Ухвала

від 04.10.2016 по справі 915/1158/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

04 жовтня 2016 року Справа № 915/1158/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали скарги вх. № 13619/16 ТзОВ "Український радіаторний завод "КРОНІД" на неправомірні дії державного виконавця по справі

за позовом Закритого акціонерного товариства "Галеніка", вул. Лінкмену, 28, м. Вільнюс, Литва, 08217 (код 225676910)

поштова адреса: вул. Віто Герулайчо, 1, оф. 1, м. Вільнюс, Литва, 08200

адреса представника позивача: Оболонська набережна, 7, корп. 3, оф. 2, м. Київ, Київська область, Україна, 04211

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод "КРОНІД", вул. Новозаводська, 11/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, Україна, 54028 (код ЄДРПОУ 31159983)

про стягнення коштів в якості передоплати за договором № 20/01 від 20.01.2010 року у розмірі 122 640, 00 доларів США, що еквівалентно 2 640 439, 20 гривень.

за участю представників сторін:

від позивача (стягувач): Бондар Р.В., довіреність від 28.09.2016 року;

від відповідача (боржник): Корець С.В., договір про надання правової допомоги від 07.07.2016 року;

від органу ДВС: Кюкало Ю.М., довіреність № 38232 від 12.09.2016 року.

ВСТАНОВИВ:

04.08.2016 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області надійшла скарга вх. № 13619/16 ТзОВ "Український радіаторний завод "КРОНІД" на неправомірні дії державного виконавця (том 2, арк. 203-205), у якій заявник просить суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця щодо опису й арешту майна боржника від 11.07.2016 року, оскільки вони суперечать положенням ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" та скасувати акт опису й арешту від 11.07.2016 року.

- визнати незаконними дії заступника начальника Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області Терещенко А.О. щодо опису й арешту майна від 13.07.2016 року та скасувати акт опису й арешту від 13.07.2016 року.

- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015 року по справі № 915/1158/15 та зобов'язати державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області закінчити вищевказане виконавче провадження, застосувавши положення ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.08.2016 року розглянуто клопотання ТзОВ "Український радіаторний завод "КРОНІД" про поновлення строку звернення до суду зі скаргою на дії органу ДВС. Судом встановлено, що скаргу на дії органу ДВС подано в межах встановленого законом строку. Підстави для поновлення строку відсутні, оскільки строк не пропущено. Скарга на дії органу ДВС прийнята судом до розгляду та призначено судове засідання для розгляду скарги на 20.09.2016 року (том 2, арк. 219-220).

В судовому засіданні 20.09.2016 року судом оголошувалась перерва до 04.10.2016 року.

22.08.2016 року до господарського суду Миколаївської області від представника скаржника (відповідача) ТзОВ "Український радіаторний завод "КРОНІД" надійшла уточнена скарга на неправомірні дії державного виконавця за вх. № 14476/16 (том 3, арк. 45-47), у якій скаржник просив суд:

- визнати протиправними дії державного виконавця щодо опису й арешту майна боржника від 11.07.2016 року, оскільки вони суперечать положенням ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та скасувати акт опису й арешту від 11.07.2016 року.

- решту вимог, викладених у скарзі на неправомірні дії державного виконавця від 02.08.2016 року, залишити без розгляду.

В подальшому 13.09.2016 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від представника скаржника (відповідача) ТзОВ "Український радіаторний завод "КРОНІД" надійшла заява вх. № 15572/16 (том 3, арк. 67) щодо уточненої скарги на неправомірні дії державного виконавця, у якій скаржник просить суд вважати уточнену скаргу на неправомірні дії державного виконавця, як помилково надіслану та не розглядати її. Просив суд розглянути скаргу в редакції, поданій 02.08.2016 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 22 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність розгляду скарги на неправомірні дії державного виконавця від 02.08.2016 року (вх. № 13619/16 від 04.08.2016 року).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.10.2016 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинено провадження по розгляду скарги вх. № 13619/16 від 04.08.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод "КРОНІД" на неправомірні дії державного виконавця в частині вимоги про визнання незаконною бездіяльності державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015 року по справі № 915/1158/15 та зобов'язання державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області закінчити вищевказане виконавче провадження, застосувавши положення ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з наявністю ухвали господарського суду Миколаївської області від 04.10.2016 року між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином, судом розглядаються наступні вимоги по скарзі на дії органу ДВС:

- визнання незаконними дій державного виконавця щодо опису й арешту майна боржника від 11.07.2016 року, оскільки вони суперечать положенням ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" та скасування акту опису й арешту від 11.07.2016 року.

- визнання незаконними дій заступника начальника Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області Терещенко А.О. щодо опису й арешту майна від 13.07.2016 року та скасування акту опису й арешту від 13.07.2016 року.

Скарга ТзОВ "Український радіаторний завод "КРОНІД" (том 2, арк. 203-205) обґрунтована приписами ст. 19 Конституції України, ст. 121-2 ГПК України, ст. 6, 15, 27, ч. 1, 3 ст. 49, 50, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження" та мотивована тим, що 11.07.2016 року старшим державним виконавцем Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області Кюкало Ю.М., в присутності понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_8, проведено опис й арешт майна боржника (двох комбайнів зернозбиральних та транспортного засобу ЗАЗ).

В подальшому 13.07.2016 року, не надавши документів підтверджуючих повноваження у даному виконавчому провадженні, заступником начальника Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області Терещенко А.О. в присутності понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_8 проведено опис та арешт майна боржника (нежитлового об'єкта).

Скаржник вважає, що проведення опису та арешту майна боржника 11.07.2016 та 13.07.2016 року проведено з грубим порушенням законодавства про виконавче провадження, оскільки до участі у проведенні виконавчих дій залучено понятих, які у відповідності до положень ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» не можуть бути понятими у даному виконавчому провадженні, оскільки проходять стажування в органах ДВС та підконтрольні працівникам органу ДВС.

Крім того, скаржник зазначає, що 11.07.2016 року державним виконавцем Кюкало Ю.М. був проведений опис та арешт майна на загальну суму, що значно перевищує заборгованість за виконавчим документом.

Стягувачем ЗАТ «Галеніка» подано суду відзив на скаргу (том 3, арк. 73-77), в якому стягувач, посилаючись на приписи ст. 85, 87, 97, ч. 5 ст. 55, 107, ч. 5, 6 ст. 117, 129 Конституції України, ч. 3, ст. 4 2 , 4 3 ГПК України, ст. 341 ГК України, ст. 139 ГУ України, ч. 2, 3 ст. 15, ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 32, ч. 1, 2, 5 ст. 52, ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» просив суд в задоволенні скарги відмовити, зазначаючи, що за період з 25.11.2015 року по 10.08.2016 року ТзОВ «Український радіаторний завод "КРОНІД» не перерахував на рахунок ЗАТ «ГАЛЕНІКА» грошових коштів на виконання рішення суду, що набрало законної сили по справі № 915/1158/15. Тобто, відповідач не вчиняє жодних дій щодо виконання рішення суду.

Крім того, стягувач зазначив, що присутність ОСОБА_9 та ОСОБА_8 11.07.2016 року та 13.07.2016 року у якості понятих під час опису та арешту майна відповідача була здійснена у відповідності до вимог законодавства України, а вимога відповідача щодо скасування арешту майна є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Інгульським відділом ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області подано суду письмові заперечення (том 3, арк. 78-81), в яких орган ДВС просив суд відмовити у задоволенні скарги повністю, зазначивши, що складені акти опису й арешту майна боржника від 11.07.2016 року та від 13.07.2016 року відповідають всім нормам законодавства України, оскільки поняті відповідали всім вимогам. Поняті ОСОБА_2 та ОСОБА_8 не проходили стажування в Інгульському відділі ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області, вони проходили у відділі наукову практику, тобто вони були практикантами та не перебувають підконтрольними старшому державному виконавцю Кюкало Ю. М., заступнику відділу Терещенко А. О.

Також зазначив, що підставою для закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та застосування положень ст. 50 цього Закону є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно виконавчого документа. Станом на день розгляду скарги боржником підтверджуючих документів про виконання рішення за виконавчим документом не надано.

Заперечення обґрунтовані припасами ст. 19, 25, 49, 50, 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.09.2015 року по справі 915/1158/15 в позові відмовлено (том 1, арк. 104-107).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 року рішення господарського суду Миколаївської області від 14.09.2015 року скасовано. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод" на користь Закритого акціонерного товариства "Галеніка" 122 640, 00 доларів США предоплати за договором № 20-01 від 20.01.2010 р., що еквівалентно 2 640 439, 20 грн. відповідно до курсу Національного Банку України станом на дату подання позову. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод" на користь Закритого акціонерного товариства "Галеніка" 52 808, 78 грн. - судового збору за подачу позовної заяви та 58 089, 66 грн. - судового збору за подачу апеляційної скарги (том 1, арк.172-177).

На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 року було видано відповідні накази від 10.01.2015 року (том 1, арк. 183-184).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2016 року касаційну скаргу ТзОВ "Український радіаторний завод "КРОНІД" залишено без задоволення. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 року у справі № 915/1158/15 залишено без змін (том 1, арк. 238-243).

05.01.2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49761296 по виконанню наказу господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015 року № 915/1158/15 (том 4, арк. 72-73). Надано строк на добровільне виконання рішення суду до 12.01.2016 року.

Рішення, у встановлений для добровільного виконання строк, боржником не виконано.

12.01.2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 264 043, 92 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 100 грн. (том 4, арк. 64, 66).

12.01.2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження (номери виконавчих проваджень, які входять до складу зведеного виконавчого провадження ВП № 49724403, ВП № 49761296) (том 3, арк. 98-100).

15.01.2016 року, 09.06.2016 року, 15.06.2016 року, 11.07.2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області виносились постанови про арешт коштів боржника, що містяться на всіх рахунках в іноземній та національній валюті (том 4, арк. 68, 70, 71; том 3, арк. 98-100).

29.04.2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Кюкало Ю.М. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (том 4, арк. 69).

16.06.2016 року старшим державним виконавцем Кюкало Ю.М. було направлено на адресу Інгульського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області подання вих. № 26403 про відкриття кримінального провадження щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадової особи - керівника ТзОВ "Український радіаторний завод "КРОНІД" ОСОБА_10 за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили (том 4, арк. 50-52)

30.06.2016 року Інгульським відділом ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області було направлено на адресу ТзОВ «Український радіаторний завод "КРОНІД» вимогу державного виконавця № 27958, у якому орган ДВС зобов'язав боржника, у випадку невиконання судового рішення в добровільному порядку, надати безперешкодний доступ державному виконавцю та іншим учасникам виконавчого провадження до майна боржника розташованого за адресою м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 11/1 для проведення опису та арешту майна боржника (том 2, арк. 206).

07.07.2016 року ТзОВ «Український радіаторний завод "КРОНІД» направлено на адресу Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області заяву, у якій боржник пропонував в першочерговому порядку провести опис й арешт майна, належного ТзОВ «Український радіаторний завод "КРОНІД», відповідно до переліку вказаному у заяві (два комбайни зернозбиральні, марки ЛИДА, балансовою вартістю 2 400 000, 00 грн. кожен) (том 2, арк. 207).

11.07.2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Кюкало Ю.М. складено Акт опису та арешту майна по ВП № 49761296 при примусовому виконанні наказу № 915/1158/15 від 10.12.2015 року.

Як вбачається з Акту опису та арешту майна від 11.07.2016 року місцем складання акту є АДРЕСА_1 Акт складено за участю представника боржника ОСОБА_5, керівника боржника ОСОБА_10, понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_8

Проведено опис та накладено арешт на наступне майно боржника:

- комбайн зернозбиральний, р.н. НОМЕР_1, 2010 року випуску, марка ЛИДА- 1300-03; заводський номер 1939, № двигуна 87859064, червоного кольору, в задовільному стані, належить боржнику згідно свідоцтва про реєстрацію машини № АС 170235 від 07.07.2011 року

- комбайн зернозбиральний, р.н. № НОМЕР_2, 2010 року випуску, марка ЛИДА-1300-03, заводський номер № 1937, двигун 87859058, червоного кольору, в задовільному стані, належить боржнику згідно свідоцтва про реєстрацію машини № АС 170234 від 07.07.2011 року

- транспортний засіб марки ЗАЗ 1105 57, білого кольору, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_3, в задовільному стані.

Описане та арештоване майно передано на відповідальне зберігання керівнику ТзОВ «Український радіаторний завод "КРОНІД» ОСОБА_10, встановлено обмеження щодо його використання (заборона відчуження).

Акт опису та арешту майна підписано без зауважень (том 2, арк. 209-210).

11.07.2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Кюкало Ю.М. винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені ВП № 49761296, якою орган ДВС постановив призначити ТзОВ «Українська експертна група», яка має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення ринкової вартості вищевказаного описаного та арештованого майна (двох комбайнів зернозбиральних марки ЛИДА та транспортного засобу марки ЗАЗ) (том 2, арк. 212).

Відповідно до Акту приймання-передавання виконавчих проваджень від 12.07.2016 року на підставі доручення начальника Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Павлюка П.М. від 12.07.2016 року за № 43 проведено передачу матеріалів виконавчого провадження, що перебувало в провадженні старшого державного виконавця Кюкало Ю.М. заступнику відділу Терещенко А.О.

Акт затверджено начальником Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області (том 4, арк. 46).

12.07.2016 року ТзОВ «Український радіаторний завод "КРОНІД» направлено на адресу Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області заяву, у якій боржник просив орган ДВС закінчити виконавче провадження на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом (том 2, арк. 211).

Виконавче провадження не закінчено, у зв'язку з відсутністю доказів повного фактичного виконання рішення суду.

13.07.2016 року заступником начальника Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Терещенко А.О. складено Акт опису та арешту майна при примусовому виконанні наказу № 915/1158/15 від 10.12.2015 року.

Як вбачається з Акту опису та арешту майна від 13.07.2016 року місцем складання акту є АДРЕСА_1 Акт складено за участю керівника боржника ОСОБА_10, оцінювача ОСОБА_12, понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_8

Проведено опис та накладено арешт на наступне майно боржника: нежитловий об'єкт, загальною площею 3530, 40 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Опис нежитлового об'єкта:

- Виробничо-складська будівля, позначена на плані А-2, А'-1, загальною площею

440,50 кв. м.,

- Виробничо-складська будівля, позначена на плані Б-1, Б-2, загальною площею

659,00 кв. м.,

- Виробнича будівля, позначена на плані В-2, загальною площею 462,00 кв. м.

- Столярний цех , позначений на плані Т-1, Т-3, загальною площею 1310,60 кв. м.,

- Вахтерська прохідна, позначена на плані Е-1,

- Лісосушильна камера, позначена на плані Д-1, загальною площею 137,50 кв. м..

- Майстерня, позначена на плані Ж-1, ЗШ-1,

- Склад, позначений на плані 3-1, 31-1. загальною площею 386,90 кв. м..

- Лісосушильна камера, позначена на плані 1-1, загальною площею 136.90 кв. м..

- Вбиральня, позначена на плані К-1,

- Трансформаторна, позначена на плані Тп,

- Огорожі, ворота, покриття.

На описане та арештоване майно встановлено обмеження щодо його використання (заборона відчуження, заборонено вчиняти дії, що можуть призвести до знищення або зменшення вартості майна).

Акт опису та арешту майна підписано із зауваженнями, які полягали в наступному:

- 11.07.2016 року державним виконавцем Кюкало Ю. М. проведено опис та арешт майна балансовою вартістю 4 800 000 грн. Висновок оцінювача стосовно вищевказаного майна не подано;

- на описане та арештоване майно (нежитловий об'єкт) не може бути звернено стягнення, оскільки вказане майно знаходиться в іпотеці банку;

- поняті не мали при собі посвідчення особи;

- державний виконавець не звернув увагу на те, що 12.07.2016 року боржником було подано до органу ДВС заяву про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом.

Копія акту опису й арешту майна від 13.07.2016 року наявна в матеріалах справи (том 2, арк. 213-215).

Відповідно до висновку з незалежної оцінки майна - колісного транспортного засобу станом на 14.07.2016 року ринкова вартість:

- комбайна зернозбирального марки ЛИДА 1300-03, реєстраційний державний номер: НОМЕР_4 становить 878 300, 00 грн.;

- комбайна зернозбирального марки ЛИДА 1300-03, реєстраційний державний номер: НОМЕР_5 становить 873 900, 00 грн. (том 4, арк. 37).

Відповідно до висновку з незалежної оцінки майна - колісного транспортного засобу станом на 14.07.2016 року ринкова вартість транспортного засобу ЗАЗ 1105 57, реєстраційний номер ВЕ 6073АА становить 22 600, 00 грн. (том 4, арк. 38).

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Суду не подано доказів виконання боржником судового рішення по даній справі № 915/1158/15 у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» для самостійного виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Таким чином, органом ДВС здійснюється забезпечення реального виконання рішення суду по справі № 915/1158/15 шляхом звернення стягнення на кошти та майно боржника ТзОВ «Український радіаторний завод «КРОНІД».

Відповідно до п. 5, 6 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність дій органу ДВС щодо опису та арешту майна боржника, оскільки станом на дату проведення опису та арешту майна боржника, як і станом на день розгляду даної скарги рішення суду боржником не виконано. Станом на дату опису та арешту майна боржника (11.07.2016 року та 13.07.2016 року) на рахунках боржника не було коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача. Щодо посилань боржника на те, що державним виконавцем 13.07.2016 року неправомірно проведено опис та арешт нерухомого майна, оскільки вартість напередодні описаного та арештованого рухомого майна значно перевищувала суму за судовим наказом, то слід зазначити, що на підтвердження вартості описаного та арештованого 11.07.2016 року рухомого майна боржник посилається на власну заяву, в якій зазначено балансову вартість майна (при цьому, балансова вартість рухомого майна не підтверджена жодними бухгалтерськими документами). Натомість, фактично ринкова вартість рухомого майна (зернозбиральних комбайнів, транспортного засобу ЗАЗ) згідно звітів про оцінку є значно меншою, ніж вказано самим боржником у власній заяві. Матеріалами справи не підтверджено, що державним виконавцем був проведений опис та арешт майна станом на 11.07.2016 року та 13.07.2016 року на загальну суму, що значно перевищує заборгованість за виконавчим документом.

Крім того, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно іпотека на нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 припинена, про що внесено запис 14.07.2015 року. Вказане спростовує твердження боржника про те, що на момент проведення 13.07.2016 року опису та арешту нерухомого майна останнє знаходилось в іпотеці (том 4, арк. 58-63).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії можуть провадитися за присутності понятих.

Присутність понятих обов'язкова під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі; до житлових будинків і квартир для забезпечення примусового виселення з них та вселення в них; до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; під час проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути менше двох.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є державний виконавець , сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Підконтрольність - певний стан (режим) організаційних відносин між суб'єктами, за яким один суб'єкт має право перевіряти діяльність іншого, а той зобов'язаний надавати необхідні можливості для таких перевірок і звітувати про свою діяльність.

Судом встановлено, що на виконання Положення про організацію практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.1993 № 93, наказами ГТУЮ у Миколаївській області «Про проходження практики» від 10.06.2016 року № 379/05 та від 21.06.2016 року № 392/05 допущено для проходження практики з 27.06.2016 року в апараті ГТУЮ у Миколаївській області та його структурних підрозділах, студентів денної форми навчання 3 курсу навчання Миколаївського інституту права Національного університету «Одеська юридична академія» в Ленінський ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області (нова назва - Інгульський районний ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області) ОСОБА_13 та ОСОБА_8 (том 3, арк. 70-72).

Керівником практики за вищевказаними наказами № 379/05 та № 392/05 призначено начальника Ленінського ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області (нова назва -Інгульський районний ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області) Павлюка П.М.

Відповідно до п. 3.1 вищевказаного Положення відповідальність за організацію, проведення і контроль практики покладається на керівників вищих навчальних закладів. Навчально-методичне керівництво і виконання програм практик забезпечують відповідні кафедри або предметні (циклові) комісії вищих навчальних закладів.

Відповідно до п. 3.6, п. 3.7 Положення бази практик в особі їх перших керівників разом з вищими навчальними закладами несуть відповідальність за організацію, якість і результати практики студентів.

Обов'язки безпосередніх керівників, призначених базами практики, зазначені в окремих розділах договорів на проведення практики (див.додаток N 1, п.п. 1.1.-1.8.).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що запрошені до участі у проведенні виконавчої дії з опису та арешту майна поняті ОСОБА_13 та ОСОБА_8 відповідали вимогам ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та не були підконтрольними державному виконавцю (учаснику виконавчого провадження), оскільки на час проходження практики їх керівником був начальник органу ДВС, а не державний виконавець.

Відповідно до п. 6.1, п. 6.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією.

Передача виконавчого провадження в межах одного органу ДВС або виконавчої групи здійснюється за письмовим дорученням начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника виконавчої групи.

Виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу ДВС, виконавчої групи у зв'язку: а) із зміною дислокації, перерозподілом обов'язків, уведенням спеціалізації державних виконавців, необхідністю перерозподілу навантаження; б) з хворобою державного виконавця, його перебуванням у відрядженні чи відпустці, а також у разі включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі ДВС; в) з відводом (самовідводом) державного виконавця відповідно до Закону; г) із звільненням державного виконавця чи відстороненням від виконання повноважень за посадою відповідно до Закону України „Про державну службу"; ґ) якщо виконавчі провадження відносно солідарних боржників відкрито різними державними виконавцями; д) з іншими обставинами, що ускладнюють виконання рішення.

Як вказано вище, відповідно до Акту приймання-передавання виконавчих проваджень від 12.07.2016 року на підставі доручення начальника Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Павлюка П.М. від 12.07.2016 року за № 43 проведено передачу матеріалів виконавчого провадження, що перебувало в провадженні старшого державного виконавця Кюкало Ю.М. заступнику відділу Терещенко А.О. За таких обставин спростовуються твердження про відсутність у заступника відділу Терещенко А.О. повноважень на проведення опису та арешту майна.

Інших доводів по скарзі на дії органу ДВС суду не наведено.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 121-2 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, скаргу вх. № 13619/16 від 04.08.2016 року ТзОВ "Український радіаторний завод "КРОНІД" на неправомірні дії державного виконавця слід відхилити.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму ВГСУ «Про судове рішення» від 23.03.2012 року № 6 ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 122 - 11 ГПК).

Керуючись ст. 19, 124 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", ст. 33, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відхилити скаргу вх. № 13619/16 від 04.08.2016 року ТзОВ "Український радіаторний завод "КРОНІД" на неправомірні дії державного виконавця.

Ухвала набирає законної сили в день її винесення та може бути оскаржена відповідно до ст. 93-96, 106, 121-2 ГПК України.

Копію даної ухвали направити на адресу Інгульського відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

Суддя Е.М. Олейняш