Постанова

від 05.10.2016 по справі 908/24/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

05.10.2016 справа № 908/24/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1 суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністю № 168 від 01.08.16 , від відповідача:ОСОБА_5 за довіреністю № 2 від 02.08.16, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Підприємство "Движение", м. Мелітополь Запорізької області, на рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2016 (повне рішення складено 18.02.2016) по справі№ 908/24/16 за позовомПублічного акціонерного товариства "Мотор Січ", м. Запоріжжя, доТовариства з обмеженою відповідальністю Підприємство "Движение", м. Мелітополь Запорізької області, простягнення 443 944, 50 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя - Колодій Н. А.) від 10.02.2016 по справі № 908/24/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», м. Запоріжжя (далі - ПАТ «Мотор Січ»), до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство «Движение», м. Мелітополь Запорізької області (далі - ТОВ Підприємство «Движение»), задоволено, стягнуто з останнього 403 585, 75 грн. основного боргу, 40 358, 75 грн. штрафу та 6 659, 17 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ Підприємство «Движение» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2016 по справі № 908/24/16, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права.

Так, апелянт послався на укладену з позивачем угоду про розірвання договору, в якій сторони зазначили, що належним чином виконали умови договору та не мають жодних претензій один до одного, а відтак посилання суду на невиконання відповідачем умов договору як на підставу для задоволення позову, є таким, що не відповідає обставинам справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2016 апеляційну скаргу було повернуто заявникові на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2016 скасовано, справу № 908/24/16 передано на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Колядко Т. М., судді - Скакун О. А., Ломовцева Н. В.) від 15.08.2016 розгляд справи призначено на 31.08.2016.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_2 на дату розгляду справи № 908/24/16 розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 1112 від 29.08.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого визначено колегію у складі: головуючий суддя - Колядко Т. М., судді - Скакун О. А., Татенко В. М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2016 розгляд справи відкладено на 05.10.2016, у позивача витребувано додаткові документи та письмові пояснення.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_6 на дату розгляду справи № 908/24/16 розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 1314 від 03.10.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого визначено колегію у складі: головуючий суддя - Колядко Т. М., судді - Ломовцева Н. В., Татенко В. М.

У судове засідання 05.10.2016 з'явились представники сторін, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 16.04.2010 між ТОВ Підприємство «Движение» (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Мотор Січ», м. Запоріжжя, (далі - Покупець) було укладено договір № 3449/10-Д(УЗ) (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити таку продукцію (товар): спецпідшипники, вільні деталі, номенклатура (асортимент) яких зазначається в специфікаціях, що є додатками до Договору та є його невід'ємними частинами.

Згідно з розділом 2 Договору Постачальник гарантує, що продукція (товар), що поставляється відповідатиме ГОСТу, ТУ, ОСТ № ЕТУ 100, ТУ 3900-А та підтверджуватиметься документом якості заводу-виробника, а також копією сертифікату відповідності за ДСТУ 3498-96, затвердженою у встановленому порядку. Гарантійний строк продукції (товару) становить 24 місяці. У випадку недопоставки або виявлення виробничих дефектів в отриманій продукції (товарі), Постачальник здійснює допоставку продукції (товару), усунення дефекту або заміну на якісну продукцію (товар) в 30-денний строк за свій рахунок. Покупець має право вимагати від Постачальника повернення сплачених за продукцію (товар) грошових коштів. Постачальник зобов'язаний повернути на рахунок Покупця суму оплати протягом 10 календарний днів (п.п. 2.2, 2.4, 2.5).

Відповідно до п. 3.1 Договору датою поставки продукції (товару) вважається дата оформлення транспортної накладної.

Разом з продукцією (товаром) Постачальник направляє Покупцю рахунок-фактуру, документ якості заводу-виробника, засвідчений підписом із вказівкою прізвища та печаткою підприємства Постачальника із зазначенням дати, товарно-транспортну накладну, податкову накладну. Поставка продукції (товару) здійснюється окремими партіями відповідно до заявочної специфікації (п.п. 3.3, 3.4 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору форма розрахунків за заявлену партію продукції (товару): за фактом поставки протягом 10 днів.

У п. 9.2 Договору передбачено, що Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% вартості забракованої продукції (товару), якщо не усуне дефект або не замінить забраковану продукцію на якісну у строк, передбачений п. 2.5 цього Договору.

Претензії щодо кількості та якості поставленої продукції (товару) можуть бути заявлені Покупцем Постачальнику протягом 30 днів з моменту виявлення невідповідності отриманої продукції (товару) документам (п. 9.4 Договору).

Цей Договір згідно з п. 12.1 набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2010. За згодою сторін він може бути пролонгований на наступний рік. Про намір розірвати Договір сторона зобов'язана повідомити іншу сторону не пізніше, ніж за один місяць до розірвання Договору. Будь-які зміни та доповнення до цього Договору мають силу у випадку оформлення їх у письмовій формі та підписання обома сторонами (п.п. 12.2, 12.3, 12.4 Договору).

Позивач у позовній заяві зазначив , що він покладені на себе за Договором зобов'язання з оплати виконав, а відповідач поставив йому товар - підшипники 35-126128р за видатковими накладними: № 07 від 20.04.2011, № 09 від 22.04.2011, № 13 від 23.05.2011, № 14 від 25.05.2011, № 15 від 27.05.2011, № 16 від 28.05.2011, № 17 від 29.05.2011, який виявися неякісним і був замінений відповідно до накладних № 1 та № 2 від 11.07.2013; під час подальшої експлуатації заміненого товару також були виявлені виробничі дефекти, про що складено рекламаційний акт № 201 від 13.11.2013 (а. с. 33-34).

На підтвердження звернення до відповідача з вимогою про усунення недоліків товару, ПАТ «Мотор Січ» послалось на листи № УЗ/16-33487 від 21.11.2013 та № УЗ/16-34512 від 05.12.2013.

З огляду на зазначене, а також у зв'язку тим, що відповіді від ТОВ Підприємство «Движение» позивач не отримав, останній звернувся до господарського суду про стягнення з ТОВ Підприємство «Движение» суми забракованого товару, яка склала 403 585, 75 грн. та штрафу в розмірі 40 358, 75 грн. відповідно до п. 9.2 Договору.

Господарський суд визнав зазначені позовні вимоги обґрунтованими, зазначивши, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту усунення недоліків поставленої продукції або повернення на користь позивача суми забракованої продукції, а тому стягнув з ТОВ Підприємство «Движение» вказані суми в повному обсязі, в тому числі штраф, передбачений п. 9.2 Договору.

Колегія суддів вважає, що господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які він визнав встановленими, внаслідок чого місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог ПАТ «Мотор Січ» з огляду на таке.

Серед поставок, на підставі яких заявлено позов про неякісність товару, є, зокрема, поставки за видатковими накладними № 07 від 20.04.2011, № 09 від 22.04.2011, № 13 від 23.05.2011, № 14 від 25.05.2011, № 15 від 27.05.2011, № 16 від 28.05.2011, № 17 від 29.05.2011.

Позивач зазначає, що поставлений за цими видатковими накладними неякісний товар був замінений ТОВ Підприємство «Движение», на підтвердження чого позивачем надано видаткові накладні № 1 від 11.07.2013 на суму 70 733, 85 грн. (без ПДВ) та № 2 від 11.07.2013 на суму 0, 00 грн., в останній з яких зазначено: «заміна браку за рекламаційними актами № 10 від 18.01.2012 та № 107 від 11.06.2012» (а. с. 29-30).

ПАТ «Мотор Січ» також послалось на неякісність товару, поставленого вже за видатковими накладними № 1 та № 2 від 11.07.2013, на підтвердження чого позивач надав Рекламаційний акт № 201 від 13.11.2013.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Цією ж статтею передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, видаткові накладні вважаються належним доказом здійснення господарської операції (в даному випадку поставки підшипників), якщо вони відповідають вимогам згаданої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2016 позивачем надані письмові пояснення № 83131 СПО від 23.09.2016, зокрема, щодо відсутності у видаткових накладних № 1 та № 2 від 11.07.2013 будь-яких відміток про отримання, де останнім зазначено, що видаткові накладні складалися ТОВ Підприємство «Движение», тому пояснення щодо цього питання може надати виключно позивач (а. с. 180).

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки, як вбачається з Договору та відповідно до вказаних видаткових накладних № 1 та № 2 від 11.07.2013, отримувачем товару є саме ПАТ «Мотор Січ», а тому в графі «отримав» саме його підпис є обов'язковим відповідно до згаданої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, оскільки у видаткових накладних № 1 та № 2 від 11.07.2013 відсутній підпис особи про отримання товару, зазначені видаткові накладні не є належним підтвердженням поставки позивачу спірних підшипників, чому господарський суд першої інстанції належної правової оцінки не надав.

Втім, колегія суддів апеляційного суду враховує, що відповідач не спростував наявність зазначених видаткових накладних та передання за ними спірних підшипників, але відповідних належним чином оформлених доказів суду також не надав.

Крім того, відсутність конкретних номерів підшипників у вказаних видаткових накладних унеможливлює встановлення факту поставки саме тих підшипників, з приводу поставки яких в подальшому виникли спірні питання щодо якості та було складено Рекламаційний акт № 201 від 13.11.2013.

Позивач стверджує, що Рекламаційний акт № 201 від 13.11.2013 є доказом неякісності продукції, поставленої відповідачем, зокрема, за видатковими накладними № 1 та № 2 від 11.07.2013.

У зазначеному Акті йдеться про неякісні підшипники 35-126128р в кількості 21 шт., отриманих згідно з накладними №№ 3, 1, 2, які надійшли на склад позивача відповідно 01.04.2013 та 23.07.2013 (п. 9 Акту).

В п. 21 Акту зазначено номери спірних підшипників (21 шт.) та вказано, що 16 підшипників надійшли за накладною № 3.

Зазначена накладна у матеріалах справи відсутня, в обґрунтування позовних вимог позивач на неї не посилався.

Суд першої інстанції на це уваги не звернув та не з'ясував, відповідно до яких видаткових накладних було отримано неякісні підшипники, повернення оплати за які є предметом спору.

Судом першої інстанції також не надано відповідної правової оцінки Рекламаційному акту № 201 від 13.11.2013 та безпідставно прийнято його за доказ неналежної якості поставленого відповідачем товару.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що Рекламаційний акт № 201 від 13.11.2013 складений з порушенням порядку, передбаченого Договором та Інструкцією П-7 від 25.04.1996 про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (далі - Інструкція П-7).

Відповідно до п. 16 Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари чи пакування вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, які вказані в маркуванні та супровідних документах, що посвідчують якість продукції, отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції, характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника виробника (відправника), якщо він з іншого міста і якщо це передбачено, зокрема, в Договорі.

Розділом 6 Договору сторони визначили умови здачі-приймання продукції (товару). Так, здача-приймання продукції (товару) здійснюється за кількістю - відповідно до кількості, вказаній в супровідних документах, за якістю - відповідно до документів, що засвідчують якість. У випадку виявлення нестачі або браку в отриманій продукції (товарі), Покупець негайно інформує в письмовій формі Постачальника про виявлену нестачу або неякісність продукції (товару) та запрошує представника Постачальника для участі в прийомці. У випадку відсутності протягом 3-днів представника від Постачальника приймання продукції здійснюється без Постачальника. Здача-приймання продукції (товару) за кількістю та якістю здійснюється відповідно до Інструкцій П-6 та П-7, затверджених Постановами Держарбітражу при Раді міністрів СРСР відповідно 15.06.1965 та 24.04.1996.

Рекламаційний акт № 201 від 13.11.2013 підписаний лише представниками отримувача товару (ПАТ "Мотор Січ"). У п. 12 Акту міститься посилання на документ про виклик представника Постачальника - № БВКМК-09/32429 від 13.11.2013.

Зазначений документ позивачем не був наданий.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2016 у позивача витребувано письмові пояснення, зокрема, з приводу виконання ним п. 6.2 Договору щодо запрошення представника Постачальника у випадку виявлення неналежної якості продукції під час її прийняття та відповідні докази такого виклику.

Колегія суддів апеляційної інстанції критично оцінює пояснення позивача щодо виклику представника Постачальника факсимільним повідомленням та наданий в якості доказу такого виклику лист № БВКМК-09/32429 від 12.11.2013, оскільки зі змісту зазначеного листа вбачається, що він є повідомленням про поставку продукції неналежної якості, а не викликом представника постачальника для приймання продукції в порядку, передбаченому п. 6.3 Договору.

Крім того, вказаний лист не може бути належним доказом дотримання позивачем передбаченого Інструкцією П-7 та умовами Договору порядку повідомлення Постачальника щодо неякісності поставленої продукції, оскільки датою зазначеного листа є 12.11.2013, Рекламаційний акт складений 13.11.2013, а зі змісту п. 6.2 Договору вбачається, що акт про неякісність продукції може бути складений не раніше, ніж через 3 дні після відповідного повідомлення і з урахуванням положень Інструкції П-7 до такого строку додається час, необхідний для приїзду відправника з іншого міста.

Інших доказів виконання позивачем вимог п. 6.3 Договору та п. 16 Інструкції П-7 щодо участі представника постачальника у прийнятті продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, суду не надано, тому колегія суддів вважає, що Рекламаційний акт № 201 від 13.11.2013, складений в односторонньому порядку, не може бути оцінений як належний доказ постачання відповідачем неякісної продукції (підшипники у кількості 21 шт.)

Позивачем також порушено строки складання Рекламаційного акту № 201 від 13.11.2013.

Так, п. 6 Інструкції передбачено, що приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється на складі отримувача не пізніше 20 днів з дня поставки з іншого міста.

Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців від дня надходження продукції на склад отримувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами (п. 9 Інструкції П-7).

Таким чином, за видатковими накладними № 1 та № 2 від 11.07.2013 відповідний акт мав бути складений не пізніше 11.11.2013, в той час як Рекламаційний акт № 201 складений хоча і в межах гарантійного строку, однак лише 13.11.2013, що не відповідає вимогам п.п. 6, 9 Інструкції.

Господарський суд також не звернув увагу на відсутність посилань ПАТ «Мотор Січ» в позові на видаткову накладну № 3, а також відсутність самої видаткової накладної № 3 в матеріалах справи, за якою відповідно до Рекламаційного акту № 201 від 13.11.2013 відповідачем було поставлено 16 неякісних підшипників з 21.

До наданих на вимогу апеляційного суду письмових пояснень № 83131 СПО від 23.09.2016 позивач надав копію накладної № 3 від 28.03.2012 на поставку 16 підшипників 35-126218Р.

Втім, колегія суддів враховує, що накладна № 3 від 28.03.2012, а Рекламаційний акт складений 13.11.2013, тобто із значним порушенням строку, передбаченого Інструкцією П-7 (п.п. 6, 9).

Крім того, накладна № 3 не містить підпису особи, яка прийняла продукцію, що не відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На вимогу ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2016 відповідачем в судовому засіданні 05.10.2016 було надано для огляду оригінал підписаної сторонами та скріпленої їх печатками Угоди від 30.08.2013 про розірвання договору № 3449/10-Д (УЗ) від 16.04.2010, копія якої міститься в матеріалах справи (а. с. 136).

Відповідно до зазначеної Угоди ПАТ «Мотор Січ» та ТОВ Підприємство «Движение» дійшли згоди розірвати договір № 3449/10-Д (УЗ) від 16.04.2010 та зазначили, що всі зобов'язання за цим Договором сторонами виконані та вони не мають жодних претензій один до одного.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належними доказами заявлені позовні вимоги про стягнення вартості неякісного товару та відповідного штрафу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку що позовні вимоги ПАТ «Мотор Січ» про стягнення з відповідача 443 944, 50 грн. за поставку останнім неякісної продукції задоволенню не підлягають через їх недоведеність, а висновок господарського суду про стягнення зазначеної суми є таким, що не ґрунтується на матеріалах справи.

Таким чином, апеляційна скарга ТОВ Підприємство «Движение» підлягає задоволенню, рішення господарського суду від 10.02.2016 по справі № 908/24/16 підлягає скасуванню, позовні вимоги ПАТ «Мотор Січ» про стягнення з ТОВ Підприємство «Движение» 443 944, 50 грн. - залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н ОВ И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство "Движение", м. Мелітополь Запорізької області, на рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2016 по справі № 908/24/16 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2016 по справі № 908/24/16 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ", м. Запоріжжя, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство "Движение", м. Мелітополь Запорізької області, заборгованості в розмірі 403 585, 75 грн. та штрафу в розмірі 40 358, 75 грн., в загальній сумі 443 944, 50 грн. відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 15, код ЄДРПОУ 14307794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство "Движение" (72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Воровського, буд. 1/2, код ЄДРПОУ 22158995) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 7 325, 08 грн.

Господарському суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: Н.В. Ломовцева

ОСОБА_3

Надруковано: 6 прим.

1 - позивачу

2 - відповідачу

1 - у справу

1 - ГСЗО

1 - ДАГС