Рішення

від 27.09.2016 по справі 397/1937/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1986/16> Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1 В.>

> Доповідач Франко> В.> А.>

РІШЕННЯ

Іменем України

27.09.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Франко В.А.

суддів Мурашка С.І. Чельник О.І.

при секретарі Постоєнко А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства «Дєдов» про визнання договору оренди недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02.08.2016 року ,

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Селянського фермерського господарства «Дєдов» про визнання договору оренди від 06.06.2011 року , укладеного між ОСОБА_3 та СФГ «Дедов» на земельну ділянку площею 8,87 га., яка знаходиться на території Бовтиської сільської ради, терміном на 15 років - недійсним.

В обґрунтування позову зазначила, що вона отримала дану земельну ділянку у спадок .При звернені до відділу Держземагенства в Олександрівському районі Кіровоградської області , їй був наданий витяг про те, що 10.02.2010 року між ПП «Колос-Інвестгруп» та ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі терміном на 10 років.

За її позовом 31.03.2014 року рішенням Олександрівського районного суду було розірвано договір оренди землі, укладений між ПП «Колос-Інвестгруп» та ОСОБА_3

В липні 2014 року позивач уклала договір оренди землі з іншим фермерським господарством. Даний договір був переданий на реєстрацію в відділ Держземагенства в Олександрівському районі, але у реєстрації даного договору було відмовлено та надано новий витяг згідно якого 09.06.2011 року в відділі Держземагенства Олександрівського району Кіровоградської області був зареєстрований договір оренди землі між СФГ «Дєдов» та ОСОБА_3

Також їй була видана копія даного договору. Зазначає в позові,що підпис в графі орендодавець було зроблено не ОСОБА_3 а іншою особою.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02.08.2016 року в позовних вимогах ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства «Дєдов» про визнання договору оренди недійсним - було відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції дійшов висновку, що є підстава для застосування строку позовної давності, оскільки позивачу було відомо про порушення її прав більше 3 років і 6 місяців.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду у наслідок неповно та неправильно з'ясованих обставин справи, неправильного застосованих норм матеріального права, та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема, зазначається, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом нею отримано 11.04.2012 року. З договору оренди землі, укладеного з СФГ «Дєдов» вбачається що підписи були не ОСОБА_3, а іншої особи. Окрім того, ОСОБА_3 не могла укласти договір 6.06.2011 року. так як з 18.04.2011 року вона перебувала в м. Олександрії, в пансіонаті для престарілих до смерті 7.06.2011 року.

Також суд безпідставно відмовив позивачу у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строків позовної давності.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник СФГ «Дєдов» ОСОБА_5 заперечила проти доводів апеляційної скарги, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, перевірившизаконність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК , обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка площею 8.8714 га, яка розташована на території Бовтиської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, належала на праві власності ОСОБА_3 згідно державного акта на право приватної власності на землю.(а.с.47).

ОСОБА_3 померла 07.06.2011 року. Після її смерті ОСОБА_2 є власником спірної земельної ділянки площею 8,8714га, розташованої на території Бовтиської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 9).

З витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що 10.02.2010 року між ПП «Колос-Інвестгруп» та ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі строком на 10 років.(а.с.10).

Згідно заочного рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2014 року було повністю задоволено позов ОСОБА_2 та було розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ПП «Колос-Агроінвестгруп» (а.с.12).

Норми ст.627 ЦК України передбачають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З ч.1 ст.638 ЦК України вбачається, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.14 Закону України Про оренду землі, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 11.07.2014 року , вбачається, що земельна ділянка площею 8,8714 га була передана в оренду Селянському фермерському господарству «Дєдов» дата державної реєстрації речового права 09.06.2011 рік (а.с.11).

Встановлено, що 06.06.2011 року на вищезазначену земельну ділянку було укладено договір оренди між ОСОБА_3 та СФГ «Дєдов» (а.с. 7-8).

П.40 цього договору передбачає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла 07.06.2011 року (а.с.125).

Згідно довідки Департаменту соціального захисту населення вона проживала та була зареєстрована в Олександрівському артеріатричному пансіонаті з спеціальним відділенням з 14.04.2011 року і по день смерті 07.06.2011 року.(а.с.124).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 звернулась з позовом з пропуском строків позовної давності., оскільки на думку суду строк позовної давності необхідно обраховувати з наступного дня після смерті ОСОБА_3 а саме з 08.06.2011 року, а позивач звернулась про визнання договору оренди землі недійсним лише у листопаді 2014 році.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна , так як він не ґрунтується на законі та матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 з наступних підстав.

Відповідно до ст..15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст..10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, іх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст..11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст..57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 59 ЦПК України передбачено, що обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

По даній справі було проведено судову почеркознавчу експертизу від 12.04.2016 року, згідно висновку якої відповісти на задані питання а саме ким виконано підпис :на договорі оренди земельної ділянки від 06 червня 2011 року , що укладений між ОСОБА_3 та СФГ «Дєдов»; у Акті прийому-передачі земельної ділянки від 06 червня 2011 року, що укладений між ОСОБА_3 та СФГ «Дєдов»; на заяві про реєстрацію договору оренди що укладений між ОСОБА_3 та СФГ «Дєдов»; і на інші похідні питання експертам не представляється можливим. (а.с.167-171).

Отже експертизою не доведено що ОСОБА_3 не підписувала договір оренди землі з СФГ «Дєдов», а позивачем не надано до суду достовірних доказів, які б підтверджували ту обставину, що ОСОБА_3 дійсно не підписувала договір оренди з СФГ «Дедов».

Посилання в апеляційній скарзі, що ОСОБА_3, уклавши 10.02.2010 року договір з ПП «Колос-Агроінвест» строком на 10 років, не могла одночасно укласти і договір оренди з СФГ «Дєдов» є безпідставним.

Матеріали справи містять угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 1.08.2010 року, з якої вбачається, що орендодавець ОСОБА_3 та орендар ПП «Колос «Агроінвест» прийшли до згоди розірвати договір оренди земельної ділянки №448, зареєстрований за №041037900060 від 18.02.2010 року. З моменту набуття чинності даної угоди сторони не вважають себе зобов'язаними будь-якими правами та обов'язками.(а.с.123).

Тобто на момент укладення договору оренди з СФГ «Дєдов», попередній договір оренди з ПП «Колос-Агроінвест» було розірвано.

Суд, у порушення ст. ст..212-214 ЦПК України не взяв до уваги зазначені обставини та норми закону та неправильно вирішив спір.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав передбачених п.п. 2,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з постановленням нового рішення про відмову в позові .

Керуючись ст..ст. 303, 304, 307, 309, 313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02.08.2016 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства «Дєдов» про визнання договору оренди недійсним - відмовити.

Рішення набирає законної сили. з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуюча суддя : Франко В.А.

Судді Мурашко С.І.

ОСОБА_6