Ухвала
від 05.10.2016 по справі 826/14798/14
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14798/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

05 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Губської О.А.,

Петрика І.Й.,

за участю секретаря Маменко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Степсон Трейд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось дочірнє підприємство «Степсон Трейд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2013р. №00007022290, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 940 417,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 94 980,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 26.11.2013р. №00007012207, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 866 137,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 433 069,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Гарантія-Маркет", (код за ЄДРПОУ 32254181) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "У Сек'юріті Сервіс" (код 35921554) за серпень 2011 року, лютий 2012 року, ТОВ "Фалкон-2011" (код 37649519 за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, ПП "Ібіца" (код 37059091) за грудень 2011 року, ПІ І "Покрівельні Технології" (код 30964693) за серпень 2011 року, ТОВ "Оренда Комфорт Україна" (код 37335783) за січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, ТОВ "Спецтехоснастка" (код 13429839) за січень 2012 року, ТОВ "УДК" (код 37310549) за 2012 рік.

За результатами перевірки складено акт від 12.11.2013 року №1821/26-59-22-07/32254181 (надалі - акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, перевіркою ДП "Степсон Трейд" встановлено порушення:

- пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4, п.201.6, п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 866 137 грн. в тому числі: за січень 2011 року в сумі - 178152 грн., за лютий 2011 року в сумі - 98295 грн., за березень 2011 року в сумі - 115957 грн., за серпень 2011 року в сумі - 101587 грн., за вересень 2011 року в сумі - 40618 грн., за жовтень 2011 року в сумі - 42566 грн.; за грудень 2011 року в сумі - 108050 грн., за січень 2012 року в сумі - 41747 грн.; лютий 2012 року в сумі - 139166 грн.;

- пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 852 225 грн., за період 1-4 квартал 2011р. та 1 квартал 2012 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 26.11.2013р. №00007022290, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 940 417,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 94 980,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 26.11.2013р. №00007012207, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 866 137,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 433 069,00 грн.

Позивач, вважаючи дані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси як платника податків, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Степсон Трейд» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом встановлено з пояснень представника позивача та матеріалами справи підтверджується, що ДП «Степсон Трейд», як дочірнє підприємство ПрАТ «Фуршет», на підставі відповідних договорів оренди та суборенди нерухомого майна, було оператором магазинів-супермаркетів продовольчих та непродовольчих товарів «Фуршет».

Виходячи із виробничої необхідності, нерозривно пов'язаної із власною господарською діяльність по управлінню магазинами-супермаркетами продовольчих та непродовольчих товарів "Фуршет» та враховуючи загальноприйняті правила ведення такої господарської діяльності, ДП «Степсон Трейд» уклало з ТОВ «У Сек'юріті Сервіс» відповідні договори на надання охоронних послуг від 01.07.2011 р. №27/07/11, №51/07/11, №23/07/11, №19/07/11, №18/07/11, №28/07/11, №29/07/11, №53/07/11, №20/07/11, №30/07/11, №26/07/11, №25/07/11, №24/07/11, №21/07/11, №22/07/11, №50/07/11, №49/07/11 та №52/07/11.

Загальна сума укладених з ТОВ «У Сек'юріті Сервіс» договорів складає 1 194 35,60 грн. (в т. ч. ПДВ -199 072,60 грн.)

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за серпень 2011 року та лютий 2012 р.

При цьому, ТОВ «У Сек'юріті Сервіс» в повному обсязі надало ДП «Степсон Трейд» відповідні охоронні послуги згідно умов наведених договорів, що підтверджено відповідними актами надання послуг, підписаними сторонами без будь-яких зауважень, заперечень чи претензій.

В свою чергу, ДП «Степсон Трейд» за надані послуги сплатило на користь ТОВ «У Сек'юріті Сервіс» кошти, в тому числі з ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками, а ТОВ «У Сек'юріті Сервіс» на виконання вимог договорів та податкового законодавства виписало та надало ДП «Степсон Трейд» відповідні податкові накладні.

Також, між позивачем та ТОВ "Оренда Комфорт Україна " (код ЄДРПОУ 37335783) укладено договір про надання будівельних послуг. ТОВ "Оренда Комфорт Україна" на адресу ДП "Степсон Трейд" виписано податкові накладні на загальну суму 2 354 425,74 грн. (в т. ч. ПДВ - 392 404,29 грн.).

За даними договорами ТОВ «Оренда Комфорт Україна» надало ДП «Степсон Трейд» послуги із суборенди вказаних об'єктів нерухомого майна повністю та своєчасно, що підтверджується відповідними Актами наданих послуг з суборенди.

Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту відповідного періоду, та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за січень - березень 2011 р.

За надані послуги ДП «Степсон Трейд» вчасно та в повному обсязі сплатило на користь ТОВ «Оренда Комфорт Україна» кошти, в тому числі ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками, а ТОВ «Оренда Комфорт Україна» на виконання умов договорів та вимог законодавства виписало ДП «Степсон Трейд» відповідні податкові накладні.

Матеріалами справи підтверджується, що послуги з суборенди, придбані ДП «Степсон Трейд» у ТОВ «Оренда Комфорт Україна», повністю стосуються власної господарської діяльності ДП «Степсон Трейд» і придбані з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності відповідно до цільової діяльності та статуту підприємства, оскільки в суборендованих приміщеннях за адресами: м. Умань, вул. Шевченка, 23-а, м. Умань, вул. Паризької комуни, 31-а, та м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, буд. 39, розташовані магазини-супермаркети продовольчих та непродовольчих товарів «Фуршет» позивача, через які позивач здійснював реалізацію товарів, що не заперечувалось ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Вищевказані договори та інші податкові та бухгалтерські документи є дійсними, рішення суду щодо визнання цих документів недійсними у матеріалах справи відсутні.

Окрім того, між ДП "Степсон Трейд" та ТОВ "ФАЛКОН-2011 " (код ЄДРПОУ 37649519) укладено ряд договорів оренди приміщення на загальну суму 1 194 35,60 грн. (в т. ч. ПДВ - 199 072,60 грн.).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за вересень-грудень 2011 року та січень-лютий 2012 р.

За даним договором ТОВ «Фалкон-2011» надало ДП «Степсон Трейд» послуги із суборенди вказаного нерухомого майна повністю та своєчасно за період за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, що підтверджується відповідними Актами наданих послуг з суборенди.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ДП "Степсон Трейд" за період січень, лютий, березень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2011 року та січень, лютий 2012 року задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 168 726 116 грн., в т.ч. по взаємовідносинам із зазначеними контрагентами у сумі 866 137 грн.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 та набрав чинності 01.12.2014, діяв до 30.12.2015, тобто був чинним на момент виписки спірних податкових накладних).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Аналіз статей 3 та 9 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV та норм п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Фалкон-2011», ТОВ «У Сек'юріті Сервіс» та ТОВ «Оренда Комфорт Україна».

Водночас, як вбачається з акту перевірки, податковим органом згідно проведеного аналізу податкової звітності контрагентів позивача встановлено, що ТОВ "У Сек'юріті Сервіс", ТОВ "Фалкон-2011", ТОВ "Оренда Комфорт Україна" декларують обсяг реалізації товарно-матеріальних цінностей без підтвердження їх придбання, тобто підприємства є вигодотранспортуючими суб'єктами господарювання та здійснюють діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Так, податковим органом в ході проведення перевірки позивача використано:

-акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.05.2013 р. №1769/22-8/35921554 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "У Сек'юріті Сервіс" код ЄДРПОУ 35921554 з питань правомірності проведених господарських відносин з ПП "Хімінвест-2012" за період з 01.08.2011 року по 30.09.2012 року та ТОВ "МС-Фератус" за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, стан платника - " 11" - (Припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).

-акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 01.10.2012 р. № 1613/22-05/37335783 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Оренда Комфорт Україна", в частині дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.12.2010 року по 30.09.2012 року", стан платника - " 9" направлено повідомлення про вiдсутнiсть за місцезнаходженням;

-акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 20.06.2013 р. №149/2240/37649519 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ФАЛКОН-2011" з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 15.06.2011р. по 28.02.2012р.,стан платника - " 9" - (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

На підставі вказаних вище актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, контролюючим органом зроблено висновок що господарська діяльність позивача з ТОВ "У Сек'юріті Сервіс", ТОВ "Фалкон-2011", ТОВ "Оренда Комфорт Україна" є протиправною, а укладені між ними правочини - нікчемними як такі, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином, що є порушенням ст. 234 Цивільного кодексу України.

Водночас, судом апеляційної інстанції при вирішенні справи взято правову позицію, неодноразово висловлену Верховним Судом України щодо інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Зокрема, Верховним Судом України у справах № 21-3197а15 ,№ 21-1388а15, № 21-1654а15, зазначено, що інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Зазначене та з огляду на принципи податкового законодавства, закріплені в статті 4 Податкового Кодексу України, дає підстави для висновку суду апеляційної інстанції, що податкова інформація по контрагенту платника податку, розміщена в АІС «Податковий облік» щодо відносин з іншими контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, зібрана іншим податковим органом, не може мати безпосереднього впливу (в тому числі і негативного) та зв'язку з його господарськими відносинами з платником податку, оскільки така інформація з АІС «Податковий Блок» за своїми юридичними наслідками не може бути одночасно такою, що безпосередньо не порушує права чи інтереси платника податків і одночасно такою, що може бути використана податковим органом в якості доказу на підтвердження безтоварності (фіктивності) господарських операцій платника податків.

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано звернуто увагу на наступне.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 20.02.2012 р. у справі №4- 33/12 скасовано постанову слідчого СВ податкової міліції ДПІ у Деснянському районі м. Києва про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та невстановлених осіб, за фактом фіктивного підприємництва, шляхом створення (придбання) ТОВ «Оренда-Сіті», ТОВ «Оренда-Сервіс», ТОВ «Оренда Комфорт Україна», ТОВ «Бізнес-Сервіс-Альянс», ТОВ «Кронос-2010» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою ст. 205 КК України.

Також постановою старшого слідчого з ОВС УРОВС Головного слідчого управління ДПС України підполковника податкової міліції Небелюка В.І. «Про закриття кримінальної справи в частині від 16.11.2012 р.» закрито кримінальну справу №69-0149 в частині її порушення за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності юридичних осіб ТОВ «Оренда-Сервіс», ТОВ «Оренда-Сіті», ТОВ «Оренда Комфорт Україна», ТОВ «Бізнес-Сервіс-Альянс» з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою невстановленою групою осіб, скоєного повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК України.

Поряд з цим ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва винесено постанову від 14.03.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та невстановлених осіб, за фактом фіктивного, шляхом створення (придбання) ТОВ «Оренда-Сіті», ТОВ «Оренда-Сервіс», ТОВ «Оренда Комфорт Україна», ТОВ «Бізнес-Сервіс-Альянс», ТОВ «Кронос-2010» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою ст. 205 КК України, яка не була оскаржена чи скасована.

Наведене в сукупності свідчить, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не можуть бути належними та допустимими доказами та не можуть підтверджувати правомірність висновків акта перевірки ДП «Спепсон Трейд» та правомірності оскаржуваних повідомлень-рішень.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Ібіца» укладено договір №1 від 01.12.2010 р. на поставку товарів для реалізації їх через мережу магазинів «Фуршет».

Поставка товару ПП «Ібіца» згідно Договору №1 від 01.12.2010 р. здійснювалася безпосередньо в магазини позивача, за адресами, які вказані у додатку 2 до Договору та у накладних.

Поставка товару підтверджується видатковими накладними з відмітками магазинів позивача про отримання товару. За поставлений товар позивач сплатив кошти, в тому числі з ПДВ, що підтверджується банківськими виписками. ПП «Ібіца» на виконання вимог договору виписано позивачу податкові накладні.

Договір № 1 від 01.12.2010 р. є дійсним, рішення суду щодо визнання цього договору недійсним відсутнє.

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності, а відтак не відображення ПП «Ібіца» та не сплата до бюджету сум податку на додану вартість, що був сплачений на його користь з боку ДП «Степсон Трейд» в ціні поставленого товару, не може бути підставою для невизнання податкового кредиту у ДП «Степсон Трейд» та стягнення таких сум до бюджету за його рахунок, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення своїм контрагентом правил звітування про наявність основних фондів та/чи трудових ресурсів.

Даний висновок узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, висловленою, зокрема, у рішенні від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», згідно з яким якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У рішенні цього ж суду у справі «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їхніх постачальників є порушенням статті 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у разі якщо немає доказів залучення платника податку до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням податкової вигоди, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про незаконну діяльність його постачальників. Інакше, порушується справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Оскільки податковим органом жодним належним доказом не спростовано доводи позивача щодо фактичного виконання для нього робіт (послуг) його контрагентами та не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, натомість наявними в матеріалах справи первинними документами підтверджується рух активів та пов'язаність господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «У Сек'юріті Сервіс», ТОВ «Фалкон-2011», ТОВ «Оренда Комфорт Україна», ПП «Ібіца» з господарською діяльністю позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність характеру спірних господарських операцій.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході апеляційного розгляду справи та не підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 відповідачу відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання апеляційної скарги від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015) відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1071,84 грн. (487,2+487,2 х 110 %).

Керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 1071 (тисячу сімдесят одну) гривню 84 копійок

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.10.2016

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: О.А. Губська

І.Й. Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Губська О.А.

Петрик І.Й.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.10.2016
Оприлюднено11.10.2016
Номер документу61831647
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/14798/14

Ухвала від 19.12.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 26.10.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 05.10.2016

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Ключкович В.Ю.

Ухвала від 08.09.2016

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Ключкович В.Ю.

Постанова від 27.07.2016

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

Ухвала від 27.01.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мамчур Я.С

Ухвала від 19.11.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мамчур Я.С

Постанова від 20.10.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Шулежко В.П.

Ухвала від 30.09.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Шулежко В.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні