Рішення

від 29.09.2016 по справі 757/42123/15-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42123/15-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року Печерський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді - Писанець В.А.

при секретарі - Доценку О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрактстрой» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості у розмірі 3462123,75 грн., пеню за прострочення оплати у розмірі 1517872,45 грн. та 3% річних у розмірі 87930,74 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 04.09.2014 між ним та відповідачем було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику безпроцентну фінансову допомогу у сумі 150000 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ 1879313,70 грн., строком до 31.12.2014. Позивач зазначає, що виконав свої зобов'язання за договором, надав відповідачу грошові кошти в сумі 150000 доларів США, разом з тим останній свої зобов'язання не виконав, прострочив повернення грошових коштів в строк передбачений договором, на день подання позову не повернув суму позики.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення вимог позову заперечував та просив відмовити у задоволенні.

Позивач ОСОБА_1 допитаний в судовому засіданні в якості свідка суду показав, що грошові кошти в сумі 150000 доларів США він отримав від продажу нерухомості та передав їх відповідачу на виконання умов договору про надання поворотної фінансової допомоги.

Свідок ОСОБА_2 показав, що з 2003 року перебуває на посаді директора ТОВ «Контрактстрой» та грошових коштів від ОСОБА_3 в сумі 150000 доларів США в якості поворотної фінансової допомоги не отримував.

Свідок ОСОБА_4 показала, що з 2007 по 2015 працювала фінансовим директором ТОВ «Контрактстрой», товариство не отримувало від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 150000 доларів США в якості поворотної фінансової допомоги.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, допитавши свідків, оголосивши та дослідивши матеріали справи прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 04.09.2014 між сторонами було укладено договір № 01 про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.1.1 договору позикодавець надає позичальнику безпроцентну фінансову допомогу в сумі 150000 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ 1879313,70 грн., строком до 31.12.2014.

Пунктом 1.3. договору встановлено, що безпроцентна фінансова допомога надається позичальнику шляхом перерахування на його поточний рахунок, вказаний в розділі 6 цього договору, грошових коштів, зазначених в п.1.1. цього договору.

При цьому пунктом 2.1. договору визначено, що позикодавець зобов'язується надати грошові кошти безпосередньо готівкою директору позичальника суму в 150000 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ 1879313,70 грн.

Поняття позикових відносини і договору позики визначаються положеннями глави 71 ЦК України.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-50цс16, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику, а тому підписання сторонами договору від 04.09.2014 № 01 про надання поворотної фінансової допомоги підтверджує факт передачі позивачем грошових коштів у розмірі 150000 грн. відповідачу.

Додаткового позивач також зазначив, що передані ним грошові кошти в сумі 150000 доларів США він отримав від продажу нерухомості, на підтвердження чого надав суду копії договорів купівлі-продажу квартир від 04.11.2011 та від 03.04.2013.

Частиною 1 ст. 360-7 ЦПК України передбачено, що суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Boulois v. Luxembourg, n.91» зазначав, щоб прийняти рішення, відмінне від висновків вищих національних судів, та встановити, всупереч таким висновкам, що вірогідно існувало право, визнане національним законодавством, цей Суд повинен мати вагомі аргументи.

Спір має бути реальним і серйозним; він може бути пов'язаним не тільки з фактичним існуванням права, але також із сферою його дії та способом реалізації. [Рішення ЄСПЛ у справах «L'Erabliere A.S.B.L. v. Belgium, n.24»; «Taskin and Others v. Turkey, n. 130»; «Enea v. Italy, n.99»].

Так, спірний договір від 04.09.2014 № 01 про надання поворотної фінансової допомоги містить у собі пункти 1.3. та 2.1., які суперечать один одному щодо процедури передачі грошових коштів, при цьому договір не містить застережень про те, що його укладення є підтвердженням передачі позикодавцем позичальнику грошових коштів в сумі 150000 доларів США, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав стверджувати про реальність такої події виходячи з її характеру.

Згідно роз'яснень викладених у п. 1.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Частиною 3 ст. 80 Господарського Кодексу України встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю є господарським товариством.

За приписами ч. 1 ст. 90 ГК України облік і звітність господарських товариств здійснюються відповідно до вимог статті 19 цього Кодексу та інших нормативно-правових актів.

Тобто у випадку отримання ТОВ «Контрактсрой» від ОСОБА_1 фінансової допомоги така дія мала б своє відображення у фінансовій звітності та діяльності суб'єкта господарювання.

Одночасно стороною відповідача були надані банківські звіти про дебетові і кредитові операції по рахунках товариства за 2014 рік згідно яких відсутні дані про надходження грошових коштів у сумі 150000 доларів США від позивача.

При цьому також не є підтвердженням факту передачі спірних грошових коштів надані позивачем копії договорів купівлі-продажу квартир, оскільки позивач не є стороною договору від 04.11.2011 та такі договори не вказують на те, що отримані за ними кошти були направлені на виконання договору від 04.09.2014 № 01 про надання поворотної фінансової допомоги.

Суд критично відноситься до показів свідків виходячи з наступного.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» необхідно звернути увагу судів, що зі змісту абзацу другого частини першої статті 218 ЦК (435-15 ) не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (частина друга статті 937, частина третя статті 949 ЦК).

Виходячи із вказаних роз'яснень та з урахуванням приписів ч. 2 ст. 937, ч. 3 ст. 949 ЦК України, суд вважає, що покази свідків не являються належним способом доказування факту вчинення правочину та передачі грошових коштів на його виконання.

Враховуючи те, що в ході судового розгляду стороною позивача не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту передачі ним відповідачу грошових коштів в сумі 150000 доларів США за договором від 04.09.2014 № 01 про надання поворотної фінансової допомоги, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 610, 612, 1046,1047, 1049 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 213, 215, 292, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрактстрой» про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя В.А. Писанець