Рішення

від 27.09.2016 по справі 713/523/16-ц

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/523/16-ц

Провадження №2/713/266/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря Мірчева О.І., за участю представника позивача ОСОБА_1, за участю представників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю представника відповідача ОСОБА_5 селищної ради ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_7, інтереси якої за довіреністю представляє ОСОБА_1, до ОСОБА_2, ОСОБА_5 селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, де третіми особами є відділ Держгеокадастру у Вижницькому районі Чернівецької області, ДП «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», про визнання недійсними рішення ОСОБА_5 селищної ради від 19.08.2009 року, державного акта про право власності на земельну ділянку, визнання недійсними рішення ОСОБА_5 селищної ради від 31.03.2016 року та акту погоджувальної комісії від 22.03.2016 року, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_7, інтереси якої за довіреністю представляє ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання недійсними рішення ОСОБА_5 селищної ради від 19.08.2009 року, державного акта про право власності на земельну ділянку, визнання недійсними рішення ОСОБА_5 селищної ради від 31.03.2016 року та акту погоджувальної комісії від 22.03.2016 року, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5 селищної ради, де третіми особами є відділ Держгеокадастру у Вижницькому районі, ДП «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

В позові зазначає, що є власником земельної ділянки, площею 0,1483 га, що розташована в смт.Берегомет по вул. Перемоги, Вижницького району Чернівецької області, на підставі рішення виконкому ОСОБА_5 селищної ради №20 від 05.03.1997 року, кадастровий номер 7320555300:01:004:0023, державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЧВ №089018 від 26.10.2004 року. Суміжним землекористувачем є ОСОБА_2, який отримав державний акт через два роки після неї, тобто у 2006 році, кадастровий номер 7320555300:01:004:0090, площею 0,1414 га. У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Державного підприємства «Чернівецького науково-дослідного та проектного інституту землеустрою» для виготовлення технічної документації. Інженер-землевпорядник встановлюючи межі земельної ділянки на місцевості, виніс координати не враховуючи її державний акт на право власності на земельну ділянку, яка не була відображена у Національній кадастровій системі. На підставі чого ОСОБА_2 розширив свою земельну ділянку, зменшивши площу її земельної ділянки.

Зазначила, що ОСОБА_2 при оформленні документів на право власності на його земельну ділянку, не узгоджував з нею межі земельної ділянки, як з суміжним землекористувачем, підпис в ОСОБА_6 погодження меж не ставила, а тому технічна документація складена з порушенням земельних вимог.

Крім того, під час розгляду справи було долучено рішення 24 сесії 5 скликання ОСОБА_5 селищної ради від 19.08.2009 року, акт погоджувальної комісії від 22.03.2016 року та рішення ОСОБА_5 селищної ради від 31.03.2016 року, яким вирішено затвердити акт погоджувальної комісії від 22.03.2016 року. Зазначила, що даним актом погоджувальна комісія затвердила межу земельної ділянки ОСОБА_2 для закінчення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться в смт.Берегомет по вул.Перемоги без підпису суміжного землевласника ОСОБА_7 до 26 квітня 2016 року їй не було відомо про існування даних рішень та акту. Вважає, що ОСОБА_5 селищна рада своїм рішенням від 31.03.2016 року та актом погоджувальної комісії від 22.03.2016 року, порушує її майнові права, оскільки їм відомо, що земельна ділянка ОСОБА_2 накладається на її земельну ділянку. Дане рішення є незаконним.

Уточнивши позовні вимоги просить визнати недійсним рішення 24 сесії 5 скликання ОСОБА_5 селищної ради від 19.08.2009 року, щодо земельної ділянки на ім'я ОСОБА_2 в смт.Берегомет по вул.Перемоги, площею 0,1414 га. та визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,1414 га, Серія та номери ЯИ 247758 виданий 15.04.2010 року, на ім'я ОСОБА_2 на підставі рішення 24 сесії 5 скликання ОСОБА_5 селищної ради від 19.08.2009 року, визнати недійсними рішення ОСОБА_5 селищної ради від 31.03.2016 року про затвердження акту погоджувальної комісії від 22.03.2016 року та акту погоджувальної комісії, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтування) самочинно встановленої ОСОБА_2 огорожі на її земельній ділянці.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, посилались на обставини викладені в позові, просили позовні вимоги задовольнити. Зазначали, що державний акт виданий на ім'я ОСОБА_7 є дійсним, зареєстрований в установленому порядку та є правовстановлюючим документом на її земельну ділянку.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 селищної ради позовні вимоги щодо скасування рішення ОСОБА_5 селищної ради від 31.03.2016 року про затвердження акту погоджувальної комісії від 22.03.2016 року та акту погоджувальної комісії не визнав, зазначив, що даним рішенням не порушуються будь-які права ОСОБА_7. Між сторонами існує спір щодо користування земельними ділянками, сторони неодноразово звертались до селищної ради про вирішення даного спору. При вирішенні справи покладався на розсуд суду.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, зазначав, що є власником земельної ділянки площею 0,1414 га, згідно державного акта Серія №ЯИ 247758 виданий 15.04.2010 року, на підставі рішення 24 сесії 5 скликання ОСОБА_5 селищної ради від 19.08.2009 року. Жодних прав позивачки не порушував, користується земельною ділянкою в межах зазначених в його державному акті. Позивачка не являється власником земельної ділянки, оскільки її право власності не зареєстроване в установленому законом порядку. Просив відмовити в задоволені позову.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, зазначив, що позивачка не власник земельної ділянки, оскільки її право власності не зареєстроване в установленому законом порядку. Просив відмовити в задоволені позову.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволені позову.

В судове засідання представник відділу Держгеокадастру у Вижницькому районі Чернівецької області, не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

В судове засідання представник ДП «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи суду адресовано клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника, просять рішення суду прийняти з урахуванням Висновку №492 судової земельно-технічної експертизи від 27.07.2016 року.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що є чоловіком ОСОБА_7, та належною їй земельною ділянкою вони разом з дружиною. Користуються з 1990 -х років. Зазначив, що забивав на земельній ділянці бетонні стовпи по державному акту ОСОБА_7, однак ОСОБА_2 викинув стовпи та зайнявши частину їхньої земельної ділянки - залив бетон під паркан. Межові знаки забивав спеціаліст із інституту землеустрою. Встановлені межові знаки між земельною ділянкою ОСОБА_7 та суміжною земельною ділянкою ОСОБА_9, збереглись і по даний час. Коли розробляли земельну документацію, то представники інституту здійснювали заміри всіх суміжних ділянок.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що працює землевпорядником ОСОБА_5 селищної ради. ОСОБА_7 двічі було викликано на засідання щодо узгодження меж між її земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_2, однак вона не з'являлась, внаслідок чого було вирішено скласти акт узгоджувальної комісії та затвердити межі Земельної ділянки ОСОБА_2 без згоди ОСОБА_7

Суд, заслухавши позивачку та її представника, відповідача ОСОБА_2 та його представників, представника відповідача ОСОБА_5 селищної ради, свідків, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 0,1483 га, яка розташована у межах згідно з планом, яка розташована в смт.Берегомет, Вижницького району Чернівецької області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 7320555300:01:004:0023, земельна ділянка ОСОБА_7 від Д до А межує із земельною ділянкою відповідача ОСОБА_2, що підтверджується копією державного акту Серія ЧВ №089018, виданого 26 жовтня 2004 року на підставі рішення виконкому ОСОБА_5 селищної ради №20 від 05.03.1997 року, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №648.

Рішенням 30 сесії 4 скликання ОСОБА_5 селищної ради від 21 березня 2006 року внесено зміни у попередньо прийняте рішення виконавчого комітету «Про надання безоплатно у приватну власність земельних ділянок» стосовно розмірів земельних ділянок, а саме ОСОБА_2 в рішення виконавчого комітету №20 від 05.03.1997 року з площі 0,30 га. на фактичну площу 0,3301 га., в тому числі 0,15 га. - для будівництва житлового будинку та господарських споруд, а 0,1801 га., для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією рішення.

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЕ №174017 від 01.02.2007 року виданого на підставі рішення 30 сесії 4 скликання від 21.03.2006 року ОСОБА_5 селищної ради, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010781000025 вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1801 у межах згідно з планом, яка розташована в смт.Берегомет по вул.Перемоги, ІІ пров.Кобилянської, ОСОБА_5 селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 7320555300:01:004:0089, земельна ділянка ОСОБА_2 від В до Г межує із земельною ділянкою позивачки ОСОБА_7

Судом також встановлено, що рішенням 24 сесії 5 скликання ОСОБА_5 селищної ради №300 від 19 серпня 2009 року, ОСОБА_2 погоджено зміну цільового призначення земельної ділянки площею 0,1413 га., наданої йому у власність для ведення особистого селянського господарства, згідно державного акту Серія ЯЕ №174017 від 01.02.2007 року - для будівництва на ній жилого будинку, господарських будівель і споруд пов'язаного зі зміною її цільового призначення в смт.Берегомет по вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області та зобов'язано ОСОБА_2 замовити у спеціалізованих землевпорядних організаціях розробку проекту на відведення на зміну цільового призначення земельної ділянки для будівництва жилого будинку та господарських будівель і споруд, що підтверджується копією рішення.

На замовлення відповідача ОСОБА_2 ДП «Чернівецьким науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється ОСОБА_2 з - «для ведення особистого селянського господарства», на - «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», в межах смт.Берегомет по вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області, що підтверджується його копією.

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ №247758 від 15.04.2010 року виданого на підставі рішення від 19 серпня 2009 року 24 сесії 5 скликання ОСОБА_5 селищної ради вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1414 га у межах згідно з планом, яка розташована в смт.Берегомет по вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області, цільове призначення 1.8 - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 7320555300:01:004:0090, земельна ділянка ОСОБА_2 від В до Г межує із земельною ділянкою позивачки ОСОБА_7

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7301298782015 від 29.12.2015 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 09.07.2010 року зареєстрував право власності за земельну ділянку площею 0,1414 га., з цільовим призначенням 1.8 - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, кадастровий номер земельної ділянки 7320555300:01:004:0090.

Відповідно до вимог ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В числі передбачених способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Спірні правовідносини стосуються порядку здійснення права власності та права користування земельними ділянками та регулюються положеннями Цивільного Кодексу України щодо режиму права власності та Земельного Кодексу України. Земельний Кодекс України визначає дві форми законного користування земельною ділянкою право власності або право користування земельною ділянкою.

Відповідно до вимог ст.14 Конституції України земля є основним національним багатство, і перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Питання регулювання земельних відносин, відповідно до п.34 ч. 1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст.77 ч.2 Закону України «Про місцеве самоврядування», спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України в редакції від 04.06.2004 року, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так відповідно до положень ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно частини 2 вказаної статті рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ч.4 ст.118 ЗК України відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_11 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_11 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 даної статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.125 ЗК України (в редакції 2004 року), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Таким чином, аналізуючи положення закону встановлено, що захисту в судовому порядку підлягають права та законні інтереси фізичної особи, яка на законних підставах володіє та користується земельною ділянкою, тобто є власником або користувачем земельної ділянки при наявності відповідних документів на підтвердження права на землю. З 1 січня 2002 р. відповідно до статті 125 ЗК право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 р. у відповідності із Законом України від 5 березня 2009 р. N 1066-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок», право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Позивачка ОСОБА_7 відповідно до чинного законодавства, звернулась до ОСОБА_5 селищної ради із заявою про надання їй у безоплатну приватну власність земельної ділянки, в свою чергу використала надане їй право як громадянки України на безоплатне отримання земельної ділянки.

На її замовлення Вижницьким сектором Чернівецької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», було виготовлено технічну документацію щодо виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства в смт.Берегомет 2 пров. Кобилянської, 12-а, Вижницького району Чернівецької області, що підтверджується копією технічної документації.

26 жовтня 2004 року позивачка ОСОБА_7, отримала державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЧВ №089018, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №648, тобто здійснила всі дії у межах чинного на той час земельного законодавства для набуття права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а ч.2 ст.10 ЦПК України передбачає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст.59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.66 ЦПК України, висновок експерта докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом також встановлено, що ОСОБА_7 у лютому 2016 року звернулась до ОСОБА_5 селищної ради, Вижницького району Чернівецької області із заявою про створення комісії для перевірки об'єктивності спору між нею та ОСОБА_2 щодо помилки у Державному земельному кадастрі, а саме неправильне просторове розміщення земельної ділянки ОСОБА_2, що підтверджується копією заяви від 23.02.3016 року. ОСОБА_5 селищною радою скликано комісію з виїздом на місце у складі ОСОБА_12, ОСОБА_13, заступника селищного голови ОСОБА_6, землевпорядника селищної ради ОСОБА_10 та в присутності ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_8, представника ОСОБА_7 - ОСОБА_1, ОСОБА_15, директора ДП «Чернівецького наукового-дослідного та проектного інституту землеустрою» ОСОБА_16 розглянуто заяви ОСОБА_7, рекомендовано вирішити дане питання мирним шляхом, у разі незгоди запропоновано звернутись до суду, що підтверджується актом погоджувальної земельної комісії.

З наданого ДП «Чернівецьким інститутом землеустрою» Збірного кадастрового плану земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_2 в смт.Берегомет по вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області вбачається, що працівниками ДП «Чернівецького науково-дослідного та проектного інституту землеустрою» здійснено обстеження земельних ділянок та виявлено перетин земельних ділянок.

Ухвалою суду від 08.06.2016 року по справі за клопотанням позивачки та її представника призначено судову земельно-технічну експертизу.

З висновку судової земельно-технічної експертизи №492 від 27 липня 2016 року вбачається, що:

1.2. при проведенні обмірів земельної ділянки ОСОБА_7, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в смт.Берегомет по вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області, відповідно до ситуаційного плану №2 земельних ділянок по фактичному їх користуванню та даних держаного акту встановлено: фактична площа земельної ділянки ОСОБА_7 складає 0,1425 га (в умовних позначеннях синій неправильний прямокутник в штриховку) і не відповідає площі зазначеної в Державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ЧВ №089018 від 26.10.2004 року, кадастровий номер 7320555300:01:004:0023, яка становить 0,1483 га (в умовних позначеннях неправильний прямокутник зеленого кольору обведений червоним кольором);

- конфігурація земельної ділянки ОСОБА_7 представляє собою неправильний прямокутник в точках: 1-3 довжина 13,62 м.; 2-4 довжина 103,76 м.; 3-5 довжина 13,50 м.; 4-1 довжина 104,79 м.

Фактична площа земельної ділянки ОСОБА_7 на місцевості (в точках 1-4) складає 0,1425 га., що не відповідає площі зазначеної в Державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ЧВ №089018 від 26.10.2004 року, кадастровий номер 7320555300:01:004:0023, яка становить 0,1483 га.

Фактична конфігурація та розміри земельної ділянки ОСОБА_7 (в точках 1,2,3,4) не відповідають розмірам зазначеним в Державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ЧВ №089018 від 26.10.2004 року, кадастровий номер 7320555300:01:004:0023.

3. Я видно на ситуаційному плані земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_2, які знаходяться у їх власності згідно право установчих документів на земельні ділянки та фактичного користування земельними ділянками, що знаходяться за адресою смт.Берегомет по вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області, земельна ділянка ОСОБА_7 зміщена відносно фактичного її місця розташування в точках 1-2 і в точках 5-6, що відображена у проектній документації.

4.5. При проведенні обмірів земельної ділянки ОСОБА_2, яка призначена для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в смт.Берегомет по вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області, відповідно до ситуаційного плану земельних ділянок по фактичному їх користуванню та даних державного акту, встановлено:

- фактична площа земельної ділянки ОСОБА_2 складає 0,1432 га. (в умовних позначеннях синій неправильний прямокутник в штриховку з нанесеними будівлями і спорудами) не відповідає площі зазначеної в Державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ №247758 від 15.04.2010 року, кадастровий номер 7320555300:01:004:0090, яка становить 0,1414 га. (в умовних позначеннях неправильний прямокутник синього кольору обведений червоним кольором з нанесеними будівлями і спорудами);

- конфігурація земельної ділянки ОСОБА_2 представляє собою неправильний прямокутник в точках: 7-9 довжина 13,9 м.; 8-10 довжина 102,13 м.; 9-4 довжина 13,98 м.; 3-7 довжина 105,42 м.

Фактична площа земельної ділянки ОСОБА_2 на місцевості (в точках 7,8,9,3) складає 0,1432 га., що не відповідає площі зазначеної в Державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ №247758 від 15.04.2010 року, кадастровий номер 7320555300:01:004:0090, яка становить 0,1414 га.

Фактична конфігурація та розміри земельної ділянки ОСОБА_2 (в точках 7,8,9,3) не відповідають розмірам зазначеним в Державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ №247758 від 15.04.2010 року, кадастровий номер 7320555300:01:004:0090.

6. Як видно на ситуаційному плані №2 земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_2, які знаходяться у їх власності згідно правоустановчих документів на земельні ділянки та фактичного користування земельними ділянками, що знаходяться за адресою смт.Берегомет по вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області, земельна ділянка ОСОБА_2 зміщена відносно фактичного її місця розташування в точках 7,8,9,3 в сторону земельної ділянки ОСОБА_17 по лінії А-Б і точках 9-3 в сторону земель загального користування (стежки), що відображена у проектній документації.

7. На складеному ситуаційному плані №1 земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_2, які знаходяться у власності згідно Державних актів на право власності на земельні ділянки Серія ЧВ №089018 від 26.10.2004 року, кадастровий номер 7320555300:01:004:0023 та Серія ЯИ №247758 від 15.04.2010 року, кадастровий номер 7320555300:01:004:0090, що знаходяться смт.Берегомет по вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області, показана площа накладання земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_2 відповідно до координат точок окружних меж земельних ділянок взятих із проектних документацій по виготовленню Державних актів на земельні ділянки площею 0,0068 га.

8. Конфігурація площі накладання земельних ділянок ОСОБА_18 і ОСОБА_2 на ситуаційному плані №2 по фактичному користуванню земельними ділянками, що знаходяться за адресою смт.Берегомет по вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області, зображена у вигляді трикутника зі сторонами 1,49м.; 103,11 м.; 103,32 м. і площа накладання складає 0,0076 га.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з'ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами у справі доказів, суд приймає до уваги висновок судової земельно-технічної експертизи №492 від 27 липня 2016 року, згідно якого вбачається, що площа накладання земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 на земельну ділянку позивачки ОСОБА_7, які розташовані в смт.Берегомет, вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області становить 0,0068 га. Інших доказів, які б спростували встановлені висновком експерта обставини, сторонами не надано.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, в редакції від 16.03.2010 року, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно п.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ст. 378 ЦК України, право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За таких обставин, враховуючи висновок експерта, суд вважає, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №247758 від 15 квітня 2010 року виданий на ім'я ОСОБА_2 на підставі рішення 24 сесії 5 скликання ОСОБА_5 селищної ради №300 від 19.08.2009 року, кадастровий номер 7320555300:01:004:0090, загальною площею 0,1414 га, цільовим призначенням 1.8 -для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, необхідно визнати недійсним в частині посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,0068 га, яка розташована в смт.Берегомет, вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області.

Відповідно до положень ч.1 ст.319, ст.321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ч.4ст.373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до положень ст.91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок і дотримуватися правил добросусідства.

Згідно із ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 152 ЗК України, визначено способи захисту прав на земельні ділянки та, зокрема, передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст.7 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 року, із змінами внесеними згідно з постановою пленуму ВСУ №2 від 19.03.2010 року, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

З досліджених в судовому засіданні наданих стонами доказів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 встановив на земельній ділянці ОСОБА_7 бетонну огорожу, тим самим порушив її право на користування земельною ділянкою. Таким чином, на думку суду, позивач ОСОБА_7, як власник земельної ділянки, правомірно звернулась до суду з даним позовом, тому суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_2 знести за власний рахунок бетонну огорожу, що розташована на земельній ділянці в смт.Берегомет, вул.Перемоги, кадастровий номер земельної ділянки 7320555300:01:004:0023, належній на праві власності позивачці ОСОБА_7

Що стосується вимоги щодо визнання недійсним рішення 24 сесії 5 скликання ОСОБА_5 селищної ради №300 від 19 серпня 2009 року, щодо погодження ОСОБА_2 зміни цільового призначення земельної ділянки, рішення 5 сесії 7 скликання ОСОБА_5 селищної ради від 31.03.2016 року та скасування акту погоджувальної комісії від 22.03.2016 року судом встановлено наступне.

З копії ОСОБА_6 погоджувальної комісії від 22.03.2016 року вбачається, що погоджувальна комісія ОСОБА_5 селищної ради в складі ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_12, заступника селищного голови ОСОБА_6, змелевпорядника ОСОБА_10 в присутності ОСОБА_2, ОСОБА_4 затвердила межу земельної ділянки ОСОБА_2 для закінчення технічної документації із землеустрою щодо поділу та обєднання земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в смт.Берегомет по вул.Перемоги без підпису суміжного землевласника ОСОБА_7 між ОСОБА_2 та ОСОБА_7

Рішенням 5 сесії 7 скликання ОСОБА_5 селищної ради від 31.03.2016 року «Про затвердження акта погоджувальної комісії від 22.03.2016 року затверджено акт погоджувальної комісії від 22.03.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Питання регулювання земельних відносин, відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Згідно ч.10 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи встановлені судом обставини суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення 24 сесії 5 скликання ОСОБА_5 селищної ради №300 від 19 серпня 2009 року, щодо погодження ОСОБА_2 зміни цільового призначення земельної ділянки, рішення 5 сесії 7 скликання ОСОБА_5 селищної ради від 31.03.2016 року прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ЗК України та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», є законними, обґрунтованими, своїм змістом прав та законних інтересів позивачки ОСОБА_7 як власника земельної ділянки не порушують та не звужують її прав на володіння та користування належною їй земельною ділянкою, а тому скасуванню не підлягають. Що також стосується ОСОБА_6 погоджувальної комісії від 22.03.2016 року.

За змістом ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п.4 ч.3 ст.79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать також витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивачки ОСОБА_7 понесені судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 1102,40 грн. та витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 5277,00 грн., а всього в розмірі 6379,40 грн.

Згідно ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Згідно ч.6 ст.154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що слід скасувати забезпечення позову ОСОБА_7, інтереси якої за довіреністю представляє ОСОБА_1, яке було встановлено ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 16.06.2016 року, накладенням арешту на земельну ділянку розміром 0,1414 га, кадастровий номер №7320555300:01:004:0090, цільове призначення 1-8 - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в смт.Берегомет вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, Серія ЯИ №247758, виданого 15.04.2010 року на підставі рішення 24 сесії 5 скликання ОСОБА_5 селищної ради від 19.08.2009 року, із забороною її відчуження.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.91,116, 118, 122, 125, 152 ЗК України, 319, 321, 378, 391 ЦК України, п.34 ч.1 ст.26, ст.77 ч.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.16, 21, 244, 368 ЦК України, ст.7 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 року, із змінами внесеними згідно з постановою пленуму ВСУ №2 від 19.03.2010 року, ст.ст.10, 11,16, 57-61, 66, 88, 154, 212-215, 218 ЦПК України, Суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_7, інтереси якої за довіреністю представляє ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №247758 від 15 квітня 2010 року виданий на ім'я ОСОБА_2 на підставі рішення 24 сесії 5 скликання ОСОБА_5 селищної ради №300 від 19.08.2009 року, кадастровий номер 7320555300:01:004:0090, загальною площею 0,1414 га, цільовим призначенням6 1.8 -для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в частині посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,0068 га, яка розташована в смт.Берегомет, вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області.

Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення за власний рахунок бетонної огорожі, що розташована на земельній ділянці в смт.Берегомет, вул.Перемоги, кадастровий номер земельної ділянки 7320555300:01:004:0023, належній на праві власності ОСОБА_7.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН-2153304118), зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, 2-й провулок О.Кобилянської, 12-Б, Вижницького району Чернівецької області, на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН-2275118788), зареєстрованої та жительки смт.Берегомет, 2-й провулок О.Кобилянської, 12-А, Вижницького району Чернівецької області, судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 1102,40 грн. та витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 5277,00 грн., а всього в розмірі 6379 (Шість тисяч триста сімдесят дев'ять) гривень 40 (Сорок) копійок.

Скасувати забезпечення позову ОСОБА_7, інтереси якої за довіреністю представляє ОСОБА_1, яке було встановлено ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 16.06.2016 року, накладенням арешту на земельну ділянку розміром 0,1414 га, кадастровий номер №7320555300:01:004:0090, цільове призначення 1-8 - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в смт.Берегомет вул.Перемоги, Вижницького району Чернівецької області, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, Серія ЯИ №247758, виданого 15.04.2010 року на підставі рішення 24 сесії 5 скликання ОСОБА_5 селищної ради від 19.08.2009 року, із забороною її відчуження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Суддя: І. А. Кибич