У Х В А Л А
6 жовтня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Кривенда О.В., розглянувши заяву Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України - Центральний офіс з обслуговування великих платників (правонаступником якого є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби; далі - МГУ ДФС) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» до МГУ ДФС про скасування повідомлення про нарахування пені,
в с т а н о в и в:
15 липня 2016 року до Верховного Суду України надійшла заява МГУ ДФС про перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2016 року.
Ухвалою Верховного Суду України від 2 вересня 2016 року МГУ ДФС повідомлено про недоліки заяви та надано строк для їх усунення до 3 жовтня 2016 року.
Зокрема, в ухвалі йшлося про те, що: до заяви не долучено копії різних за змістом судових рішень, зазначених у пункті 3 частини першої статті 239 1 КАС, якщо вона подається з відповідних підстав; долучена копія оскаржуваного судового рішення не завірена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174 (далі - Інструкція); не додано документ про сплату судового збору; заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 238 КАС, і клопотання про поновлення цього строку з наведенням поважності причин його пропуску заявник не подав.
На виконання цієї ухвали 5 жовтня 2016 року до Верховного Суду України надійшла уточнююча заява із необхідними документами, в тому числі й ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2013 року та 22 квітня 2015 року - на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Разом із тим, заявник не усунув в повному обсязі недоліки поданої заяви.
Так, надіслана копія оскаржуваного судового рішення підписана представником МГУ ДФС та скріплена печаткою цієї установи, що суперечить вимогам Інструкції, відповідно до підпункту 6.8.8 пункту 6.8 якої копія судового рішення має бути підписана працівником апарату суду та скріплена номерною печаткою суду.
Водночас заявник надіслав клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність фінансування фіскального органу для забезпечення справляння судового збору.
Проте, наведені у цьому клопотанні причини не можна вважати достатніми для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі - Закон № 484-VIII), який набрав чинності з 1 вересня 2015 року) ставка судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України встановлена у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 484-VIII Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Отже, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Крім того з поданих матеріалів видно, що заява, датована МГУ ДФС 6 липня 2016 року, була подана до Верховного Суду України через відділ прийому громадян згідно з реєстраційною позначкою 15 липня 2016 року, тобто після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 238 КАС. Клопотання про поновлення цього строку не подано.
Таким чином, оскільки заяву подано без додержання вимог статей 238, 239 та 239-1 КАС і МГУ ДФС не усунуло її недоліки протягом установленого строку, то заява відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 239-2 цього Кодексу підлягає поверненню заявнику.
На підставі наведеного та керуючись статтями 239, 239-1, 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України ,
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України - Центральний офіс з обслуговування великих платників про скасування повідомлення про нарахування пені повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України О.В. Кривенда
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2016 |
Оприлюднено | 11.10.2016 |
Номер документу | 61907368 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Верховний Суд України
Кривенда О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні