Ухвала

від 04.10.2016 по справі 825/1702/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 жовтня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1702/16

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фідленс Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

30.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фідленс Агро» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 26.07.2016 № 0002451400 на суму 103 122, 00 грн. та № 0002461400 на суму 6 894 108,75 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В силу ст. 8 КАС України, за практикою Європейського суду з прав людини, вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яка впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою (Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").

Таким чином, вимога позивача про визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс Агро», є майновою

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ).

У відповідності до статті 1 Закону № 3674-VІ судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно частини 1 статті 4 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VІ встановлено, що за подання юридичною особою до суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», у 2016 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі станом на січень 2016 року на рівні 1378,00 грн.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фідленс Агро» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру повинно сплатити судовий збір на загальну суму 104 958,46 грн.

Поряд з цим, у ході ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами судом виявлено, що до позовної заяви позивачем не додано оригіналу документу про сплату судового збору у відповідному розмірі.

Згідно із частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс Агро» має бути залишена без руху та позивачу встановлено п'ятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у відповідному розмірі.

При цьому, одночасно з поданням позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Вищевказане клопотання обґрунтоване тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс Агро» немає можливості сплатити судовий збір та надати до суду підтверджуючі документи щодо його сплати, у зв'язку із відсутністю, на час звернення до суду з адміністративним позовом, коштів на рахунках.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абзацу першого частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами статті 5 Закону № 3674-VI встановлені пільги щодо його сплати.

Згідно із статтею 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічні норми містяться і у частині 1 статті 88 КАС України.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити сплату судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про відстрочення сплати судового збору ні Закон № 3674-VI, ні КАС України не передбачають.

Доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на складність в оплаті судового збору, а саме відсутність коштів на рахунках в установах банку

Разом з тим, у відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Європейський суд з прав людини у справах «Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, «Ейрі проти Ірландії» (Airey v. Ireland) від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на відсутність коштів на рахунках, не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження вищевказаного факту.

З огляду на викладене, суд не приймає доводи позивача про обмеження його права на доступ до суду, внаслідок відсутності коштів на рахунку, а довідка від 26.09.2016 вих. № 15-2/16/673 АТ «ПроКредит Банк» не підтверджує відсутність коштів в інших установах банку.

Наведене зумовлює висновок про відсутність, передбачених частиною 1 статті 8 Закону № 3674-VI та частиною 1 статті 88 КАС України, підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.

Таким чином при отриманні позовної заяви з'ясовано, що вона не відповідає вищевикладеним вимогам, а саме: в поданих позивачем документах відсутні належні докази сплати судового збору в розмірі, передбаченому вимогами Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до суду позову майнового характеру.

На підставі наведеного та керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фідленс Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без руху .

Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 5 днів з моменту отримання ухвали суду шляхом надання до суду документу про сплату судового збору. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна