Рішення

від 04.10.2016 по справі 922/2428/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р.Справа № 922/2428/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Деньковичу А.Й.

розглянувши справу

за позовомКерівник Дергачівської місцевої прокуратури , м. Дергачі в інтересах держави в особі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні позивача : - ОСОБА_2 аграрної політики та продовольства України, м. Київ - ОСОБА_2 освіти і науки України, м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю НВФ "Полюс-Н", м. Харків 3-я особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська державна зооветеринарна академія, смт. Мала Данилівка про визнання недійсним договору та повернення майна за участю представників:

прокурора - Перегонцева Н.С. посвідчення №030322

позивача - ОСОБА_3 за довіреністю №65 від 22.04.2016

відповідача - ОСОБА_4 за довіреністю від 14.09.2016 (після перерви не з'явився)

третьої особи ХДЗА - ОСОБА_5 за довіреністю №59-01-532 від 27.11.2015 (після перерви не з'явився)

третьої особи МАППУ - не з'явився

третьої особи МОНУ - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дергачівської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до ТОВ НВФ "Полюс-Н" в якому просить суд :

- Визнати недійсним договір оренди №2103-Н від 29.12.2005, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ТОВ НПФ В«Полюс-НВ» (Код:21174514) та додаткові угоди до нього: №1 від 16.05.2006, №2 від 28.05.2007, №3 від 27.12.2007, №4 від 25.11.2008, №5 від 15.12.2009, №6 від 06.10.2011, №7 від 20.10.2011, №8 від 05.09.2013, №9 від 29.05.2016, №10 від 29.05.2016.

- Зобов'язати ТОВ НПФ В«Полюс-НВ» звільнити нежитловий одноповерховий будинок пташника селекційного (літ. А-1) загальною площею 729, 30 кв. м., що розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, ХДЗВА та повернути його Регіональному відділенню Фонду державного майна по Харківській області.

23 серпня 2016 року відповідачем було надано до суду відзив на позовну заяву прокурора (вх. №27752) в якому відповідач просить суд застосувати до позовних вимог наслідки пропуску строків позовної давності та відмовити в позові.

Також відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №27753 від 23.08.2016) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Прокурором було надано до суду правове обґрунтування позовної заяви (вх. №27865 від 25.08.2016), яке досліджено судом та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача підтримав вимоги прокурора, також, позивачем було надано відзив на позовну заяву (вх. №28000 від 26.08.2016).

Третьою особою надані до суду письмові пояснення по справі (вх. № 28182 від 29.08.2016), які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Також, 29 серпня 2016 року відповідачем було подано до суду клопотання (вх. №28181) в якому останній просив суд витребувати у Харківської державної зооветеринарної академії засвідчені копії документів, що підтверджують факт прийняття уповноваженим державним органом рішення про передачу та факт передачі на баланс ХДЗВА будівлі пташника селекційного, розташованої у смт. Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області, що до передачі входила до складу учбово-дослідного господарства В«ПрогресВ» .

Ухвалою суду від 29 серпня 2016 року було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 13 вересня 2016 року.

07 вересня 2016 року відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №29294) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи

Також, відповідачем були подані до суду клопотання про витребування доказів вх. №29295 від 07.09.2016 про витребування доказів від третьої особи та вх. №29296 від 07.09.2016 про витребування доказів від позивача.

Крім того, відповідачем подано клопотання (вх. №29311 від 07.09.2016) в якому останній просить суд :

- Залучити ОСОБА_2 аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24) до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору;

- Залучити ОСОБА_2 освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10) до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 13 вересня 2016 року було відкладено розгляд справи, задоволені клопотання відповідача про витребування доказів та залучено до участі у справі третіх осіб на стороні позивача ОСОБА_2 аграрної політики та продовольства України та ОСОБА_2 освіти і науки України.

Представник позивача звернувся до суду із заявою (вх. №31283 від 22.09.16) про долучення до матеріалів справи доказів, а саме матеріалів орендної справи по договору №2103-Н від 29.12.2005, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Прокурор надав суду докази направлення на адреси третіх осіб копій позовної заяви з доданими документами (вх. № 30603 від 19.09.2016), які долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №31323 від 22.09.2016) про продовження строку розгляду справи за межі строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України у зв'язку з неявкою в судове засідання представників третіх осіб - ОСОБА_2 аграрної політики та продовольства України та ОСОБА_2 освіти і науки України та ненадання ними пояснень щодо обставин спору.

Ухвалою суду від 22 вересня 2016 року було задоволено клопотання відповідача, продовжено строк розгляду спору по справі №922/2428/16 на 15 днів до 07 жовтня 2016 року та відкладено розгляд справи на 29 вересня 2016.

Представники третіх осіб - ОСОБА_2 аграрної політики та продовольства України та ОСОБА_2 освіти і науки України в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду від 13.09.2016 не виконали.

ОСОБА_2 аграрної політики та продовольства України надані до суду пояснення (вх. № 1918 від 29.09.2016) які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні, яке розпочалося 29 вересня 2016 року були оголошені перерви до 03 жовтня 2016 року та до 04 жовтня 2016 року.

Норми ст.22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судові засідання з'являлися повноважні представники сторін які надавали письмові пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадян або держави в суді.

Статтею 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду на захист інтересів держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Дергачівська місцева прокуратура Харківської області повідомила позивача про намір звернутися до господарського суду в його інтересах із зазначеним позовом листом.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Так, підставами для звернення до суду прокурора із зазначеним позовом є наступне.

Відповідно до ст. 53 Конституції України держава забезпечує доступність і безоплатність освіти в державних і комунальних навчальних закладах, розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно- технічної, вищої і післядипломної освіти.

Статтею 3 Закону України «Про освіту» передбачено, що держава визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства.

Невиконання встановлених законодавством норм у вказаній сфері порушує інтереси держави в частині гарантування доступності та розвитку освіти.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Регіональні відділення Фонду державного майна України здійснюють державну політику у сфері оренди державного майна.

Статтею 2 Закону України «Про Фонд державного майна України» передбачено, що діяльність Фонду ґрунтується на принципах верховенства права та законності.

У той же час, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області упродовж тривалого строку не виконувало належним чином покладені на нього функції, не вчиняло дій щодо повернення незаконно переданого в оренду майна.

У цьому випадку необхідність захисту економічних інтересів держави зумовлена тим, що внаслідок порушень, допущених під час передачі в оренду державного майна, приміщення навчального закладу передані суб'єкту господарювання для здійснення підприємницької діяльності, жодним чином не пов'язаної з навчальним процесом.

З огляду на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області не вживає заходів щодо захисту державного майна від нецільового використання, у Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу в оренду державної власності.

Під час виконання доручення прокуратури Харківської області від 14.06.2016 №08-56Івих-16 за результатами вивчення матеріалів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області щодо випадків нецільового використання приміщень закладів освіти, встановлені порушення норм законодавства під час передачі в оренду низки об'єктів нерухомості, які перебувають на балансі освітніх закладів.

Так, згідно договору оренди №2103-Н від 29.12.2005, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області в особі начальника ОСОБА_6 та ТОВ НПФ «Полюс-Н» в особі директора ОСОБА_7 останньому передано в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитловий одноповерховий будинок пташника селекційного (літ. А-1) загальною площею 1244, ЗО кв.м., що розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, ХДЗВА та перебуває на балансі Харківської державної ветеринарної академії, вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 30.06.2005 і становить 380 800, 00 грн. Договір укладений строком на 11 місяців, тобто до 28.11.2005.

Державне майно, що є предметом вказаного договору, передане ТОВ НПФ «Полюс-Н» згідно з актом приймання-передачі від 29.12.2005.

Відповідно до умов договору майно передано в оренду для розміщення виробництва паркету та магнітів (п. 1.1.).

В подальшому, сторонами у спірному договорі укладено додаткову угоду №1 від 16.05.2006 до договору оренди №2103-Н від 29.12.2005, якою змінено площу предмету оренди та вартість, а саме у розділі 1 «предмет договору» замість слів «загальною площею 1244, 30 кв.м.» читати «загальною площею 729, 3 кв.м.», а також внесені зміни щодо орендної плати.

Додатковою угодою №2 від 28.04.2007 до договору оренди №2103-Н від 29.12.2005, внесені зміни щодо орендної плати.

Укладеною додатковою угодою №3 від 27.12.2007 до договору оренди №2103-Н від 29.12.2005, договір продовжено на 11 місяців, тобто до 26.09.2008.

Додатковою угодою №4 від 25.11.2008 до договору оренди №2103-Н від 29.12.2005, договір продовжено строком на 11 місяців, тобто до 26.08.2009.

Додатковою угодою №5 від 15.12.2009 до договору оренди №2103-Н від 29.12.2005, договір продовжено строком на 2 роки, тобто до 26.08.2011, а також внесені зміни до розділу 10 договору щодо закінчення терміну дії договору.

Укладеною додатковою угодою №6 від 06.10.2011 до договору оренди №2103-Н від 29.12.2005, внесені зміни до розділу 1 «предмет договору», а саме викладено у новій редакції - «вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 21.07.2011 р. і становить 593 900, 00 грн.», а також внесені зміни щодо орендної плати.

Додатковою угодою №7 від 20.10.2011 до договору оренди №2103-Н від 29.12.2005, договір продовжено строком на 2 роки, тобто до 26.08.2013.

Укладеною додатковою угодою №8 від 05.09.2013 до договору оренди №2103-Н від 29.12.2005, договір продовжено на 2 роки, тобто до 26.08.2015.

Додатковою угодою №9 від 29.04.2016 до договору оренди №2103-Н від 29.12.2005, внесені зміни розділу 2 «предмет договору» в п 1.1 після слів: «вартість майна» читати «визначена згідно з висновком про вартість оцінки на 26.08.2015р. і становить за незалежною оцінкою 847 900, 00 грн., без урахування ПДВ.»

Висновком регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 26.02.2016 встановлена вартість об'єкта незалежної оцінки - нежитлового одноповерхового будинка пташника селекційного (літ. А- 1) загальною площею 729, 30 кв.м., що знаходиться на балансі Харківської державної ветеринарної академії і становить 847 900 грн.

Додатковою угодою №10 від 29.04.2016 до договору оренди №2103-Н від 29.12.2005, договір продовжено строком на 1 рік., тобто до 26.08.2016.

Таким чином, державне майно, що передано в оренду за спірним договором, на сьогоднішній день продовжує перебувати в користуванні відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам спору, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Статтею 61 Закону України "Про освіту" встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України "Про освіту" матеріально - технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Отже, об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти, а тому передача будь-яких приміщень шкільних навчальних закладів у оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності не пов'язаної з наданням освітніх послуг, прямо заборонена законом.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Частиною 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансується з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та з науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Об'єкти освіти, навчальні заклади, засновані на комунальній власності, джерелами фінансування яких є кошти місцевих/державних бюджетів, не підлягають приватизації і використання їх не за призначенням, тобто не для навчального та наукового процесу суперечить вимогам чинного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" загальнодержавне значення мають і не підлягають приватизації - об'єкти освіти.

Слід зазначити, що в силу положень частини 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансується з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та з науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність мети такого використання (в тому числі на умовах оренди) з навчально-виховним процесом.

Відповідно до ст. ст. 3, 28 Закону України «Про освіту», під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Відповідно до п. 6 ч.2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Однак, спірним договором оренди фактично змінено цільове призначення частини приміщення навчального закладу та визначено його під розміщення виробництва паркету та магнітів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 87-р «Про передачу цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи до сфери управління ОСОБА_2 освіти і науки» Харківську державну зооветеринарну академію передано до сфери управління ОСОБА_2 освіти і науки України, що було оформлено актом прийому-передачі від 30.09.2015. Тому запитувані судом затверджені кошториси щодо здійснення фінансування зазначеного навчального закладу знаходяться у ОСОБА_2 освіти і науки України.

За таких обставин передача в оренду приміщення Харківської державної зооветеринарної академії, яке є об'єктом державної власності та фінансується з державного бюджету для здійснення діяльності, не пов'язаної з навчально - виховним процесом в частині розміщення виробництва паркету та магнітів суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Згідно з роз'ясненнями, наданими у п. 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11, частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Оскільки орендар здійснив користування приміщенням, договір оренди підлягає визнанню недійсним лише на майбутнє.

Правова позиція щодо наявності підстав для визнання недійсним договору щодо передачі в оренду об'єкту освіти, за яким вказаний об'єкт використовується для діяльності, не пов'язаної, з навчально-виховним процесом, викладена в постановах Вищого господарського суду України у справах №911/506/15, №918/1165/13, №910/4113/14 та №910/17883/13.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України порядку обставини, які повідомлені прокурором та позивачем не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до платіжного доручення №1400 від 12.07.2016 судовий збір за подання даного позову було сплачено прокуратурою Харківської області в розмірі 14096,50 грн.

Таким чином, у розумінні ст. 2 Закону України В«Про судовий збірВ» саме прокуратура Харківської області є платником судового збору на користь якого мають бути повернуті судові витрати у разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 14096,50 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь прокуратури Харківської області

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 2, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди №2103-Н від 29.12.2005, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (вул. Гуданова, буд.18, м. Харків, код 23148337) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Полюс-Н» (61068, АДРЕСА_1, код 21174514) та додаткові угоди до нього: №1 від 16.05.2006, №2 від 28.05.2007, №3 від 27.12.2007, №4 від 25.11.2008, №5 від 15.12.2009, №6 від 06.10.2011, №7 від 20.10.2011, №8 від 05.09.2013, №9 від 29.05.2016, №10 від 29.05.2016.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Полюс-Н» (61068, АДРЕСА_1, код 21174514) звільнити нежитловий одноповерховий будинок пташника селекційного (літ. А-1) загальною площею 729,30 кв. м., що розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, Харківська державна зооветеринарна академія та повернути його Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області (вул. Гуданова, буд.18, м. Харків, код 23148337).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Полюс-Н» (61068, АДРЕСА_1, код 21174514) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 14096,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.10.2016 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя ОСОБА_1