Рішення

від 04.10.2016 по справі 908/2381/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/73/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2016 Справа № 908/2381/16

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцький Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 21.09.2016р.; ОСОБА_2, директор, паспорт серія СА 589751 виданий Приазовським РВ УМВС України в Запорізькій області 25.03.03р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 84 від 26.01.2016р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного підприємства «Мелітопольліфт», Запорізька область, м. Мелітополь

до Комунального підприємства «Житломасив» Мелітопольської міської ради Запорізької області, Запорізька область, м. Мелітополь

про стягнення в сумі 282708,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

09.09.2016р. до Господарського суду Запорізької області звернулось Приватне підприємство «Мелітопольліфт» з позовом до Комунального підприємства «Житломасив» Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованості за Договором про реструктуризацію заборгованості від 16.07.2015р. у сумі 282708,10 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 16.07.2015р. між КП «Житломасив» Мелітопольської міської ради Запорізької області та ПП «Мелітопольліфт», було укладено договір реструктуризацію заборгованості, відповідно до умов якого позивач (Кредитор) надає відповідачу (Боржнику) розстрочку у погашенні заборгованості за надані послуги відповідно до договорів на виконання повного технічного обслуговування ліфтів та договорів про надання диспетчерських послуг (згідно додатку 1 до договору), що утворилась станом на 16.07.2015р. у сумі 259380,76 грн. (п. 1.1 Договору).

Як зазначено у п.п. 2.2.1 Договору про реструктуризацію заборгованості, Боржник зобов'язується сплатити зазначену у п. 1.1 цього Договору суму до 31.12.2015р., згідно графіку (додаток 2 до Договору).

Згідно п.п. 2.2.2 Договору про реструктуризацію заборгованості, Боржник зобов'язується забезпечити своєчасне погашення заборгованості згідно з умовами, визначеними договором про реструктуризацію.

Відповідно до додатку 2 до Договору про реструктуризацію заборгованості від 16.07.2015р. сторонами затверджено наступний графік погашення заборгованості:

липень 2015р. - 20000 грн.;

серпень 2015р. - 30000 грн.;

вересень 2015 - 30000 грн.;

жовтень 2015р. - 59000 грн.;

листопад 2015р. - 59000 грн.;

грудень 2015р. - 61380,76 грн.

З моменту укладення Договору від 16.07.2015р. та станом на дату подачі позову відповідачем свої зобов'язання не виконані.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в сумі 16880,20 грн., 3 % річних від простроченої суми борг в розмірі 6447,14 грн.

З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про реструктуризацію заборгованості від 16.07.2015р у сумі 282708,10 грн. грн., а саме: 259380,76 грн. основного боргу, 16880,20 грн. інфляційних втрат та 6447,14 грн - 3 % річних.

09.09.2016р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.09.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/73/16 та призначено розгляд справи на 22.09.2016р. об 11 год. 30 хв.

20.09.2016р. на електронну адресу господарського суду Запорізької області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку у судове засідання уповноваженого представника КП «Житломасив» Мелітопольської міської ради Запорізької області оскільки юрисконсульт підприємства відповідача знаходиться у відпустці, а інший уповноважений представник 22.09.2016р. буде знаходиться у відрядженні.

В зв'язку з чим відповідач просить суд відкласти розгляд справи.

22.09.2016р. через канцелярію господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про забезпечення позову від 22.09.2016р.

В судовому засіданні 22.09.2016р. представники позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Також представники позивача в судовому засіданні підтримали заяву про забезпечення позову від 22.09.2016р., просили суд накласти арешт на грошові кошти у розмірі 282708,10 грн., які знаходяться на рахунках відповідача.

Суд розглянув заяву позивача про забезпечення позову від 22.09.2016р. та відмовив у її задоволенні, про що винесено відповідну ухвалу від 22.09.2016р. про відмову у забезпеченні позову.

Ухвалою суду від 22.09.2016р. клопотання КП «Житломасив» Мелітопольської міської ради Запорізької області про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено на 04.10.2016р.

Через Відділ документального забезпечення господарського суду 04.10.2016р. від КП «Житломасив» Мелітопольської міської надійшло клопотання про розстрочення виконання рішення, відповідно до якого відповідач просить суд розстрочити виконання рішення на 10 місяців зі сплатою по 28270,81 грн. щомісячно.

Представники позивача в судовому засіданні 04.10.2016р. підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити повністю, в задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення просили суд відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.10.2016р. заперечив проти задоволення позовних вимог та підтримав клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 10 місяців.

Справа розглянута за заявою представників сторін - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 04.10.2016 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

16.07.2015р. між Комунальним підприємством «Житломасив» Мелітопольської міської ради Запорізької області (Боржник) та ПП «Мелітопольліфт» (Кредитор), було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору встановлено, що Кредитор надає Боржнику розстрочку у погашенні заборгованості за надані послуги відповідно до договорів на виконання повного технічного обслуговування ліфтів та договорів про надання диспетчерських послуг (згідно додатку 1), що утворилась станом на 16.07.2015р. у сумі 259380,76 грн.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що Боржник зобов'язується сплатити зазначену у п. 1.1 цього Договору суму до 31.12.2015р., згідно графіку (додаток 2).

Згідно з п. 2.2.2 Договору, Боржник зобов'язується забезпечити своєчасне погашення заборгованості, згідно з умовами, визначеними цим Договором.

Відповідно до додатку 2 до Договору про реструктуризацію заборгованості від 16.07.2015р. сторонами затверджено наступний графік погашення заборгованості:

липень 2015р. - 20000 грн.;

серпень 2015р. - 30000 грн.;

вересень 2015 - 30000 грн.;

жовтень 2015р. - 59000 грн.;

листопад 2015р. - 59000 грн.;

грудень 2015р. - 61380,76 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України оплату, згідно графіка не було здійснено, а отже, сума несплаченої заборгованості відповідача перед позивачем складає 259380,76 грн.

Згідно зі ст. ст. 11, 509 ЦК України, договір є однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань)

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, вимоги позивача щодо стягнення несплаченої суми основної заборгованості в розмірі 259380,76 грн. є законними, обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 6447,14 грн. - 3 % річних та 16880,20 грн. - втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлено, що позивачем зроблені розрахунки с арифметичною помилкою, а отже, не вірно, в зв'язку з чим прерахувавши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» суми 3 % річних та втрат від інфляції, судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 6412,94 грн. - 3 % річних та 16051,02 грн. - втрат від інфляції.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на десять місяців відмовляє в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарсько - процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При вирішенні питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, суд виходить з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів»).

При цьому, при прийнятті рішення про надання розстрочки та відстрочки суд має враховувати приписи статті 121 ГПК про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Відповідач, як на підставу надання розстрочки виконання рішення посилається на те, що при укладенні Договору відповідач, як виконавець житлово-комунальних послуг, виходив зі своїх фінансових можливостей, які нерозривно пов'язані з надходженням платежів від споживачів та фінансування державою пільг та житлових субсидій, що безпосередньо надходять від Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, згідно з Договором на фінансування пільг та субсидій для населення від 27.01.2016 р. № 71, а отже, на думку відповідача, виконання умов Договору, а саме його оплата, також нерозривно пов'язано з надходженням оплати від споживачів та фінансування державою пільг та житлових субсидій.

Посилання відповідача на те, що загальна заборгованість споживачів за надані послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій на даний час становить 3645100,00 грн. та на те, що підприємство відповідача виплачувало заборгованість та штрафні санкції відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/6082/15 та майнову шкоду, відповідно до рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 320/9777/15-ц не може бути підставою для надання розстрочки виконання рішення, оскільки вказані підстави для надання розстрочки виконання рішення суду не передбачені чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Крім того, сам Договір між сторонами є Договором реструктуризації заборгованості, з встановленим графіком поетапної оплати, яке було порушено відповідачем та не сплачено жодного платежу.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, саме лише посилання відповідача на економічне становище на підприємстві та нестача вільних грошових коштів не є підставою для надання розстрочки виконання рішення згідно з п. 6 ст. 83 Господарсько - процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Комунальне підприємства «Житломасив» Мелітопольської міської ради Запорізької області, посилаючись на конкретні обставини не довів суду їх винятковість та не надав належних та допустимих доказів, на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткову відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача частково, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 4227,67 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Житломасив» Мелітопольської міської ради Запорізької області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бєлякова, 18, код ЄДРПОУ 32723194) на користь Приватного підприємства «Мелітопольліфт» (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 49, код ЄДРПОУ 34572695) основний борг в розмірі 259380 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят) грн. 76 коп., 3 % річних в розмірі 6412 (шість тисяч чотириста дванадцять) грн. 94 коп., втрат від інфляції в розмірі 16051 (шістнадцять тисяч п'ятдесят одну) грн. 02 коп. та судовий збір в розмірі 4227 (чотири тисячі двісті двадцять сім) грн. 67 коп. Видати наказ.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на десять місяців.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.10.2016р.

Суддя О.А. Топчій