Рішення

від 27.09.2016 по справі 910/12738/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016Справа №910/12738/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слайг" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійно-технічні роботи "Техно-Безпека" м. Києва

третя особа Державна служба України з надзвичайних ситуацій

про визнання зобов'язань припиненими, розірвання договору,

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Щедрін Р.А.,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: Жукова О.М.

СУТЬ СПОРУ :

у липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Слайг" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 1 серпня 2011 року між ним і відповідачем було укладено договір поставки № 1-08/11, згідно з умовами якого він (постачальник) зобов'язався передати відповідачу (покупцеві) 8 шт. плавучих засобів - глісерів-аерочовнів моделі "GTO Patrol Master Series 1696", модельний рік - 2009, виробництва компанії "Good Time Outdoors, Inc." США та 10 шт. причепів (трейлерів) Magic Tilt Trailer до цих плавучих засобів моделі "TWA1386R 4400", загальною вартістю 1791000 грн. з урахуванням ПДВ, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного товару шляхом видачі йому векселів на загальну номінальну вартість, яка дорівнює вартості цього товару.

Вказував, що цей договір фактично був укладений не з метою відчуження майна, якого в нього на той момент у нього не було, а для прикриття інших господарських операцій.

Пояснив, що на момент укладення договору, указані транспортні засоби перебували у володінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - третя особа).

Це підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 13 квітня 2010 р. у справі № 6/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 1 липня 2010 р., яким було визнано право власності за ним на це майно (транспортні засоби) та витребувано його у третьої особи.

Крім того, вказував, що за договором поставки жодна із сторін не приступила до його виконання. Векселя, які йому були видані відповідачем в рахунок оплати майна за договором, були підписані ОСОБА_4 від імені директора та головного бухгалтера, без наданих йому на те відповідних повноважень, оскільки директором товариства була інша особа, а посада головного бухгалтера на товаристві була відсутня.

За таких обставин, посилаючись на те, що договір поставки № 1-08/11 від 1 серпня 2011 р. є фіктивним правочином, оскільки відбувся без наміру створення правових наслідків за ним, позивач на підставі ч. 1 ст. 205 ГК України, ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України просив задовольнити позов та визнати його зобов'язання за договором поставки щодо передачі відповідачу 8 шт. плавучих засобів - глісерів-аерочовнів моделі "GTO Patrol Master Series 1696" та 10 шт. причепів (трейлерів) до цих плавучих засобів моделі "TWA1386R 4400" припиненими через неможливість їх виконання, визнати зобов'язання відповідача з оплати на його користь суми 1791000 грн. шляхом видачі векселів таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з неможливістю здійснити фактичну поставку ним та указаний договір поставки розірвати.

Також просив покласти на відповідача понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

У процесі розгляду до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Третя особа у письмових поясненнях на позовну заяву, її представник у судовому засіданні проти позову заперечила, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог. Пояснила, що правовідносини, які склалися між ним та відповідачем у господарській справі № 6/13, за наслідками розгляду якої було прийнято рішення про витребування майна (транспортних засобів) з його володіння, не є підставою для розірвання спірного договору поставки № 1-08/11 від 1 серпня 2011 р., оскільки указане рішення було прийнято ще до укладення спірного договору. Також вказував, на належне виконання відповідачем умов спірного договору поставки № 1-08/11 від 1 серпня 2011 р. щодо сплати за товар, оскільки п. 2.3 договору встановлено, що покупець має право здійснити оплату за товар в т.ч. і векселем. Вказував, що в разі порушення відповідачем законодавства щодо порядку видачі простих векселів, в т.ч. ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" такі дії може бути оцінено на предмет визнання таких векселів такими, що не підлягають оплаті, однак не призводить до недійсності договору поставки, за яким вирішено провести розрахунки шляхом видачі простих векселів. Також заявила про сплив строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 серпня 2011 року між позивачем і відповідачем було укладено договір поставки № 1-08/11.

Відповідно до умов цього договору позивач (постачальник) зобов'язався передати відповідачу (покупцеві) 8 шт. плавучих засобів - глісерів-аерочовнів моделі "GTO Patrol Master Series 1696", модельний рік - 2009, виробництва компанії "Good Time Outdoors, Inc." США (серійні номери №№ VIN EVJ004451809, VIN EVJ004461809, VIN EVJ004471809, VIN EVJ004481809, VIN EVJ004491809, VIN EVJ004501809, VIN EVJ004511809, VIN EVJ004521809) та 10 шт. причепів (трейлерів) Magic Tilt Trailer до цих плавучих засобів моделі "TWA1386R 4400" (серійні номери №№ VIN 1M5ВА212291Е47987, VIN 1М5ВА212091Е47986, VIN 1М5ВА212991Е47985, VIN 1МВА212391Е47979, VIN 1М5ВА212191Е47981, VIN 1М5ВА212791Е47984, VIN 1М5ВА212391Е47982, VIN 1М5ВА212Х91Е47980, VIN 1М5ВА212591Е47983, VIN 1М5ВА212491Е47988), загальною вартістю 1791000 грн. з урахуванням ПДВ, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного товару шляхом видачі йому векселів на загальну номінальну вартість, яка дорівнює вартості цього товару.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявною у матеріалах справи копією вищевказаного договору.

Згідно з вимогами ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем вимоги зводяться до того, що спірний договір був укладений без наміру створення правових наслідків за ним. Всі зобов'язання, які за ним виникають не мають ніякої юридичної сили.

У відповідності з вимогами ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Таким чином, відповідно до вимог законодавства фіктивний правочин потребує визнання його недійсним судом, тому є оспорюваним.

Відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України позивачем не надано суду доказів визнання в установленому порядку спірного договору поставки недійсним.

При цьому, розірвання договору через його фіктивність не є належним способом захисту порушеного права.

У разі якщо позивач вважає, що укладений між сторонами договір поставки є фіктивним, він не позбавлений можливості на звернення в суд з належною вимогою.

Заявлений позов в частині визнання відсутності його зобов'язання за договором передати відповідачу майно через неможливість його виконання та визнання відсутності зобов'язання відповідача з оплати на його користь суми 1791000 грн. шляхом видачі векселів таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з неможливістю здійснити ним фактичну поставку майна, по суті є вимогами про застосування наслідків недійсності фіктивного правочину.

Проте, підстав для застосування правових наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України немає, оскільки цей договір в установленому порядку недійсним не визнаний.

Також вимоги про визнання відступнім обов'язку сторін суперечать статтям 526, 526 ЦК України, відповідно до яких, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Щодо вимог про визнання зобов'язання відповідача з оплати на його користь суми 1791000 грн. шляхом видачі векселів таким, що не підлягає виконанню, то як слідує з наявних у матеріалах справи векселів серії АА № 0882124, АА № 0882125, АА № 0882126, АА № 0882127, АА № 0882128, АА № 0882129, АА № 0882130, АА № 0882131, АА № 0882132, АА № 0882133, АА № 0882134, АА № 0882135, АА № 0882136, АА № 0882137, АА № 0882138, АА № 0882139, АА № 0882141, АА № 0882142 від 12 серпня 2011 р. відповідачем вчинялися зустрічні дії на виконання цього договору, що свідчить про дійсність наміру сторін у момент укладення договору створити правові наслідки, обумовлені для даного виду правочинів.

Відповідно до ст. 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Вексель є цінним папером та за своєю правовою природою є безумовним підтвердженням наявності у особи, що його видала, грошового зобов'язання перед векселедержателем.

Згідно з вимогами ст. 198 ЦК України, ст. 8 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі кожний, хто поставив свій підпис на переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо він заплатить, матиме ті самі права, які мала б та особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження.

Таким чином, якщо позивач вважає, що передані відповідачем на виконання умов договору поставки позивачу векселя, підписані особою без наданих їй на те повноважень, то ця особа особисто відповідає за ними, а позивач не позбавлений можливості звернутися особисто до цієї особи в суд з вимогами про належне їх виконання.

Підстави для розірвання договору встановлені ст.ст. 651, 652 ЦК України, згідно з якими договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України позивачем не надано доказів наявності обставин, які в силу вищезгаданих вимог закону дають підстави для розірвання спірного договору поставки.

За таких обставин у задоволенні позову відповідно до вимог ст.ст. 15, 16, 215, 216, 651, 652 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Слайг" м. Києва відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар