Рішення

від 06.03.2017 по справі 757/42123/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.

при секретарі: Горак Ю.М.

за участю осіб:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Контрактстрой про стягнення заборгованості,-

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2

на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року

в с т а н о в и л а:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Контрактстрой про стягнення заборгованості.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на неправільне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невірну оцінку доказів зібраних по справі, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Справа № 757/42123/15-ц № апеляційного провадження №22-ц/796/1507/2017 Головуючий у суді першої інстанції: В.А. Писанець Доповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д.Поливач В обґрунтування зазначив, що суд першої інстанції ухвалив рішення у справі за його позовом, яке не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, та всупереч чинним нормам цивільного законодавства відмовив у задоволенні позову, порушивши його право на захист, оскільки суд не врахував, що кошти за договором про надання поворотної фінансової допомоги були передані ним директору Товариства в момент підписання цього договору відповідно до п.2.1 Договору, яким сторони погодили істотну умову щодо передачі грошових коштів, даній обставині суд не надав належну правову оцінку.

На думку заявника, помилковим є висновок суду щодо наявності суперечливих пунктів щодо визначення процедури передачі коштів, оскільки в п.2.1 Договору було чітко визначено таку істотну умову як термін виконання зобов'язання позикодавця щодо надання коштів позики - в момент підписання Договору. Можливість перерахування коштів як на розрахунковий рахунок Товариства Контрактстрой (п.2.1) так і можливість передачі коштів особисто директору Товариства як його офіційному представнику у правовідносинах з іншими особами (п.1.3) лише являє собою результат передбачення на стадії переддоговірних переговорів сторонами альтернативних способів надання (перерахування) грошових коштів за цим договором, що жодним чином не змінює встановленого умовами договору терміну виконання зобов'язання. Також помилковим вважає висновок суду, що надані відповідачем матеріали стосовно ведення Товариством бухгалтерського обліку є доказом відсутності факту передачі коштів за спірним договором.

Суд першої інстанції не застосував до даних правовідносин закон, який підлягав застосуванню, а саме положення ст. 1046 ЦК України, які визначають момент укладення договору позики та обов'язок своєчасного повернення одержаної позики позикодавцеві.

Зазначив, що суд першої інстанції всупереч нормам ст. 360-7 ЦПК України не врахував при розгляді даної справи правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі №6-50цс16. Мотиви відступу від даної правової позиції не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та не можуть вважатися належним обґрунтуванням відступу від висновку Верховного Суду України.

Вважає, що свої зобов'язання за даним договором він виконав, відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, у строки передбачені договором борг не повернув, а тому просив рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанції підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити з викладених підстав.

Представник відповідача ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду просив залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у ході розгляду справи не надано суду будь -яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту передачі ним відповідачу грошових коштів в сумі 150000 доларів США за договором від 04.09.2014 року №01 про надання поворотної фінансової допомоги.

Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ Контракстрой у якому просив стягнути з відповідача на його користь суду боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 3462213,75 грн., пеню за прострочення повернення грошових коштів у розмірі 1517872,45 грн. та 3% річних у розмірі 87930,74 грн. за порушення виконання грошового зобов'язання. Свої вимоги мотивував тим, що 04.09.2014 він уклав з відповідачем Договір №01 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого надав ТОВ Контрактстрой безпроцентну фінансову допомогу у сумі 150000 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1879313,70, строком до 31.12.2014 року. Вказав, що свої вимоги за договором виконав у повному обсязі, передав кошти відповідачу, який у свою чергу вимог договору не виконав, не повернув грошові кошти у строки визначені договором. На день подачі позову до суду суму боргу йому не повернуто.

Так, відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями статті 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як вбачається із матеріалів справи, 04 вересня 2014 року між ОСОБА_1 і ТОВ Контрактстрой в особі директора Журби І.В., яка діє на підставі Статуту, зареєстрованого 04.07.2012 року, номер запису 10701050014005293, було укладено договір №01 про надання поворотної фінансової допомоги (а.с.13-14).

Згідно умов п.1.1. Договору позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, надає позичальнику безпроцентну фінансову допомогу в сумі 150000 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1879313, 70 грн. строком до 31.12.2014 року включно.

Пунктом 1.3 сторони визначили, що безпроцентна фінансова допомога надається позичальнику шляхом перерахування на поточний рахунок, вказаний в розділі 6 цього Договору, грошових коштів, зазначених в п.1.1. цього Договору. Але, відповідно до змісту розділу 6 Договору, в ньому відсутні дані про банківські рахунки Товариства.

Крім того, відповідно до п.2.1 зазначеного Договору позикодавець зобов'язався надати грошові кошти безпосередньо готівкою директору позичальника у сумі 150000 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1879313, 70 грн. - в момент підписання цього Договору.

Позичальник зобов'язувався повернути вказану в п.1.1 цього Договору суму коштів позикодавцю в строк до 31 грудня 2014 року, (п. 2.2 Договору ).

У випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов'язання, передбаченого п.2.2. цього Договору, позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки (п. 2.3 Договору).

У судовому засіданні представник відповідача ТОВ Контрактстрой заперечував факт укладання зазначеного Договору з позивачем, а відповідно заперечував і факт передачі грошових коштів за даним договором, посилаючись на відсутність даних у фінансовій звітності Товариства щодо надходження зазначеної суми коштів на його розрахунковий рахунок. Вказав, що зазначене також не відображене у наданих відповідачем банківських звітах про дебетові та кредитові операції по рахунках Товариства за 2014 рік.

Проте, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність даних у фінансовій звітності Товариства щодо надходження суми коштів у розмірі 150000 доларів США та на банківські звіти про дебетові та кредитові операції по рахунках Товариства за 2014 рік, оскільки вони не спростовують факт отримання ТОВ Контрактстрой безпроцентної фінансової допомоги від позивача в сумі 150000 доларів США за Договором №01 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.09.2014 року, з огляду на наступне.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Договір про надання поворотної фінансової допомоги було укладено між сторонами по справі, але позивачем не доведено факту передачі Товариству зазначеної у договорі грошової суми. Представник відповідача заперечував сам факт укладання Товариством даного договору, але рішення суду відповідачем (навіть в частині обґрунтування висновків суду) не оскаржується.

Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

З огляду на те, що відповідачем заперечувався сам факт укладання Товариством Договору №01 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.09.2014 року, судом було двічі роз'яснено зміст та наслідки передбачені ч. 3 ст. 10 ЦПК України, згідно положень якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, стороною відповідача не заявлялося будь -яких клопотання про призначення судової експертизи у даній справі.

Крім того, відповідачем не було пред'явлено вимог щодо визнання недійсним Договору № 01 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.09.2014 року під час розгляду справи судом першої інстанції. Таких вимог не заявлено відповідачем і під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Тобто, відповідачем не спростовано дійсність укладеного між ним та позивачем правочину.

Так, в силу ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, Договір №01 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.09.2014 року укладений між ОСОБА_1 до ТОВ Контрактстрой в особі директора Журби І.В., яка діяла на підставі Статуту, зареєстрованого 04.07.2012 року, номер запису 10701050014005293 є дійсним, оскільки в установленому законом порядку він не визнаний недійсним.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим. Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі №6-50цс16.

Відступаючи від даної правової позиції суд першої інстанції не зазначив беззаперечних мотивів цього, наведе судом не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та не може вважатися належним обґрунтуванням відступу від висновку Верховного Суду України, викладеного у Постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі №6-50цс16.

З урахуванням зазначеного, оскільки безпроцентна фінансова допомога у розмірі 150000 доларів США не була переведена ОСОБА_1 шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ Контрактстрой , вказаний в розділі 6 Договору (п.1.3 Договору), що підтверджується поясненнями позивача та наданою відповідачем фінансовою звітністю Товариства за 2014 рік, враховуючи положення п.2.1 Договору, яким передбачено, що позикодавець зобов'язався надати грошові кошти безпосередньо готівкою директору позичальника у сумі 150000 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1879313, 70 грн. - в момент підписання цього Договору , колегія суддів приходить до висновку, що факт отримання позичальником суми позики від позикодавця підтверджується саме підписанням цього Договору його сторонами, як це визначено п.2.1 Договору №01 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.09.2014 року.

Таким чином, посилання відповідача на те, що під час підписання Договору грошові кошти не передавалися позивачем директору ТОВ Контрактстрой , не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки сам факт підписання цього Договору його сторонами свідчить про передачу грошових коштів. Договір №01 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.09.2014 року відповідач не оспорював в установленому законом порядку, він невизнаний недійсним, а тому в силу ст. 204 ЦК України є правомірним.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що з ТОВ Контрактстрой на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума боргу за Договором №01 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.09.2014 року у сумі 3462213, 75 грн. (станом на 05.11.2015 року - день подачі позову - 150000 доларів США еквівалентно за курсом НБУ 3462213, 75 грн., 1 долар = 23, 0814 грн.).

Разом з тим, як вбачається із умов Договору №01 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.09.2014 року, позичальник зобов'язувався повернути вказану в п.1.1 цього Договору суму коштів позикодавцю в строк до 31 грудня 2014 року (п. 2.2 Договору).

Наслідки порушення договору позики позичальником встановлені ст.1050 ЦК України, положенням якої передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановивши, що відповідач не повернув грошові кошти в строк зазначений у Договором №01 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.09.2014 року, колегія суддів відповідно до п. 2.3 Договору позики вважає, що задоволенню підлягають позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ Контрактстрой пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки в межах заявлених позивачем вимог за період з 01.01.2015 року по 05.11.2015 року (309 днів), що становить 1517872, 45 грн., а також відповідно до ст. 625 ЦК України стягненню підлягають 3% річних від простроченої суми боргу, що становить 87930, 74 грн. відповідно до розрахунку наданого позивачем.

Наданий позивачем розрахунок загальної суми процентів за Договором №01 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.09.2014 року враховано колегією суддів при визначенні розміру пені та 3% річних від простроченої суми боргу, оскільки він є вірним, здійснений у відповідності до вимог закону та в межах заявлених вимог, відповідачем даний розрахунок не спростований (а.с. 5-6).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст. ст. 60, 213, 214 ЦПК України щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи і безпідставно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 309 ЦПК України, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

За таких обставин, рішення суду законним і обґрунтованим назвати не можна, а відтак таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, підставою для задоволення позовних вимог є встановлення судом того факту, що позичальник отримав суму позики від позикодавця в момент підписання Договору №01 про надання поворотної фінансової допомоги від 04.09.2014 року та не повернув її у визначений договором строк.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги та задоволенням позову у повному обсязі, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, з ТОВ Контрактстрой на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду у розмірі 6090, 00 грн. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 6699,00 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Контрактстрой (ЄДРПОУ 31811588) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму боргу у розмірі 3462213 (три мільйони чотириста шістдесят дві тисячі двісті тринадцять) грн. 75 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Контрактстрой (ЄДРПОУ 31811588) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пеню за прострочення оплати у розмірі 1517872 (один мільйон п'ятсот сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 45 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Контрактстрой (ЄДРПОУ 31811588) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3% річних у розмірі 87930 (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 74 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Контрактстрой (ЄДРПОУ 31811588) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12789 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: