Рішення

від 04.10.2016 по справі 904/5974/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.16р. Справа № 904/5974/16

За позовом Першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області

до відповідача-1: Нікопольської міської Ради Дніпропетровської області, м. Нікополь

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури

про скасування рішень Нікопольської міської ради ти зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

Прокурор: Колесніченко В.І. - посвідчення 036402 від 27.11.2015 року

від відповідача-1: ОСОБА_1 - представник, довіреність від 18.08.2016 року

від відповідача-2: ОСОБА_2 - представник, довіреність №1 від 05.08.2016 року

СУТЬ СПОРУ:

Перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1:Нікопольської міської Ради Дніпропетровської області, м. Нікополь та відповідача-2: Товариства з обмеженою. відповідальністю "Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку", м. Нікополь про:

- визнання протиправним та скасувати рішення Нікопольської міської ради від 26.02.2016 № 48-5/УШ «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку» в постійне користування земельної ділянки по вул. Ширшова, 52 для розміщення оздоровчого центру водної реабілітації та фізкультури».

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку» повернути земельну ділянку (кадастровий номер 1211600000:03:058:0009) загальною площею 0,9969 га земель комунальної власності, розташовану за адресою: м. Нікополь, вул. Ширшова, 52, Нікопольській міській раді за актом приймання - передачі земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на невиконання з боку відповідачів - Нікопольської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку» вимог діючого земельного законодавства при відведенні в постійне користування земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги Каховського водосховища - водного об'єкту, що має загальнодержавне значення.

Відповідач 1 надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що позивачем не надано доказів, що рішення Нікопольської міської ради №48-5/VII від 26.02.2016 року прийнято з порушенням природоохоронного законодавства та поза межами повноважень.

Відповідач 2 надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що позивачем не надано докази або інші свідчення, що ділянка по вул. Ширшова, 52 в місті Нікополь має статус водоохоронної зони або прибережної захисної смуги.

В судових засіданнях оголошувались перерви з 30.08.2016 до 13.09.2016 року, з 13.09.2016 року до 19.09.2016 року, з 19.09.2016 року до 04.10.2016 року.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2016 року строк розгляду вирішення спору продовжено до 04.10.2016 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.10.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України та п. 2 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом.

Представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави у суді.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України. За приписами наведеної норми, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно з приписами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до рішення Нікопольської міської ради від 26.02.2016 № 48-5/VIII «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку» в постійне користування земельної ділянки по вул. Ширшова, 52 для розміщення оздоровчого центру водної реабілітації та фізкультури» в постійне користування зазначеному підприємству було надано земельну ділянку площею 0,9969 га (кадастровий номер земельної ділянки 1211600000:03:058:0009), розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Ширшова, 52, для розміщення оздоровчого центру водної реабілітації та фізкультури (код цільового призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ - 06.01).

Згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28668917 від 11.03.2016, державним реєстратором Нікопольського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 зареєстровано право постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку» на земельну ділянку з кадастровим номером 1211600000:03:058:0009 загальною площею 0,9969 га, номер запису про інше речове право - 13630838.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельної ділянки виключно відповідно до закону та у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до вимог статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, в тому числі, громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Водночас, згідно зі статтями 19, 20 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови, землі оздоровчого призначення і землі водного фонду.

Віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до статті 21 ЗК України, недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною, тощо.

Статтею 4 Водного кодексу та ст. 58 Земельного кодексу України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті, в тому числі, водосховищами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, гідротехнічними іншими водогосподарськими спорудами та каналами.

За положеннями статті 60 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60 - 62 Земельного кодексу України та статтями 1, 88 - 90 Водного кодексу України.

Згідно зі статтею 61 Земельного кодексу України, статтею 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Відповідно до статті 60 Земельного кодексу України, статті 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари -50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації (частина 3 статті 60 Земельного кодексу України).

Згідно із пунктом 2.9. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року N 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50 - 54 Законом України «Про землеустрій».

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони земель водного фонду, визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них». Тобто сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.

Аналогічну правову позицію зазначено в постановах Верховного суду України від 22.04.2015 по справі № 6-52цс15, від 01.07.2015 по справі № 6-184цс15.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» передбачено, що проекти водоохоронних зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держземагентства, і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.

Слід зазначити, що згідно листа відділу Держгеокадастру у місті Нікополі, проекти землеустрою щодо встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на земельну ділянку за адресою м. Нікополь, вул. Ширшова, 52, у відділі відсутні, інформація про їх виготовлення, розроблення та затвердження відповідними органами державної влади або місцевого самоврядування відсутня.

В той же час, відповідно до даних публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером 1211600000:03:058:0009 розташована поблизу урізу води Каховського водосховища, відстань до якого складає від 6 до 80 м. За інформацією Нікопольського регіонального управління водних ресурсів від 29.06.2016 № 399/01-07 земельна ділянка, розташована за адресою: м. Нікополь, вул. Ширшова, 52, безпосередньо примикає до урізу води Каховського водосховища та має обмеження, визначені статтею 88 Водного кодексу України.

Враховуючи зазначені вимоги діючого законодавства, спірна земельна ділянка є ділянкою водоохоронної зони (прибережної захисної смуги) та знаходиться в 100- метровій зоні Каховського водосховища .

Слід зазначити, що прибережні захисні смуги у межах водоохоронної зони можуть використовуватися для провадження господарської діяльності за умови обов'язкового виконання вимог, передбачених статтями 89 та 90 Водного кодексу України.

У прибережних захисних смугах уздовж річок та навколо водойм забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів (ст. 89 Водного кодексу, ст. 61 Земельного кодексу).

Відповідно до статті 59 Земельного кодексу України землі громадянам та юридичним особам із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту.

Статтею 85 Водного кодексу України визначено, що землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Таким чином, законодавець чітко обмежує права певної категорії юридичних осіб недержавної форми власності на отримання в постійне користування земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги водних об'єктів та передбачає обмежене використання таких земель виключно на умовах оренди.

Враховуючи це, діюче земельне та водне законодавство містить вичерпний перелік осіб, які мають право отримувати земельні ділянки водного фонду в постійне користування, а саме: державним водогосподарським - організаціям для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо; державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об'єктами портової інфраструктури; державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури.

Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Встановлено, що спірна земельна ділянка перебувала в користуванні Відкритого акціонерного товариства (в подальшому - Публічного акціонерного товариства) «Нікопольський завод феросплавів» згідно рішення виконавчого комітету Нікопольської ради від 26.04.2000 № 286/1 «Про затвердження земельно-кадастрових матеріалів по інвентаризації земель» та рішення Нікопольської міської ради від 30.04.2010 № 15-47/У «Про поновлення договору оренди на новий строк відкритому акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» вул. Ширшова, 52 за фактичним розміщенням санаторія - профілакторія «Електрометалург» для оздоровчого призначення» з визначеним кодом цільового використання 1.16 (оздоровчого призначення).

Українським класифікатором цільового використання землі (УКЦВЗ), затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998р. № 14-1-7/1205 (що діяв до 15.02.2011 року) передбачено, що цільовому використанню землі 1.16 відповідає вид використання земель в межах населених пунктів - «Оздоровчого призначення (для організації профілактики та лікування).

В той же час, в рішенні Нікопольської міської ради від 26.02.2016 № 48-5/УШ «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку» в постійне користування земельної ділянки по вул. Ширшова, 52 для розміщення оздоровчого центру водної реабілітації та фізкультури» зазначено інший вид цільового призначення (використання) земель, а саме - для розміщення оздоровчого центру водної реабілітації та фізкультури (код 06.01.).

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему України від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації цільового призначення земель», цільовому використанню землі відповідає вид використання земель - «Для будівництва та обслуговування санаторно - оздоровчих закладів».

Відповідно до інформації відділу Держгеокадастру у місті Нікополі, проекти землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки по вул. Шнршова, 52, в місті Нікополі з виду використання «для організації профілактики та лікування» на вид використання «для будівництва та обслуговування санаторно - оздоровчих закладів» в установленому діючим законодавством порядку не розроблявся та не затверджувався.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а земельного податку - дані державного земельного кадастру.

Згідно зі статтями 274 та 288 Податкового кодексу визначено, що ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку проведено не може складати більше 3% нормативної грошової оцінки. В той же час, розмір орендної плати за земельні ділянки становить від 3 до 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Статтею 2 Бюджетного кодексу України визначено, що доходами бюджету є, в тому числі, податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України.

Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності.

Таким чином, отримання відповідачем земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги в постійне користування порушує встановлений законодавством порядок набуття прав на землю та використання земель.

Враховуючи викладене, рішення Нікопольської міської ради від 26.02.2016 № 48-5/УШ «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку» в постійне користування земельної ділянки по вул. Ширшова, 52 для розміщення оздоровчого центру водної реабілітації та фізкультури» прийняте з порушенням законодавства, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання відповідача 2 на те, що земельна ділянка по вул. Ширшова 52 не відноситься до приберегової захисної смуги, не приймаються судом, оскільки як вбачається з листа Нікопольського регіонального управління водних ресурсів від 29.06.2016року спірна земельна ділянка безпосередньо примикає до урізу води Каховського водосховища. У зв'язку з невизначеністю міською радою межі прибрежної захисної смуги застосуванню підлягає встановлені законодавством норми прибрежних захисних смуг, а саме ст. 88 Водного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 року у справі №6-184цс15.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що рішення Нікопольської міської ради від 26.02.2016 року №48-5/VII є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо солідарного стягнення витрат по сплаті судового збору, слід зазначити, що солідарне стягнення судових витрат не передбачено законом та між сторонами відсутній договір щодо солідарної сплати судових витрат.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: із позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат; із позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 378 грн.

Прохальна частина позовної заяви містить 2 вимоги немайнового характеру, отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 2 756грн.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги те, що вимоги Позивача відносно Відповідача-1 та Відповідача-2 задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на відповідачів по 50% на кожного, відповідно до положень ст. 49 ГПК України..

Керуючись ст.ст. 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Нікопольської міської ради від 26.02.2016 № 48-5/VII «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку» в постійне користування земельної ділянки по вул. Ширшова, 52 для розміщення оздоровчого центру водної реабілітації та фізкультури».

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку» (53200, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 39657275) повернути земельну ділянку (кадастровий номер 1211600000:03:058:0009) загальною площею 0,9969 га земель комунальної власності, розташовану за адресою: м. Нікополь, вул. Ширшова, 52, Нікопольській міській раді (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 3, код ЄДРПОУ 37338501) за актом приймання -передачі земельної ділянки.

Стягнути з Нікопольської міської ради (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 3, код ЄДРПОУ 37338501) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938) витрати по сплаті судового збору у сумі 1378 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський оздоровчий центр водної реабілітації, фізкультури та відпочинку» (53200, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 39657275) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938) витрати по сплаті судового збору у сумі 1378грн.

Накази видати після набрання рішенням чинності.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.10.2016року

Суддя ОСОБА_4