Постанова

від 10.11.2016 по справі 825/1702/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1702/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - Пересунько О.В.,

представників відповідача - Бисикало Т.А., Клецкової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фідленс Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 30.09.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області) та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.07.2016 № 0002461400.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що реальність здійснених господарських операцій з контрагентами підтверджується первинним бухгалтерськими та податковими документами, угоди між ними мали реальний характер, були здійснені між право- і дієздатними суб'єктами права, претензій до право- і дієздатності юридичних та фізичних осіб, які є сторонами правочинів, до правового статусу сторін цих правочинів як платників податку на додану вартість контролюючий орган при проведенні перевірки не мав. Також, первинні документи складені у відповідності до закону, не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Зазначив, що товариство не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. Так, контролюючим органом в акті перевірки не зазначено доказів, які б свідчили про узгодженість дій товариства з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів.

Щодо недекларування наявного в товариства цукру зазначив, що воно не є ні виробником, ні зберігачем цукру, а також не здійснює оптову чи роздрібну торгівлю цукром, тому що купує його з метою використання у власному виробництві. Враховуючи наведене пояснив, що товариство не має обов'язку щодо декларування наявного в нього цукру.

Щодо недоліків в товарно-транспортних накладних зазначив, що вони не є документами первинного бухгалтерського обліку, та податковим законодавством не передбачено їх наявність як обов'язкову умову для підтвердження платником податку права на віднесення сплаченого контрагенту податку на додану вартість до податкового кредиту. Відповідно до вимог діючого законодавства зазначений документ є обов'язковим лише для перевізника. Крім того, відповідальність за недоліки допущені при складанні товарно-транспортних накладних несе особа яка її складає, а це замовник перевезення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні, надали письмові заперечення та пояснили, що відповідно до аналізу договору, укладеного позивачем з ТОВ АПК Комунар , та документів, наданих під час проведення перевірки, встановлено, що сам по собі договір не містить інформації про товар, який постачальник передає покупцю. Згідно товарно-транспортних накладних пунктом навантаження сої є с. Гайсин, Вінницької області, пункт розвантаження - с. Станція Монастирище, Монастирищенський район Черкаської області. В той же час п. 3.2 договору визначено місце розвантаження товару - склади покупця за адресою с. Половинчик, Монастирищенський район, Черкаська область або с. Коржі, Баришівський район, Київська область або інший склад відповідно до специфікації (додатку до договору). На момент проведення перевірки сертифікати якості виробника на товар, заявки покупця та будь-які додатки до договору, в т.ч і відповідні специфікації із зазначенням пунктів розвантаження товару, були відсутні.

Враховуючи викладене, перевіряючі зробили висновок про порушення сторонами, зокрема, позивачем, ряду пунктів договору, а тому він має формальний характер.

Також, відповідно до інформації ОУ ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.07.2016, зазначено, що зі СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області листом № 4532/7/05-99-23-03-13-5 від 15.06.2016 надійшла інформація про те, що 13.01.2015 до ЄРДР внесено відомості № 32015050390000004 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України відносно ТОВ Агро-Актив . В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до складу конвертаційного центру , діяльність якого була викрита під час досудового розслідування даного кримінального провадження, входило фіктивне підприємство ТОВ АПК Комунар , за допомогою якого невстановлені особи здійснювали пособництво в мінімізації податкових зобов'язань, конвертацію безготівкових коштів в готівку для підприємств реального сектора економіки, зареєстрованих на території Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Чернігівської та інших областей України..

Щодо взаємовідносин із ТОВ Домінант Інвест зазначили, що надані позивачем на перевірку видаткові накладні, заповнені з порушенням ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та звітність в Україні , а саме не містять вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій (місця складання видаткових накладних, де саме здійснювалося відвантаження та навантаження товару), що унеможливлює визначення місця переходу права власності на товар. Розрахунки ТОВ Фідленс Агро з ТОВ Домінант Інвест станом на дату проведення перевірки не проводились.

Також зазначили, що згідно ст. 3.1 Закону України Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру , декларування наявності цукру є обов'язковим для всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності, які виробляють цукор і зберігають його для подальшої реалізації, здійснюють оптову чи роздрібну торгівлю цукром, однак, позивачем вказані дії не виконано.

Крім того, було враховано податкову інформацію, отриману від інших контролюючих органів, та зроблено висновок про неправомірне включення ТОВ Фідленс Агро до податкового кредиту за грудень 2015 року суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Домінант Інвест на суму 4 709 987,00 грн.

Зауважили, що при дослідженні правомірності відображення в податковому обліку взаємовідносин позивача з ТОВ АПК Комунар та ТОВ Домінант Інвест , враховано позицію Вищого адміністративного суду України.

Вважають, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов має бути задовольний з таких підстав.

ТОВ Фідленс Агро є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис від 17.01.2014, та з 17.01.2014 перебуває на обліку у Варвинській ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, що підтверджується Витягом (а.с. 49-51 Т.2).

Як вбачається із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності ТОВ Фідленс Агро є 10.91 виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (а.с. 43 Т.1).

Судом встановлено, що на підставі направлень від 16.03.2016 № 583, № 582, № 584 та від 23.03.2016 № 695, від 21.03.2016 № 633, виданих ГУ ДФС у Чернігівській області, згідно пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 та пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, та наказу ГУ ДФС у Чернігівській області № 413 від 15.03.2016 працівникам податкового органу була проведена виїзна документальна позапланова перевірка ТОВ Фідленс Агро з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.01.2014 по 16.03.2016, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 17.01.2014 по 16.03.2016.

Перевірку проведено в період з 16.03.2016 по 29.03.2016 з відома директора товариства та в присутності головного бухгалтера. Термін проведення перевірки продовжувався з 30.036.2016 по 05.04.2016 на підставі наказу ГУ ДФС у Чернігівській області від 29.03.2016 № 489.

За результатами перевірки складено акт від 12.04.2016 № 145/22/39057541 з додатками (а.с. 66-85 Т.1).

В ході проведення перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області встановлено порушення:

- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , зі змінами і доповненнями, щодо несвоєчасного надходження валютної виручки від нерезидента по договору купівлі-продажу № TLR/2412-1 від 24.02.2014 з Talura Trading LLP у 2 кварталі 2015 року;

- пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 № 334/94-ВР, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Фідленс Агро занижено суму податку на прибуток підприємств, яка підлягає сплаті в бюджет, на загальну суму 1 637 310,00 грн., в т.ч. за 2014 рік - 487 477,00 грн., за 2015 рік - 1 149 833,00 грн.;

- п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Фідленс Агро занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 6 414 641,00 грн., у т.ч.: за серпень 2014 року на суму ПДВ 6 307,00 грн., за вересень 2014 року на суму ПДВ 95 797,00 грн., за жовтень 2014 року на суму ПДВ 144 492,00 грн., листопад 2014 року на суму ПДВ 249 479,00 грн., за квітень 2015 року на суму ПДВ 206 108,00 грн., за травень 2015 року на суму ПДВ 27 041,00 грн., за червень 2015 року на суму ПДВ 84 456,00 грн., за липень 2015 року на суму ПДВ 2 419,00 грн., за серпень 2015 року на суму ПДВ 33 725,00 грн., за вересень 2015 року на 19 117,00 грн., за жовтень 2015 року на 31 413,00 грн., за листопад 2015 року на суму ПДВ 406 784,00 грн., за грудень 2015 року на суму ПДВ 485 2114,00 грн., та зменшено суму ПДВ зараховану у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість за листопад 2015 року на суму ПДВ 255 389,00 грн.;

- п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, а саме ТОВ Фідленс Агро подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податні, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ з недостовірними відомостями за IV квартал 2014 року, І квартал 2015 року, ІІ квартал 2015 року.

Вважаючи висновки викладені у вищевказаному акті перевірки неправомірними, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку і листом від 16.05.2016 № 1559/10/25-01-14-05-06 ГУ ДФС у Чернігівській області повідомило ТОВ Фідленс Агро про проведення додаткової позапланової перевірки у зв'язку із виникненням обставин, які потребують додаткового дослідження (а.с. 86-87,88-89, 90 Т.1).

На підставі направлень від 13.06.2016 № 1214, № 1213, виданих ГУ ДФС у Чернігівській області, згідно пп. 78.1.5 п. 78.1, ст. 78 та пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України, наказу ГУ ДФС у Чернігівській області № 850 від 13.06.2016, після розгляду заперечення від 29.04.2016 № 29-04/2016 до Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фідленс Агро з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.01.2014 по 16.03.2016 та іншого законодавства за період з 17.01.2014 по 16.03.2016 від 12.04.2016 № 145/22/39057541, відповіді на заперечення від 16.05.2016 № 1559/10/25-01-14-05-06 з рішенням про проведення додаткової позапланової перевірки, працівниками податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Фідленс Агро з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.01.2014 по 31.12.2015 (а.с. 10, 12, 13 Т.2).

Перевірку проведено в період з 13.06.2016 по 05.07.2016 з відома директора. Термін проведення перевірки продовжувався з 30.06.2016 по 05.07.2016 на підставі наказу ГУ ДФС у Чернігівській області від 29.06.2016 № 914 (а.с. 11 Т.2).

За результатами перевірки складено акт від 12.07.2016 № 274/14/39057541 (а.с. 11-40 Т.1).

В ході проведення перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області встановлено порушення, серед яких:

- п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Фідленс Агро занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 5 259 898,00 грн., у т.ч.: за листопад 2014 року на суму ПДВ 1 000,00 грн., за листопад 2015 року на суму ПДВ 406 784,00 грн., за грудень 2015 року на суму ПДВ 4 852 114,00 грн., та зменшено суму ПДВ зараховану у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість за листопад 2015 року на суму ПДВ 255 389,00 грн.

На підставі вказаного висновку акта перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016 № 0002461400, яким ТОВ Фідленс Агро збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6 894 187,75 грн. (5 515 287,00 грн. за основним платежем та 1 378 821,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 10).

Не погоджуючись з винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням, ТОВ Фідленс Агро оскаржило його в адміністративному порядку, однак, рішенням ДФС України від 29.09.2016 № 21069/6/99-99-11-01-01-25 воно залишене без змін (а.с. 91-94, 95-100, 101 Т.1).

Судом встановлено, що ТОВ Фідленс Агро відповідно до договорів від 01.09.2014 № 69 та № 70, укладених із ТОВ Агровет Атлантик (орендодавець), орендує нерухоме майно та споруди, що знаходяться за адресою: 19163, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Половинчик, вул. Леніна, 3-А, 3-Б, 3-В і визначене в додатках до договорів (а.с. 52-54, 58-60 Т.2). Право власності ТОВ Агровет Атлантик на нерухоме майно, що передавалось в оренду підтверджується Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 55, 56, 57 Т.2).

На зазначених об'єктах знаходяться потужності позивача з виробництва кормів для тварин, що утримуються на фермах.

В перевіряємий період ТОВ Фідленс Агро мало господарські взаємовідносини, в тому числі, із ТОВ АПК Комунар та ТОВ Домінант-Інвест .

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ АПК Комунар судом встановлено таке:

04.11.2015 між ТОВ АПК Комунар (постачальник) та ТОВ Фідленс Агро (покупець) було укладено договір поставки № 0411, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств (а.с. 127-128 Т.1).

Відповідно до умов договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати товар (п. 1.1 Договору).

Найменування, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару, буде визначатися сторонами у видаткових накладних, які будуть формуватися постачальником на підставі заявок покупця з подальшим виставленням рахунків-фактур для здійснення оплати товару (п. 1.2 Договору).

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору ціни на товар встановлюються в національній валюті України та погоджуються сторонами у специфікації та/або видатковій накладній до цього договору. Ціна включає в себе ПДВ 20%. Загальна вартість товару становить 4 825 800,00 грн. Розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставлених рахунків (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору оплата товару здійснюється протягом 10 років з моменту здійснення поставки.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що постачання товару здійснюється постачальником за свій рахунок на склад покупця. Склади покупця за адресою: с. Половинчик, Монастирищенський район, Черкаська область, або с. Коржі Баришівський район, Київська область, або інший склад відповідно до специфікації (додатку) до договору (склад зазначається в заявці або специфікації до договору).

Приймання товару по кількості та якості проводиться з дотриманням умов цього договору, відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 від 15.06.1965, зі змінами та доповненнями, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 9.1 Договору термін дії цього договору встановлюється з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2016, але в будь-якому разі до повного його виконання.

На виконання умов договору сторонами було сформовано видаткові накладні від 05.11.2015 № 2207, № 2206 та прибуткові накладні від 05.11.2015 № 2208, № 2205, № 2207 (а.с. 129, 134, 140, 144 Т.1). Так, як вбачається із їх змісту ТОВ АПК Комунар постачало ТОВ Фідленс Агро товар - сою; адреса поставки: с. Половинчик, Черкаська область, Монастирищенський район.

Поставка товару відбувалась контрагентом позивача, за його рахунок, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 05.11.2015 (а.с. 130-133, 135-139, 141-143, 145-148 Т.1).

На суму податкових зобов'язань ТОВ АПК Комунар виписано позивачу податкові накладні від 05.11.2015 № 15, № 16, № 17 та № 18, які були належним чином зареєстровані в Реєстрі податкових накладних (а.с. 180-187 Т.1).

Операція із придбання сої належним чином відображена позивачем в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 за 2015 рік (а.с. 151 Т.1).

На момент звернення ТОВ Фідленс Агро з позовом до суду, отриманий від контрагента товар не оплачений. Однак, судом встановлено, що згідно листа від 30.12.2015 за № 769/15 ТОВ АПК Комунар та ТОВ Фідленс Агро домовились про поставку сої відповідно до видаткових та товарно-транспортних накладних та нагадало про необхідність здійснення оплати товару протягом 10 років. Враховуючи попередню домовленість, покупець здійснює оплату за вимогою постачальника (а.с. 39 Т.2).

В свою чергу, позивач листом від 20.01.2016 № 34/01/16 підтвердив отримання товару та обов'язок його оплати у разі отримання відповідної вимоги від контрагента (а.с. 40).

Такі умови оплати узгоджуються із домовленостями, досягнутими сторонами шляхом укладання договору поставки від 04.11.2015 № 0411, а саме із п. 2.5 Договору.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за 2015 рік, в бухгалтерському обліку ТОВ Фідленс Агро рахується заборгованість (кредит) із ТОВ АПК Комунар по вищевказаному договору поставки на суму 4 825 800,00 грн. (а.с. 153 Т.1).

Як встановлено судом, придбана у ТОВ АПК Комунар соя була використана позивачем у здійсненні власної господарської діяльності. Зокрема, відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних від 30.06.2016 № ФАГ00000041, від 20.06.2016 № ФАГ00000039, від 15.06.2016 № ФАГ00000038, від 25.05.2016 № ФАГ00000035 та від 31.05.2016 № ФАГ00000037 та податкових накладних від 30.06.2016 № 7, від 29.06.2016 № 6, від 20.06.2016 № 5, від 15.06.2016 № 3, від 26.05.2016 № 3 та від 31.05.2016 № 6, частину придбаної у ТОВ АПК Комунар сої ТОВ Фідленс Агро реалізувало ТОВ Фідленс Фармінг відповідно до умов договору поставки товару від 10.09.2015 № 60 (а.с. 67-68, 70-80 Т.2).

Операція з продажу сої відображена позивачем в бухгалтерському обліку, що підтверджується карткою рахунку 361 за 25.05.2016 - 27.10.2016 та актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 62, 81-82 Т.2).

Крім того, соя використана позивачем у виробництві препарату СовПрот Лакто 20% (білкова вітамінно-мінеральна добавка для лактуючих свиноматок), та продуктів ПоркЕкстра (замінник цільного молока для поросят з 14 дня), МілкФармЕкстра (замінник цільного молока для телят з 21 дня).

Так, відповідно до реєстраційного посвідчення АВ-04372-04-13 від 21.07.2014 (термін дії - 02.06.2018) та додатку до нього, згідно витягів із рецептів до складу вказаної продукції входить соя (у вигляді макухи та борошна) (а.с. 63, 64, 65-66 Т.2).

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ Домінант-Інвест судом встановлено таке.

21.12.2015 між ТОВ Домінант-Інвест (постачальник) та ТОВ Фідленс Агро (покупець) було укладено договір поставки товару № 211215-С, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств (а.с. 188 Т.1).

Відповідно до умов договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму. Товаром згідно з цим договором є цукор, найменування, кількісні, якісні та інші характеристики будуть визначатися у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту отримання поставленого товару відповідно до умов даного договору по видаткових накладних (пункти 1.1-1.3 Договору).

Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної покупцем. Покупець зобов'язаний забрати товар зі складу постачальника до 31.12.2016 (пункти 2.2, 2.3 Договору).

Додатковою угодою до вищевказаного договору від 24.12.2015, підписаною повноважними представниками сторін та скріпленою печатками товариств, узгоджено умови поставки та приймання товару (а.с. 189 Т.1).

Зокрема, відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди покупець забирає товар на складах цукрових заводів, у яких постачальник придбав товар та які розташовані за адресами: Київська область, с. Софієвська Боргщагівка, вул. Чорновола, 46а; Тернопільська область, Чортківський район, смт. Заводське, вул. Ів. Франка, 1; Вінницька область, Томашпільський район, смт. Томашпіль, вул. Інтернаціональна, 8; Тернопільська область, Збаразький район, м. Збараж, Майдан Кармелюка, 1.

Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної покупцем. Покупець зобов'язаний забрати товар зі складу постачальника до 31.01.2016 (пункти 2.2, 2.3 Додаткової угоди).

Відповідно до п. 4.1 Договору, ціна на товар договірна та відображається у видаткових накладних з урахуванням ПДВ. Загальна сума договору визначається сумарно вартістю всіх партій товару, поставлених згідно видаткових накладних (п. 4.2 Договору).

Згідно із пунктами 4.3 та 4.4 Договору, покупець проводить оплату ціни товару, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі гривневої суми ціни замовлення зазначеного в рахунку-фактурі на банківський рахунок постачальника. Платіжні реквізити постачальника вказані в кінці тексту договору. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплату товару покупець проводить на умовах відстрочення кінцевого розрахунку. Сторони домовилися встановити 120 (сто двадцять) календарних днів відстрочки платежу. Строк перебігу відстрочки розпочинається з наступного дня від дати відвантаження товару зі складу постачальника, дати зазначеної у видатковій накладній. Зміна форми та порядку розрахунку можлива лише за письмовою згодою сторін.

На виконання умов договору сторонами було сформовано накладні від 28.12.2015 № 92812, № 82812, № 102812, № 122812, № 112812, № 132812, № 1528123, № 142812, № 342812, № 312812, № 322812, № 362812, № 332812, № 382812, № 372812, № 352812, №292812, № 282812, № 272812, № 262812, № 252812, № 242812, № 232812, № 222812, № 212812, № 202812, № 192812, № 182812, № 172812 та № 162812, від 31.12.2015 № 53112, № 13112, № 23112, № 33112, № 43112, № 63112 та № 73112 (а.с. 190-199 Т.1).

На суму податкових зобов'язань ТОВ Домінант-Інвест виписано позивачу податкові накладні (а.с. 213-249 Т.1).

Якість та відповідність цукру, що поставлявся позивачу ТОВ Домінант-Інвест , вимогам Держстандарту України підтверджується Сертифікатами відповідності, Висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи, Протоколом випробувань харчової продукції, Сертифікатами на виробництво та реалізацію цукру білого кристалічного та деклараціями виробника (а.с. 200-212 Т.1).

Операція із придбання цукру належним чином відображена позивачем в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 за 2015 рік (а.с. 151 Т.1).

Водночас, судом встановлено, що у ТОВ Фідленс Агро відсутня достатня кількість складських приміщень для зберігання придбаного у контрагента цукру, тому відповідно до домовленостей (п. 2.1 Додаткової угоди) товар, після його придбання, залишається для зберігання на складах постачальника до 31.01.2016.

Як вбачається із листа ТОВ Домінант-Інвест від 25.01.2016 за № 631/16, товариство підтвердило зберігання цукру, придбаного позивачем, на складах до 30.12.2016, та зазначило про необхідність сплати позивачем витрат по зберіганню відповідно до виставлених рахунків (а.с. 41 Т.2). У свою чергу, ТОВ Фідленс Агро листом від 25.02.2016 за № 395/16 підтвердило згоду на оплату додаткових витрат по зберіганню товару до дати отримання його на складі (а.с. 42 Т.2).

У зв'язку із тим, що на даний час цукор перебуває на складах контрагента до 30.12.2016, та тим, що умовами договору передбачена оплата товару покупцем на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, розрахунки між сторонами не здійснені.

Відповідно до протоколу від 07.11.2016, складеного за участі директорів ТОВ Фідленс Агро і ТОВ Домінант-Інвест та скріпленого печатками товариств, щодо підтвердження умов виконання договору від 21.12.2015 № 211215-С та додаткової угоди до нього від 24.12.2015, продавець підтвердив наявність товару у кількості передбаченій договором. Товар знаходиться на складах (перелік яких передбачений в додатковій угоді до договору від 24.12.2015). Послуги по зберіганню цукру на даний час несе продавець. В подальшому витрати по зберіганню цукру будуть покладені на покупця. Сума витрат по зберіганню визначатиметься окремим рахунком.

Покупець підтвердив свої зобов'язання по отриманню цукру до 31.12.2016. Оплата за цукор буде проведена у визначний договором строк. Також, покупець підтвердив свої зобов'язання по повному відшкодуванню витрат по зберіганню товару.

Враховуючи викладене, кожна із сторін підтвердила виконання взятих зобов'язань, передбачених договором, у строки зазначені у договорі та додатковій угоді, із врахуванням уточнень, передбачених вищевказаними листами (а.с. 100 Т.2).

Також, судом встановлено, що ТОВ Фідленс Агро придбало у ТОВ Домінант-Інвест цукор з метою його використання у власній господарській діяльності. Так, відповідно до витягів із рецептів ПоркЕкстра (замінник цільного молока для поросят з 14 дня), МілкФармЕкстра (замінник цільного молока для телят з 21 дня), до складу вказаних продуктів входить цукор (а.с. 63, 64 Т.2).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ТОВ Фідленс Агро придбало у вказаного контрагента цукор з метою отримання більшого прибутку, оскільки ціна на даний товар постійно зростає.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Згідно ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення господарських правовідносин) бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт надання товару іншою особою та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

В судовому засіданні було встановлено наявність підтверджуючих проведення господарських операцій документів, а саме: податкові та видаткові накладні. В судовому засіданні не встановлено недоліків форми та змісту вказаних первинних бухгалтерських документів. Зазначене свідчить про відповідність вищезазначених первинних бухгалтерських документів вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Тобто, вище перелічені документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (чинного на момент здійснення спірних господарських операцій) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу,

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність податкових накладних було встановлено і під час проведення перевірки і під час судового засідання. Крім того, на момент здійснення господарських правовідносин контрагенти ТОВ Фідленс Агро мали повноваження на видачу податкових накладних, оскільки у відповідності до вимог законодавства були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Надані ними податкові накладні внесені до Єдиного реєстру податкових накладних. Тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд звертає увагу, що про належну правосуб'єктність контрагентів позивач пересвідчився при укладенні договору. Так, ТОВ АПК Комунар та ТОВ Домінант-Інвест у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 43-45, 46-48 Т.2).

Господарська операція із ТОВ АПК Комунар та ТОВ Домінант-Інвест належним чином відображена ТОВ Фідленс Агро в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201 за 9 місяців 2016 року та за 01.01.2016 - 18.10.2016 (а.с. 152 Т.1, 69 Т.2) і податковими деклараціями з податку на додану вартість (з додатками) (а.с. 102-126 Т.1).

Судом встановлено, що контрагенти позивача також належним чином відобразили операції по взаємовідносинам із ТОВ Фідленс Агро в своїх податкових зобов'язаннях, що не заперечувалось представниками відповідача в судовому засіданні.

В судовому засіданні було встановлено, що ГУДФС у Чернігівській області зробило висновки про відсутність здійснення реальної господарської операції між позивачем та ТОВ АПК Комунар на підставі інформації отриманої від:

ОУ ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідно до якої СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області листом від 15.06.2016 № 4532/7/05-99-23-03-13-5 повідомило, що 13.01.2015 до ЄДР внесено відомості № 32015050390000004 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України відносно ТОВ Агро-Актив . В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до складу конвертаційного центру , діяльність якого була викрита під час досудового розслідування даного кримінального провадження, входило фіктивне підприємство ТОВ АПК Комунар , за допомогою якого невстановлені особи здійснювали пособництво в мінімізації податкових зобов'язань, конвертацію безготівкових коштів в готівку для підприємств реального сектора економіки, зареєстрованих на території Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Чернігівської та інших областей України. Також, під час проведення обшуків в рамках даного кримінального провадження, в одному з офісних приміщень, яке використовувалось для здійснення діяльності даного конвертаційного центру була вилучена печатка ТОВ АПК Комунар ;

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській від 29.04.2016 № 60/14-03-14-02/23624358 Результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ АПК Комунар за звітні періоди декларування ПДВ листопад 2015 року-квітень 2016 року з питань здійснення фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період листопад 2015- квітень 2016 року (а.с. 23-33 Т.2).

Однак, суд зазначає, що вказана податкова інформація, не є підставою для того щоб вважати правочини такими, що не відбулися, та не спростовує реальності виконання господарської операції, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що дія умов договорів позивача з контрагентами ще не закінчилась, а тому у відповідача ще не виникло підстав стверджувати, що правочини не відбулись.

Щодо посилань податкового органу на ту обставину, що визначити місце переходу права власності на товар (цукор) від ТОВ Домінант-Інвест до ТОВ Фідленс Агро неможливо, оскільки у складених сторонами видаткових накладних відсутня інформація щодо місця їх складання, місця навантаження та розвантаження товару, суд зазначає таке: у видаткових накладних зазначено місце їх складення: вул. Коноплянська, 16-б, м. Київ, 04074. Навантаження та розвантаження товару ще не відбулось згідно письмових домовленостей ТОВ Домінант-Інвест та ТОВ Фідленс Агро .

Також, суд не вважає обґрунтованими посилання відповідача на ту обставину, що ТОВ Фідленс Агро , відповідно до Закону України від 17.06.1999 758-ХІ Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру , повинно було здійснювати декларування наявного в нього цукру, оскільки відповідно до ст. 1 вказаного Закону декларування наявності цукру - подання суб'єктами підприємниці діяльності, які виробляють цукор і зберігають його для подальшої реалізації, здійснюють оптову чи роздрібну торгівлю цукром. Однак, ТОВ Фідленс Агро не є ні виробником, ні зберігачем цукру, а також не здійснює оптову чи роздрібну торгівлю вказаним товаром. Позивач купує цукор виключно з метою його використання у власному виробництві.

Щодо недекларування контрагентом позивача обсягу наявного в нього цукру, суд зазначає, що відповідальність за вказану бездіяльність може нести лише ТОВ Домінант-Інвест , а не позивач.

Податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. В законодавстві України закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (продавцями) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи усвідомлене сприяння зі сторони позивача таким особам в порушенні податкового законодавства, може слугувати підставою для застосування й до ТОВ Фідленс Агро відповідних правових наслідків.

Висновки про порушення податкового законодавства контрагентами позивача чи іншими особами не можуть самі по собі автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства ТОВ Фідленс Агро , а позивач як платник податку не повинен нести наслідків невиконання своїми контрагентами вимог закону. Така позиція узгоджується й з висновками Верхового Суду України, висловленими, зокрема, у постанові від 31.01.2011 в справі №21-47а10, постанові від 11.12.2007 у справі №21-1376во06.

Таким чином, беручи до уваги всі встановлені дійсні обставини справи та аргументи й доводи сторін, суд приходить до висновку, що операції між позивачем та ТОВ Домінант-Інвест , ТОВ АПК Комунар щодо поставки товару мають реальний характер, були задокументовані повно та належним чином відповідно до тих стадій виконання договорів та угод, які були досягнуті сторонами. Позивач на даний час дійсно не сплатив за отриману та використану сою, а також не сплатив та не забрав цукор на складах його зберігання, однак на день розгляду справи дія договорів ще триває, з чим погодились і представники відповідача; позивач підтримує зв'язок з контрагентами, які мають належну правосуб'єктність в даних правовідносинах. Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України мав право віднести суми ПДВ до податкового кредиту, чим і скористався.

Окремо суд звертає увагу, що на момент розгляду справи відсутні будь-які вироки судів щодо фіктивної діяльності контрагентів позивача. Установчі документи контрагентів не визнані в судовому порядку недійсними та відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені Головним управлінням аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, податковий орган відповідно до принципу офіційності має доводити в суді нереальність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.

Оскільки, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки встановлено, що ТОВ Фідленс Агро не було порушено вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 26.07.2016 № 0002461400, є протиправними та має бути скасоване. Тобто, позовні вимоги ТОВ Фідленс Агро мають бути задоволені.

Стосовно питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 105 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.09.2016 № 7381.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Однак, враховуючи відмову позивача від частини початкового заявлених вимог, суд зазначає, що ТОВ Фідленс Агро має бути відшкодовано судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, що становить 103 411,63 грн. (6 894 108,75*1,5%).

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фідленс Агро" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 26.07.2016 № 00024614000.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39392183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фідленс Агро" (код ЄДРПОУ 39057541) судові витрати в сумі 103 411 (сто три тисячі чотириста одинадцять) грн. 63 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна