Ухвала

від 04.10.2016 по справі 545/4399/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/4399/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1515/16Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Триголова В.М.,

Суддів: Одринської Т.В., Карпушина Г.Л.,

Секретар: Ачкасова О.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2015 року

в справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення після усунення недоліків позову ( а. с. 48 54 ), посилається на те, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11221089000 від 25.09.2007 року ( кредитний договір ). Згідно з кредитним договором позивач надав ОСОБА_2 кредит ( грошові кошти ) у розмірі 143 000 грн. на строк користування до 28.09.2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом, згідно умов кредитного договору.

З метою забезпечення зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 11221089000 від «25» вересня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2, було укладено договір іпотеки нерухомого майна, посвідчений 25.09.2007 року ОСОБА_4 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області та зареєстровано в реєстрі за № 3513, згідно з яким відповідач передав в іпотеку банку в забезпечення зобов'язань по кредитному договору нерухоме майно : житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку по вул. Луначарського, 5 в с. Микільське Полтавського району Полтавської області.

Згідно з розрахунком позовних вимог, станом на 23.10.2014 року загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором складає 306 039,98 грн., а саме : - заборгованість за простроченим кредитом 137 325,17 грн.; - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом 139 190,19 грн.; - сума пені за несвоєчасне погашення простроченої заборгованості за кредитом 7001,73 грн.; - сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами 22 522,89 грн.

В зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача та 05.10.2009 року Полтавським районним судом Полтавської області було винесене рішення, яким позовні вимоги банку задоволені та вирішено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість по кредиту в сумі 47 626,77 грн.

Станом на 23.10.2014 року рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05.10.2009 року залишається невиконаним.

Позивач у суді першої інстанції підтримав позовні вимоги, представник відповідачів позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність.

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2015 року позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту № 112210899000 від 25.09.2007 року в розмірі 306 039002,50 гривень станом на 23.10.2014 року звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 25.09.2007 року приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу - ОСОБА_6, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями по вул. Луначарського, 5, в с. Микільське Полтавського району Полтавської області, загальною площею 100,4 кв.м., житловою площею 59,8 кв.м., що належить ОСОБА_2, та на земельну ділянку загальною площею 0,15 га., кадастровий номер 5324083901:01:001:0143 в с. Микільське Полтавського району та області, вул. Луначарського, 5, належне ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 25.09.2008 року та значиться зареєстрованою за ОСОБА_3, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною визначеною незалежним суб'єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження.

Виселено зі зняттям з реєстраційного обліку з будинку в с. Микільське Полтавського району та області, вул. Луначарського, 5, ОСОБА_3 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» судові витрати у сумі 3060,40 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави у сумі 243,60 гривень.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 31 травня 2016 року клопотання представника ПАТ «УкрСибБанк» ОСОБА_7 про виправлення описки в рішенні суду у справі № 545/4399/14-ц - задоволено.

Виправлено описку в заочному рішенні Полтавського районного суду Полтавської області від 19.08.2015 року у цивільній справі № 545/4399/14-ц, вважати вірним розмір заборгованості за кредитом станом на 23.10.2014 року - 306 039,98 грн.»

Ухвалою суду від 14 січня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2015 року по справі №545/4399/14-ц - залишено без задоволення.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ПАТ «УкрСибБанк» в повному обсязі.

У запереченнях на апеляційну скаргу АТ В«УкрСиббанк» просило скаргу ОСОБА_2 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2015 року відхилити повністю за необгрунтованістю та безпідставністю вимог, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11221089000 від 25.09.2007 року для придбання житлового будинку з господарськими будівлями, який в цілому складається з житлового будинку А-1, загальною площею 100,4 кв.м, житловою площею 59,8 кв.м, вбиральні В, погріба д, сарая Д, гаража Е, літньої кухні Е1, сарая Ж, воріт та хвіртки №1, хвіртки №2, хвіртки №3, хвіртки №4, огорожі №5, огорожі №6 та земельної ділянки, площею 2100 кв.м., що знаходяться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с.Микільське, вул. Луначарського, 5. Згідно з кредитним договором позивач надав ОСОБА_2 кредит (грошові кошти) у розмірі 143 000 грн. на строк користування до 28.09.2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом, згідно умов кредитного договору.

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 25.09.2007 року ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_2 прийняла у власність земельну ділянку 0.15 га, передану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та житловий будинок з господарськими будівлями , що знаходиться в с.Микільське Полтавського району Полтавської області, вул. Луначарського, 5.

Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів від 25.09.2007 року житловий будинок з господарськими будівлями в с. Микільське Полтавського району Полтавської області, вул. Луначарського, 5, а також земельна ділянка за цією адресою належить ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено судом першої інстанції, що з метою забезпечення зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 11221089000 від «25» вересня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2, було укладено договір іпотеки нерухомого майна, посвідчений 25.09.2007 року ОСОБА_4 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області та зареєстровано в реєстрі за № 3513, згідно з яким відповідач передав в іпотеку банку в забезпечення зобов'язань по кредитному договору нерухоме майно : житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку по вул. Луначарського, 5 в с. Микільське Полтавського району Полтавської області.

Предмет іпотеки належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 25.09.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8

Згідно ст. 81 ЗК України випливає, що право власності на земельну ділянку виникає на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно ст. 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору іпотеки, предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності ( права господарського відання ) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», п. 5.2. договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі на підставі рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічне право позивача встановлено п. 4.1. договору іпотеки, відповідно до якого, у разі невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, позивачем на адресу відповідачок були направлені вимоги про порушення основного зобов'язання, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, які залишені відповідачами без реагування.

Ст. 40 Закону України «Про іпотеку», передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для вселення всіх мешканців. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий 'удинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письму вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Враховуючи, що цільовим призначенням споживчого кредиту наданого ОСОБА_2 було придбання саме будинковолодіння в с.Микільське, вул. Луначарського, 5 Полтавського району та області, а також земельної ділянки, площею 2100 кв.м, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про виселення відповідачки з вказаного будинку без надання іншого жилого приміщення.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду зроблений на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка, а розгляд справи проведений з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом було вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст.308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : (підпис) ОСОБА_1

Судді: (підписи) ОСОБА_9

ОСОБА_10

З оригіналом згідно: ОСОБА_1