Постанова

від 30.09.2016 по справі 809/2301/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2016 р. Справа № 809/2301/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Волочій Л.І.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Віконний завод"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Віконний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 року №0000612201 та №0000622201.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 року, позов задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 18.06.2013 року №0000612201 та №0000622201.

За наслідками касаційного розгляду даної справи ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2016 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року допущено заміну відповідача Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області її правонаступником - Державною податковою інспекцієї у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Перший Віконний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ В«Саноіл ТоргВ» та подальшої реалізації придбаних у останнього товарно-матеріальних цінностей складено акт №3988/22-1/36497725 від 01.06.2013 року, яким зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в розмірі 420047 грн., в тому числі за ІV квартал 2012 року в розмірі 420047 грн. та податку на додану вартість в розмірі 885423 грн., в тому числі жовтень 2012 року - 200010 грн., листопад 2012 року - 200034 грн., січень 2013 року - 385335 грн. та лютий 2013 року - 100044 грн. Так, внаслідок виявлених порушень відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0000612201 від 18.06.2013 року, яким ТОВ "Перший Віконний завод" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 630071,00 грн., з яких 420047,00 грн. - за основним платежем та 210024,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення №0000622201 від 18.06.2013 року, яким ТОВ "Перший Віконний завод" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1106780,00 грн., з яких 885423,00 грн. - за основним платежем та 221357,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Вказав, що вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі помилкових висновків відповідача про нереальний характер господарських операцій, вчинених без ділової мети, оскільки щодо контрагентів 3 (третьої) ланки постачання неможливо провести перевірку та відповідно в останніх відсутні виробничі потужності, а тому й поставка між позивачем і його контрагентом - ТОВ В«Саноіл ТоргВ» є операцією без мети настання реальних наслідків. Пояснив, що правомірність формування валових витрат, а також віднесення до податкового кредиту суми сплаченого податку, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а також подальшою реалізацією товару за кордон на умовах договору комісії, що теж належним чином підтверджено та призвело до зміни активів підприємства та отримання прибутку, а тому висновки відповідача щодо порушення позивачем норм податкового законодавства не підтверджені жодними доказами, носять суб'єктивний характер, оскільки побудовані на припущеннях та ґрунтуються виключно на результатах документальних невиїзних позапланових перевірок контрагента позивача з іншими постачальниками продукції. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням податкового законодавства. На підставі наведеного позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, викладених у письмовому запереченні, суду пояснила, що на виконання постанови слідчого слідчої групи ГУ ДПС України від 08.04.2013 року «Про призначення позапланової документальної перевірки» та згідно із п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України та на підставі наказів №1016 від 14.05.2013 року, №1093 від 14.05.2013 року працівники ДПІ у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області провели позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ В«Перший Віконний заводВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ В«Саноіл ТоргВ» та подальшої реалізації придбаних у ТОВ В«Саноіл ТоргВ» товарно-матеріальних цінностей. За результатами такої перевірки складено акт № 3988/22-1/36497725 від 01.06.2013 року та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Зазначила, що згідно представлених документів позивач здійснював операції із придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Саноіл Торг» згідно договору купівлі-продажу №12-09-12 від 12.09.2012 року. Вказала, що по деклараціях з податку на прибуток (IV квартал 2012 року) ТОВ В«Перший Віконний заводВ» відобразило у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 05.1 декларації) видаткові накладні, отримані від ТОВ «Саноіл Торг» №РН-0000660 від 31.10.2012 року на суму 1 200 060,96 грн. в тому числі ПДВ 200 010,16 грн., №РН-0000729 від 27.11.2012 року на суму 1 200 205,40 грн., в тому числі ПДВ 200 034,23 грн. Згідно з додатком 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з податку на додану вартість ТОВ В«Перший Віконний заводВ» , поданих до податкового органу за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року по постачальнику ТОВ «Саноіл Торг», сформувало податковий кредит на загальну суму 885423 грн., в тому числі по податкових періодах: за жовтень 2012 року ПДВ - 200 010,0 грн., за листопад 2012 року ПДВ - 200 034,0 грн., за січень 2013 року ПДВ - 385 335,0 грн. та за лютий 2013 року ПДВ - 100 044 грн. Крім того, згідно наданих первинних документів встановлено, що продукція придбана ТОВ В«Перший Віконний заводВ» у ТОВ «Саноіл Торг» протягом жовтня 2012 року - березня 2013 року експортована через комісіонера ТОВ «ЮГЕКОТОП» згідно договору комісії від 12.09.2012 року №1209К. Пояснила, що наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, а оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ В«Саноіл ТоргВ» та його контрагентами - ПП "УкрінтрейдВ» , ПП В«Далмата ЛТДВ» , ТОВ "Річтер ТрейдВ» , ТОВ В«ДЖЕМВ» не підтвердилася, а отже є відсутньою, таким чином у ТОВ В«Саноіл ТоргВ» не було підстав для податкового обліку операцій з позивачем, а самі правочини, укладені з ТОВ В«Перший Віконний заводВ» , порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, а тому мають протиправний характер. На підставі наведеного в задоволенні позову просила відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Віконний завод" зареєстроване як юридична особа 04.08.2009 року та перебуває на податковому обліку у ДПІ у м.Івано-Франківську з 05.08.2009 року.

На виконання постанови слідчого слідчої групи Головного Управління ДПС України від 08.04.2013 року В«Про призначення позапланової документальної перевіркиВ» , згідно із п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України та на підставі наказів №1016 від 14.05.2013 року, №1093 від 14.05.2013 року ДПІ у м.Івано-Франківську проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ В«Перший Віконний заводВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ В«Саноіл ТоргВ» (код за ЄДРПОУ 37269136) та подальшої реалізації придбаних у ТОВ В«Саноіл ТоргВ» (код за ЄДРПОУ 37269136) товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої складено акт перевірки № 3988/22-1/36497725 від 01.06.2013 року (том 1, а.с.21-70).

Даною перевіркою встановлено, що ТОВ В«Перший Віконний заводВ» порушило:

- п.п.14.1.36, 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, 138.2, 138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за IV кв. 2012 року, всього в сумі 420047грн.

- п.198.1, п.198.2 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.1999 року №996-ХІV (із змінами та доповненнями), п.п.1.2 п.1, п.п.2.1, п.п.2.4, п.п.2.5 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704 в результаті чого, занижено суму податку на додану вартість в розмірі 885 423 грн., в тому числі за: жовтень 2012 року - на 200010 грн.; листопад 2012 року - на 200034 грн.; січень 2013 року - на 385335 грн.; лютий 2013 року - на 100044 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м.Івано-Франківську винесла податкове повідомлення-рішення форми В«РВ» №0000612201 від 18.06.2013 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 630071,00 грн., з яких 420047,00 грн. - за основним платежем та 210024,00 грн. - за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення форми В«РВ» №0000622201 від 18.06.2013 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1106780,00 грн., з яких 885423,00 грн. - за основним платежем та 221357,00 грн. - за штрафними санкціями (т.1 а.с. 83-84).

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про те, що у ТОВ В«Перший Віконний заводВ» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ В«Саноіл ТоргВ» за перевіряючий період, відтак реальність вчинення господарських операцій відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, відтак у позивача не було законних підстав для податкового обліку вказаних операцій.

При вирішенні спору, суд виходив з наступного нормативного регулювання спірних правовідносин.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн (п.138.2 ст.138 ПК України).

Згідно із п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Згідно з п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 12.09.2012 року між ТОВ В«Перший Віконний ЗаводВ» (покупець) та ТОВ В«Саноіл ТоргВ» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №12-09-12 (т.1 а.с.85), за умовами якого ТОВ В«Саноіл ТоргВ» зобов'язувалось передати у власність ТОВ В«Перший Віконний ЗаводВ» продукцію та матеріали, а ТОВ В«Перший Віконний ЗаводВ» зобов'язувалось прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором. Найменування, асортимент, кількість та вартість товару визначається сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними додатками до даного договору. Згідно з п.2.1 договору загальна вартість договору визначається на підставі сум, визначених у специфікаціях. Ціна на товар фіксується на момент підписання сторонами відповідної специфікації до договору та може бути змінена виключно за взаємним погодженням сторін. Розрахунки за даним договором здійснюються протягом 90 банківських днів від дати поставки товару покупцю (п.2.2, 2.3 договору). Відповідно до п.3.1 договору умови поставки товару, конкретне місце фактичного приймання-передачі товару визначається сторонами у Специфікаціях. Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару покупцю. Продавець зобов'язаний до фактичного передання товару покупцю зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього обґрунтовані витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцю за його вимогою. Товар вважається поставленим продавцем і прийнятий покупцем з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі товару. За кожним фактом відвантаження (передачі) товару складається акт приймання-передачі товару. До кожного акта приймання передачі товару сторони оформлюють видаткову накладну та податкову накладну. Інші документи оформлюються за погодженням сторін. Приймання товару по кількості та якості здійснюється у відповідності до вимог ДСТУ та/або ГОСТ на товар (п.3.3, п.3.4 та п.3.5 договору).

У відповідності до оформленої специфікації №1 від 31.10.2012р. (м.Миколаїв) до договору купівлі-продажу №12-09-12 від 12.09.2012р. ТОВ «Саноіл Торг» та ТОВ «Перший Віконний Завод» погодили асортимент, ціну та кількість товару, який буде поставлений продавцем покупцю у відповідності до умов зазначеного договору, а саме: олія соняшникова нерафінована в кількості 124,320 т., ціна - 8 044,1667 грн., сума без ПДВ - 1 000 050,80 грн., ПДВ - 200 010,16 грн., а всього, в тому числі ПДВ - 1 200 060,96 грн. Якість олії соняшникової нерафінованої відповідає ДСТУ 4492:2005. Умови поставки - EXW (в редакції Інкотермс 2000 року) - Термінал ТОВ «Евері», м.Миколаїв, вул.Громадянська, 117, термін поставки - до 31 грудня 2012 року включно (т.1 а.с.95).

У відповідності до оформленої специфікації №2 від 27.11.2012р. (м.Миколаїв) до договору купівлі-продажу №12-09-12 від 12.09.2012р. ТОВ «Саноіл Торг» та ТОВ «Перший Віконний Завод» погодили асортимент, ціну та кількість товару, який буде поставлений продавцем покупцю у відповідності до умов зазначеного договору, а саме: олія соняшникова нерафінована в кількості 121,700 т., ціна - 8218,33333 грн., сума без ПДВ - 1 000 171,17 грн., ПДВ - 200 034,23 грн., а всього, в тому числі ПДВ - 1 200 205,40 грн. Умови поставки - EXW (в редакції Інкотермс 2000 року) - Термінал ТОВ «Евері», м.Миколаїв, вул.Громадянська, 117, термін поставки - до 31 грудня 2012 року включно (т.1 а.с.96).

У відповідності до оформленої специфікації №3 від 29.01.2013р. (м.Миколаїв) до договору купівлі-продажу №12-09-12 від 12.09.2012р. ТОВ «Саноіл Торг» та ТОВ «Перший Віконний Завод» погодили асортимент, ціну та кількість товару, який буде поставлений продавцем покупцю у відповідності до умов зазначеного договору, а саме: олія соняшникова нерафінована в кількості 173,930 т., ціна - 8538,45 грн., сум без ПДВ - 1 485 092,61 грн., ПДВ - 297 018,52 грн., а всього в тому числі ПДВ - 1 782 111,13 грн. Умови поставки - EXW (в редакції Інкотермс 2000 року) - Термінал ТОВ «Евері», м.Миколаїв, вул.Громадянська, 117, термін поставки - до 31 грудня 2012 року включно (т.1 а.с.97).

У відповідності до оформленої специфікації №4 від 31.01.2013р. (м. Миколаїв) до договору купівлі-продажу №12-09-12 від 12.09.2012р. ТОВ «Саноіл Торг» та ТОВ «Перший Віконний Завод» погодили асортимент,ціну та кількість товару, який буде поставлений продавцем покупцю у відповідності до умов зазначеного договору, а саме: меляса бурякова російського походження в кількості 576,100 т., ціна - 766,50 грн., сума без ПДВ - 441 580,65 грн., ПДВ - 88 316,13 грн., а всього, в тому числі ПДВ - 529 896,78 грн. Якість меляси бурякової українського/російського походження відповідає ДСТУ 30561-98. Умови поставки EXW - термінал ТОВ «Евері» , м. Миколаїв, вул. Громадянська,117. Термін поставки - до 31 березня 2013 року включно (т.1 а.с.98).

У відповідності до оформленої специфікації №5 від 28.02.2013р. (м. Миколаїв) до договору купівлі-продажу №12-09-12 від 12.09.2012р. ТОВ «Саноіл Торг» та ТОВ «Перший Віконний Завод» погодили асортимент, ціну та кількість товару, який буде поставлений продавцем покупцю у відповідності до умов зазначеного договору, а саме: олія соняшникова нерафінована в кількості 59,500 т., ціна - 8407,10 грн., сума без ПДВ - 500 222,45 грн., ПДВ -100 044,49 грн., а всього, в тому числі ПДВ - 600 266,94 грн. Якість олії соняшникової нерафінованої відповідає ДСТУ 4492:2005. Умови поставки - EXW - термінал ТОВ «Евері», м. Миколаїв, вул. Громадянська,117. Термін поставки - до 30 квітня 2013 року включно. (том 1, а.с.99).

Судом встановлено, що придбаний товар знаходився у м.Миколаєві на терміналі ТОВ В«ЕверіВ» (основна діяльність якого - складське господарство) (а.с. 37-39 т.3), у зв'язку із чим позивач відряджав до м.Миколаєва свого працівника ОСОБА_3 та виписував останньому довіреність на отримання товару (том 1, а.с.86-94).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, на виконання умов зазначених вище специфікацій до договору купівлі-продажу №12-09-12 від 12.09.2012р. ТОВ «Саноіл Торг» протягом жовтня 2012 року - лютого 2013 року реалізовано позивачу згідно наступних документів:

-видаткових накладних №РН-0000660 від 31.10.2012 року, №РН-0000729 від 27.11.2012 року, №РН-0000032 від 29.01.2013 року, №РН-0000057 від 31.01.2013 року, №РН-0000118 від 28.02.2013 року (том 1, а.с.105-109);

- податкових накладних №827 від 31.10.2012 року, №923 від 27.11.2012 року, №35 від 29.01.2013 року, №64 від 31.01.2013 року, №141 від 28.02.2013 року (том 1, а.с.110-114);

- актів приймання-передачі №1 від 31.10.2012 року, №2 від 29.11.2012 року, №3 від 29.01.2013 року, №4 від 31.01.2013 року, №5 від 28.02.2013 року (том 1, а.с.100-104).

Вказане підтверджується також протоколами допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.40-44 т.3).

Крім того, встановлено, що ТОВ «Перший Віконний Завод» здійснило оплату за придбаний товар ТОВ «Саноіл Торг» всього в розмірі 4685864,16 грн. шляхом перерахування коштів на р/р останнього №26004059770001 АТ «Брокбізнесбанк», згідно наступних платіжних доручень: №2530 від 20.11.20112 року в розмірі 1024586,25 грн., №2689 від 03.12.2012 року в розмірі 175474,71 грн., №2773 від 07.12.2012 року в розмірі 613220,36 грн., №2776 від 10.12.2012 року в розмірі 408393,85 грн., №3003 від 26.12.2012 року в розмірі 178591,19 грн., №3352 від 13.02.2013 року в розмірі 1515355,86 грн., №3650 від 19.03.2013 року в розмірі 266755,27 грн., №3701 від 22.03.2013 року в розмірі 503486,68 грн. (т.1 а.с. 115-122).

Перерахування грошових коштів за отриманий товар від ТОВ «Саноіл Торг» позивач здійснював після отримання грошових коштів від комісіонера ТОВ В«ЮгекотопВ» .

Згідно із Додатком 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до Декларації з податку на додану вартість ТОВ «Перший Віконний Завод» поданих до податкового органу за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року по постачальнику ТОВ «Саноіл Торг» сформувало податковий кредит на загальну суму 885423 грн., в тому числі по податкових періодах: жовтень 2012 року - 200010 грн.; листопад 2012 року - 200034 грн.; січень 2013 року -385335 грн.; лютий 2013 року - 100044 грн.

Крім того, судом встановлено, що продукція, придбана позивачем у ТОВ «Саноіл Торг» в період з жовтня 2012 року по березень 2013 року експортована ТОВ «Перший Віконний Завод» (Комітент) за кордон через комісіонера ТОВ В«ЮгекотопВ» (Комісіонер) згідно договору комісії №1209К від 12.09.2012 року (том 1, а.с.136-137).

Так, відповідно до п.1 даного договору Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується від свого імені та за рахунок Комітента за обумовлену винагороду здійснити одну або декілька зовнішньоекономічних операцій з поставки на експорт товару. Товар є власністю комітента до моменту його реалізації покупцю-нерезиденту і оформлення вантажно-митної декларації, яка засвідчує факт перетину митного кордону України (п.1.2 договору). Відповідно до п.4.1 договору за виконання комісійного доручення, визначеного даним договором, в повному обсязі і у визначенні даним договором терміни, Комітент протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання звіту Комісіонера виплачує комісіонеру суму комісійної винагороди; Комітент компенсує Комісіонеру проведені ним в зв'язку з виконанням комісійного доручення витрати, в тому числі витрати пов'язані зі зберіганням товару. Комісіонер зобов'язаний перерахувати Комітенту суму гривень, отриманих від продажу на МБВБ валюти, що поступила від покупця - нерезидента за реалізований товар. Якщо вищезазначена сума менша ніж фактурна вартість товару, зазначена в ВМВ, то комісіонер зобов'язаний провести розрахунок з Комітентом по фактурній вартості Товару. Комісіонер зобов'язаний перерахувати Комітенту грошові кошти в національній валюті України, отримані від продажу товару на експорт не пізніше 30 днів з моменту оформлення ВМД (п.4.4, п.4.5 договору). Форма розрахунків по даному договору - безготівковий розрахунок. Комсіонер не має права утримувати належні йому за цим договором суми із сум, які поступили йому за експортними контрактами з покупцем.

Згідно із п.3 додатків №1-6 до договору комісії, винагорода комісіонеру за виконання угод складає 4,17 грн. без ПДВ (5,00 грн. з ПДВ) з одної тонни Товару. Винагорода комісіонеру збільшується на суму перевищення вартості партії товару над мінімальною вартістю реалізації партії товару.

Факт передачі товару на умовах комісії підтверджується актами про приймання товару по якості та кількості, складеними між позивачем та ТОВ В«ЮгекотопВ» (том 1, а.с.144-148).

Подальша реалізація продукції за кордон Компанії В« Orexim LimitedВ» (Туреччина) підтверджується вантажними митними деклараціями (том 1, а.с.151-161), радіологічними та фітосанітарними сертифікатами на продукцію (том 1, а.с.167-186), коносаментами на судно (том 1, а.с.162-166).

Результати виконання умов договору комісії підтверджуються податковими накладними (том 1, а.с.192-202), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том 1, а.с.203-213), звітами Комісіонера перед Комітентом (том 1, а.с.214-218); звітами по валюті (том 1, а.с.217-221). Проведення розрахунків в повному обсязі між позивачем та ТОВ В«ЮгекотопВ» підтверджується банківськими виписками (том 1 а.с.187-191).

Підтвердженням реальності операції є також надходження виручки від іноземних контрагентів на рахунки ТОВ В«ЮгекотопВ» (а.с. 80-105 т.3).

В акті перевірки податковий орган не вказав про збитковість або неприбутковість вказаних господарських операцій, а тому твердження відповідача про відсутність ділової мети не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

За даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту між ТОВ В«Саноіл ТоргВ» та позивачем розбіжностей не виявлено.

Як встановлено перевіркою розрахунок за отриманий товар від ТОВ В«Саноіл ТоргВ» позивач здійснив після отримання грошових коштів від комісіонера - ТОВ В«ЮгекотопВ» .

Відповідач дійшов висновку, що позивачем неправомірно сформовані валові витрати та податковий кредит за операціями, проведеними із ТОВ В«Саноіл ТоргВ» , оскільки вони не спричинили реального настання правових наслідків, відтак навіть за наявності всіх первинних документів та реквізитів таких документів вони не можуть братися до уваги, оскільки відсутнє фактичне здійснення господарських операцій.

Таких висновків відповідач дійшов на підставі Актів про результати документальних невиїзних позапланових перевірок ТОВ В«Саноїл ТоргВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість від 26.04.2013 року та від 04.04.2013 року, складений ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС (том 2, а.с.33-97).

Взяті відповідачем за основу результати невиїзних документальних перевірок ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС від 26.04.2013 року та від 04.04.2013 року, на думку суду, не можуть слугувати належним доказом для висновків щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ В«Саноіл ТоргВ» , оскільки вказують на ймовірні порушення, допущені контрагентами ТОВ В«Саноіл ТоргВ» при проведенні господарських операцій у попередніх ланцюгах постачань та за загальним правилом не можуть впливати на права та обов'язки іншого платника податків, а відтак й не підтверджують правомірність донарахування позивачу грошових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не досліджувались податковим органом належним чином, в тому числі не досліджувався предмет товару, який поставлявся та вичерпне коло постачальників такого товару за спірний період, відтак такі правовідносини не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між останнім у ланцюгу постачань платником податків - Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший Віконний завод".

Доводи позивача щодо вжитих Окружним адміністративним судом міста Києва заходів забезпечення позову, шляхом заборони використання інформації, викладеної в акті перевірки ТОВ В«Саноіл ТоргВ» в якості доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового та іншого законодавства при проведенні перевірок контрагентів ТОВ В«Саноіл ТоргВ» не можуть бути взяті до уваги судом при розгляді даної адміністративної справи, оскільки рішення Окружного адміністративного суду м. Києва стосувалося акту перевірки від 22.03.2013 року, а відповідач в судовому засіданні посилався на висновки невиїзних документальних перевірок ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС від 26.04.2013 року та від 04.04.2013 року.

Також, в своїх запереченнях відповідач посилався на пояснення директора ТОВ В«ЕверіВ» ОСОБА_5, товариство якого надавало послуги по прийманню, зберіганню, оформленню та завантаженню на судно продукції позивача через термінал.

В своїх поясненнях (том 1, а.с.37) ОСОБА_5 підтвердив, що ТОВ В«Саноіл ТоргВ» з періодичністю раз-два рази в місяць, а можливо і частіше проводило операції по переоформленню права власності на ТОВ В«ЮгекотопВ» на території терміналу. Також йому відомо, що ТОВ В«ЮгекотопВ» експортувало олію, яку придбавало у ТОВ В«Саноіл ТоргВ» та продавав компанії В« OreximВ» . Що стосується переоформлення права власності ТОВ В«Саноіл ТоргВ» на території терміналу на інші компанії, в даний час не пригадує, але вказані обставини могли мати місце, слід дивитися документи.

Вищенаведене пояснення, на думку суду, за своїм змістом не є тим належним доказом, який б підтверджував обставини на які посилається відповідач і може оцінюватися лише в сукупності з іншими доказами, яких відповідачем суду не надано за їх відсутності.

Крім того, податковим органом в акті перевірки зазначено, що на підставі даних Департаменту розвитку ІТ, електронних сервісів та обліку платників Міністерства доходів і зборів України встановлено, що ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 37269136) та ТОВ «ЮГЕКОТОП» (код ЄДРПОУ 35674119) здійснює подачу податкової звітності та реєструють податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних з однієї електронної адреси: e-mail: medockb@oremix.com.ua , що свідчить про складання та відправку податкової звітності ТОВ «САНОІЛ ТОРГ», ТОВ «ЮГЕКОТОП» безпосередньо однією або групою пов'язаних осіб. Задекларовані дані у податковій звітності формуються та координуються однією або групою пов'язаних осіб.

Однак, вказана інформація відповідачем в судовому засіданні не була підтверджена жодним доказом.

Крім того, судом встановлено, що 10.09.2014 року старшим слідчим з ОВС СВФГ ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області винесено постанову про закриття кримінального провадження за №32013090000000120 від 05.06.2013 року, зареєстрованого за результатами позапланової перевірки ТОВ "Перший Віконний завод", у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ "Перший Віконний завод" складу кримінального правопорушення, оскільки слідчий орган дійшов висновку про реальність господарських операцій між контрагентами (а.с. 241-244 т.2).

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наведені відповідачем доводи та наявні в матеріалах справи докази на підтвердження правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень здебільшого носять формальний характер та ґрунтуються на припущеннях, а тому не можуть вважатись належними та допустимими для підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську №0000612201 від 18.06.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Перший Віконний завод" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 630071,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську №0000622201 від 18.06.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Перший Віконний завод" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1106780,00 грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39508514) за рахунок бюджетних асигнувань даного субВ»єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Віконний завод" (код ЄДРПОУ 36497725) сплачений судовий збір в розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 05.10.2016 року.