Рішення

від 22.06.2015 по справі 910/7489/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015Справа №910/7489/15-г За первісним позовом Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко."

Про стягнення 1 258 765,60 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко."

до Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК"

про визнання недійсним договору

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача за первісним позовом: Кузовлев Р.В. (за дов. Д-918 від 18.07.2014)

від відповідача за первісним позовом: Попов М.Г. (за дов.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому 22.06.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.03.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла первісна позовна заява Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" (надалі - позивач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." (надалі - відповідач за первісним позовом) про стягнення 1 258 765,60 грн..

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на думку позивача за первісним позовом, відповідач за первісним позовом неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки за Договором № 1/12 про надання юридичних послуг від 26.03.2013, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 1 258 765,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 порушено провадження у справі №910/7489/15 та призначено розгляд справи на 16.04.2015.

16.04.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." до Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" про визнання недійсним договору

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на думку позивача за зустрічним позовом, Договор № 1/12 про надання юридичних послуг від 26.03.2013 укладено з порушенням вимог законодавства та підлягає визнанню недісним.

В судовому засіданні, призначеному на 16.04.2015, оголошено перерву до 29.04.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." до Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" про визнання недійсним договору та призначено розгляд справи на 29.04.2015.2015.

В судовому засіданні, призначеному на 29.04.2015, оголошено перерву до 25.05.2015.

В судове засідання, призначене на 25.05.2015, представник позивача за первісним позовом не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 25.05.2015, представник відповідача за первісним позовом з'явився та просив відкласти розгляд справи.

25.05.2015 ухвалою суду строк розгляду справи продовжено на 15 днів та оголошено перерву до 08.06.2015.

В судовому засіданні, призначеному на 08.06.2015, оголошено перерву до 22.06.2015.

В судове засідання, призначене на 22.06.2015, представники сторін з'явились та надали пояснення по справі.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "НЕОС БАНК" (надалі - позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." (далі по тексту - відповідач, Виконавець) (разом - Сторони), було укладено договір на надання юридичних послуг № 1/12 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).

Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги, на умовах, що наведені нижче, а замовник погоджується прийняти та оплатити Послуги, в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором.

За своєю правовою природою вказаний Договір, є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно п.п. 2.1.1. Договору вартість Послуг, зазначених у пункті 1.2.1. цього Договору, становить 80 000 грн., що сплачується Замовником протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати укладення цього Договору на рахунок за вказаними Виконавцем реквізитами. Відповідно п.п. 2.1.2. Договору вартість Послуг, зазначених у пункті 1.2.2. цього Договору, складає 1% від загальної суми заборгованості 41 958 853, 61 гривень, за вирахуванням суми попередньої оплати, і становить 339 585, 54 грн. в т.ч. ПДВ, що сплачується Замовником на рахунок виконавця протягом 5 (п'яти) банківських днів після погашення заборгованості Боржників перед Банком та підписання сторонами Акту наданих послуг. Відповідно п.п. 2.1.3. Договору вартість послуг, зазначених у пункті 1.2.3. цього Договору, становить 5%, за вирахуванням суми Попередньої Оплати. Загальна сума заборгованості скаладає 41 958 853, 61 гривень, відтак 5 % від зазначеної суми складає 2 097 942, 68 грн., а отже загальна сукупна ціна спірного Договору, що зазначена в п. 2.1. становить 2 437 528, 22 грн.

Як вбачається зі змісту Договору, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." Договір був підписаний директором Присяжником А.В.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." від 29.04.2011 Присяжнюка А.В. було призначено на посаду директора товариства, відповідно до наказу від 04.05.2011 № 40 останній приступив до виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко.".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що директор Присяжник А.В. підписав договір № 1/12 від 26.03.2013 з перевищенням наданих повноважень, у зв'язку з тим, що сума за договором перевищує 100 000 грн., а тому потребує згоди зборів Учасників, тому такий договір підлягає визнанню недійсним з моменту його вчинення.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

Судом встановлено, що відповідно до п. 10.6., п.п. «д» Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." директор у межах своєї компетенції: укладає та підписує від імені Товариства господарські та інші договори (угоди, контракти), виступає розпорядником його коштів та майна з врахуванням обмежень, встановлених цим Статутом. Укладання та підписання від імені Товариства господарських та інших договорів (угод, контрактів) обмежується сумою договору (угоди, контракту), яка складає не більш 100 000 гривень, якщо сума договору (угоди, контракту) перевищує вищевказану вона потребує згоди зборів Учасників».

Із матеріалів справи вбачається, що учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко.", компанією-резидентом Європейського Союзу «Болтон Трастіз Лімітед» (Республіка Кіпр), не надавалось згоди на підписання оспорюваного Договору.

Таким чином, Присяжнюк А.В. підписав Договір одноособово, не повідомивши про це засновників.

Присяжнюк А.В після того, як на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." Публічним акціонерним товариством "НЕОС БАНК" був здійснений платіж за спірним Договором, користуючись своїм службовим становищем, без згоди учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко.", здійснив платіж з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." на рахунок фіктивної компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «Актар Груп Трейд» в розмірі 1 070 000 грн.

Факт фіктивності компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «Актар Груп Трейд», на які були перераховані грошові кошти з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." встановлений вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 24.09.2013 у справі № 761/22932/13-к (провадження № 1-кп/761/776/2013).

19.06.2013 рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." Присяжнюка А.В. було звільнено з посади директора товариства з 19.06.2013 відповідно до п. 2 ст. 41 Кодексу законів про працю України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

В силу ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978 р. № 3, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. При цьому суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В ході дослідження спірного Договору господарським судом встановлено, що з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." його підписано директором Присяжнюком А.В., який діяв на підставі статуту.

Як вже зазначалося вище, відповідно до Розділу 10 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко.", яким визначені органи управління та їх компетенція, п. 10.6., п.п. «д» директор у межах своєї компетенції: укладає та підписує від імені Товариства господарські та інші договори (угоди, контракти), виступає розпорядником його коштів та майна з врахуванням обмежень, встановлених цим Статутом. Укладання та підписання від імені Товариства господарських та інших договорів (угод, контрактів) обмежується сумою договору (угоди, контракту), яка складає не більш 100 000 гривень, якщо сума договору (угоди, контракту) перевищує вищевказану вона потребує згоди зборів Учасників».

Відповідно до розділу 2 спірного Договору вартість послуг становить 2 437 528, 22 грн.

Публічне акціонерне товариство "НЕОС БАНК" у відзиві на зустрічну позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позовних Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." щодо визнання недійсним оспорюваного Договору, пояснюючи це тим, що Публічне акціонерне товариство "НЕОС БАНК" не знало про наявні обмеження повноважень колишнього директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." Присяжнюка А.В.

Відповідно до п. 3.3. постанови Пленум вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Зважаючи на викладені вище положення статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." та умови спірного Договору, господарський суд дійшов висновку, що колишній директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." Присяжнюк А.В не вправі був без згоди загальних зборів учасників товариства укладати та підписувати від імені товариства опорюваний Договір.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 03.12.2008 у справі № 7/7-08, від 22.05.2014 у справі № 910/855/13.

Частиною першою та другою статті 98 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Таким чином, з системного аналізу наведених норм вбачається, що надання послуг на суму, що становить більше 100 000 грн., можливо виключно за наявності попереднього рішення загальних зборів учасників товариства.

Згідно з частиною четвертою статті 145 Цивільного кодексу України, питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Проте, Загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." питання щодо надання послуг на суму 2 437 528,22 грн. та укладення відповідного договору не розглядалося, а відповідні рішення не приймалися.

У відповідності до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Господарський суд зазначає, що позивачем не надано суду належних доказів наступного схвалення Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." Договору укладеного колишнім директором товариства Присяжнюком А.В.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.03.13 у справі № 21/45.

Враховуючи вищевикладене, договір на надання юридичних послуг № 1/12 від 26.03.2013 укладено колишнім директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." Присяжнюком А.В. з перевищенням наданих йому повноважень і всупереч приписам статті 92, частини другої статті 98, статті 145 Цивільного кодексу України та пункту «д» пункту 10.6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко."

Отже, договір на надання юридичних послуг № 1/12 від 26.03.2013, укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." та Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК", підлягає визнанню недійсним.

Таким чином вимоги Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." щодо стягнення заборгованості за договором на надання юридичних послуг № 1/12 від 26.03.2013 в сумі 1 258 765, 60 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Публічне акціонерне товариство "НЕОС БАНК".

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 92, 98, 145, 203, 204, 206, 215, 546, 553, 554 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 32, 33, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." про стягнення 1 258 765,60 грн. - відмовити в повному обсязі.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." До Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" про визнання договору - задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним договір на надання юридичних послуг № 1/12 від 26.03.2013, укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." та Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК"

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" (03035, м.Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок № 45; ідентифікаційний код 19358784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." (01021, м. Київ, вул. Інститутська, будинок 24/7, квартира 12; ідентифікаційний код: 34479678) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять ) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 26.06.2015

Суддя М.О. Лиськов