Рішення

від 03.10.2016 по справі 761/3075/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3075/15-ц

Провадження № 2/761/5459/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.

при секретарі: Кияшко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Інкла-Київ» до Приватного підприємства «Україна Молода», ОСОБА_2 про захист ділової репутації юридичної особи, спростування недостовірної інформації, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2015 року Приватне підприємство «Інкла-Київ» (далі - позивач) звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Україна Молода» (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2) про захист ділової репутації юридичної особи, спростування недостовірної інформації.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2015 року було задоволено позов Приватного підприємства «Інкла-Київ» до Приватного підприємства «Україна Молода», ОСОБА_2 про захист ділової репутації юридичної особи, спростування недостовірної інформації.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року залишено без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2015 року.

23 березня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року призначено дану справу до розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у випуску періодичного видання «Україна молода» НОМЕР_1 на 9 сторінці під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_2» опубліковано статтю під назвою «Кабмін і Фонд держмайна часів ОСОБА_3 створили та активно «кришували» схему, за якою у кишені Сім'ї та її прислужників вивели 2,6 млрд. гривень із харківського заводу «Турбоатом»», в якій викладено, зокрема, наступну інформацію: «...Фактів розкрадань виявлено чимало. Ось, наприклад, слідчі розплутують випадок злочинної діяльності службових осіб «Турбоатома», які вчинили змову з керівництвом TOB «Інкла-Київ». Як наслідок - заволодіння коштами підприємства в особливо великих розмірах. А точніше, ще плюс 30 млн. гривень до чужої кишені. Вкрасти 30 млн., як виявилося, було не важко. Відповідно до двосторонньої угоди, «Турбоатом» упродовж 2009-2010 років перерахував «Інклі» кошти в сумі 77,4 млн. гривень - за поставку товарів та виконання робіт. Утім свої зобов'язання перед «Турбоатомом» замовник виконав лише на 47,4 млн. гривень. Решту ж грошей - тобто, саме ці 30 млн. - перерахували фірмам, які мають явні ознаки фіктивності: «Скай-Сервіс», «Токкада Медія», «Турбо Алекс», «Завод Метроммаш», «Елаком Інвест», «Слепт Фактура». «Із цими суб'єктами господарювання було укладено низку безтоварних, тобто нікчемних угод щодо поставки запчастин для турбін», - пояснюють слідчі». Позивач вважає, що вищевказана інформація, поширена невизначеному колу читачів у засобі масової інформації, стосується його особисто, є недостовірною та негативною, порушує особисті його немайнові права (ділову репутацію), а тому підлягає спростуванню.

Тому, позивач просив суд визнати недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію Приватного підприємства «Інкла-Київ», інформацію, поширену у випуску НОМЕР_1 друкованого засобу масової інформації під назвою «Україна молода» на 9 сторінці у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме: «...Фактіврозкрадань виявлено чимало. Ось, наприклад, слідчі розплутують випадок злочинної діяльності службових осіб «Турбоатома», які вчинили змову з керівництвом TOB «Інкла-Київ». Як наслідок - заволодіння коштами підприємства в особливо великих розмірах. А точніше, ще плюс 30 млн. гривень до чужої кишені. Вкрасти 30 млн., як виявилося, було не важко. Відповідно до двосторонньої угоди, «Турбоатом» упродовж 2009-2010 років перерахував «Інклі» кошти в сумі 77,4 млн. гривень - за поставку товарів та виконання робіт. Утім свої зобов'язання перед «Турбоатомом» замовник виконав лише на 47,4 млн. гривень. Решту ж грошей - тобто, саме ці 30 млн. - перерахували фірмам, які мають явні ознаки фіктивності: «Скай-Сервіс», «Токкада Медія», «Турбо Алекс», «Завод Метроммаш», «Елаком Інвест», «Слепт Фактура». «Із цими суб'єктами господарювання було укладено низку безтоварних, тобто нікчемних угод щодо поставки запчастин для турбін», - пояснюють слідчі»; зобов'язати Приватне підприємство «Україна Молода» та ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію в такий же спосіб шляхом розміщення на сторінці 9 у найближчому випуску друкованого засобу масової інформації під назвою «Україна Молода» спростування, набраного тим же шрифтом, що стаття «ІНФОРМАЦІЯ_2», з наступним текстом: «Спростування. Нижченаведена інформація, опублікована на 9 сторінці випуску НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 друкованого засобу масової інформації під назвою Україна молода» не відповідає дійсності: «...Фактів розкрадань виявлено чимало. Ось, наприклад, слідчі розплутують випадок злочинної діяльності службових осіб «Турбоатома», які вчинили змову з керівництвом TOB «Інкла-Київ». Як наслідок - заволодіння коштами підприємства в особливо великих розмірах. А точніше, ще плюс 30 млн. гривень до чужої кишені. Вкрасти 30 млн., як виявилося, було не важко. Відповідно до двосторонньої угоди, «Турбоатом» упродовж 2009-2010 років перерахував «Інклі» кошти в сумі 77,4 млн. гривень - за поставку товарів та виконання робіт. Утім свої зобов'язання перед «Турбоатомом» замовник виконав лише на 47,4 млн. гривень. Решту ж грошей - тобто, саме ці 30 млн. - перерахували фірмам, які мають явні ознаки фіктивності: «Скай-Сервіс», «Токкада Медія», «Турбо Алекс», «Завод Метроммаш», «Елаком Інвест», «Слепт Фактура». «Із цими суб'єктами господарювання було укладено низку безтоварних, тобто нікчемних угод щодо поставки запчастин для турбін», - пояснюють слідчі».» та стягнути судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засідання заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заперечення на позовну заяву не подав.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача 1, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі виходячи з наступного.

У відповідності із ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно ст.ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про інформацію», реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у випуску видання «Україна молода» НОМЕР_1 на 9 сторінці під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_2» опубліковано статтю під назвою «Кабмін і Фонд держмайна часів ОСОБА_3 створили та активно «кришували» схему, за якою у кишені Сім'ї та її прислужників вивели 2,6 млрд. гривень із харківського заводу «Турбоатом»», в якій викладено, зокрема, наступну інформацію: «...Фактів розкрадань виявлено чимало. Ось, наприклад, слідчі розплутують випадок злочинної діяльності службових осіб «Турбоатома», які вчинили змову з керівництвом TOB «Інкла-Київ». Як наслідок - заволодіння коштами підприємства в особливо великих розмірах. А точніше, ще плюс 30 млн. гривень до чужої кишені. Вкрасти 30 млн., як виявилося, було не важко. Відповідно до двосторонньої угоди, «Турбоатом» упродовж 2009-2010 років перерахував «Інклі» кошти в сумі 77,4 млн. гривень - за поставку товарів та виконання робіт. Утім свої зобов'язання перед «Турбоатомом» замовник виконав лише на 47,4 млн. гривень. Решту ж грошей - тобто, саме ці 30 млн. -перерахували фірмам, які мають явні ознаки фіктивності: «Скай-Сервіс», «Токкада Медія», «Турбо Алекс», «Завод Метроммаш», «Елаком Інвест», «Слепт Фактура». «Із цими суб'єктами господарювання було укладено низку безтоварних, тобто нікчемних угод щодо поставки запчастин для турбін», - пояснюють слідчі» (а.с.19-20).

Відповідно до пояснень представника позивача, викладених в позовній заяві, зазначено, що поширена щодо позивача інформація є негативною, оскільки в ній стверджується про причетність ПП «Інкла-Київ» до вчинення злочинів, що порушує його право на повагу до ділової репутації, а тому вказана Інформація є недостовірною.

Проте, згідно відповіді від 18.11.2014 року № 17/1/2-32786-14 за підписом старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 на звернення Редактора газети «Україна молода» ОСОБА_4, зазначено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000056, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за фактом привласнення та розтрати майна ВАТ «Турбоатом» за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та заволодіння чужим майном, ухилення від сплати податків службовими особами ПП «Інкла-Київ», в особливо великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України. У кримінальному провадженні тривають слідчі дії, спрямовані на повне і неупереджене розслідування всіх обставин кримінального правопорушення. Досудове розслідування здійснюється слідчою групою Генеральної прокуратури України відповідно до вимог чинного законодавства. За результатами слідства буде прийнято законне та обґрунтоване рішення (а.с.63).

Крім того, відповідно до листа, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000056 від 03.03.2014 за фактом привласнення та розтрати державного майна ВАТ «Турбоатом» в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. У ході досудового слідства встановлено, що в період 2008-2014 років, службові особи ВАТ «Турбоатом», розташованого за адресою: м. Харків, проспект Московський, 199, зловживаючи своїм службовим становищем, за потурання службових осіб вищих органів державної влади, які лобіювавши прийняття розпорядження від 24.03.2010 №671- р і постанови від 29.03.2010 № 297 Кабінету Міністрів України, позбавили Фонд державного майна контрольних функцій за їх діяльністю з управління підприємством, вчинили заволодіння майном та грошовими коштами ВАТ «Турбоатом» на свою користь та на користь третіх осіб, пов'язаних із ПАТ «Мегабанк», привласнивши за попередніми даними 2666,2 млн. гривень. Одночасно у ході кримінальному провадженні серед іншого досліджується епізод злочинної діяльності службових осіб ВАТ «Турбоатом», які за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Інкла-Київ» (код ЄДРПОУ 30384525), вчинили заволодіння коштами підприємства в особливо великих розмірах в сумі 30 млн. грн. Аналізом додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість встановлено, що ВАТ «Турбоатом» протягом 2009-2010 років мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Інкла-Київ» (код ЄДРПОУ 30384525), зокрема: ВАТ «Турбоатом» протягом зазначеного періоду перерахувало на рахунок TOB «Інкла-Київ» грошові кошти в сумі 77,4 млн. гривень за поставку товарів та виконання робіт. Разом з тим, TOB «Інкла-Київ» свої договірні зобов'язання перед ВАТ «Турбоатом» виконало на суму 47,4 млн. грн., а решту коштів в сумі 30,0 млн. гривень у цей же період часу перерахувало суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, а саме: TOB «Скай-Сервіс» жод ЄДРПОУ 33586707), TOB «Токкада Медія» (код ЄДРПОУ 36520062), ГОВ «Турбо Алекс» (код ЄДРПОУ 36844005), TOB «Завод Метроммаш» (код ЄДРПОУ 36052315), TOB «Елаком Інвест» (код ЄДРПОУ 36844382), TOB «Віктрейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 36927332), TOB «Слепт Фактура» (код ДРПОУ 36520078). З метою надання законності вказаних операцій TOB Інкла-Київ» уклало з вказаним суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, ряд безтоварних (нікчемних) угод щодо поставки запчастин для турбін. Таким чином, службові особи ВАТ «Турбоатом» за передньою змовою зі службовими особами TOB «Інкла-Київ», через підконтрольні комерційні структури, які мають ознаки фіктивності, здійснили незаконну розтрату та привласнення в особливо великих розмірах коштами ВАТ «Турбоатом», державна частка у статутному капіталі якого становить 75, 2241 % акцій. На даний час проводиться комплекс слідчих дій по встановленню наявності у діях службових осіб ВАТ «Турбоатом» ознак складу злочину, передбаченого ст.ст. 191, 209 КК України (а.с.69-70).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови від 27 лютого 2009 р. за №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права (п. 6 Постанови Пленум Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. за №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 р. за № 1 зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1 ст. 277 ЦК України).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Як вбачається з вищевикладеного, у судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що оспорювана стаття має під собою достатнє підґрунтя, аби вважатися допустимою, а саме: факт наявності кримінального провадження і діянь, кваліфікованих відповідним чином, доведений належними і допустимими доказами; зміст статті вказує на перебіг слідства.

Крім того, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 у випуску видання «Україна молода» НОМЕР_1 на 9 сторінці під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_2» інформація базувалася на основі вищевказаних листів.

Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ст. 5 Закону України «Про інформацію»).

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про інформацію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про інформацію», журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію (ч. 4 ст. 277 ЦК України).

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч. 7 ст. 277 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, а позивачем не було доведено та обґрунтовано своїх вимог.

Враховуючи пояснення та надані по справі докази, суд прийшов до висновку, що викладене ІНФОРМАЦІЯ_1 у випуску видання «Україна молода» НОМЕР_1 під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_2» є фактичним твердженням, оскільки викладена у статті інформація підтверджується вищезазначеними листами, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32, 34, 68 Конституції України; ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 94, 277, 297, 299 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст. 5, 7, 25 Закону України «Про інформацію», суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства «Інкла-Київ» до Приватного підприємства «Україна Молода», ОСОБА_2 про захист ділової репутації юридичної особи, спростування недостовірної інформації - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя