У Х В А Л А
16 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Лященко Н.П., Гуменюка В.І. Яреми А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 березня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, судові рішення у справі залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішень суду та ухвалення у справі нового рішення про задоволення позову в повному обсязі з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статей 69-71 Сімейного кодексу України.
Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_4 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року (справи № 161/7563/14-ц та № 317/4755/13-ц).
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положенням пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
У справі про перегляд якої подано заяву, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 у своїх заявах від 24 січня 2013 року та від 22 лютого 2013 року, що були засвідчені приватними нотаріусами, погодилась із тим, що майно, придбане за час перебування у шлюбі з відповідачем, залишається у власності відповідача та підтвердила припинення права спільної сумісної власності на нього.
Разом з тим надані заявником ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року (справа № 161/7563/14-ц та справа № 317/4755/13-ц) не можуть бути прикладами неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції скасував рішення судів та передав справу на новий розгляд з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, що призвело до неможливості встановити та перевірити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За викладених обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.
Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
У допуску справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя до провадження Верховного Суду України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає
Судді: Н.П. Лященко В.І. Гуменюк А.Г. Ярема
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2016 |
Оприлюднено | 10.10.2016 |
Номер документу | 61849523 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Верховний Суд України
Лященко Н.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні