Рішення

від 03.10.2016 по справі 904/5842/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.16 Справа № 904/5842/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТІОНА", м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМИ "ПРОМІНЬ", с. Іванівка, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАДА", смт. Межова, Дніпропетровська область

про витребування майна з незаконного володіння та стягнення 3 553 082,26 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 23.06.2016

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.08.2016; ОСОБА_3, довіреність б/н від 10.07.2016;

від третьої особи: не з`явився

вільний слухач: ОСОБА_4, паспорт серія №АЕ398093, виданий Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІОНА" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМИ "ПРОМІНЬ" про витребування майна з незаконного володіння та стягнення 3553082,26 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2016 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договору на господарське відання від 17.12.2015 товариству з обмеженою відповідальністю "ТІОНА" було надане на праві господарського відання майно ОСОБА_5, визначених в результаті паювання майна КСП "Іванівське" Дніпропетровської області, Межівського району с. Іванівське, згідно з Додатком №2 до договору №1 про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності від 11.04.2000 (Список осіб власників майнових паїв визначений в додатку до позову в загальній кількості 188 осіб). За твердженням Позивача, товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "ПРОМІНЬ" добровільно та тривалий час не бажає повертати майно, що є предметом договору на господарське відання від 17.12.2015, зі свого користування та не повертає кошти за користування майном. У зв'язку з викладеним, Позивач звернувся до суду з позовом про витребування майна, що є предметом договору про господарське відання від 17.12.2015, з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМИ "ПРОМІНЬ". Крім того, Позивач зазначає, що оскільки зазначене вище майно перебуває у користуванні Відповідача, ТОВ "ТІОНА" позбавлене можливості користуватися цим майном, використовувати його в господарській діяльності та, відповідно, отримувати від нього прибутки, у зв'язку з чим просить суд стягнути з Відповідача 1 262 644,78 грн. - основного боргу, 1 722 247,46 грн. - інфляційних втрат, 568 190,02 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАДА".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016, відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору до 29.09.2016.

В судових засіданнях 09.08.2016, 29.08.2016, 13.09.2016 розгляд справи відкладено на 17.08.2016, 13.09.2016, 28.09.2016 відповідно, 17.08.2016 судом оголошувалась перерва до 29.08.2016, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, надав клопотання б/н від 27.09.2016 про призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення дійсності підпису ОСОБА_6 на договорі оренди майна співвласників від 26.02.2001, укладеного з ТОВ АГРОФІРМОЮ "ПРОМІНЬ", та відомостях останньої про оплату оренди за період з 2000 по 2015 рік. Крім того, 13.09.2016 Позивач подав до суду клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи для встановлення суми спричиненої Відповідачем шкоди за незаконне користування майном та суми упущеної вигоди.

Відповідач в судове засідання з'явився, заперечив проти задоволення позовних вимог та клопотань Позивача про призначення судової почеркознавчої та судово-бухгалтерської експертиз. 09.08.2016 Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву б/н, б/д. В їх обґрунтування ТОВ АФ "ПРОМІНЬ" зазначило, що 26.02.2001 між співвласниками майна в особі уповноваженого ОСОБА_6 та ТОВ АФ В«ПРОМІНЬВ» укладено договір оренди майна, строком на 3 роки. Після спливу строку дії цього договору, 26.02.2004, не маючи заперечень з боку співвласників майна, їхньої уповноваженої особи - ОСОБА_6, інших осіб, Відповідач продовжив користування вказаним майном. 01.10.2005 між співвласниками майна в особі уповноваженого ОСОБА_6 та ТОВ Агрофірмою "ПРОМІНЬ" було укладено договір оренди майна та підписаний акт приймання-передачі зазначеного вище майна. Договір укладений строком на 5 років, з умовою його автоматичної пролонгації на аналогічний строк в разі відсутності письмових заперечень сторін. За твердженням Відповідача, вказаний договір чинний на даний час, виконується сторонами в повному обсязі, ТОВ АФ "ПРОМІНЬ" здійснює нарахування та виплату орендної плати.

29.08.2016 Позивач подав до суду письмові пояснення на заперечення Відповідача б/н від 26.08.2016, в яких зазначив, що ОСОБА_6 був уповноважений на підписання угод щодо передачі в користування та відчуження третім особам спільного майнового комплексу на підставі доручення від 27.02.2001, тому Позивач не вбачає порушень законодавства при укладенні договору на господарське відання ОСОБА_6 з товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАДА" від 10.11.2003. Згідно з пунктом 3.3.3 зазначеного вище договору Третя особа передала майно в господарське відання Позивачу на підставі договору господарського відання від 17.12.2015. В обґрунтування своїх позовних вимог щодо стягнення 3 553 082,26 грн. Позивач зазначив, що вказана сума є шкодою від незаконного володіння Відповідачем майна та упущеною вигодою Позивача.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, що підтверджується реєстром № 132 від 19.09.2016 замовленої пошти по Україні з повідомленням. 28.09.2016 Третя особа подала до суду клопотання б/н від 28.09.2016, в якому зазначила, що ТОВ "ЛАДА" припинила свою діяльність, відповідний штат працівників відсутній, будь-яка діяльність не ведеться, господарсько-правові та бухгалтерські документи не збереглися, тому надати пояснення відносно діяльності Третьої особи є неможливим. Суд долучив надане клопотання Третьої особи до матеріалів справи.

В судовому засіданні 28.09.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2000 власники майнових паїв, визначених в результаті паювання майна КСП "Іванівське", в зв'язку з його реорганізацією, уклали договір №1 про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності (Том 1, а.с. 20, 63).

В пункті 1.2 зазначеного вище договору (надалі - Договір) сторони узгодили, що перелік майна, яке буде передано ОСОБА_5, наданий Комісією з реструктуризації КСП "Іванівське" і наведений в Додатку №2 до цього Договору на суму 1 262 644,78 грн. (один мільйон двісті шістдесят дві тисячі шістсот сорок чотири гривні 78 коп.).

З метою більш ефективного використання ОСОБА_5 домовилися передати його за цивільно-правовими договорами про передачу майна (договорами оренди, купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, схову тощо) ТОВ АФ "Промінь" Межівського району Дніпропетровської області (п. 1.4 Договору).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору, з метою оперативного вирішення питань, що виникають в процесі виконання даного Договору, ОСОБА_5 делегують ОСОБА_6 (надалі - Уповноважений) повноваження представляти їх інтереси при отриманні ОСОБА_5 від Колективного сільськогосподарського підприємства, укладенні договорів про передачу ОСОБА_5 від їх імені підписати ці договори. Уповноваженому надаються права: отримати ОСОБА_5 від Колективного сільськогосподарського підприємства "Іванівське" з підписанням акту прийому-передачі; вести переговори з приводу умов укладення договорів про передачу ОСОБА_5; підписати від імені ОСОБА_5 договори про передачу ОСОБА_5; здійснити передачу ОСОБА_5 іншій стороні за актом прийому-передачі; контролювати використання договорів про передачу майна; представляти інтереси ОСОБА_5 в суді, арбітражному суді при розгляді спорів, що стосуються укладення та виконання договорів про передачу ОСОБА_5.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 Договору, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання всіма Співвласниками. Строк дії Договору становить три роки з моменту набрання ним чинності.

На виконання умов Договору 30.04.2000 Уповноваженим від громадян-співвласників ОСОБА_6, який діє на підставі Договору, та директором ТОВ Агрофірми "ПРОМІНЬ" ОСОБА_7 складено ОСОБА_8 про приймання-передачу в оренду майна, що належить громадянам на праві спільної часткової власності (а.с. 77). Згідно зазначеного вище ОСОБА_8, Уповноважений ОСОБА_6 передав, згідно до умов договору оренди майна від 30.04.2000, а директор ТОВ АФ "ПРОМІНЬ" ОСОБА_7 прийняв майно, згідно до списку, який надається в додатку №1 цього і є його невід'ємною частиною.

26.02.2001 між Уповноваженим ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМОЮ "ПРОМІНЬ" укладено договір оренди майна, що належить громадянам на праві спільної часткової власності (Том 1, а.с. 83).

Відповідно до пункту 2 вказаного вище договору, він був укладений строком на три роки. Договір набуває чинності з моменту його підписання.

Згідно Додатку №2 до цього договору товариству з обмеженою відповідальності Агрофірмі "ПРОМІНЬ" було передано майно на суму 1 262 644,77 грн.

За приписами ст. 764 Цивільного кодексу України (в редакції на дату закінчення договору оренди майна - 26.02.2004), якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновлений на строк, який був раніше встановлений.

Згідно протоколу №2 загальних зборів ОСОБА_5 майна КСП "Іванівське" від 01.10.2005 (Том 1, а.с. 110), ОСОБА_6 повторно були надані повноваження щодо укладення договору оренди майна з ТОВ АФ "ПРОМІНЬ" строком на п'ять років.

01.10.2005 між Уповноваженою особою ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМОЮ "ПРОМІНЬ" був підписаний договір оренди майна (Том 1, а.с. 102), відповідно до пункту 3.2 якого після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, якщо жодна із сторін в термін 30 календарних днів до закінчення даного Договору письмово не повідомить про намір його розірвати, даний Договір автоматично пролонгується на той же самий строк та на тих умовах.

Як вбачається з довідки ТОВ АФ "ПРОМІНЬ" №71 від 25.07.2016 (Том 1, а.с. 107), майно, яке отримала ТОВ Агрофірма "Промінь" від Уповноваженої особи ОСОБА_5 майна КСП "Іванівське" ОСОБА_6 на підставі Договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що є у спільній частковій власності громадян від 11.04.2000 згідно додатку №2, знаходиться на позабалансовому рахунку №01 з 30.04.2000.

На виконання своїх зобов'язань за договорами оренди майна від 26.01.2001, 01.10.2005, укладеними з Уповноваженою особою - ОСОБА_6, ТОВ АГРОФІРМА "Промінь" здійснює виплату орендної плати, що підтверджується довідкою №72 від 25.07.2016 про сплату орендної плати з 2000 по 2015 рік (Том 1, а.с. 108) та відомостями про сплату орендної плати з 2000 по 2011 рік (Том 2, а.с. 108-244)

В той же час, як зазначає Позивач у позовній заяві, 10.11.2003 між співвласниками майна ТОВ Агрофірми "ПРОМІНЬ", які діють на підставі Договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, яке знаходиться у спільній частковій власності від 11.04.2000 в особі ОСОБА_6, який діє на підставі Доручення від 27.02.2011, та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАДА" в особі заступника директора ОСОБА_9, який діє на підставі Статуту, укладено договір на господарське відання (Том 1, а.с. 27).

Згідно з пунктом 1.1 вищевказаного договору, його предметом є надання ТОВ "ЛАДА" на праві господарського відання належних Власникам спільного майна відповідно до Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном від 11.04.2000.

Відповідно до пункту 3.3.3 цього договору, Підприємство має право передати майно третім особам у право господарського відання на підставі відповідного договору.

Договір на господарське відання від 10.11.2003 є укладеним і набирає чинності з дати підписання Сторонами строком на 20 років (пункт 7.1 договору).

Також Позивач в позовній заяві вказує, що 17.12.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАДА" в особі заступника директора ОСОБА_9, та товариством з обмеженою відповідальністю "ТІОНА" в особі директора ОСОБА_10 укладено договір на господарське відання (а.с. 31)

Предметом цього Договору є надання ТОВ "ТІОНА" на праві господарського відання належних Власникам спільного майна відповідно до Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном від 11.04.2000 (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 7.1 договору на господарське відання від 17.12.2015, цей договір є укладеним і набирає чинності з дати підписання Сторонами строком на 10 років.

Звертаючись з даним позовом, Позивач просить суд витребувати майно, що є предметом договору на господарське відання від 17.12.2015, з незаконного володіння Відповідача, стягнути шкоду від незаконного утримання Відповідачем майна, упущену вигоду, інфляційні втрати та 3% річних.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги, господарський суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

За твердженням Позивача, стороною договору на господарське відання від 10.11.2003 були співвласники ТОВ АФ "ПРОМІНЬ" в особі ОСОБА_6 Натомість, судом встановлено, що суб'єкта "співвласники майна ТОВ АГРОФІРМИ "ПРОМІНЬ" не існує, оскільки договір №1 про спільне володіння майном був укладений між співвласниками майна КСП "Іванівське", а не між співвласниками майна ТОВ АФ "ПРОМІНЬ".

Згідно зі ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Аналіз статті 136 Господарського кодексу України свідчить про те, що право укладення договору на господарське відання належить лише співвласникам майна або уповноваженим ними особам.

Оскільки станом на 17.12.2015 ТОВ "ЛАДА" не була ані власником майна, що є предметом цього договору, ані їхнім уповноваженим представником, договір про надання ТОВ "ТІОНА" права на господарське відання від 17.12.2015 був укладений неналежною особою в розумінні статті 136 Господарського кодексу України, а відтак Позивач не набув права господарського відання на майно, яке він просить витребувати з незаконного володіння Відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обраний Позивачем захист права господарського відання є неналежним способом захисту, оскільки останній не набув такого права за договором від 17.12.2015.

Суд також звертає увагу на те, що причиною виникнення спору є порушення права Позивача на користування майном, яке є предметом договору на господарське відання від 17.12.2015, внаслідок незаконного володіння цим майном Відповідачем. Разом із цим, зі змісту вищезазначеного договору вбачається, що він був укладений між Позивачем та Третьою особою, згідно пункту 3.2.1 цього договору передати Позивачу майно, визначене додатком до договору, зобов'язана була Третя особа, а не Відповідач.

Щодо наділення повноваженнями ОСОБА_6 на укладення договорів на господарське відання суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вказувалось вище, Договором №1 від 11.04.2000 співвласники узгодили передачу майна за цивільно-правовими угодами виключно ТОВ Агрофірмі "ПРОМІНЬ", що входило до повноважень ОСОБА_6 Передача майна будь-якій іншій особі умовами договору не передбачалася.

На підставі договору оренди від 26.02.2001 та акту прийому-передачі Уповноваженою особою ОСОБА_6 було передано товариству з обмеженою відповідальності Агрофірмі "ПРОМІНЬ" майно на суму 1 262 644,77 грн. Суду не надано доказів щодо розірвання або визнання недійсним цього договору та повернення вищезазначеного майна Уповноваженій особі ОСОБА_6 за актом прийому-передачі. Відповідно, останній не мав повановажень на передачу іншим особам майна, яке було предметом договору оренди та перебувало в користуванні Відповідача.

Твердження Позивача, викладені в письмових поясненнях на заперечення на позовну заяву, щодо незаконного володіння Відповідача майна та наявності заборгованості з орендної плати за користування цим майном спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи довідкою №72 від 25.07.2016 про виплату орендної плати з 2000 по 2015 рік та відомостями про сплату орендної плати з 2000 по 2011 рік.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про витребування майна з незаконного володіння Відповідача.

За змістом ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. Вказані обставини підлягають доведенню Позивачем належними та допустимими у справі доказами.

Оскільки позовна вимога Позивача про стягнення отриманих Відповідачем грошових коштів за користування спірним майном, інфляційних втрат та 3% річних є похідною від вимоги про витребування майна з незаконного володіння, в задоволенні якої судом відмовлено, то зазначена вимога також задоволенню не підлягає. Тим більше, що Позивачем не надано в обґрунтування вимоги про стягнення грошових коштів за користування майном належних і допустимих доказів щодо понесених ним збитків та упущеної вигоди.

Стосовно клопотань Позивача про призначення по справі судово-бухгалтерської та почеркознавчої експертиз, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотань, виходячи з такого.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних обєктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для зясування питань, що потребують спеціальних знань.

З клопотання Позивача про призначення судово-бухгалтерської експертизи вбачається, що на вирішення експертизи він просить поставити питання щодо встановлення суми упущеної вигоди та визначення розміру збитків, завданих Відповідачем внаслідок незаконного володіння майном Позивача. По-перше, незаконне володіння Відповідачем майна, яке є предметом договору на господарське відання від 17.12.2015, є по суті правовим питанням та не встановлено будь-яким судовим рішенням. По-друге, вирішення зазначених питань потребує ревізійних дій, проведення яких не належить до завдань економічної експертизи, зокрема, судово-бухгалтерської, згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертих та досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року. З огляду на вищевикладене, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання Позивача про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

Щодо клопотання Позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення дійсності підпису ОСОБА_6 на договорі оренди майна співвласників від 26.02.2001, укладеного з ТОВ АГРОФІРМОЮ "ПРОМІНЬ", та відомостях останньої про оплату оренди за період з 2000 по 2015 рік, суд звертає увагу, що зазначені вище документи не є предметом або підставою позову, у зв'язку з чим встановлення факту їх підписання ОСОБА_6 не вплине на результати розгляду справи. Враховуючи пояснення останнього, який в судовому засіданні не надав заперечень щодо підписання вищезазначених документів, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи.

До того ж, не залишається поза увагою суду той факт, що клопотання про призначення судових експертиз Позивач заявляє після проведення трьох судових засідань та спливу майже двох місяців, як справа перебуває на розгляді суду. Зазначені обставини є підставою для висновку, що такі дії Позивача можуть бути спрямовані на затягування розгляду судової справи і можуть призвести до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на Позивача.

Керуючись викладеним, ст. ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.10.2016.

Суддя ОСОБА_8