Ухвала

від 11.10.2016 по справі 446/16/16-к

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/16/16-к

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області

11.10.2016 року слідчий-суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , №12015140220000677 від 17.08.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий подав до суду клопотання в якому зазначає, що 17 серпня 2015 слідчим відділом Кам`янка-Бузького відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області розпочато кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140220000677 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зазначає, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz E220» р.н.з. НОМЕР_1 , 17 серпня 2015 року о 05 годині на автодорозі сполучення «Львів-Луцьк», поблизу кафе-бару «Корчма», яке розташоване неподалік повороту до населеного пункту Тартак Кам`янка-Бузького району Львівської області, рухаючись в сторону м. Радехів, заснув за кермом вищевказаного автомобіля, через що з`їхав автомобілем у лівий по напрямку руху кювет, де здійснив зіткнення з стовбуром дерева.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля марки «Mercedes-Benz E220» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жит. с. Гоголів Радехівського району Львівської області, отримав тілесні ушкодження у виді фрагментарний перелом тіла 7-го шийного хребця, забій спинного мозку на рівні шийних сегментів важкого ступеня з порушенням функції, забій м"яких тканин /опух/ лівої тім`яної ділянки голови, садна правої надбрівної ділянки, синець лівого плеча по передньо-зовнішній поверхні, які утворились від контакту з тупими предметами, могли бути причинені 17.03.2015 р. від удару тім`яної ділянки голови та дії сили по вісі хребта, ударах надбрівною ділянкою справа та лівого плеча до частин салону автомобіля під час ДТП - зіткнення з перешкодою та згідно з висновком судово-медичної експертизи № 270/2015 від 19.08.2015 відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння.

На думку досудового слідства, своїми діями водій автомобіля марки «Mercedes-Benz E220» ОСОБА_5 порушив правила безпеки руху, передбачені діючими Правилами дорожнього руху України, а саме: п.1.5, яким вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків та вимоги п.2.3б яким передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, і дані порушення є в прямому причинно-наслідковому зв`язку з наслідками, що настали. Таким чином, слідчий вважає, що ОСОБА_5 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху, вчинене особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Зазначає, що 31 серпня 2015 року підозрюваному ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Слідчий зазначає, що у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не працюючому, раніше не судимий, уродженець с.Товмач Кам`янка-Бузького району Львівської області та житель АДРЕСА_1 .

Вина ОСОБА_5 , як зазначає слідчий в інкримінованому кримінальному правопорушенні доводиться протоколом огляду місця події від 17.08.2015, рапортом від 17.08.2015, висновком судово-медичної експертизи №270/2015 від19.08.2015, висновком експерта №1/780 від 03.09.2015. протоколом допиту потерпілого та іншими здобутими доказами по кримінальному провадженні.

31 серпня 2015 року ОСОБА_5 скеровано письмове повідомлення про підозру та вказано прибути до слідчого відділення у трьох денний термін з моменту отримання вказаного повідомлення. Однак, останній на виклик не прибув та за місцем проживання відсутній, місце його знаходження невідоме.

Оскільки місце перебування підозрюваного ОСОБА_5 невідоме, тому 23.09.2015 по кримінальному провадженні №12015140220000677 від 17 серпня 2015 року винесено постанову про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_5 .

30.05.2016 органом досудового розслідування підготовлено клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і такий дозвіл судом надано.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, оголошений в розшук, а тому подальше його перебування на волі може спричинити до переховування від органів досудового розслідування та суду, тому слідчий просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 заявлене клопотання підтримав.

Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти клопотання, просить обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні клопотанняпро обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як зазначено у ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Одного лише припущення в клопотанні про те, що ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки перебував у розшуку недостатньо. Зазначене повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, яких слідчому судді, стороною кримінального провадження, не надано.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину вчиненому з необережності, позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , є пенсіонером, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щодо перебування його у розшуку, то про такий підозрюваному відомо не було, а як тільки дізнався про це, подав заяву засобами електронної пошти з Італії, якою він повідомив, що не знав, що перебуває в розшуку та зобов`язується добровільно з`являтися на виклики до слідчого і після прибуття в Україну відразу з`явився у відділок поліції.

Згідно ч.2 ст.194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором клопотання.

Враховуючи наведене слідчий суддя вважає, що підстав для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, а тому у задоволенні клопотання слідчого відділення Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 , слід відмовити.

Водночас, вважаю за необхідне обрати ОСОБА_5 запобіжний захід домашній арешт з покладенням обов`язків передбачених п.1,2,3 ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 193, 194, 196, 309КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов`язки:

а) прибувати до слідчого відділення Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 за першою вимогою;

б) не залишати місце постійного проживання в період доби з 22.00 години до 07.00 години АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

в) носити електронний засіб контролю (у випадку наявності останнього).

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Виконання ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту доручити співробітникам СВ Радехівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області

Строк дії ухвали слідчого судді до 11.11.2016 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

Оригінал ухвали.