Ухвала

від 12.07.2017 по справі 761/3075/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справуза позовом приватного підприємства Інкла-Київ до приватного підприємства Україна Молода , ОСОБА_3 про захист ділової репутації юридичної особи, спростування недостовірної інформації за касаційною скаргою приватного підприємства Інкла-Київ на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року,

с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року приватне підприємство Інкла-Київ (далі - ПП Інкла-Київ ) звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у випуску періодичного видання Україна Молода за НОМЕР_1 на 9 сторінці під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_2 опубліковано статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій викладено, зокрема, наступну інформацію: … Фактів розкрадань виявлено чимало. Ось, наприклад, слідчі розплутують випадок злочинної діяльності службових осіб Турбоатома , які вчинили змову з керівництвом ТОВ Інкла-Київ . Як наслідок - заволодіння коштами підприємства в особливо великих розмірах. А точніше, ще плюс 30 млн гривень до чужої кишені. Вкрасти 30 млн, як виявилося, було не важко. Відповідно до двосторонньої угоди, Турбоатом упродовж 2009-2010 років перерахував Інклі кошти у сумі 77,4 млн гривень - за поставку товарів та виконання робіт. Утім, свої зобов'язання перед Турбоатомом замовник виконав лише на 47,4 млн гривень. Решту ж грошей - тобто, саме ці 30 млн. - перерахували фірмам, які мають явні ознаки фіктивності: Скай-Сервіс , Токкада-Медія , Турбо Алекс , Завод Метромаш , Елаком Інвест , Слепт Фактура . Із цими суб'єктами господарювання було укладено низку безтоварних, тобто, нікчемних угод щодо поставки запчастин для турбін ,- пояснюють слідчі .

Позивач вважав, що указана інформація є недостовірною, порушує його право на недоторканність ділової репутації, завдає шкоди не лише в очах громадськості, але й перед партнерами по бізнесу, оскільки інформує про конкретні злочинні діяння з метою наживи керівників ПП Інкла-Київ у сфері бізнесу.

Ураховуючи викладене, ПП Інкла-Київ просило суд визнати указану вище інформацію недостовірною та зобов'язати відповідачів спростувати її у такий же спосіб, в який вона була поширена, тобто шляхом розміщення на 9 сторінці у найближчому випуску друкованого засобу масової інформації Україна Молода набраного тим же шрифтом, що і стаття ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступного друкованого тексту: Спростування. Нижченаведена інформація, опублікована на 9 сторінці випуску НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 друкованого засобу масової інформації Україна Молода не відповідає дійсності: і далі наводиться вище зазначений текст, який, на думку позивача, є неправдивим та принижує його ділову репутацію.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року, у задоволенні позову ПП Інкла-Київ відмовлено.

У касаційній скарзі ПП Інкла-Київ , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позову ПП Інкла-Київ , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що інформація, викладена ІНФОРМАЦІЯ_1 у випуску видання Україна молода НОМЕР_1 під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_2 має достатнє фактичне підґрунтя, оскільки підтверджується листами Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, згідно з якими проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом привласнення та розтрати майна ВАТ Турбоатом та заволодіння чужим майном, ухилення від сплати податків службовими особами ПП Інкла-Київ в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України. У зв'язку з цим у відповідачів були достатні та обґрунтовані дані для поширення такої інформації й інформування суспільства.

Зазначені висновки судіввідповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та оцінено згідно з правилами, встановленими ст. 212 ЦПК України, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у випуску періодичного видання Україна Молода за НОМЕР_1 на 9 сторінці під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_2 опубліковано статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій викладено, зокрема, наступну інформацію: … Фактів розкрадань виявлено чимало. Ось, наприклад, слідчі розплутують випадок злочинної діяльності службових осіб Турбоатома , які вчинили змову з керівництвом ТОВ Інкла-Київ . Як наслідок - заволодіння коштами підприємства в особливо великих розмірах. А точніше, ще плюс 30 млн гривень до чужої кишені. Вкрасти 30 млн, як виявилося, було не важко. Відповідно до двосторонньої угоди, Турбоатом упродовж 2009-2010 років перерахував Інклі кошти у сумі 77,4 млн гривень - за поставку товарів та виконання робіт. Утім, свої зобов'язання перед Турбоатомом замовник виконав лише на 47,4 млн гривень. Решту ж грошей - тобто, саме ці 30 млн. - перерахували фірмам, які мають явні ознаки фіктивності: Скай-Сервіс , Токкада-Медія , Турбо Алекс , Завод Метромаш , Елаком Інвест , Слепт Фактура . Із цими суб'єктами господарювання було укладено низку безтоварних, тобто, нікчемних угод щодо поставки запчастин для турбін ,- пояснюють слідчі .

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34) .

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв'язку з цим ст. 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України спростуванню підлягає недостовірна інформація.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про інформацію під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз'яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення цією особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо).

Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Судом установлено, що поширена відносно ПП Інкла-Київ інформація вказує на перебіг досудового розслідування, яке проводить слідча група Генеральної прокуратури України.

Заперечуючи проти позову, відповідачі зазначали про те, що поширена ОСОБА_3 інформація була ним офіційно отримана від слідчих органів. Так, згідно з листами Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України на даний час проводиться комплекс слідчих дій по встановленню наявності у діях посадових осіб ПП Інкла-Киїів та ВАТ Турбоатом ознак злочину, передбаченого ст. ст. 191, 209 КК України, щодо господарських угод між ними.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи судам роз'яснено, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, з дотриманням вимог ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові, виходячи з того, що оспорювана стаття є фактичним твердженням, оскільки викладена у статті інформація підтверджує факт наявності кримінального провадження і діянь, кваліфікованих відповідним чином, що підтверджується вищезазначеними листами Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України. Отже, поширена відповідачами інформація про позивача мала достатні фактичні підґрунтя, а суспільство має законне право на отримання такої інформації.

При цьому позивач не довів наявність юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу приватного підприємства Інкла-Київ відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: В.І. Журавель

О.В.Закропивний

С.Ф.Хопта

С.П.Штелик