Постанова

від 28.11.2016 по справі 908/2381/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.11.2016 справа №908/2381/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 За участю представників сторін від позивача від відповідача ОСОБА_4, за довіреністю; ОСОБА_5, директор; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргуКомунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 р. (підписано 10.10. 2016 р.) у справі№ 908/2381/16 (суддя Топчій О.А.) за позовомПриватного підприємства "Мелітопольліфт", м. Мелітополь, Запорізька область доКомунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь, Запорізька область простягнення 282 708,10 грн. В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року до господарського суду звернулось Приватне підприємство "Мелітопольліфт", м. Мелітополь, Запорізька область (Позивач) із позовом до Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь, Запорізька область (Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про реструктуризацію заборгованості від 16.07.2015р. в сумі 282 708,10 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 259 380,76 грн. заборгованості, 6 412,94 грн. - 3% річних, 16 051,02 грн. - інфляційних та 4 227,67 грн. - судового збору.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено при неповному з'ясуванні обставин справи.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд не врахував, що відповідач по справі є комунальним підприємством, що надає послуги з управління та утримання багатоквартирних будинків.

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника відповідача, що не скористався правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2015р. між сторонами був укладений Договір про реструктуризацію заборгованості (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого, позивач надає відповідачу розстрочку у погашенні заборгованості за надані послуги відповідно до договорів на виконання повного технічного обслуговування ліфтів та договорів про надання диспетчерських послуг (згідно додатку 1), що утворилась станом на 16.07.2015р. в сумі 259 380,76 грн.

До зазначеного Договору доданий засвідчений сторонами перелік договорів з надання послуг по повному технічному обслуговуванню ліфтів та обслуговуванню систем диспетчеризації та зв'язку із зазначенням суми заборгованості за кожним договором.

Пунктом 2.2.1 Договору встановлено, що відповідач зобов'язується сплатити зазначену у п. 1.1 цього Договору суму до 31.12.2015р., згідно графіку (додаток 2).

Згідно з п. 2.2.2 Договору, відповідач зобов'язується забезпечити своєчасне погашення заборгованості, згідно з умовами, визначеними цим Договором.

Додатком 2 до Договору сторонами затверджено наступний графік погашення заборгованості:

- липень 2015р. - 20 000,00 грн.;

- серпень 2015р. - 30 000,00 грн.;

- вересень 2015 - 30 000,00 грн.;

- жовтень 2015р. - 59 000,00 грн.;

- листопад 2015р. - 59 000, 00 грн.;

- грудень 2015р. - 61 380,76 грн.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Вбачається, що відповідач у період липня - грудня 2015 свої зобов'язання за Договором не виконав, заборгованість в сумі 259 380,76 грн. не сплатив, що сторонами не оспорюється.

Судова колегія вважає вірним рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 259 380,76 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо погашення заборгованості згідно графіку, визначеного Договором, позивачем також нараховані до стягнення 6 447,14 грн. - 3 % річних та 16 880,20 грн. - втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок інфляційних та 3% річних, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягненню підлягають інфляційні в розмірі 6 412,94 грн. - 3 % річних та 16 051,02 грн. - втрат від інфляції.

Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, оскільки відповідачем не доведено обставин, за наявності яких у суду були б правові підстави розстрочити виконання рішення в порядку ст. 83 ГПК України.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В обґрунтування клопотання про розстрочення виконання рішення відповідач посилається на те, що загальна заборгованість споживачів за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на даний час становить 3 645 100,00 грн. та на те, що підприємство відповідача виплачувало заборгованість та штрафні санкції відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/6082/15 та майнову шкоду, відповідно до рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 320/9777/15-ц.

Дослідивши наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення судова колегія вважає, що зокрема, тяжке фінансове становище, не є тією виключною обставиною, яка давала б підставу для розстрочення виконання судового рішення, оскільки вказані обставини утворились внаслідок власної господарської діяльності відповідача, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.

Заявником (боржником) не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, також жодним чином не обґрунтовано термін, на який слід розстрочити виконання судового рішення.

Крім того, сам спірний Договір між сторонами є Договором реструктуризації заборгованості за раніше укладеними договорами, зі встановленим графіком поетапної оплати, який було порушено відповідачем та не сплачено жодного платежу.

Підстав до задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 10 місяців судова колегія не вбачає.

Отже суд першої інстанції дослідив всі надані сторонами докази та всі обставини справи, якими вони обґрунтовують заявлені вимоги та заперечення, порушень процесуального права при розгляді та винесенні судом першої інстанції оскаржуваного рішення судовою колегією не встановлено.

За таких підстав доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

На підставі вищенаведеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 р. у справі № 908/2381/16 є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, через що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь, Запорізька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 р. у справі № 908/2381/16 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді І.В. Зубченко

ОСОБА_3