Постанова

від 20.03.2017 по справі 910/12738/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2017 р. Справа№ 910/12738/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Хрипуна О.О.

Суліма В.В.

при секретарі судового засідання: Молокопой І.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Слайг"

на рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2016

у справі № 910/12738/16 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Слайг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Аварійно - технічні роботи ,,Техно-Безпека"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна служба України з надзвичайних ситуацій

про визнання зобов'язань припиненими та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Слайг" (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Аварійно - технічні роботи ,,Техно-Безпека" (далі - відповідач) про визнання зобов'язань припиненими та розірвання договору, в якому заявлено такі вимоги:

- визнати зобов'язання ТОВ ,,Слайг" за договором поставки № 1-08/11 від 01.08.2011 щодо поставки та передачі ТОВ ,,Аварійно-технічні роботи ,,Техно-Безпека" плавучих засобів - глісерів аерочовнів моделі ,,GTO Patrol Master Series 1969" в кількості 8 штук, а також причепів (трейлерів) до цих плавучих засобів моделі ,,TWA1386R 4400" в кількості 10 штук за специфікацією, яка визначена в додатку № 1 до договору, припиненими через неможливість їх виконання;

- визнати зобов'язання ТОВ ,,Аварійно-технічні роботи ,,Техно-Безпека" з оплати на користь ТОВ ,,Слайг" суми 1 791 000,00 грн. шляхом видачі векселів таким, що не підлягає виконанню з боку ТОВ ,,Аварійно-технічні роботи ,,Техно-Безпека" у зв'язку з неможливістю здійснити фактичну поставку позивачем;

- розірвати договір поставки № 1-08/11 від 01.08.2011, укладений між ТОВ ,,Слайг" та ТОВ ,,Аварійно-технічні роботи ,,Техно-Безпека" щодо поставки плавучих засобів - глісерів аерочовнів моделі ,,GTO Patrol Master Series 1969" в кількості 8 штук, а також причепів (трейлерів) до цих плавучих засобів моделі ,,TWA1386R 4400" в кількості 10 штук за специфікацією, яка визначена в додатку № 1 до договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2016 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2016 у справі № 910/12738/16 в задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на положення договору, приписи ЦК України і дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог у даній справі.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2016 у справі № 910/12738/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема, на думку скаржника, місцевий господарський суд не надав оцінку його доводам щодо обставин відчуження майна Державною службою з надзвичайних ситуацій в ході виконавчого провадження іншим юридичним особам, що унеможливлює його вилучення та передачу ТОВ ,,Слайг" як стягувачу, та, відповідно, зазначена обставина унеможливлює виконання щодо поставки та передачі товару відповідачу, а тому це зобов'язання є припиненим згідно з положеннями ст. 607 ЦК України, ч. 1 ст. 205 ГК України. Також скаржник вказує, що суд першої інстанції дійшов безпідставних висновків про його фіктивність, та про неможливість задоволення позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Як зазначає скаржник, укладаючи договір з відповідачем, він виходив з того, що ДСНС України не буде ухилятись від виконання рішення господарського суду міста Києва по справі № 6/13 від 13.04.2010 та передасть позивачу належне йому майно.

В поясненнях на апеляційну скаргу третя особа зазначає про її необґрунтованість та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі № 910/12738/16 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Коршун Н.М., судді Ткаченко Б.О., Зеленін В.О. та призначено її розгляд.

Ухвалою суду від 19.12.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Сухового В.Г., судді Сулім В.В., Іоннікова І.А. у зв'язку з проведенням повторного автоматизованого розподілу справи та призначено її розгляд.

Ухвалою суду від 30.01.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Сухового В.Г., судді Сулім В.В., Хрипун О.О. у зв'язку з проведенням повторного автоматизованого розподілу справи та призначено її розгляд.

Розгляд скарги у справі відкладався ухвалами суду від 30.01.2017, 27.02.2017.

На адресу суду надійшла заява відповідача, відповідно до якої він не заперечує проти визнання зобов'язань сторін за договором припиненими та розірвання договору з причин неможливості його виконання та зазначає, що визнає позов повністю і не заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Також у вказаній заяві висловлено прохання проводити розгляд справи у відсутності представників відповідача.

В судовому засіданні 20.03.2017 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник третьої особи заперечив проти наведених доводів з підстав, викладених у письмових поясненнях, представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, встановленому ГПК України.

З огляду на заяву відповідача про розгляд справи у його відсутності, колегія суддів вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними у справі матеріалами за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.

У 2009 році ТОВ ,,Слайг" звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до ТОВ ,,Аварійно-технічні роботи ,,Техно-Безпека" та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до якого з урахуванням заяви від 15.02.2010 просило:

- визнати право власності ТОВ ,,Слайг" на плавучі засоби - глісери-аерочовни, нові, моделі Patrol Master Series 1696, модельний рік 2009, виробництва компанії ,,Good Time Outdoors, Ins.", в кількості 8 штук з серійними номерами: VIN EVJ00445I809, VIN EVJ00446I809, VIN EVJ00447I809, VIN EVJ00448I809, VIN EVJ00449I809, VIN EVJ00450I809, VIN EVJ00451I809, VIN EVJ00452I809, а також причепи (трейлери) Magic Tilt Trailer, моделі 1386 R 4400, нові, призначені для транспортування глісерів аерочовнів, в кількості 10 штук з наступними серійними номерами: VIN 1M5BA212291E47987; VIN 1M5BA212091E47986; VIN 1M5BA212991E47985; VIN 1M5BA212391E47979; VIN 1M5BA212191E47981; VIN 1M5BA212791E47984; VIN 1M5BA212391E47982; VIN 1M5BA212X91E47980; VIN 1M5BA212591E47983; VIN 1M5BA212491E47988;

- витребувати у Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та передати ТОВ ,,Слайг" плавучі засоби - глісери-аерочовни, нові, моделі Patrol Master Series 1696, модельний рік 2009, виробництва компанії ,,Time Outdoors, Ins.", в кількості 8 штук з серійними номерами: VIN EVJ00445I809, VIN EVJ00446I809, VIN EVJ00447I809, VIN EVJ00448I809, VIN EVJ00449I809, VIN EVJ00450I809, VIN EVJ00451I809, VIN EVJ00452I809, а також причепи (трейлери) Magic Tilt Trailer, моделі 1386 R 4400, нові, призначені для транспортування глісерів аерочовнів, в кількості 10 штук з наступними серійними номерами: VIN 1M5BA212291E47987; VIN 1M5BA212091E47986; VIN 1M5BA212991E47985; VIN 1M5BA212391E47979; VIN 1M5BA212191E47981; VIN 1M5BA212791E47984; VIN 1M5BA212391E47982; VIN 1M5BA212X91E47980; VIN 1M5BA212591E47983; VIN 1M5BA212491E47988.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2010 у справі № 6/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2010 позовні вимоги були задоволені повністю.

Визнано право власності ТОВ ,,Слайг" на зазначене майно та витребувано його у Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на користь ТОВ ,,Слайг".

На виконання рішення від 13.04.2010 у справі № 6/13 19.07.2010 видано наказ про примусове виконання рішення суду про витребування майна у Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та передачу його ТОВ ,,Слайг".

Згідно з постановою ВП №23487714 від 28.12.2010 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №6/13 від 19.07.2010.

01.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Слайг" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Аварійно - технічні роботи ,,Техно-Безпека" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №1-08/11, предметом якого є зобов'язання постачальника поставити покупцеві плавучі засоби - глісери - аерочовни моделі ,,GTO Patrol Master Series 1969" в кількості 8 штук, а також причепи (трейлери) до цих плавучих засобів моделі ,,TWA1386R 4400" в кількості 10 штук за специфікацією, яка визначена в додатку № 1 до договору, в строки, за ціною, передбачених умовами цього договору, та зобов'язання покупця прийняти та оплатити товар. Сума договору складає 1 791 000,00 грн. (п.1.1, 1.2).

У специфікації (додаток № 1 до договору) визначено найменування та вид товару - плавучі засоби - глісери - аерочовни моделі ,,GTO Patrol Master Series 1969", модельний рік - 2009, та їх серійні номери: VIN EVJ004451809, VIN EVJ004461809, VIN EVJ004471809, VIN EVJ004481809, VIN EVJ004511809, VIN EVJ004521809, VIN EVJ004491809, VIN EVJ004501809) та 10 шт. причепів (трейлерів) Magic Tilt Trailer призначені для транспортування глісерів - аерочовнів моделі ,,TWA1386R 4400", та їх серійні номери:VIN 1M5ВА212391Е47979, VIN 1М5ВА212Х91Е47980, VIN 1М5ВА212191Е47981, VIN 1М5ВА212391Е47982, VIN 1М5ВА212591Е47983, VIN 1М5ВА212791Е47984, VIN 1М5ВА212991Е47985, VIN1М5ВА212091Е47986, VIN 1М5ВА212291Е47987, VIN 1М5ВА212491Е47988, загальною вартістю 1 791 000 грн. з урахуванням ПДВ.

Отже, товар у договорі визначено індивідуальними ознаками (номерами), що виключає його заміну шляхом поставки аналогічного товару.

За змістом п.п. 2.2 - 2.4 договору покупець має право за власним вибором здійснити передплату вартості товару, або ж здійснити оплату за товар після його фактичного отримання від постачальника, не пізніше ніж протягом 30-днів з моменту поставки та може здійснити оплату за товар векселем або у національній валюті України шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника.

У разі розрахунку за поставлений товар за допомогою векселів, покупець зобов'язаний видати постачальнику прості векселя на загальну номінальну суму, яка дорівнює сумі цього договору. Векселі мають бути оформлені в порядку, передбаченому чинним законодавством України та відповідати формі, встановленій на момент їх видачі, а також містити строк платежу ,,за пред'явленням".

Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. Зміна умов договору чи його дострокове розірвання можливі за згодою сторін, шляхом укладання відповідної додаткової угоди (п.8, п.п.9.1).

На час укладення договору від 01.08.2011 товар (плавучі засоби та причепи до них) перебував у володінні третьої особи - Державної служби України з надзвичайних ситуацій - правонаступником Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується рішенням від 13.04.2010 у справі №6/13, вимогами державного виконавця про вилучення у Міністерства спірного майна (а.с. 27, 28) і не заперечується учасниками судового процесу.

Як зазначає позивач, між ТОВ ,,Слайг" та ТОВ ,,АТР ,,Техно - Безпека" 08.08.2011 підписано видаткові накладні № РН-0000002, № РН-0000003, №РН-0000004, № РН-0000005 без фактичної передачі товару з метою подання заяви про визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду у справі № 6/13, проте, відповідна заява стягувача не була задоволена судом, належні і допустимі докази фактичної передачі товару за договором в матеріалах справи відсутні.

Відповідачем на виконання умов договору були видані прості векселі на суму 1 791 000 грн. серії АА № 0882124, АА № 0882125, АА № 0882126, АА № 0882127, АА № 0882128, АА № 0882129, АА № 0882130, АА № 0882131, АА № 0882132, АА № 0882133, АА № 0882134, АА № 0882135, АА № 0882136, АА № 0882137, АА № 0882138, АА № 0882139, АА № 0882141, АА № 0882142 від 12.08.2011 з строком пред'явлення до 12.08.2014, що не заперечується сторонами.

Листом від 16.06.2014 №02-7608/212 на запит адвоката Щедріна Р.А. Державною службою України з надзвичайних ситуацій повідомлено, що закуплені МНС України у 2008 році аероглісери SPV ,,Patrol Master" та причепи до них у кількості 8 одиниць знаходяться на балансі підрозділів ДСНС, які є окремими юридичними особами.

Відповідно до постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 10.07.2014 про повернення виконавчого документа стягувачеві, а саме наказу господарського суду міста Києва №6/13 виданого 19.07.2010, в ході здійснення виконавчого провадження встановлено, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом мав передати стягувачу та повернуто виконавчий документ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач зазначає про те, що без цілей щодо реального постачання та передачі майна, 01.08.2011 він уклав з відповідачем договір поставки № 1-08/11. На момент укладення договору, відповідне майно (транспортні засоби) перебувало у володінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - третя особа), що підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 13 квітня 2010 у справі № 6/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 1 липня 2010 року, яким було визнано право власності за ним на це майно (транспортні засоби) та витребувано його у третьої особи. Крім того, позивач вказував, що за договором поставки жодна із сторін не приступила до його виконання. Векселя, які йому були видані відповідачем в рахунок оплати майна за договором, були підписані ОСОБА_1 від імені директора та головного бухгалтера, без наданих йому на те відповідних повноважень, оскільки директором товариства була інша особа, а посада головного бухгалтера на товаристві була відсутня.

Посилаючись на приписи ч. 1 ст. 205 ГК України, ст. 607, ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України позивач заявив вимоги про визнання його зобов'язання за договором поставки щодо передачі відповідачу 8 шт. плавучих засобів - глісерів-аерочовнів моделі ,,GTO Patrol Master Series 1696" та 10 шт. причепів (трейлерів) до цих плавучих засобів моделі ,,TWA1386R 4400" припиненими через неможливість їх виконання, визнання зобов'язання відповідача з оплати на його користь суми 1 791 000 грн. шляхом видачі векселів таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з неможливістю здійснити фактичну поставку ним та розірвання договору поставки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині наявності підстав для розірвання договору, позивач вказував, що у даному випадку наявні підстави для його розірвання, визначені ч. 2 ст. 652 ЦК України, оскільки в момент укладання договору поставки №1-08/11 від 01.08.2011 ТОВ ,,Слайг" не було відомо про відсутність майна, яке визначене як предмет договору, у ДСНС України та подальше вчинення з боку останнього протиправних дій, направлених на ухилення від виконання рішення господарського суду м. Києва у справі №6/13 від 13.04.2010.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову, посилаючись на ту обставину, що заявлені позивачем вимоги зводяться до того, що спірний договір був укладений без наміру створення правових наслідків за ним, тобто, є фіктивним. Такий правочин потребує визнання його недійсним судом, тому є оспорюваним, однак, всупереч вимог ст. 33 ГПК України позивачем не надано суду доказів визнання в установленому порядку спірного договору поставки недійсним, а вимога про розірвання договору через його фіктивність не є належним способом захисту порушеного права. На думку суду, заявлений позов в частині визнання відсутності зобов'язання за договором передати відповідачу майно через неможливість його виконання та визнання відсутності зобов'язання відповідача з оплати на його користь суми 1 791 000 грн. шляхом видачі векселів таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з неможливістю здійснити ним фактичну поставку майна, по суті є вимогами про застосування наслідків недійсності фіктивного правочину. Проте, підстав для застосування правових наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України немає, оскільки цей договір в установленому порядку недійсним не визнаний. Також місцевий господарський суд вказав, що позивачем не надано доказів наявності обставин, які в силу вимог закону дають підстави для розірвання спірного договору поставки.

Колегія суддів, погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Однак, висновок суду, що заявлені позивачем вимоги зводяться до того, що спірний договір був укладений без наміру створення правових наслідків за ним, а всі зобов'язання які за ним виникають, не мають юридичної сили, є помилковим, оскільки в позові (останньому абзаці другого аркушу позову) йдеться про відсутність наміру лише позивача ТОВ ,,Слайг", і лише в частині ,,реального постачання та передачі" майна.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні докази, колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.

Приписами статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється всього того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 Цивільного кодексу України встановлений порядок зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Так, ч. 1 ст. 652 ЦК України регламентовано, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, законодавчо закріплено можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України при істотній зміні обставин.

У відповідності до ч. 1 ст. 184 ЦК України річ є визначена індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

З аналізу спірного договору слід дійти висновку, що позивач мав поставити відповідачу індивідуально визначені речі (майно, як сукупність речей) - плавучі засоби - глісери - аерочовни в кількості 8 шт., які мають відповідні серійні номери, так само як і причепи (трейлери) під визначеними серійними номерами в кількості 10 шт., що визначено специфікацією до договору.

Як зазначалось вище, право власності позивача на вказане майно визнано за ним рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2010 у справі №6/13, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2010, та витребувано майно у Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - правонаступник - Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

В ході виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення суду державним виконавцем надсилались на адресу боржника вимоги (від 21.04.2011, 13.07.2011, 30.01.2014) про передачу стягувачу - ТОВ ,,Слайг" плавучих засобів - глісерів-аерочовнів моделі Patrol Master Series 1696", модельний рік - 2009 в кількості 8 штук та причепів (трейлерів) Magic Tilt Trailer, моделі 1386 R 4400", в кількості 10 штук, з визначеними серійними номерами.

Однак, як вбачається з листа Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 16.06.2014 № 02-7608/212, плавзасоби у кількості 8 одиниць знаходяться на балансі підрозділів, які є окремими юридичними особами.

Постановою ВДВС від 10.07.2014 виконавчий документ, виданий на виконання наказу у справі № 6/13 від 19.07.2010 повернуто стягувачу на підставі п.6 ст. 47 Закону України ,,Про виконавче провадження" за відсутністю індивідуально визначеного майна, що має бути передано стягувачу.

Таким чином, передача ДСНС України майна іншим особам, що унеможливило виконання наказу господарського суду міста Києва № 6/13 від 19.07.2010 про витребування та передачу майна від ДСНС на користь позивача, яке є одночасно предметом поставки за договором поставки № 1-08/11 від 01.08.2011, на думку колегії суддів, є істотною зміною обставин, про що сторонам не могло бути відомо на час укладання договору.

Слід погодитися з доводами позивача, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, оскільки на момент укладання договору поставки за позивачем було визнано право власності на глісери-аерочовни моделі Patrol Master Series 1696" в кількості 8 штук та причепи (трейлери) Magic Tilt Trailer, моделі 1386 R 4400", в кількості 10 штук, на обставини передачі боржником зазначеного майна своїм структурним підрозділам позивач вплинути не міг.

В позові позивач зазначає, що ним було отримано від ТОВ ,,Аварійно-технічні роботи ,,Техно-Безпека" 18 простих векселів на суму 1 791 000 грн. зі строком оплати до 12.08.2014. Проте, на час подання позову оплата по цим векселям відповідачем не здійснена. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються учасниками процесу.

У зв'язку з цим, а також враховуючи наведені позивачем у додаткових поясненнях у справі (а.с. 132) розрахунки вартості товару, пов'язані зі зміною курсу валют за час невиконання ДСНС рішення суду у справі №6/13, слід дійти висновку, що подальше виконання ТОВ ,,Слайг" договору поставки №1-08/11 від 01.08.2011 порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить ТОВ ,,Слайг" того, на що воно розраховувало при укладенні договору.

Крім того, із суті договору поставки № 1-08/11 від 01.08.2011 або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе ТОВ ,,Слайг".

За таких обставин, слід дійти висновку, що у даному випадку наявні підстави, визначені ч. 2 ст. 652 ЦК України для розірвання договору, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Водночас, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не врахувавши, що предметом доказування у даній справі є, зокрема, наявність чи відсутність правових підстав, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, для розірвання договору.

Посилання третьої особи на те, що сторони договору виконали договір в частині передачі товару, на підтвердження чого третьою особою були надані в суд копії видаткових накладних від 08.08.2011 № РН-0000002, № РН-0000003, №РН-0000004, № РН-0000005, суд оцінює критично.

По-перше, копії зазначених видаткових накладних, надані суду третьою особою, містять лише відтиск печатки юридичної служби ДСНС та не засвідчені належним чином всупереч вимог ст. 36 ГПК України, тому не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, а з огляду на приписи ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, клопотань про витребування доказів згідно ст. 38 ГПК України третьою особою не заявлялося; по-друге, з матеріалів справи вбачається та підтверджується поясненнями представника третьої особи в судовому засіданні факт передачі вказаних в договорі поставки №1-08/11 від 01.08.2011 плавучих засобів - глісерів - аерочовнів моделі ,,GTO Patrol Master Series 1969" в кількості 8 штук, а також причепів (трейлерів) до цих плавучих засобів моделі ,,TWA1386R 4400" в кількості 10 штук від ДСНС України до її структурних підрозділів, які є окремими юридичними особами, а не позивачу на виконання судового рішення, що і унеможливило подальшу передачу зазначеного майна за договором поставки; по-третє, передача товару продавцем та його отримання покупцем заперечується сторонами спору.

Отже, посилання третьої особи на те, що відповідач (покупець) отримав товар за договором не підтверджується матеріалами даної справи з точки зору наявності в ній належних і допустимих доказів на підтвердження цієї обставини.

Також колегія суддів відхиляє посилання третьої особи на ту обставину, що будь - які докази наміру сторін укласти додаткову угоду про розірвання договору, як обумовлено п.9.1 договору поставки № 1-08/11 від 01.08.2011, в матеріалах справи відсутні, що, на думку третьої особи, виключає можливість його розірвання в судовому порядку, оскільки матеріалами справи підтверджується надсилання позивачем на адресу відповідача листа від 07.07.2016 № 23-2016, в якому він повідомляв останнього про неможливість виконання зобов'язань за договором поставки № 1-08/11 від 01.08.2011 з тих підстав, що товар, який є предметом договору поставки (плавучі засоби - глісери - аерочовни в кількості 8 шт. та причепи (трейлери) до цих плавучих засобів в кількості 10 шт. до цього часу не вилучені в Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій та не передано ТОВ ,,Слайг". До вказаного листа позивачем додано проект додаткової угоди до договору поставки №1-08/11 від 01.08.2011 про розірвання вказаного договору. Надсилання зазначеного проекту додаткової угоди на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист від 07.07.2017 та фіскальним чеком УДППЗ ,,Укрпошта".

Щодо тверджень третьої особи стосовно завдання збитків державі розірванням спірного договору слід зазначити, що ДСНС не є стороною спірного договору, а тому сам факт його розірвання безпосередньо створює наслідки лише для сторін такого договору.

В частині позовних вимог про визнання зобов'язання ТОВ ,,Слайг" за договором поставки № 1-08/11 від 01.08.2011 щодо поставки та передачі ТОВ ,,Аварійно-технічні роботи ,,Техно-Безпека" плавучих засобів - глісерів аерочовнів моделі ,,GTO Patrol Master Series 1969" в кількості 8 штук, а також причепів (трейлерів) до цих плавучих засобів моделі ,,TWA1386R 4400" в кількості 10 штук за специфікацією, яка визначена в додатку № 1 до договору, припиненими через неможливість їх виконання та визнання зобов'язання ТОВ ,,Аварійно-технічні роботи ,,Техно-Безпека" з оплати на користь ТОВ ,,Слайг" суми 1 791 000,00 грн. шляхом видачі векселів таким, що не підлягає виконанню з боку ТОВ ,,Аварійно-технічні роботи ,,Техно-Безпека" у зв'язку з неможливістю здійснити фактичну поставку позивачем, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Предметом позову в даному випадку є, зокрема, вимоги позивача про визнання його зобов'язань за договором поставки припиненими через неможливість їх виконання на підставі ст. 607 ЦК України, 205 ГК України та визнання зобов'язання відповідача з оплати на користь позивача суми 1 791 000,00 грн. шляхом видачі векселів таким, що не підлягає виконанню з боку ТОВ ,,Аварійно-технічні роботи ,,Техно-Безпека" у зв'язку з неможливістю здійснити фактичну поставку позивачем.

За змістом ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

У даному ж випадку не вбачається неможливості виконання зобов'язання за договором поставки № 1-08/11 від 01.08.2011, оскільки індивідуально визначене майно, поставка якого є предметом договору, хоча й перебуває у володінні інших осіб (підрозділів ДСНС), однак фактично існує.

Водночас, як зазначалось вище, чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав та інтересів як визнання зобов'язань припиненими, як юридичного факту, який передбачає встановлення часу, коли ті чи інші зобов'язання припинились. Припинення ж правовідношення , як спосіб захисту порушеного права, по суті є вимогою про припинення правовідношення в судовому порядку, в тому числі шляхом розірвання договору.

Отже, визнання зобов'язань припиненими не відповідає встановленим законом способам захисту, зокрема, про припинення правовідношення, тобто, позов про визнання зобов'язання (договору) припиненим (розірваним) не підлягає задоволенню, оскільки є встановленням факту, а не спором.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для захисту права позивача в обраний ним спосіб у цій частині позовних вимог.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заявлений позов в частині визнання відсутності його зобов'язання за договором передати відповідачу майно через неможливість його виконання та визнання відсутності зобов'язання відповідача з оплати на його користь суми 1791000 грн. шляхом видачі векселів таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з неможливістю здійснити ним фактичну поставку майна, по суті є вимогами про застосування наслідків недійсності фіктивного правочину, оскільки в позові позивач не просить визнати зобов'язання відсутніми, а просить визнати його зобов'язання щодо поставки припиненими, а зобов'язання відповідача з оплати векселями - таким, що не підлягає виконанню, що не є аналогічними за змістом вимогами та не є наслідком недійсності правочину.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги у даній справі підлягають частковому задоволенню, а саме в частині вимог про розірвання договору поставки №1-08/11 від 01.08.2011. В частині позовних вимог про визнання зобов'язань припиненими позові вимоги задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході розгляду справи в суді першої інстанції третьою особою було подано клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог ТОВ ,,Слайг".

У відповідності до приписів ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

В ст. 21 ГПК України дано визначено сторін в судовому процесі - це позивачі та відповідачі.

Як роз'яснено в п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

За наведених обставин, клопотання третьої особи про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги позивача є частково обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи призвело до прийняття неправильного рішення, що відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2016 у справі № 910/12738/16 з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України та покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Слайг" - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2016 у справі № 910/12738/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

3. Розірвати Договір поставки № 1-08/11 від 01.08.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Слайг" (ідентифікаційний код 22868147) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Аварійно-технічні роботи ,,Техно-Безпека" (ідентифікаційний код 32244200).

В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Аварійно-технічні роботи ,,Техно-Безпека" (ідентифікаційний код 32244200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Слайг" (ідентифікаційний код 22868147) 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Аварійно-технічні роботи ,,Техно-Безпека" (ідентифікаційний код 32244200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Слайг" (ідентифікаційний код 22868147) 1 515,80 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді О.О. Хрипун

В.В. Сулім