Рішення

від 27.09.2016 по справі 922/2440/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2016 р.Справа № 922/2440/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків до Приватного підприємства мисливець "Мисливець 7002", м. Харків про стягнення 323063,64 грн. за участю представників:

прокурора - Чирик В.Г., посв. № 036688 від 11.12.2015 року; ОСОБА_1, посв. № 040246 від 19.01.2016 року,

першого позивача - ОСОБА_2, дов. № 01/01-25/08-18 від 04.01.2016 року;

другого позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_3, дов. від 30.08.2016 року;

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області та Люботинської міської ради Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Мисливець 7002", в якому просить стягнути з відповідача шкоду, завдану самовільним спеціальним водовикористанням у розмірі 323063,64 грн. на користь держави на розрахунковий рахунок Люботинської міської ради Харківської області № 33112331700018, УДСКСУ у м. Люботині Харківської області 38008949, МФО - 851011 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності". Судові витрати прокуратура також просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2016 року вказана позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 05 вересня 2016 року об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.09.2016 року розгляд справи було відкладено на 21.09.2016 року о 11:45 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2016 року розгляд справи відкладено на 27 вересня об 12:40 год.

27 вересня 2016 року представником прокуратури до суду надані письмові пояснення до відзиву на позовну заяву за вх. № 31892.

27 вересня 2016 року представником першого позивача до суду надано клопотання за вх. № 31891 про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Також, 27 вересня 2016 року представником відповідача були надані пояснення за вх. № 31854.

Надані до суду документи долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні, призначеному на 27.09.20016 року представник прокуратури та представник першого позивача просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представник другого позивача своїм правом на присутність у судовому засіданні не скористався, витребувані судом документи не надав, про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях

Враховуючи достатність часу, наданого прокурору, позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі Направлення на перевірку від 03.12.2013 року № 1683/01-03 та наказу від 03.12.2013 року №1683/01-03 Державною інспекцією в Харківській області з 03.12.2013 року по 17.12.2013 року проведено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ПП "Мисливець 7002" яке здійснює свою діяльність за адресою Харківський район, м. Люботин, с. Коваленки, вул. Київський шлях, 1, за результатами якої складено Акт за № 1683/01-03/06-11.

Відповідно до даного акту перевірки вбачається, що спеціалізація підприємства відповідача - є діяльність ресторанів та надання послуг мобільного харчування.

В ході даної перевірки Державною екологічною інспекцією в Харківській області зафіксовано розташування артезіанської свердловини в підвальному приміщенні ПП "Мисливець 7002", яка експлуатувалась всупереч вимогам ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, а саме був забір води з артезіанської свердловини за відсутності дозволу на спеціальне водовикористання.

Згідно показника лічильника, кількість спожитої води з артсвердловини становить 6561 м3, тариф на підземну воду для підприємств на момент виявлення порушення у 2013 році становив 49,23 коп./м3.

Вказане порушення відображено в Акті перевірки № 1683/01-03/06-11 від 03-17.12.2013, який надіслано рекомендованим листом керівнику ПП "Мисливець 7002".

Також за результатами перевірки старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища Харківської області, з метою усунення порушень природного законодавства, керівнику ПП "Мисливець 7002" винесено припис від 20.12.2013 № 03-22-318.

За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області відповідно до ОСОБА_1 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за № 767/16783, проведено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок вищевказаних порушень відповідачем, загальний розмір яких склав 323063,64 грн.

З метою досудового врегулювання спору підприємству направлено претензію № 23 від 27.01.2014 року, проте до теперішнього часу спричинені порушенням законодавства збитки відшкодовані не були, що призвело до звернення прокурора з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 44 Водного Кодексу України, водокористувачі зобов'язані: дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин та санітарних вимог; здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними водами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України, водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завданими внаслідок порушення водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від сплати збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Згідно п. 4.5.2. Роз'яснення Вищого господарського суду України від 27 червня 2001 року №02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями, внесеними роз'ясненням президії Вищого господарського суду України від 31 травня 2002 року № 04-5/609 рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 18 листопада 2003 року № 04-5/1429, від 25 березня 2009 року №04-06/44) вказано, що використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 даного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Виходячи з положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є противоправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдача шкоди; наявність шкоди; причинний зв’язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених вимог умов є обов’язковим для прийняття рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Разом з тим, згідно п. 1.6 Роз'яснень Вищого Господарського суду України від 27 червня 2001 року №02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Заперечуючи проти позову, відповідач у своєму відзиві зазначає, що в підтвердження протиправної поведінки відповідача до матеріалів справи надано «Паспорт свердловини на воду», виданий Українським межрегіональним центром Гідротон ЛТД» 1998 року, яким посвідчується належність свердловини № 1 ДП «Контакт» АООТ «Конвектор». Відповідач жодного правового відношення до цієї свердловини згідно зазначеного паспорту не має. Інших доказів, що свідчать про відношення до цієї свердловини згідно зазначеного та її використання , на думку відповідача, матеріали справи не містять. Власні господарські потреби у воді підприємство забезпечувало на підставі договору про співробітництво з АТ «Конвектор» від 30.12.2010 року, без здійснення її водозабору з підземних джерел. Відсутність самовільного видобутку води з підземного джерела також підтверджено в ході кримінального провадження № 12014220000000093 від 20.02.2014 року та зафіксовано в постанові про закриття кримінального провадження від 20.05.2014 року, винесеній слідчим СУ ГУМВС України в Харківській області Ціпко А.В.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що свою діяльність ресторанів та надання послуг мобільного харчування за адресою м. Люботин по вул. Київський шлях, 1 на час перевірки здійснювало безпосередньо ПП "Мисливець 7002", про що свідчить зазначений відповідачем договір про співпрацю від 30.12.2010 року, а отже вказане в свою чергу доводить, що водозабір зі свердловини, яка знаходиться в підвалі за вказаною адресою здійснювало саме ПП "Мисливець 7002".

Посилання відповідача на постанову слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області, суд не приймає як належний доказ у справі, який спростовує вину відповідача у вчинення природоохоронного правопорушення, оскільки до матеріалів справи додано лише копію постанови завірену представником відповідача, а не слідчими органами. Також, слід звернути увагу, що вказану постанову слідчим винесено в порядку кримінального провадження, за яким встановлювався факт саме кримінального правопорушення, а не доводилось існування адміністративного правопорушення в сфері природоохоронного законодавства.

Як було вище зазначено, порушення відповідачем природоохоронного законодавства відображено в Акті перевірки № 1683/01-03/06-11 від 03-17.12.2013 року. Слід звернути увагу, що доказів оскарження наданого до суду Акту у встановленому порядку матеріали справи не містять.

Так, відповідно до вищевказаного Акту зафіксовано розташування артезіанської свердловини в підвальному приміщенні, що знаходиться в користуванні відповідача. Вказана свердловина експлуатувалась, про що свідчать зафіксовані показники лічильника - 6561м3 (фотокопія лічильника з показаннями знаходиться в матеріалах справи). Дозвіл на спеціальне водовикористання у відповідача на артезіанську свердловину під час перевірки був відсутній.

Відповідно до п. 1.4. наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2009 року "Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства", акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання, а відтак, зазначений акт слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.

Для усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки керівнику ПП "Мисливець 7002" Держекоінспекцією виданий припис від 20.12.2013 року № 06-22-318, яким зобов'язано відповідача отримати дозвіл на спеціальне водовикористання в частині забору підземної води із артезіанських свердловин. Проте, відповідачем вказане правопорушення усунено не було.

Відповідно до п. 1.7 «ОСОБА_1 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 року (із змінами згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011 № 220) (надалі - ОСОБА_1), самовільне водокористування - здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього.

Відповідно до п. 1.4. Методики, ця ОСОБА_1 застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї ОСОБА_1, розраховують розмір відшкодування збитків.

Відповідно до п. 9.1 ОСОБА_1, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою:

З сам = 100 х W х Тар,

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), куб.м;

Тар - розмір, грн/100 куб. м., аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн./100 куб.м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника «Інші водні об'єкти», встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

Тариф на підземну воду (ставка збору за спеціальне використання води) у відповідності до ст. 325 ПКУ у редакції 2013 року складав 49,24 коп./м3.

Пункт 9.2. Методики передбачає, що фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Так, як було зазначено вище, Держекоінспекцією встановлено, що підприємство здійснювало самовільне водокористування, у зв’язку з чим коефіцієнт «W» використано відповідно до показника лічильника до артезіанської свердловини, який є первинним джерелом обліку підземних вод та дорівнює 6561 м3, що не суперечить приписам п. 9.2. Методики.

Відповідно до розрахунку, проведеного на підставі ОСОБА_1, розмір збитків, заподіяних державі внаслідок вищевказаних порушень відповідачем, склав 323063,64 грн.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що факт використання ПП "Мисливець 7002" підземної води із артезіанської свердловини є встановленим та у діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема:

- протиправна поведінка, яка полягає у невжитті заходів отримання дозволу на спеціальне водовикористання;

- вина особи, яка полягає у порушенні правил спеціального водовикористання, а саме здійснення забору підземних вод за відсутності відповідного дозволу, що підтверджується Актом перевірки та приписом;

- наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до п. 9.1 ОСОБА_1;

- причинний зв'язок, що виражений у заподіянні шкоди саме противоправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача, а саме використання води з артезіанської свердловини без спеціального дозволу.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем вимог чинного законодавства, прямого причинного зв'язку та розміру шкоди, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 323063,64 грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 44, 46, 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 29, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Мисливець 7002" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 98, код ЄДРПОУ 35247271) шкоду, завдану самовільним спеціальним водокористуванням, у розмірі 323063,64 грн. на користь держави на розрахунковий рахунок Люботинської міської ради Харківської області № 33112331700018, УДСКСУ у м. Люботині Харківської області 38008949, МФО 851011 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності".

Стягнути з Приватного підприємства "Мисливець 7002" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 98, код ЄДРПОУ 35247271) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.10.2016 р.

Суддя ОСОБА_4

справа № 922/2440/16