно змінив напрямок бюджетного відшкодування у сумі 950000,00грн. на рахунок у банку.

Так, ТОВ «Маяк 2011» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року 21 жовтня 2015 року №9216180491 з додатками №№3,4. В додатках №№3 і 4 заповнили тільки ті показники, які діяли на період травня 2014 року (період який уточняється).

У поясненнях до позовної заяви зазначається, що після того, як вищевказаний звіт було прийнято, в реєстраційному ліміті ДФС станом на 21.10.2015 року з'явилась сума 950000,00грн., але потім з невідомих підстав вона зникла і обнулилась.

Дійсно, ТОВ «Маяк 2011» робило зміни напрямків бюджетного відшкодування, що пояснюються тим, що з 1 лютого 2015 року Державна Фіскальна Служба України ввела в дію систему електронного адміністрування ПДВ і ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька повинна була перенести в електронну картку адміністрування ПДВ ТОВ «Маяк 2011» загальну суму податку, заявлену платником податку тобто ТОВ «Маяк 2011» до бюджетного відшкодування в розмірі 950000,00грн., згідно уточнюючого рахунку на який посилається Кіровоградська ОДПІ.

З метою, одержання бюджетного відшкодування в розмірі 950000,00грн., ТОВ «Маяк 2011» зробив запит №14302398 від 14.08.2015р. щодо отримання відомостей про стан рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні.

У відповідь на означений запит позивачу надійшов Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ №14302398 від 14.08.2015р. (додається), в якому в графі 7 «Загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування» зазначено нуль.

Таким чином, ТОВ «Маяк 2011» реагуючи на відомості з системи електронного декларування 21 09.2015 року подано до Кіровоградської ОДПІ (тобто до податкового органу за зміненим місцезнаходженням) уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року №9194741782 та відповідно до додатку №2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року» раніше заявлену суму ПДВ в розмірі 950000,00грн. відображено в графі 5 - залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року (вимоги п.33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Як зазначав позивач у своїх додаткових поясненнях, лише такою операцією можливо було відновити відомості про ПДВ на обліковому рахунку, оскільки діюче законодавство не визначало порядку дій платника податків при зникненні з облікового рахунку відомостей про сплачений ПДВ. З телефонних перемов з Кіровоградської ОДПІ, виявилось що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року №9194741782 та відповідно до додатку №2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року» раніше заявлену суму ПДВ з розмірі 950000,00грн. відображено в графі 5 - залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року, не дає змогу змінити дані системи електронного адміністрування ПДВ. Позивачу була надана усна консультація за якою щоб сума бюджетного відшкодування в розмірі 950000,00грн. з'явилась в картці електронного адміністрування ПДВ необхідно було подати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року. Відповідно позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 20.10.2015 року №9215944933 та від 21.10.2015 року №9216180491 повторно заявивши суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в розмірі 950000,00грн.(рядок 23.2).

З наведеного слідує, що позивач фактично не відмовлявся від бюджетного відшкодування, а лише міняв напрямок бюджетного відшкодування.

Згідно з п.п. «а» п.33 підрозділу 2 розділу XX ПКУ: «За вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок, від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а)або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загально встановленому порядку;

б)або підлягають, поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року».

Виходячи з наведеної норми, можна зробити висновок про те, що саме заява платника податків це та подія, яка визначає як використати непогашені залишки ПДВ станом на 1 лютого 2015 року.

ТОВ «Маяк 2011» у податковій декларації за лютий 2015 року заяви про відмову від бюджетного відшкодування не подавав, а навпаки вживав всі можливі дії для отримання такого бюджетного відшкодування.

Щодо доводів відповідача про відсутність можливості встановити місцезнаходження ТОВ «Маяк 2011» суд зазначає наступне.

В акті перевірки відповідач посилається на службовий лист оперативного управління Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 28.09.2015р. №501/11-23-07-7, згідно з яким неможливо встановити місцезнаходження ТОВ «Маяк 2011» за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Пашутінська, 69.

Однак, відповідно до законодавства факт відсутності підприємства за місцезнаходженням може підтверджуватись лише записом в ЄДР, наразі на момент складення акту, як і пізніше в ЄДР такий запис був відсутній.

Службові особи податкового органу не мають право встановлювати факти відсутності підприємства за місцезнаходженням, законодавець податковим органом надав право лише складати акт за формою 18-ОПП і направляти його реєстраційній службі, яка вносить відомості до ЄДП про відсутність за місцезнаходженням лише після дотримання визначеної законом процедури.

Тож, оскільки до ЄДР відповідний запис не вносився, відповідач дійшов помилкового висновку про відсутність ТОВ «Маяк 2011» за місцезнаходженням.

Також слід зазначити, що заперечення щодо спростування відсутності позивача за місцезнаходженням за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Пашутінська, 69 надавались позивачем в скарзі до Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

За наслідками розгляду скарги, доводи позивача не спростовані, але в рішенні Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 08.12.2015р. №6882/10/11-28-10-01-08 вказані доводи акта перевірки вже не згадувались.

Щодо доводів відповідача відносно того, що відповідно до наданих платником документів не встановлено не лише факту введення (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства - дебет рахунку 10 «Основні засоби», але й факту формування витрат на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства та відображається по дебету рахунку 15 «Капітальні інвестиції», що не дає права підприємству на отримання бюджетного відшкодування, суд зазначає наступне.

Визначення поняття «капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи» міститься в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за №288/4509, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) - це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Відповідно до Інструкції збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів відображається за дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а за кредитом цього рахунку - їх зменшення (ведення із дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо. Водночас рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.

Аналіз вищенаведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що платники податку мають право на бюджетне відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не пов'язане з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 «Основні засоби».

Відтак, діючі норми податкового законодавства пов'язують можливість отримання бюджетного відшкодування не з відображенням фактів в обліковій документації, а з реальним рухом активів, тому подавши до Кіровоградської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за травень 2014 року з задекларованим від'ємним значенням суми податку, скаржник не порушив вимоги законодавства та має право на повернення свого майна.

Має значення не відображення (віднесення) в обліку витрат на капітальні інвестиції по дебіту рахунку 10 «Основні засоби» і відображення витрат на будівництво по дебіту рахунку 15 «Капітальні інвестиції»,а докази реального понесення витрат на капітальні інвестиції.

Такі докази надані позивачем, а саме: договори, накладні, акти виконаних робіт та інша первинна документація, втому числі докази руху активів.

Оскільки зазначені позивачем витрати на будівництво мали місце, що підтверджується матеріалами справи, то відповідно позивач має право на отримання бюджетного відшкодування.

Податковий орган мав взяти до уваги те, що бюджетне відшкодування ТОВ «Маяк 2011» заявило у зв'язку з наявністю в 2013-2014 роках обсягів оподатковуваних операцій, що сформували податковий кредит на суму 950000,00грн.

Означений податковий кредит сформований внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів) та створення капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, зокрема, ТОВ «Маяк 2011» на відведеній земельній ділянці, з дотримання дозвільного законодавства та вимог містобудівельної документації збудувало торгівельний комплекс.

Доказів нереальності вказаних господарських операцій відповідачем не надано.

Все вищеозначене, з огляду на п.200.4 ст.200 ПК України та на підставі п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України, надало позивачу право прийняти рішення про повернення суми бюджетного відшкодування і подати заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, що було відображено у податковій декларації за травень 2014 року. До податкової декларації було додано розрахунок бюджетного відшкодування на суму 950000,00грн.

Вживаючи заходи з досудового врегулювання спору, позивач просив податковий орган підготувати та подати до відповідного органу казначейства висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 950000,00грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок ТОВ «Маяк 2011»

Натомість відповідачем-1 не вчинено дій, спрямованих на повернення позивачу відповідного бюджетного відшкодування.

При цьому слід зазначити, що у спірних правовідносинах вирішення питання про надання висновку не забезпечує погашення заборгованості держави перед боржником, а тому сприяє лише частковому відновленню порушеного права. З урахуванням викладеного задоволення лише вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання податковий орган підготувати та подати до відповідного органу казначейства висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок позивача, не можна визнати достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача.

З огляду на гарантоване статтею 55 Конституції України право особи захищати свої права будь-яким, незабороненим законодавством способом, з урахуванням наявності у чинному законодавстві механізму стягнення надміру сплачених коштів з державного бюджету на підставі судового рішення та вимог статті 13 Конвенції щодо ефективності правового захисту правомірним буде визнання протиправною бездіяльності податкового органу та безпосереднє стягнення з Державного бюджету України бюджетну заборгованості на користь платника.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кіровоградська ОДПІ у даній справі є суб'єктом владних повноважень, який повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Проте відповідач не здійснив дій, покладених на нього відповідно до Податкового кодексу України, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк 2011» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 13.11.2015р. №0000551504.

Визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо не підготовки та неподання до органу казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у сумі 950000,00грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк 2011» код ЄДРПОУ 37546212).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк 2011» (код ЄДРПОУ 37546212) бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 950000,00грн. (дев'ятсот п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення04.08.2016
Оприлюднено07.10.2016
Номер документу61736337
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —804/3654/16

Постанова від 21.03.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 21.03.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 21.03.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Постанова від 21.03.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 29.08.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 29.08.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 29.08.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 29.08.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 10.08.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 14.06.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні